Підсумки-2016

Рік був неоднозначним, але в цілому позитивним. Попри двічі (!) отримані переломи кінцівок 2016-й приніс мені значно більше щасливих моментів, ніж негативу. Весь він був пов'язаний з Хмельницьким, куди доля направила мене попрацювати заступником міського голови. Добрих справ зроблено багато, помилки також були. За цей рік я набув друзів і гарних знайомих більше, ніж за попередні 5 років. Не покидав і свою улюблену справу: подорожі і розповіді про найгарніші куточки України і світу на своєму сайті. Щоправда, цього року подивився менше, ніж у попередні роки - всього 82 міста (в середньому за рік я буваю в 160 містах), але подорожі були набагато яскравішими і цікавішими, ніж попередні. Традиційно, саме про них сьогодні і розповім.

Початок року був невдалим. В перші дні Нового Року відправився в коротко подорож Волинню, але в самому першому місті по дорозі - Коростишеві, впав і зломав обидві головні кістки руки.

1. Коростишів:

Заплановану за півроку подорож Альпами відміняти не став. Не знаю, чи знайдеться ще хтось, хто б поперся у міжсезоння в гіпсі з травмами двох кісток бродити по Альпах? Очевидно, ні. Бо навіть і в нормальному стані жодна людина не наважилася б подорожувати в такому режимі, як я ці 5 днів. Відповідно, поїхав сам. Не дивно, що протягом всієї поїздки мене очікувало купа проблем і неприємностей: згоріле обличчя, проливні дощі, запізнення на поїзд, зміна марштуту на ходу, ночівлі в аеропортах і прогулянка центром Парижу в оточенні бомжів і афрофранцузів замість сну. Менше з тим, ця подорож стала реалізацією давніх мрій: альпійські озера і замки на тлі засніжених вершин - це те, що я люблю більше всього. А до цього всього бонусом стала Бретань та величний Мон-Сен-Мішель.

2. Вісп:

3. Церматт і гора Маттергорн:

4. Бріг:

5. Мартіньї:

6. Сьон:

7. Егль:

8. Монтре:

9. Шильон:

10. Ансі:

11. Женева

12. Лозанна:

13. Веве:

14. Ренн:

15. Мон-Сен-Мішель:

16. Фужер:

17. Вітре:

18. Париж:

19. Підлісний Мукарів:

20. Кам'янець-Подільський:

Реалізував свою давню мрію - побував в історичній Миньковецькій державі. Це самопроголошене державне утворення існувало після поділу Речі Посполитої наприкінці 18 - початку 19 століття на тогочасних землях Ушицького повіту Подільської губернії. Очолював державу подільський шляхтич Ігнацій Сцібор-Мархоцький ("граф Редукс") - один з найвідоміших диваків того часу. Одним з перших його рішень було було звільнення своїх селян від кріпосної залежності. В державі працювала повноцінна судова система, економіка (у т.ч. і промисловість, і сільське господарство) успішно розвивалася. На межі держави стояли прикордонні знаки: "Кордон Миньковецької держави та Російської імперії".
Від спадщини І.Сцібор-Мархоцького зберіглося достатньо багато: його резиденція в Отрокові з замком, форумом, тріумфальною аркою і штучними гротами, величезні млини в Кружківцях і Притулії, декілька храмів. В колишній столиці Миньківцях відкрито музей Миньковецької держави.

21. Миньківці:

22. Кружківці:

23. Отроків:

24. Тимків:

25. Сокілець:

На одні з вихідних катався історичним регіоном - Брацлавщиною. Землі колишнього Брацлавського воєводства розташовані на території Східного Поділля (сучасна Вінницька область). До 1569 року Брацлавщина була адміністративно-територіальною одиницею Великого князівства Литовського, а у 1566–1793 роках Брацлавське воєводство існувало у складі Речі Посполитої. З минулих століть в містах і містечках колишньої Брацлавщини збереглося безліч історичних пам'яток: залишків замків, шикарні палаци польської шляхти, величні костели і монастирі, синагоги. Колишня столиця воєводства - Брацлав сьогодні являє собою навіть не місто, а провінційної селище. Попри це в ньому можна відшукати багато цікавинок.

