Європа-2023: 5 країн за 5 днів

Попередня стаття
Сучава: тронна фортеця, ратуша, монастир Івана Сучавського
Наступна стаття
Сігішоара: середньовічні вулички всередині Цитаделі

Ця подорож Європою у січні-лютому 2023 року виявилася несподіваною. Мене запросили на Міжнародний форум відновлення України до Люксембургу. Мої перельоти RyanAir, на які я витратив всього 40$, а також програма заходу дозволили мені вдруге побувати у Люксембурзі, а по дорозі подивитися ще декілька міст.

Маршрут вийшов таким: Сучава - Мілан - Бергамо - Люксембург - Трір - Брюссель - Аренберг - Лювен

 

Сучава

Традиційно, під час війни я вилітаю в Європу через румунську Сучаву. По-перше, це - найближчий до України аеропорт. По-друге, на кордоні з Румунією немає черг. По-третє, в Сучаві зараз живе моя родина. Ця поїздка була чудовим приводом побачитися. Півдня ми провели разом, гуляючи по засніженій Сучаві:

Монастир Івана "Нового" Сучавського:

Дмитрівська церква:

 

Мілан

Коли я прямував у Люксембург, а в аеропорту Бергамо в мене була пересадка з одного рейсу RyanAir на інший. Стиковка була довгою - з 23:00 до 15:00 наступного дня. Тому я вирішив зупинитися на ніч у Бергамо і зранку дослідити місто.

Та виявилося все не так просто. Вже за 2 тижні до поїздки вільних місць в готелях та хостелах не було. Точніше були, але вартістю більше 200 євро. Мені вдалося знайти декілька помешкань на AirBnb, але за їхніми умовами треба було заселитися не пізніше 22:00. Мій же літак прибував аж в 23:00. Врешті решт, я вирішив орендувати авто на 6 євро і переночувати в автівці.

І тут мені знову не пощастило. Рейс запізнився майже на годину і прокатна кантора зачинилася. Ситуація ускладнювалася тим, що Бергамо - це лоукост-аеропорт і він зачинявся на ніч. А на вулиці - січень! Але тут мені пощастило: я побачив автобус, який їхав до Мілану. Близько 1:30 ночі я опинився в центрі Мілану і знайшов хостел, де поспав декілька годин.

Зранку прокинувся рано і вирішив виділити пару годин, щоб прогулятися привокзальним райончиком Мілана.

Площа Сан Камілло де Лелліс:

Diamond Tower на проспекті Визволення (Viale della Liberazione):

Хайтек на проспекті Визволення (Viale della Liberazione):

Будівля центрального залізничного вокзалу в Мілані:

 

Бергамо

Зранку пішов на вокзал та доїхав приміським поїздом до Бергамо.

Почав знайомство з містом з «Città Alta» - Старого середньовічного міста, доїхавши з вокзалу автобусом до міських воріт Порта сан Джіакомо.

Бергамо є однією з небагатьох італійських міст, історичний центр якої повністю оточений стінами, які зберегли свій первісний вигляд протягом століть. Бастіони були побудовані між 1561 і 1588 роками за наказом венеціанського дожа, оскільки Бергамо, як місто, розташоване на західному кордоні Венеціанської республіки, могло стати легкою здобиччю для сусідніх держав. Ці бастіони перетворили Бергамо на неприступну фортецю.

З пагорба Рокка відкривається чудовий вид і на Старе (Верхнє) місто:

Засніжені Альпи і вілли:

Врешті решт опинився на головному майдані Старого міста - Пьяца Векіа (Стара площа). Вона утворилася в період між 1440 та 1493 роками внаслідок знесення старих будинків і стала своєрідним прологом до наступної за нею площі перед собором - центру релігійного життя міста. На південній стороні площі знаходяться палац та башта. На північній стороні площі стоїть будівля Нового палацу , в якому зараз розмістилася міська бібліотека.

Міський палац або Палацо делла Раджіоне несе на своєму фасаді сліди венеціанського панування, вираженого не лише характерними рисами архітектури, а й рельєфним зображенням крилатого лева св. Марка. Перший міський палац, збудований на цьому місці після перемоги при Леньяно у 1176 році, згорів у XIII столітті. Пізніше будинок 1513 року було зруйновано іспанцями. У 1538-1554 роках під керівництвом П'єтро Ізабелло палац було відновлено.

