11.10.2023 Минулого року мене так вразив осінній Чернігів та його дерев'яне мереживо, що восени 2023 року я знову вирішив повторити поїздку Чернігівщиною. Але цього разу - у форматі авторського туру для моїх підписників. Склав програму так, щоб за вихідні подивитися усі найгарніші локації Чернігова і частини області навколо нього.
Маршрут вийшов такий: Козелець - Остер - Лемеші - Чемер - Городня - Седнів - Чернігів - парк природи "Беремицьке" - меандр річки Любич
Козелець: еталон українського бароко
В 6 ранку вирушаємо з Києва. Снідаємо на заправці біля Броварів. Біля 8 ранку приїжджаємо до Козельця. Тут знаходиться один з найвражаючих храмів українського козацького бароко - собор Різдва Богородиці. Він побудований у 1763 р. на замовлення графині Наталії Розумовської архітекторами Іваном Григоровичем-Барським та Андрієм Квасовим.
Ми знали, що найгарніше в соборі - це його іконостас. Раніше я вже був в Козельці, але церква була зачиненою, і іконостас я не побачив. І цього разу, коли ми під'їхали, храм був зачинений. Ми вже зібралися їхати далі, як під'їхав служитель церкви і відкрив нам її. На нас чекало диво, від якого розбігаються очі!
Без перебільшення, це - найвражаючий іконостас у світі, який мені доводилося бачити! Його деталі були ідеально вирізані з дерева, фарби гармонійно грали між собою, а архітектурні елементи нагадували католицькі храми.
Навпроти собору - гарний дерев'яний будинок з різьбленими вікнами:
В парку неподалік від собору зберегся будинок полкової канцелярії. Будівля споруджена в 1756-1765 роках на замовлення полковника Київського козацького полку Юхима Дарагана за проектом і під керівництвом архітектора Андрія Квасова. У виконанні ліпного декору також брав участь Григорович-Барський. У 1765-1781 роках містилася канцелярія Київського козацького полку, а після скасування полкового устрою в 1781 році – Козелецький магістрат.
Навколо Козельця: давньоруська божниця, усипальниця Розумовських та дерев'яний палац
В містечку Остер на захід від Козельця збереглася пам'ятка, яку називають "єдиною збереженою пам'яткою Київської Русі на Лівобережжі". Юр'єва божниця (або Михайлівська церква) збудована у 1098 р. як церква княжого замку «Містечка на Вострі» за указом Володимира Мономаха. Пізніше містечко перейшло одному із його синів – Юрію (отримав прізвисько Довгорукий). Від колись могутної церкви збереглася лише її вівтарна частина.
В селі Лемеші на північ від Козельця є Трисвятительська церква, збудована у 1755 р. Олексієм Розумовським над могилою його батька Григорія Розума. Храм є найпершим і найвидатнішим представником культових споруд тетраконхового типу в Україні.
З Лемешів їдемо у село Чемер. По дорозі до села є свій "Тунель кохання":
В Чемері дивом зберігся дерев'яний палац власника цукрового заводу Пашковського. Здається, це єдиний дерев'яний палац з елементами готики, який існує на українських теренах.
Городня: дерев'яний рай неподалік від трьох кордонів
Городню я включив у маршрут, щоб подивитися, як виглядає і як живе звичайне місто на півночі Чернігівщини. До кордону з білоруссю і росією - всього 15 кілометрів. Місто було окуповано москалями вже у перший день війни - 24 лютого 2022 року. Окупація тривала майже 40 днів. Зі слів місцевих мешканців, кацапи не чипали людей. Але в місті не працювали магазині і усі заклади. В школі вилучали книги Стуса та підручники, в яких згадувалися Бандера, Петлюра, Мазепа. Мали наміри запровадити свою "програму навчання", але не встигли.
В найгарнішій двоповерховій будівлі в Городні розташований історико-краєзнавчий музей. Ця будівля до революції належала колишньому міському голові та меценату Миколі Писарєву. Нещодавно будівлю відреставрували. Особливо привабливим виглядає дерев'яний ганок. Тільки є одна проблема: музей не працює по суботах і неділях. Кому прийшло в голову зробити такий графік роботи?
Городня майже повністю забудована дерев'яними будинками. Кожний з них по-своєму шедевральний! Різьблення вікон практично не повторюється.
В парку на березі річки Чибриж (вул. Незалежності) є чудовий ресторанчик української кухні. Ціні смішні, але вже дуже смачно!
