Тернопільська область

Містичне місто, яке не сплутаєш з жодним іншим… Місце, в яке закохуєшся з першого погляду назавжди… Місце, в яке тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… Це – Червоногород (або Червоногруд в польській транскрипції) мертве, але вічне місто, засноване невідомо коли і невідомо ким. Місто з невідомим до кінця минулим і ще більш розмитим майбутнім. Українські історики пов’язують урочище Червоне з давньоруським літописним містом Червен. Пов’язують гіпотетично, бо ніяких документальних підтверджень цьому немає. Земля незвичайного червоного кольору – єдина зачіпка для цієї версії. Польська версія походження назви не дуже відрізняється: «...

Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Назва, скоріш за все, походить від проживання перших поселенців, які жили «за лісом». А можливо ї від «ліщини»: у Х – ХІ столітті по Дністру проходив важливий шлях між Галичем та Молдавією. А купці, начебто, відпочивали під заростями ліщини. Перші згадки про поселення відносяться до 1444 та 1469 років. Хоча за історичними дослідженнями,...

Містечко Товсте розташоване не березі річки Тупа на трасі "Тернопіль - Чернівці" між Чортковим та Заліщиками. Якщо ви їдете своїм ходом дивитися перлину Тернопілля - Червоногруд, то саме в Товстому вам треба сходити з поїзду. До завітного місця звідси ще йти близько 15 кілометрів пішки. Але й Товсте також варто уваги. Звичайно, памятки тут не таки знамениті і величні, як червоногрудський замок, але їх у містечку багато, і всі вони розташовані досить компактно. Поселення Товсте скоріш за все виникло ще за Київської Русі, свідченням чого є розташоване поруч городище, оточене валами. Вперше згадується у 1414 році. Назва, пішла від першого...

Монастирок – маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету. Охоронна табличка розповідає про печерний храм в монастирку, як давньоруський, заснований ще в IX століття нашої ери. Печера, в якій розташований храм, носить...

Борщів - районний центр найбагатшого на архітектурні і природні пам'ятки району Тернопілля. Цілком логічно, що майже усі, хто вперше чує про Борщів, асоціює його назву зі традиційним українським першим блюдом. І дійсно, одна з легенд розповідає про те, як мешканці міста в часи татарських набігів втопили татарина в казані з борщем. Та скоріш за все, назва поселення походить від трави «борщівник», листя і стеблі якої як приправу вживають до багатьох блюд: зелених борщів, юшок, щів, салатів тощо. За часів Київської Русі на місці Борщова існувало давньоруське укріплене городище. А перша писемна згадка про поселення відноситься до 1456 року....

Село Кривче (Борщівський р-н) лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Деякі джерела повідомляють про стару назву Оплакана (О.Мацюк) і Красногора (В.Мороз), та назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець». Вперше Кривче згадується у 1565 році в переліку поселень Подільського воєводства, як власність землевласника Закревського. Але вже у 1569 році селом...

В черговий раз я відвідав Окопи під час своєї авторської подорожі ТОП-локаціями Тернопілля 2 вересня 2023 року. Зустрівшись на вокзалі у Кам'янці, ми відразу ж поїхали у бік печери Кришталевої у село Кривче. Але наш водій Андрій повіз нас довшою, але цікавішою дорогою через Жванець. Тож, перетнувши межу Тернопільської області, ми зупинилися біля загадкової фортеці з назвою "Окопи св. Трійці - блокада Кам'янця" у селі Окопи. Фортецю побудував коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський у 1692 році, щоб звідси здійснювати набіги на окупований турками Кам'янець. У 1672 році пав Кам’янець – східний форпост Речі Посполитої. За ганебним для...

У перші осінні вихідні 2 - 3 вересня 2023 року відбувся вже 3й авторський тур Andy Travel Club українським Поділлям. На цей раз це були найтоповіші локації півдня Тернопільщини з найгарнішими в Україні панорамами, відвідуванням замків, костелів та різних інших архітектурних цікавинок Західного Поділля. Цей маршрут я проїжджав сам або з друзями вже неодноразово. Але оскільки оскільки він пролягає моїми найулюбленішими куточками України, я вирішим спробувати зробити з цього авторський тур вихідного дня. І здається, все вийшло)) Додаткових цікавинок подорожі надали незаплановані локації та ініціатива нашої постійної туристки Світлани, яка...

Детально про багаточисельні пам'ятки Чорткова я писав вже багато. Насправді, Чортків займає 3 місце в моєму особистому рейтингу найкрасивіших міст України після Чернівців та Кам'янця.  Найкращий вид на місто відкривається з Вигнанської гори, що височіє над замком Гольських. Підйом на Вигнанську гору починається біля церкви св. Покрови. Грунтова дорога проходить над замком повз чудодійне джерело. Підніматися не довго, хвилин 10 - 15. Можна заїхати і на авто з високим кліренсом, дорога вузька і поганенька. Звідти увесь Чортків - як на долоні: Панорами клікабельні: Костел св. Станіслава:  Замок і Покровська церква: Синагога: По дорозі...

Бережани – одне з найдавніших українських поселень. «Бережани» - так називали людей, що селилися в цій місцевості з прадавніх часів. Мовознавець М.Янко пов’язує назву поселення із давньоруським словом «бережина», яке означало «пологі береги річок із сіножатями». Перша документальна згадка про місто належить до 1375 році, але історія Бережан, як поселення, почалася ще у княжі часи: через місцевість проходив шлях від Львова до Теребовлі – колишньої столиці Теребовлянського князівства. Саме 1375 року угорський намісник Владислав Опольчик, що йменував себе не інакше, як «Божою милостю пан і дідич Руської землі» передає Бережани у власність...

Перше десятиліття ХХ століття - золотий вік Австро-Угорської імперії. В усіх куточках монархії панує модерн і еклектика. Чортків - не виключення. Навколо історичного центру формуються цілі квартали одно-двох віллової забудови. До сьогоднішнього дня в Чорткові збереглося декілька десятків австро-угорських панських вілл початку ХХ століття, кожна з яких не схожа на іншу. Переважна їх більшість сконцентрувалася на вулицях Івана Франка, Росляка, Коцюбинського, Лесі Українки та інших довколишніх вулицях. Блогер kag0r пише: З Варшави залізницею курсував дизель до Заліщик, з зупинкою в Чорткові. Ото паньство варшавске мало змогу на "вихідні"...

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням. А головне — «чортову» назву з...