26. Вороновиця:

27. Немирів:

28. Брацлав:

29. Тульчин:

30. Тиманівка:

31. Комаргород:

32. Шпиків:

33. Тиврів:

34. Вінниця:

35. Браїлів:

36. Межирів:

37. Чернятин:

38. Маньківці:

39. Митки:

40. Бар:

Наново пізнав для себе Одесу.

41. Одеса:

42. Вільнюс:

43. Лентваріс:

Ніколи не міг собі уявити, що потраплю сюди:

44. Нджамена:

45. Озеро Чад:

46. Нагірря Тібесті:

На Львівщині і у Львові довелося бувати часто:

47. Городок:

48. Львів:

Відкрив для себе несподівано гарне українське місто - Олександрію. Проїжджав її сотні або тисячі разів, але не міг уявити, що місто на Кіровоградщині таїть в собі безліч яскравих таємниць. Вдумайтесь - в місті близько 100 пам'яток архітектури! Ось лише деякі з них: пожежна каланча з курантами, яка не поступається західноєвропейським ратушам, синагога, театр, стильні модернові купецькі особняки, будівлі місцевих органів влади (управи), будівлі училищ, що нагадують палаци, багато старої одноповерхової дореволюційної забудови. І жодного туриста! З містом познайомився випадково: робив пересадку з поїзда на поїзд, їдучи з Дніпра до Хмельницького. Вражений містом, нещодавно спеціально виділив 2 години, щоб докладніше з ним познайомитися.

49. Олександрія:

Один з вікендів провів в Польщі. Не був там вже 4 роки. За цей час польські прикордонники стали ще більш злішими, а поїзди польських залізниць як запізнюватися, так і запізнюються. Але не будемо про погане. Попри все, Жеч Посполита залишається однією з моїх найулюбленіних країн. Завжди відчуваю себе там так, як вдома. А різноманітна архітектура країни дає фори будь-яким західноєвропейським шедеврам. На цей раз відвідав міста, в яких раніше не був: Варшаву і Торунь.

50. Варшава:

51. Торунь:

52. Вілянув:

Вкотре покатався улюбленим Західним Поділлям. Вчергове отримав величезне задоволення від місць, в яких бував багато разів, але в які тягне ще і ще.

53. Гусятин:

54. Чортків:

55. Червоногруд:

56. Заліщики:

57. Озеряни:

58. Сидорів:

Знову Львівщина. Львівщина - неосяжний край для мандрівника. Скільки нею не катайся, все одно знайдеш для себе щось цікаве. Бо область дуже велика, а в кожному селі обов'язково збереглося щось цікаве. Єдине, що стримує - це дороги, які тут, напевно, найгірші в Україні. Зазвичай туристи, потрапляючи до Львова, бажаючи трохи помандрувати областю, їдуть по класичному маршруту "Золотої Підкови", оглядаючи замки Олесько, Підгірцях і Золочеві. Вирішив трохи розширити цю географію і подивитися, що цікаве є в селах і містечках навколо Золотої Підкови

59. Плугів:

60. Золочів:

61. Єлиховичі:

62. Сасів:

63. Ушня:

64. Підгірці:

65. Кути:

66. Олесько:

67. Буськ:

68. Новий Милятин:

Їздив у відрядження в Грузію на день міста-побратима Руставі. Не копійки бюджетних коштів не витратив :)

69. Тбілісі:

70. Руставі:

71. Джварі:

72. Мцхета:

73. Ананурі:

Азербайджан вдало вписався в подорожі між Грузією і Іраном:

74. Баку:

75. Гобустан:

Напевно, з жодною країною я так не чекав зустрічі, як з Іраном. І не дарма. Іран - найяскравіше і найцікавіше, що було в мене за останні роки. Позитивна країна з добрими і щирими людьми та дивовижною архітектурою залишить враження на все життя. Я рідко повертаюсь туди, де вже був, але туди хочу обов'язково повернутися.

76. Кум:

77. Кашан:

78. Аб'яне:

79. Ісфахан:

80. Язд:

81. Тегеран:

82. Гора Софе:

Сподіваюсь, це ще не кінець, плану. до кінця року подивитися ще щось цікаве. А всім читачам свого ресурсу бажаю, щоб Новий Рік приніс вам більше несподіваних мандрівок і яскравих моментів життя!