Україна

Вже понад 15 років маю добру традицію підсумовувати все добре, що було цього року, а також усі місця, які відвідав у році, що минає. Цього року це робити трохи сумно, бо це - перший рік з 2004 року, коли я ні разу не подорожував закордон. І, мабуть, так і буде далі, поки не закінчиться війна.  Але, як завжди, цього року багато подорожував по Україні. І, незважаючи на те, що об'їздив її уздовж і поперек, все одно знайшов купу нових цікавих місць. 1. Тернопіль. Новий Рік зустріли у Новорічній подорожі Тернопільщиною разом з Україна Інкогніта.  2. Збараж Зранку 1 січня відвідали Збаразький замок Вид на Збараж та костел бернардинів від замку...

Підбиваючи підсумки 2024 року виявив, що нічого не розповів про свою подорож до Львова влітку цього року. Вона була пов'язана із проведенням зустрічі мандрівників всесвітної спільноти мандрівників NomadMania, представником якої я є в Україні. І, звичайно, витратив декілька днів на пронгулянку улюбленими куточками Львова. Костел монастиря кармеліток у стилі бароко, 17 століття: Портал каплиці Трьох святителів, 1609 - 1016 - частина комплексу Успенської церкви: Відреставрований костел єзуїтів, 1630 р.: Вул. Степана Бандери та костел Марії Магдалени: Архикатедральний собор Святого Юра, 1744 - 1762: Бароковий інтер'єр собору: Замок-палац...

У 20-х числах жовтня традиційно відвідали Поділля. Цього разу - з маленькою компанією з Харкова. Маршрут був набагато насиченішим, ніж у минулі роки: південь Тернопільської і Хмельницької областей та Чернівецька. Пощастило з погодою, чудовими заходами сонця та морозними світанками. А ось з осінніми кольорами - не дуже. Хоча у попередні роки на початку 20-х чисел жовтня усе було яскраво жовте, цього разу золота осінь лише починалася. Маршрут вийшов такий: Чернівці - Заліщики - Червоногород - Добрівляни - Голігради - Новосілка-Костюкова - Більче-Золоте - Монастирок - Озеряни - Колиндяни - Лосяч - Хотин - Жванець - Кам'янець-Подільський -...

У жовтні 2024 року вперше побував у цьому куточку Карпат - у Ворохті та Буковелі. Наш візит прийшовся на період "золотої осені". Саме в цей час карпатські краєвиди, як на мене, найбільш заворожують. Наперед скажу, що Ворохта дуже спообалася, в Буковель - ні. Єдине що там вразило, це фантастичні види на гори з навколишніх вершин. Зранку прибули до Ворохти поїздом з Києва. Прогноз обіцяв гарну погоду без дощів. Майже так і було. Вид на вокзал і Карпати з пішохідного місточку через колії: Найближча пам'ятка до вокзалу - костел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований наприкінці ХІХ століття: Вид з тилу на костел та селище: Дерев'яна вілла...

На минулі вихідні прокатилися з донькою Маргаритою регіоном, який рідко відвідають туристи. Принаймні крім себе ми жодного не бачили.  Регіон цей знаходить у східній частині Чернівецької області уздовж течії Дністра. Це фактично на протилежному березі Дністра від відомого регіону Хмельниччини, який пролягає від Кам'янця до Бакоти. Ми відвідали 3 локації: 1. Місце впадіння річок Сурша і Сара-Лунга у Дністер.  2. Шишкові Горби: високі скелі біля села Нагоряни.  3. Скелі Вітру біля села Комарів. Перша локація - місце впадіння річок Сурша і Сара-Лунга у Дністер. Знаходиться це місце між селами Ленківці і Нагоряни. Ми були з боку Нагорян. Але...

У неділю 15 вересня побував на Чернігівському Поліссі у міжріччі річок Дніпра і Десни. Ця велика територія вважається Міжрічинським регіональним ландшафтним парком. А його куточок поблизу села Отрохи, який ми відвідали, зветься Міжрічинською Пущею.  Після того, як близько місяця тому я вперше опинився у справжньому Поліссі на півночі Волинської області, я не на жарт закохався у цей регіон. Тому дуже хотілося побачити Полісся на Чернігівщині з його лісами і болотами. І хоча, зазвичай, я сам організовую подібні поїздки і тури, цього разу вирішив з’їздити, як турист. Коли побачив, що таку поїздку організовує Ярослав Козак ("Добре, поїхали"), з...