Інстаграмний пішохідний місточок через річку Чибриж:
Седнів: там де знімали "Вія"
Седнів найбільше вразив туристів, які цього разу були зі мною. Це і не дивно, адже це містечко, яке зібрало в собі усе, чим славиться Чернігівщина. Дерев'яна Георгіївська церква, де знімався "Вій" - еталон українського дерев'яного храму. Воскресенська церква - ідеал українського козацького бароко. Кам'яниця Лізогубів - найстаріша кам'яна будівля на Лівобережній Україні. І ще багато всього: палац Лізогубів, парк з альтанкою з видом на долину Снову, дерев'яні хатки з лиштвами вікон...
Найцікавіша пам'ятка Седнова - дерев'яна Георгіївська церква у стилі козацького бароко. Вона, без перебільшення є найвражаючим дерев'яним храмом Лівобережної (а можливо і всієї) України. Розташовується на піднесенні урочища Коронний Замок, в центрі древнього городища Сновськ. Храм зведений не пізніше 1747 року без єдиного цвяха.
Церква отримала популярність завдяки тому, що тут знімалися головні епізоди популярного радянського кінофільму «Вій» за однойменною повістю Миколи Гоголя.
Тут в труні літала панночка:
Церква Різдва Богородиці (Благовіщенська) споруджена 1690 р. коштом чернігівського полковника Якова Лизогуба як родинна церква-усипальня. Це - мурована дев’ятидільна однобанева церква, виконана в стилі козацького бароко.
Вперше пощастило побували всередині храму:
Поруч у парку стоїть кам'яниця Лизогубів - найстаріша мурована житлова будівля Лівобережної України XVII ст., збудована у 1690 р. Яковом Лизогубом:
Ще далі - родинний палац Лизогубів першої половини 19 століття. Мешканка Седнова, яка працює у заповіднику, розповіла нам про 40 днів окупації Седнова росіянами. З її слів вони нікого в містечку не чипали, на відміну від інших сіл навколо Чернігова, де вони творили звірства. Одна бабуся віком 85 років, хата якої розташована на центральній вулиці, щодня з вікна спостерігала за рухом ворожої техніки, записувала у зошит кількість її одиниць і передавала інформацію Збройним Силам України.
Найвідоміша пам'ятка Седнова - альтанка Глібова. Восьмиколонна ротонда на схилі високого пагорбу над річкою Снов побудована у першій половині ХІХ ст. З неї відкривається гарний вид на долину річки Снов:
Дерев'яні особняки та неоготика Застриження
Ввечері приїхали до Чернігова. Але по дорозі заїхали на його східну околицю, щоб подивитися неоготичний палац Глібова. Існує легенда, що предводитель дворянства Чернігівського повіту Григорій Глібов, перебуваючи в Парижі, зустрів жінку, яка йому дуже сподобалась. Красуня дуже любила замки. І Глібов збудував неоготичний замочок біля Чернігова, щоб завоювати її кохання.
Перед заходом сонця прогулялися районом Застриження, де збереглося багато гарних дерев'яних будинків та особняків.
Будинок Свідерського (вул. Шевченка, 54). З 1911 року тут знаходилося поліцейське управління Чернігівського повіту. А належав будинок козаку Івану Свідерському, у якого поліцейські його орендували.
Купецький дерев'яний будинок у стилі ампір по вул. Академіка Павлова 9 - найбільш яскрава і, мабуть, найвідоміша дерев'яна будівля на Застриженні:
Будинок Снопка (вул. Гетьмана Полуботка 194) нині майже закинутий. Але оформлення лиштви вікон, мабуть, найоригінальніше у Чернігові:
Особняк Дроздова по вул. Станіславського 40. Ділянку під будинок продав своєму товаришу по службі зі статистичного бюро Йосипу Дроздову український письменник і громадський діяч Михайло Коцюбинський у 1903 році. Шикарний особняк у стилі модерн постав у 1908 році. Біля будинку висадили сосни, які додати йому додаткового шарму.
Коли стемніло, пішли гуляти вечірний містом. Незважаючи на війну та часті обстріли, місто живе, в ресторанах немає місць, пам'ятки міста підсвічуються:
Дерев'яне мереживо Чернігова
Поснідавши у грузинській кав'ярні, пішли досліджувати дерев'яні будинки та особняки Чернігова в районах Ковалівка та середмісті.
