Andy Travel Club

Авторські подорожі на краю світу

Фортеця Камерленго збудована венеціанцями протягом XIII - XV століть як військово-морська база для їхніх морських сил в цій частині Адріатики. Була названа ім’ям міського судді. З фортечних стін відкривається запаморочлива панорама Трогіра. Вартість вхідного квитка – 20 кун (30 грн).

05.10.2010

 Трогір найбільше сподобався мені з усіх міст Далмації. Незважаючи на те, що місто зовсім крихітне, йому буде присвячено декілька фото-розповідей. Так, саме фото-розповідей, бо описувати історію міста і його визначні пам’ятки я не буду. Про це написано багато. Якщо хочете – зазирніть у Вікіпедію чи на офіційний сайт міста. Я ж трохи поділюся своїми враженнями і фотографіями. Трогір дійсно мініатюрний, всього 10 тисяч мешканців.

05.10.2010

Всім привіт! Ми повернулися, все пройшло чудово, вражень – море, і майже всі вони – позитивні. Саме про них я і почну сьогодні розповідати. А ось коли закінчу, не знаю. Інформації купа. Здається, що ми прожили в Далмації цілу вічність, не зважаючи на те, що відпустка пролетіла, як один день. В Хорватію ми попали випадково. Ще 2 місяці тому ми й подумати не могли, що колись опинимося там. А причиною всьому став дешевий переліт через Відень та відсутність потреби у візі (до 31 жовтня між Україною і Хорватією буде діяти безвізовий режим).

01.10.2010

З дерев’яними храмами Тернопіллю не дуже повезло. Хоча їх тут і вистачає, та майже всі вони спаскуджені уродливими костюмами з блях. Справжніх дерев’яних подільських церков в області залишилося лише декілька: дві в Чорткові та по одній в Скориках, Козині, Сапогові і… здається все. Ось з одним з шедеврів подільського народного дерев’яного зодчества ми сьогодні і познайомимося. Але спочатку трохи про село.

17.09.2010

Нивра розташована в 3 кілометрах на північний схід від Гермаківки у бік Скали-Подільської на березі маленької однойменної річки, що поруч з селом впадає в Збруч. Перша згадка про поселення – 1498 рік. Село цікаве: тут є Михайлівська церква (1871), маленький водоспад, Ниврянське джерело питної води, невелика гідроелектростанція поблизу села. Але катаючись Тернопільщиною, я полюю конкретно на костели.

15.09.2010

Гермаківка – більше для любителів природи, ніж старовини. Відоме з 1641 року, село знамените, передусім, одним з найвідоміших дендропарків на Тернопіллі. Початок йому поклав ще за австрійських часів власник маєтку в Гермаківці граф Блюхер де Вальштадт. З різних кінців світу він завіз у подільське село більше 330 видів дерев і чагарників. На площі 56 га проростають представники з Сибіру, Африки, Індії.

14.09.2010

Дорога сюди страшна. Але приїхати у Збручанське варто. По-перше, тут знаходиться найстаріший на Тернопільщині храм. А по-друге – на протилежному березі Збруча красуються мальовничі руїни Чорнокозинецького замку, які вже добре помітні при під’їзді до села з боку Іване-Пустого. Якщо все ж надумаєте їхати у Збручанське, то користуйтесь саме цією дорогою. Бо та, що веде з Гермаківки уздовж Траянового валу не просто жахлива.

13.09.2010

Старі костели або їхні руїни збереглися практично в кожному селі Тернопілля, особливо на півдні області. Більшість з них доволі оригінальні, не сході на інші. Кожний з них має свою ізюминку. Костел в Заліссі, що між Збручанським і Гермаківкою – не виключення. Крім маленьких розмірів він, передусім, відрізняється своєю стрункістю: за рахунок свого тонкого силуету він виглядає досить високим.

10.09.2010

Одним з майських вечорів після важкого туристичного дня (в той день маршрут нехілий: Чернівці – Мамаївці – Лужани – Шипинці – Дубівці – Оршівці – Снятин – Ошихліби – Іванківці – Хлівище – Кіцмань – Валява – Бояни – Динівці – Хотин) я нарешті дістався Кам’янця. Цього дня пізно увечері до мене в Кам’янець повинні були приїхати мої київські друзі Богдан і Наталка, але їхній поїзд прибував майже у півночі. Знявши номер в готелі «Садиба» для себе і для них, я шукав, чим зайняти себе на 4 години, що залишилися до їхнього приїзду. Якраз переді мною лежала мапа Чернівецької області.

03.09.2010

Завершуємо нашу мандрівкою Буковиною в одному на наймолодших міст України – НОВОДНІСТРОВСЬКУ (10,4 тис мешканців). Початком його історії можна вважати 1973 рік, коли Міністерством енергетики СРСР було прийнято рішення про створення Дністровського гідровузла. Тут, на стику трьох західних областей України: Хмельницької, Вінницької, Чернівецької та Молдавської республіки розпочалося будівництво важливого для держави енергетичного об`єкту – каскаду з трьох гідроелектростанцій, загальна потужність яких має скласти 2,9 тис. МВт. Першу з них вже запущено.

10.08.2010

Останнє село буковинське село, з яким вас познайомлю, називається ЛОМАЧИНЦІ (перша згадка – 1650 рік, 2,1 тис мешканців). У 1760 році молдавський господар дарує Ломачинці разом з навколишніми селам бояринові Іордані Крупенському. У володінні Крупенських село перебувало до Першої світової війни. З цією родиною пов’язано декілька пам’яток, що збереглися до наших днів. У ХІХ столітті поміщик Григорій Крупенський встановив на території свого маєтку в селі скульптури двох левів.

09.08.2010

Змушений констатувати, що місто СОКИРЯНИ (9,9 тис. мешканців), нажаль, є найНЕцікавішим райцентром Чернівецької області. Перша згадка про поселення датується 1666 роком, а сама його назва овіяна легендами про «сокирян» чи «сокиринців» - людей, які рятуючись від турецького поневолення, прийшли у дністровські ліси. Втікачі почали розчищати хащі і ставити хати взруб. Робили це за допомогою сокири. Стук сокир було чутно задалеко, і ті, хто його чув, казали: «Це сокиринці поселення будують». Щоправда, до 1944 році поселення носило трохи іншу назву – Секуряни.

06.08.2010

Сторінки