Голігради стали найбільшою несподіванкою подорожі Тернопіллям навесні 2024 року. Раніше я ніколи тут не був. Але я шукав якесь нове місце для спостереженням за заходом сонця. І вибір впав на Голігради. Краєвид і захід сонця були просто фантастичні! Насолоджуючись меандром і заходом сонця, ми "обмивали" мій сертифікат професійного гіда. До речі, це був мій перший тур у якості офіційного гіда)) Класна фотка від Світлани: Майже Калачквці: Майже Кенія: Після заходу сонця:  

В одні з серпневих вихідних я вперше опинився у справжньому Поліссі. А вийшло це несподівано. Я мав їхати на 3 дні у польські Татри, щоб проїхатися і пройтися маршрутом, який давно розробляв і про який давно мріяв. Але на прикордонній станції Мостиська ІІ мене висадили з поїзду Київ-Перемишль, хоч усі документи для виїзду за кордон в мене були оформлені бездоганно. Але перевірці по базі з'ясувалося, що у реєстрі Прикордонної служби я досі рахуюсь, як директор державного підприємства. Я, звичайно, був дуже засмучений, бо не був за кордоном майже 2 роки. Провівши півночі на порожньому вокзалі, під ранок я повернувся до Львова, поспав декілька...

На минулі вихідні пощастило вперше в житті зробити експедицію у справжнє Полісся. Попереду ще буде багато постів про цю подорож. Але сьогодні - про село, яке мене вразило найбільше. Сваловичі - закинуте село, що лежить всього в 3,5 км від білоруського кордону на березі річки Прип'ять у місць впадіння в неї річки Стохід. Знаходиться це неподалік старовинного містечка Любешів у Камінь-Кашинському районі Волинської області. Село майже повністью складається з дерев'них аутентичних будиночків поліщуків. Сьогодні тут залишилося всього 7 мешканців, яким раз на тиджень привозять продукти. Мені пощастило побувати в одній з хатинок, яка належала...

На свій черговий День народження у липні 2024 року традиційно відвідав свої улюблені Чернівці, щоб зустрітися з родиною, яка зараз проживає у Сучаві. На цей раз вийшло не лише полюбуватися Чернівцями, але й прокотитися з старшою донькою Маргаритою Буковинськими Карпатами.  Маршрут вийшов такий: Чернівці - Дубівці - Чортория - Вижниця - Виженка - перевал Німчич - гора Чораль - Смугарівська долина - Розтоки - Мариничи - Усть-Путила Цього разу знали апартаменти на моїй найулюбленішій вулиці Чернівців - Rathausstrasse, в одному за найкрасивіших будинків міста у стилі модерн - будинку з атлантами на розі Rathausstrasse (Головної) та ...

В одні з червневих вихідних відвідав Полтаву на запрошення своєї подруги Інни, з якою ми у розпал пандемії у 2021 році відвідували Бразилію. Звичайно, я був у Полтаві багато разів, але з кожним новим візитом відкриваю це місто по-новому. Та було і зараз. Вперше відвідав садибу-музей Котляревського, район Поділ, прогулявся берегом Ворскли та познайомився з місцевою кухнею. Привіт, Полтава! Пока фотографував пам'ятки на Івановій горі, Інна фотографувала мене: Біла альтанка - один із символів міста, споруджена вперше в 1909 році на честь 200-ліття Полтавської битви. Свято-Успенський кафедральний собор на Івановій горі є визначною пам'яткою...

Наприкінці травня мав чудову нагоду вкотре відвідати Тернопіль. Так сталося, що Новий Рік я святкував саме тут під час Новорічного туру Тернопіллям. А цього разу в Тернополі опинився, бо тут відбувалася Колегія Держпродспоживслужби, в якій я брав участь. Скориставшись цією нагодою, я вирішив залишитися у Тернополі на вихідних та детальніше зануритися у це місто. Цього разу пощастило побувати у куточках міста, в яких не був, і спробувати нові активності, такі як катання на теплоході по Тернопільському ставу. Я пробув у місто у п'ятницю ввечері і оселився у готелі "Тернопіль", що знаходиться прямо на березі Тернопільського ставу. Прямо з...