Будинок Сікорського по вул. Василя Стуса 16:
Особняк Миткевича розташований по вул. Київській 12:
Найвідоміший дерев'яний особняк Чернігова - будинок Малявко по вул. Коцюбинського 39:
Особняк виконаний у стилі віденської сецесії. Досить несподіване поєднання цього стилю з дерев'яною архітектурою!
Ще один приклад дерев'яної сецесії у середмісті Чернігова - будинок Рацкевича по вул. Ринковій, 7:
"Шоколадний будинок" генерала Лессена по вул. Зеленій, 15:
Особняк купця Газенпуда по вул. Гонча 92, який прикрашений просто фантастичним дерев'яним мереживом:
Будинок Спановського (вул. Київська, 14Б), який був польським шляхтичем, який прийняв підданство російської імперії. Особняк прикрашений різьбленням на музичні мотиви:
Чернігівський дитинець
Дитинець або в народі "Вал" - місце, де розташовувався могутня фортеця, оточена глибоким ровом, високим земляним валом з дерев'яними стінами та вежами. Дитинець був центральною укріпленою частиною міста VII - XIII ст., розташованим на високому виступі правого берега долини Десни, обмеженою з двох боків річкою та її притокою Стрижнем.
Вал, Катерининська церква та вид на місто:
Спасо-Преображенський собор - найдавніший храм міста, споруджений у 1033-1034 рр. за розпорядженням першого відомого за літописами чернігівського князя Мстислава Володимировича. Собор нещодавно був вилучений в УПЦ МП, та зараз в ньому працбє комісія заповідника.
Поруч - Борисоглібський собор, збудований у давньоруському стилі у 1120 році князем чернігівським Давидом Святославичем:
Нам пощастило потрапити всередину з екскурсією:
Найвражаюча будівля на Дитинці - Чернігівський колегіум – один із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні. Колегіум заснований у 1700 році під назвою Малоросійського колегіуму, на базі слов'яно-математичної школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Фундатором колегіуму був церковний діяч, педагог і письменник Іван Максимович. У закладі вчили латинської, грецької мов, історії, географії, математики, філософії. Серед учнів були переважно діти козацької старшини та заможних міщан Лівобережжя.
Будинок полкової канцелярії споруджено в 1690-х рр. на території Дитинця, недалеко від замкового рову. Первісно він належав чернігівському полковнику Якову Лизогубу, а після його смерті у 1698 р. — гетьманові Івану Мазепі. У ХVІІІ ст. тут містилася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку.
Нещодавно відновлений "Дерев'яним мереживом Чернігова" будинок по вул. Музейній 2Б поруч з Дитинцем:
Успенський собор Єлецького монастиря, який належить УПЦ МП, також виявився зачиненим. Там також працює комісія. При тому, що була неділя, я не побачив жодного, хто "співчуває" МП та намагається "захистити" храми.
У Троїцько-Іллінському соборі у монастирі на Болдиних горах - теж саме:
Антонієві печери та Іллінська церква також зачинені і охороняються військовими:
Парк природи Беремицьке - "Асканія Нова на Поліссі"
Давно мріяв побувати в цьому диві природи. "Беремицьке" не входило в нашу програму, але ми переформатували її так, щоб мати час насолодитися природою Полісся. Заповідник розташований на південь від містечка Остер поблизу однойменного села.
Парк природи має величезну території. Неподалік адміністрації є контактний зоопарк, де на великій площі можна погуляти серед свійських тварин:
Середземноморський віслюк:
Кінь Фалабелла:
Оленята просять їжу і просять, щоб їх гладили:
Коні просять те ж саме:
У вольєрах живуть олені і лосі:
Є "Музей кішок", де представлені, переважно, лісні коти та рисі:
На території заповідника - декілька довгих піших маршрутів. Щоб їх пройти, потрібно приїхати сюди на весь день.
В парку є спостережна вежа. Піднівшись не неї, можна спостерігати за тваринами згори:
Захід сонця на меандрі річки Любич
У самому серці Полісся майже на кордоні Чернігівщини з Київщини між селами Крехаїв та Літочки притока Десни річка Любич робить крутий вигін:
Ми вибрали це місце для завершення нашої подорожі. Є така традиція в кожній подорожі Andy Travel Club - знайти місце, щоб подивитися на незабутній захід сонця.
Цього разу захід сонця виявився справді фантастичним!
Додому приїхав не з порожніми руками:
Сподобався пост? Поділись з друзями!
