Тернопіль: новий погляд на місто у 2024 році

Наприкінці травня мав чудову нагоду вкотре відвідати Тернопіль. Так сталося, що Новий Рік я святкував саме тут під час Новорічного туру Тернопіллям. А цього разу в Тернополі опинився, бо тут відбувалася Колегія Держпродспоживслужби, в якій я брав участь. Скориставшись цією нагодою, я вирішив залишитися у Тернополі на вихідних та детальніше зануритися у це місто.

Цього разу пощастило побувати у куточках міста, в яких не був, і спробувати нові активності, такі як катання на теплоході по Тернопільському ставу.

Я пробув у місто у п'ятницю ввечері і оселився у готелі "Тернопіль", що знаходиться прямо на березі Тернопільського ставу. Прямо з вікна спостерігав дивовижний захід сонця:

Залишивши речі в готелі, пішов гуляти по берегу Тернопільського ставу:

Вечір був просто магічним, а фотогенічну хмару, яка доповнювала пейзаж на фото, було видно навіть у сусідніх Львівській та Хмельницькій областях.

Набережну в останні роки гарно прикрасили. Особливо романтично виглядає цей місточок на острів Кохання:

Альтанка на березі ставу:

Домініканський костел вночі:

Зранку прокинувся в 4:30, щоб піти на протилежний берег Тернопільського ставу та зустріти світанок. Так перед світанком виглядала надставна Здвиженська церква (XVI—XVII ст.):

Вид на середмістя Тернополя перед світанком:

Панорама майже всього середмістя:

Нарешті сонце зійшло:

Домініканський костел та Тернопільський замок:

Надставна Здвиженська церква (XVI—XVII ст.) по дорозі назад до готелю:

Поспавши у суботу пару годин після світанку в готелі, пішов на вокзал зустрічати Ксюшу. Так люблю, коли вокзал знаходиться прямо в історичному центрі!

Нарешті приїхала Ксюша. Ми так давно мріяли разом погуляти по Тернополю!

Поснідали у кав'ярні "Карма Кава" на Валовій. Сніданки тут різноманітні і нереально смачні!

А після сніданку пішли на причал, щоб покататися на теплоході по Тернопільському ставу. Ми обрали теплоход "Сігма": він плаває близко години і запливає далеко вверх по Серету. 

Панорама Тернополя з теплоходу:

А далі просто декілька годин блукали по місту, відкриваючи нові місця і ракурси:

Вулиця Руська:

Сквер по вул. Чорновола з перспективою Домініканського костела:

Класичний вид на середмістя Тернополя і вул. Сагайдачного:

Верх у бойківському стилі у домініканського костела:

Пішохідна вулиця Валова:

Необароковий особняк по бульвару Тараса Шевченка:

Каріатиди на цій же вулиці:

Пам'ятник Ярославу Стецьку та будинок з баштою-еркером:

Цього разу відкрили нову локацію, яка називається "Італійський дворик". Він знаходиться на вулиці Качали (продовження бульвару Тараса Шевченка) у дворику ресторації "Фляшка":

Італійський (або Венеціанський) дворик був створений у 1893 року і він отримав таку назву через схожість своєї архітектури з оформленням будинків в Італії, а саме наявність арок і колон на фасаді споруди.

Капітелі колон:

Класицистична італійська архітектурна деталь:

Я та італійський дворик:

Необароковий особняк по вул. Івана Франка:

Класицистичний палацік на вул. Івана Франка:

Театральна площа:

Перспектива вул. Чорновола, що веде з вокзалу до центру:

Ввечері зустрілися з білоруським мандрівником Дмитром Бушиком та його дружиною Анною. Весь вечір в нас було свято незвичайної їжі та крафтових напоїв.

Цегла в одному з будинків у середмісті:

Тернопіль перед заходом сонця: