Осінні фарби Поділля: фотозвіт про 3-денну авторську подорож в подільську осінь

Попередня стаття
Відомі і таємні панорамні майданчики Кам'янця
Наступна стаття
Зіньків

Для мене ця подорожі стала найдивовижнішою з усіх, які я колись організовував з компанією Санта-Бакота. Коли дивишся на каньйони і меандри в Субічі, Калачківцях, Китайгороді, Цвіклівцях, Панівцях, Бакоті, Колодіївці, Жванці з незвичних жовто-червоних кольорах, хочеться ущипнути себе і запитати: невже це все насправді? З погодою нереально пощастило: +27, сонечко і красиві хмарки. Не віриться, що таке може бути наприкінці жовтня!

Маршрут подорожі був такий: Кам'янець - Цвіклівці Другі - Панівці - Жванець - Брага - Колодіївка - круїз Дністром - Бабинська стінка - Грушка - Бакота - Субіч - Калачківці - Китайгород - Кам'янець

 

Цвіклівці Другі - меандр Смотрича

Це мальовниче місце, де Смотрич утворює меандр, я відкрив для себе влітку цього року. А цього разу ми з групою спеціально заїхали у Цвіклівці Другі, щоб поглянути, як ця краса виглядає восени. З майданчика "Гирло" добре видно меандр, який утворює річка Смотрич перед впадінням у Дністер. З обох боків меандру - стіни каньйону. Дуже нагадує Заліщики, але без містечка на півострові.

Терен та меандр:

Осінні Цвіклівці Другі:

 

Панівці: пілони залізничного віадуку та замок Потоцьких

Ми зупинилися в Панівцях над каньйоном річки Смотрич. Звідси видно руїни замку Потоцьких та залишки споруд кальвіністів, для яких Панівці були притулком у кінці XVI – на початку XVII століття: колегіуму і кірхи. А ще - недобудований залізничний міст-примара, пілони якого піднімається над каньйоном Смотрича.

Замок Потоцьких та загадковий острівець на Смотричі:

Пілони недобудованого залізничного мосту:

 

Жванець: замкова башта та вірменський костел

Майже щоразу, буваючи і Кам'янці та Хотині, заїжджаю у Жванець, щоб вчергове полюбуватися з різних ракурсів мальовничими руїнами замку та величним вірменським костелом. Цього разу - не виключення.

Від замку Конєцпольських у Жванці залишилося лише півтори вежі. Але як фантастично це виглядає в осінніх кольорах!

Вірменський костел 1699 року у Жванці:

 

Брага - вид на Хотинську фортецю та старовинний польський цвинтар

Село Брага лежить на хмельницькому березі Дністра неподалік від Жванця. Сюди веде стара розбита бруківка. Найцікавіше в Бразі - це незвичайний вид на Хотинську фортецю, який мало хто бачив! 

Ліворуч від дороги на Брагу побачимо браму, за якою - старий польський цвинтар. На цвинтарі є неоготична капличка-склеп Жебровських. На фасаді зберігся родинний герб шляхтичів. 

А ще на цвинтарі - декілька надгробків, справжніх неоготичних шедеврів!

 

Кам'янець: три маловідомих оглядових майданчики

Щоб насолодитися красою Кам'янця на Поділлі у повній мірі, треба знати його деякі секрети. Одним з таких секретів є оглядові майданчики, з яких відкриваються зворушливі панорамні види на Старе місто і фортецю. Деякі з них відомі туристам, деякі - ні. Вирішив 3 з них показати свої мандрівникам.

Перший майданчик - у передмісті Руські Фільварки біля Покровської церкви. З нього видно старовинні вірменські квартали Старого міста:

Другий - на вул. Івана Мазепи (колишній Пушкінській), за міським парком. З нього видно північну частину Старого міста і фортецю. Це, мабуть, найкращий майданчик Кам'янця!

Більша частина групи продовжила досліджувати Кам'янець на БРДМ:

А ми пішли дивитися на ще один майданчик, який знаходиться на Польських Фільварках. Звідси чудовий вигляд на католицький (східний) фасад Старого міста та Польську браму.

Інстаграмна інсталяція на вул. Зарванській:

 

Колодіївка: санрайз та найгарніші краєвиди Бакоти

Місцем нашої ночівлі став парк-готель Теремки на березі Бакотської затоки біля села Колодіївка. По дорозі від Колодіївки до "Теремків" є оглядовий майданчик з таким фантастичним краєвидом:

Вражені краєвидом, ми вирішили наступного ранку прокинутися рано, щоб зустріти там схід сонця. Сансен був незабутній, із шампанським та видом на Дністер, Бакотську затоку та Товтри:

Схід сонця і ранкове шампанське:

Як сонце повністю встало, ми прогулялися околицями у пошуках ще кращих краєвидів.

 

Фарби Дністровського каньйону

Після сніданку в "Теремках" на нас вже чекав "водний трамвайчик" - паром, перероблений на човен з великою палубою із шкіряними сидіннями.

Відпливаємо від "Теремків":

Йдемо уздовж скель Дністровського каньйону уверх по течії:

Мабуть, Дністер ніколи не буває таким яскраво привабливим, як на ці жовтневі вихідні!

Гра осінніх фарб на схилах біля впадіння Студениці у Дністер:

За півтори години дійшли до Бабинської стінки - мальовничих і майже вертикальних скель на Чернівецькоиу березі Дністра:

Високі скелі Бабинської стінки іноді нагадують стіни потужних замків:

Наша команда на тлі Бабинської стінки:

Осінь і стінки Дністровського каньйону - лише заради цього варто їхати наприкінці жовтня на Південне Поділля!