Палацо Нуово, де зараз розташована бібліотека Анжело Маі, збудований між 1590 і 1611 роками архітектором Вінченцо Скамоцці, який взяв як зразок будівлю Старої бібліотеки, побудованої Сансаовіно. У період 1648-1873 років будівля використовувалася як ратуша і в 1927-1928 як склад книг міської бібліотеки. До найцінніших екземплярів належить перше видання «Божественної комедії» Данте 1402 року видання та рукописи XIV століття.

З галереї міського палацу побачимо ще одну площу - Piazza del Duomо. Тут відкривається найкращий вид на головну пам'ятку Бергамо - каплицю Коллеоні. Каплиця є мавзолеєм кондотьєра Бартоломео Коллеоні. Вона збудована в 1472-1476 роках на стику епох пізньої готики та раннього ренесансу. Будівля є першою спорудою у стилі ломбардського раннього Ренесансу. Каплиця побудована архітектором і скульптором Джованні Антоніо Амадео, який отримав у 1472 році замовлення від Коллеоні на будівництво поминальної капели для нього самого та його родини.

Деталі каплиці:

Каплиця Коллеоні є частиною великої базиліки Санта-Марія-Маджоре - найбільш значної з усіх церков міста. Але розташована настільки невдало, що через навколишні будівлі можна бачити лише її окремі фрагменти.

Площа Цитаделі та цитадель Вісконті:

 

На фунікулері, що біля площі Цитаделі, варто піднятися на пагорб Віа аль Кастело.

На пагорбі розташований замок Сан-Віджіліо (Castello di San Vigilio) – старовинні укріплення у Верхньому місті.

Замок розташований на пагорбі, що панує над навколишньою місцевістю. З нього відкриваються воістину чарівні краєвиди на старовинні вулички та будови міста Бергамо, а також на засніжені Альпи.

Вид на Старе місто:

 

Вид на Альпи:

Вид на Старе місто з площі Нуово:

Аеропорт Бергамо і засніжені Альпи:

 

Вечірній Люксембург

Ввечері прилетів у Люксембург. Зустрілися з моїм знайомим, з яким працювали в Мінінфраструктури і прогулялися вечірнім містом:

Міська брама:

Замковий міст:

Вид на Нижнє місто:

 

Трір - найстаріше місто Німеччини

У Трір я поїхав, оскільки місто знаходиться на заході Німеччини, неподалік від кордону з Люксембургом. Звідти до Тріра всього 40 хвилин їзди електричною. До цього в був в Німеччині багато разів, об'їздив її майже всю. Але у найстарішому місті країни побував вперше.

Воно було засноване в 16 році до н. е. римськими легіонерами і є найстарішим містом країни. Трір має багату історію і культуру, і це відображено в його архітектурі. Почав прогулянку Тріром від залізничного вокзалу. То міських воріт Порта Нігра веде вулиця Christophstraße:

Однією з найвідоміших пам'яток Тріру є Порта Нігра, також відома як "Чорні ворота". Це найбільші давньоримські міські ворота на північ від Альп, і вони чудово збереглися. Ворота були побудовані в I столітті н. е. і є яскравим прикладом римської архітектури.

Від міських воріт починається Старе місто Тріра. Звідси до головної площі міста Hauptmarkt веде пішохідна вулиця Simeonstraße:

Найвідоміша будівля на Симеонштрассе - Богоявленська хата - пізньороманський житловий баштоподібний патриціанський будинок, побудований близько 1220 року.

У бічних вуличках трапляються фахверкові будинки:

На захід від Симеонштрассе був середньовічний єврейський квартал. Він і зараз виглядає автентично і привабливо:

Продовжуємо прогулянку Симеонштрассе і наближаємося до головної площі міста - Hauptmarkt:

Фахверкові будинки, побудовані близько 1600 року:

Панорама Головного Ринку (Hauptmarkt):

Фонтан Святого Петра (1596 рік) та фахверкові будинки за ним:

Домінанта площі Головний Ринок - церква св. Гангольфа (1344 рік):

Головна громадська будівля великого ринку носить назву Steipe (Крута). Збудована близько 1430 року і виконувала роль міської ратуші:

Найменший будиночок на Ринку у стилі Бароко та кам'яниця з фахверковим завершенням:

Рухаємося до Трірського собору вуличкою Sternstraße:

Трірський катедральний собор Святого Петра - це грандіозна готична споруда, побудована в XIII столітті. Собор є місцем поховання апостола Матвія, і він є одним з найважливіших християнських святинь в Німеччині.

Трірський собор є найстарішою церквою Німеччини!

Інтер'єр собору:

Вулиця Grabenstraße, що веде на південь від Великого Ринку:

Римська базиліка св. Костянтина, 305 - 311 роки:

Червона вежа - будівля та частина курфюрського палацу, побудована в складі Нижнього замку в 1647 році.

Римський міст через річку Мозель - це один з найстаріших мостів у світі, який все ще використовується. Він був побудований в I столітті н. е. і є яскравим прикладом римської інженерії.

Старий мозельський кран, 1413 рік:

Будинок, де народився Карл Маркс:

 

Люксембург

Ще жодне місто Європи так не нагадувало мені Кам'янець-Подільський, як Люксембург - столиця однойменного великого герцогства. Аналогії із столицею Поділля тут на кожному кроці: каньйон річки Альзет нагадує каньйон Смотрича, укріплення в каньйоні схожі з Польською та Руською брамами, замість моста "Лань, що біжить" - такий самий міст Шарлоти, замість Новопланівського мосту - міст Адольфа, Замковий міст в Люксембурзі також схожий на кам'янецький. Єдине, чого не вистачає в Люксембурзі - це типового для Поділля запаху мокрого каміння.

Рухаємося в напрямку історичного центру авеню Свободи. Зліва - офіс Арселор Міттел:

Будинок Ощадної каси:

Переходимо міста Адольфа і опиняємося в Верхньому (Старому) місті:

Міський палац:

Собор Люксембурзької Богоматері (Kathedral Notre-Dame) був побудований у 1613-1621 роках, як єзуїтська церква, архітектором Ж. дю Блоком. Собор є яскравим прикладом пізньої готичної архітектури, однак він містить багато елементів і прикрас архітектури Відродження.

Коротка вулочка de la Reine приведе до Палацу люксембурзьких герцогів. Палац великих герцогів є офіційною резиденцією, де Великий герцог Люксембургу здійснює більшість своїх обов'язків як глава держави. Палац побудований в 1572-1573 роках як ратуша міста Люксембург, після того, як у 1554 році вибух на пороховому складі знищив цей квартал міста. Будинок ратуші постраждав під час обстрілу міста Вобаном в 1683-1684 роках. Палац було відновлено в 1728 році й розширено 13 років по тому. Після окупації Люксембургу французами в 1795 році в будівлі розмістилася адміністрація департаменту Форе.

У 1994 році старовині квартали міста Люксембурга були віднесені до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Прогуляємося вулочками Старого міста:

Вулички Нижнього міста:

Міст Великої Герцогині Шарлотти, або, як його називають жителі міста Люксембург, "Червоний міст" побудований в 1962-1966 роках. Ця споруда входить до числа найбільш великих мостів, які зроблені із сталі. Міст знаходиться над долиною річки Альзет і його довжина складає 355 метрів. Міст "Лань, що біжить" у Кам'янці-Подільському (найвищий міст в України) - це копія люксембурзького моста Шарлотти.

Міст Passerelle (або Люксембурзький віадук). Внизу - хостел, в якому я зупинився:

В каньйоні (Нижньому місті) домінує церква Іоанна Хрестителя (1705 рік):

Вид на укріплення на Плато Рам:

Укріплена міська брама Люксембурга:

Замковий міст:

 

Брюссель

Цього разу мені знову пощастило побувати у Брюсселі, оскільки звідси я повертався в Сучаву.

Я просто обожнюю це місто завдяки площі Гран-плас (або Гроте Маркт, Великий Ринок), яку вважаю найкрасивішою у світі. Я готовий годинами роздивлятися деталі ратуші та кожну кам'яницю. Кожна з них не схожа она на одну. Та і площа Ринок з будинками золотого відтінку в Європі лише одна.