Йдемо назад на Бакоту і насолоджуємося фарбами осені:

 

Грушка - мальоване село

Після обіду половину нашої групи традиційно поїхали пізнавати Бакоту на квадроциклах. А ми ж заїхали у село Грушка, щоб подивитися нещодавно створену туристичну цікавинку - "Мальоване село". Стару подільську хату у Грушці придбала митець Адріана Вітер і влаштувала тут справжній скансен народної культури Південного Поділля!

Адріана розповідає про затоплену культуру Бакоти та показує інтер'єр хати:

Після екскурсії Адріана пригостила нас крафтовим чаєм з мавританської фіолетової мальви:

Дуже ціную знайомство і партнерство в Адріаною! Без неї наших подільських турах не було б всіх родзинок)

Ближче до вечора проїхали на оглядовий майданчик Бакоти на Білій скелі, щоб вчергове насолодитися краєвидом Дністра та Бакотської затоки:

Осінні кольори додають Бакоті шарму!

А ввечері був традиційна дегустація він у винарні Богдана Павлія. Цього разу пан Богдан представив власні вина, які попередні рази ми ще не куштували.

 

Субіч - найкращі краєвиди Дністра

На останній день подорожі я залишив найкращі краєвиди, які знаю на Південному Поділлі. Почали з Субіча. Краєвиди Дністра тут просто неймовірні! Мабуть, найгарніші на всьому відрізку від Кам'янця до Бакоти.

Золота осінь додала ще більше привабливості Субічу! Півтори години перетворилися на суцільну фотосесію!

Такої кількості фото, як в Субічі, я не робив навіть на льодовику Періто-Морено))

Субіч, осінь, Дністер, скелі, лишайники - найкракращі краєвиди цієї осені!

Крім приголомшливих краєвидів в Субічі зберіглося чимало справжніх подільських хаток. На жаль, більшість з них вже закинуті.

Окремої уваги заслуговує місцева крамничка-корчма.

Чого варта лише Клаудія Шиффер))

А інтер'єр крамниці перетворено на справжній музей боротьби українців проти москальських окупантів!

 

Калачківці - меандр річки Студениця

Якщо запитати, яке місце в Україні стало відкриттям для мене цього року, то я однозначно скажу, що Калачківці. Перед впадінням в Дністер річка Студениця утворює тут меандри, які створюють краєвид, з яким можуть конкурувати світові фотолокації.

Кажуть, що меандри Студениці тут нагадують норвезькі фіорди. 

Дуже чекав осені, щоб побачити красу Калачківцім у яскравих осінніх фарбах!

І очікування виправдали себе: осінньому каньйону Студениці немає рівних!

Фарби стінок каньйону Студениці:

Панорама всієї місцевості:

Калачківці вже готується до Хелловіну:

 

Китайгород - каньйон Тернави, що нагадує ящірку

Вже втретє тут за цей сезон. Але щоразу Китайгород відкривається новими краєвидами, фарбами і емоціями. Щоразу бачиш тут те, чого не помічалося раніше.

Наприклад, лише зараз звернув увагу, що каньйон річки Тернава у Китайгороді нагадує ящірку)

Аскетичний костел з бійницями 1772 - 1776 року у Китайгороді, названий на честь Відвідин Єлизаветою Пресвятої Діви Марії:

Руїни палацу Потоцьких ХІХ століття:

Краєвид околиць Китайгорода з відшаруванням "Китайгородська стінка":

Китайгородська стінка - природна пам'ятка світового значення. Виходи різноманітних порід на стінах урвища - це один із найповніших у світі розрізів відкладень силуру і девону. Вона є єдиною подібною на всій Східно-Європейській платформі.

Осінь і Товтри в околицях Китайгорода:

З обох боків стару дорогу над каньйонами прикрашають давні придорожні стовпи з дірками. Ця дорога - це давній шлях з Кам'янця на Бакоту через Китайгород.

Шипшина і каньйон-ящірка:

Так річка Тернава та її каньйон виглядають до того, як річка розливається перед її впадінням у Дністер:

Правда ж, нагадує фіорди?

 

Продовжуємо відкривати для себе Кам'янець

Залишок останнього дня провели у Кам'янці у пошуках цікавих локацій, маловідомих загальному загалу. Почали з Молодіжного парку у новій частині міста (Новому Плані), де нещодавно встановили нову фотозону:

Якщо спуститися від озера з Молодіжному сквері в каньйон Смотрича, то можна побачити невеликий водоспад:

Осінь в каньйоні Смотрича з видом на Гончарську башту:

Вулиця П'ятницька і Руський магістрат:

У Вірменському кварталі:

Вулиця Тринітарська:

Осінній краєвид на розі вулиць Госпітальної і Тринітарської:

Знайшли новий оглядовий майданчик на вул. Тринітарській з видом на фортецю. Тут і зустріли захід сонця. 

Ігнацій Лойойла та засновники ордену тринітаріїв біля Тринітарського костелу:

Чудове завершення подорожі: сансет і Стара фортеця:

Частину зароблених коштів перерахували на дрони Зведеній тактичній групі "Адам".

Попередня стаття
Відомі і таємні панорамні майданчики Кам'янця
Наступна стаття
Зіньків