Ансамбль площі Гран-плас, створений в XVI - XVIII століттях - найбільш яскравий приклад фламандської архітектури Брюсселя. Будинки, що оточують площу з усіх боків рівним квадратом, начебто виточені з каменю талановитими майстрами, являють собою найбільші шедеври світової архітектури під відкритим небом. Розмір майдану зовсім невеликий: довжина 100 метрів, ширина – всього 68 метрів.

Домінантою площі є ратуша, якій присвячена окрема сторінка на сайті. Цей шедевр фламандської готики був зведений на початку XV століття.

Брюссельська ратуша, без перебільшення, - найдовершеніша в Європі. Такої стрункості і такої багатого оздоблення фасаду я ніде не бачив. Коли ти до того бачив сім десятків різних ратуш, а бачиш 71-шу в Брюсселі, то з перших секунд розумієш, що до того справжніх ратуш ти ще не бачив. Навіть на фоні беффруа в Брюгге і Генті, ратуша в Брюсселі помітно виділяється, але не своєю висотою і потужністю, а навпаки – стрімким зльотом легких динамічних форм.

Деталі фасадів:

Займаючи майже цілком одну зі сторін головної площі Брюсселя (Гран-плас), ратуша перебуває в оточенні будинків гільдії і цехів, яких фасади підкреслюють її масштаб. Перевершуючи висотою своєї вежі монументальні церковні спорудження, ратуша відігравала вирішальну роль у формуванні центру Брюсселя не тільки в епоху Відродження, але й у наступні сторіччя.

В «Будинку короля», незважаючи на назву, ніколи не жив жоден король. Будинок служив по черзі складом для пекарів, трибуналом і в'язницею. В 1873 році архітектор Віктор Ямар переконструйовував будинок у стилі готики. У наші дні в «Будинку короля» перебуває Муніципальний музей.

Кам’яниці стоять щільно одна до одної: Будинок маляра, Будинок кравця, Будинок м'ясника, Будинок човняра… У кожного будинку своя назва й свій символ: будинок-зірка, будинок-лебідь, будинок-голуб, будинок-золоте дерево, будинок-мішок… В цілому будинки гільдій побудовані в стилях бароко і стилі Людовика XIV.

Великий Ринок ввечері:

Неподалік від Гроте Маркт перебуває знаменитий фонтан – «Хлопчик, що пісяє».

У 1987 році в кінці тупикової алеї Вірності встановили фонтан і статую Пісяюча дівчинка (нід. Jeanneke Pis). Ця фігурка розміром близько 50 см являє собою голу дівчинку, що дзюрить у встановлений нижче резервуар:

Тут же, у тупиковій алеї Вірності знаходиться найстаріший у Брюсселі паб:

Тут представлено більше 1000 видів пива!

Але пісяючими хлопчиком і дівчинкою в Брюсселі е обійшлося. У 1998 році встановлена статуя "Пісяюча собачка" (Zinneke Pis). "Zinneke" в перекладі з фламандської мови означає безпородний. За задумом автора, фігура пса змішаної породи, що розташована неподалік від історичного центру бельгійської столиці, в районі Chartreux, служить візуальним символом мультикультурного характеру Брюсселя, де сплетено величезна кількість образів.

Головні столичні храми Західної Європи змагаються між собою своєю готичністю, різноманітністю деталей, висотою та об’ємом. Не виключення і головний храм Брюсселя - собор Святого Михаїла і Святої Гудули.

Зведення собору датується 1226 роком. Архітектура будинку містить у собі елементи таких романського та готичного стилів, а також ренесансу. Але перевага готики все-таки більш помітна. Фасад складається із двох веж, кожна 70 м у висоту, прикрашений різьбленими шпилями, які підносять собор високо в небо. Усередині будинок висвітлюється м'яким світлом, що проникають через високі вікна з вітражами дивної чистоти. Довжина споруди – 114 метрів.

Вхідний портал:

Інтер'єри собору:

Один з вітражів:

У пакистанській забігайлівці:

У чеченській забігайлівці:

 

Замок Аренберг

В останній день перед відльотом назад в Сучаву вирішив з'їздити в одне з моїх найулюбленіших міст у Бельгії - Лювен. По дорозі заїхав у передмістя Лювена Геверлі, щоб подивитися замок Аренберг. Цей замок є одним із найкрасивіших і найважливіших історичних пам'яток Фламандського Брабанту.

Замок був побудований у стилі пізньої готики. Він має чотирикутну форму з чотирма кутовими вежами. Головний вхід до замку знаходиться з південного боку. Він увінчаний гербом родини Крої. Замок був резиденцією родини Крої протягом багатьох століть.

У 1716 році він був проданий родині Аренбергів. Родина Аренбергів продовжувала володіти замком до 1914 року, коли він був конфіскований бельгійським урядом під час Першої світової війни. У 1921 році замок був куплений Льовенським університетом. Університет перетворив замок на центр свого інженерного факультету.

 

Лювен

Лювен лише зміцнив моє уявлення про Бельгію, як країну з найгарнішою в Європі архітектурою. Лювенська ратуша – неперевершена і найдосконаліша, вона не має собі рівних у світі. Місто розташоване у 20 хвилинах їзди від Брюсселю на схід від столиці в провінції Фламандський Брабант. Перша письмова згадка про Лювен датується 891 роком, коли армія вікінгів зазнала поразки від війська франкського короля Арнульфа Каринтійського у битві поблизу міста. За легендою, саме ця подія визначила кольори прапора Лювена, послідовність червоного, білого і знову червоного кольорів, що символізує вкриті кров’ю після цієї битви береги річки Дейле.

Будівля бібліотеки Лювенського католицького університету знаходиться між вокзалом та Великим Ринком, на площі Ladeuzeplein. Бібліотека була заснована в 1636 році. В кінці 18 століття частина зборів була передана в Національну бібліотеку в Парижі, а частина в - бібліотеку Центральної Брюссельської школи (збори якої поповнили потім Королівську Бібліотеку). У 1834 році була сформована нова бібліотека Католицького університету Лювена. До Першої світової війни вона знаходилася в одній з університетських будівель на Старій площі. У 1921-1928 роках було побудовано спеціальну будівлю в стилі неоренесансу, в якому вона знаходиться досі. Це був подарунок США місту і університету, серйозно постраждалим під час війни. Проект будівлі створений Уітні Уорреном.

Висота вежі-беффруа, що височіє над будівлею, складає 87 метрів. У ній же знаходиться карильон, який є одним з найбільших в Європі. Він був також подарований американськими інженерами на згадку про всіх загиблих у війні. У підборі 48 дзвонів, по кількості штатів в Америці за станом на початок 20 віків. Найбільший важить сім тонн і носить назву "Дзвін свободи Лювена", а на іншому дзвоні нанесені написи, що закликають до миру.

Великий ринок – головна площа Лювена, оточена шедеврами архітектури ХV – ХVI століть. Вона знаходиться на відстані близько 1 км на північний захід від залізничного вокзалу, від якого до неї веде вулиця Bondgenotenlaan.

Ратуша – головний шедевр площі, Лювена, а може й всієї Бельгії. Їй присвячена у окрема розповідь.

Деталі ратуші:

В східній частині Великого Ринку, поряд з лювенською ратушею, знаходиться Будинок Зборів. Його збудували за рішенням адміністрації міста за проектом архітектора Маттеуса де Лайенса, який брав участь в зведенні і інших відомих в місті споруд. Насправді, це був комплекс з трьох будівель, одна з яких називалася Будинком Зборів. Спочатку він використовувався як приміщення для проведення всіляких засідань і зустрічей міських суспільств і організацій. Пізніше тут стали проводитися урочисті заходи і банкети.

Колегіальна церква св. Петра також знаходиться на Великому Ринку, навпроти міської ратуші і є найстарішим храмом міста. Будівництво нинішньої готичної церкви тривало між 1425 - 1496 рр. Відомо, що до неї на цьому місці в 986 році стояла дерев'яна церква, побудована в романському стилі, але згоріла в 1176 році.

Елементи полум'яніючої готики:

 

Будівля пошти:

Старий Ринок розташовується в самому центрі міста, приблизно в сотні метрів на південний захід від Великого Ринку, між вулицями Parijsstraat і Naamsestraat.

Вже в середньовіччі на цій площі була безліч корчем і заїжджих дворів. А перший ринок тут з'явився в 1150 році. Він був відкритий три дні в тиждень.

Попередня стаття
Сучава: тронна фортеця, ратуша, монастир Івана Сучавського
Наступна стаття
Сігішоара: середньовічні вулички всередині Цитаделі