Andy Travel Club

Минулого року мене так вразив осінній Чернігів та його дерев'яне мереживо, що восени 2023 року я знову вирішив повторити поїздку Чернігівщиною. Але цього разу - у форматі авторського туру для моїх підписників. Склав програму так, щоб за вихідні подивитися усі найгарніші локації Чернігова і частини області навколо нього.  Маршрут вийшов такий: Козелець - Остер - Лемеші - Чемер - Городня - Седнів - Чернігів - парк природи "Беремицьке" - меандр річки Любич

Городенка - місто-райцентр на Покутті (Івано-Франківщина). Відома ще з княжих часів, у XV столітті тут було побудовано замок, який до наших часів не дожив. Магдебурзьке право Городенка отримала у 1668 році від короля Яна Казимира. В місті є неймовірно великий костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії авторства знаменитого архітектора Бернарда Меретина, до оформленням якого доклався сам Пінзель. Крім того, зберігалася барокова Успенська церква, занедбаний вірменський костел та головна синагога.

Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Назва, скоріш за все, походить від проживання перших поселенців, які жили «за лісом». А можливо ї від «ліщини»: у Х – ХІ столітті по Дністру проходив важливий шлях між Галичем та Молдавією. А купці, начебто, відпочивали під заростями ліщини.

У другій половині XVI ст. містечко належало Михайлу Хмелю - батькові Богдана Хмельницького. Цілком ймовірно, що гетьман появився на світ саме у Тлустому. За часів Хмельниччини воно було однією з баз повстанців на Поділлі. В ті часи у Тлустому було збудовано чотири форти, які були з'єднані між собою довгими тунелями. Один з таких тунелів довжиною 255 метрів було відкрито у 1993 році під час прокладання газопроводу. Залишки фортів збереглися до наших часів у сильно перебудованому вигляді. Один з них знаходиться на бічній вулиці, яка веде з головної дороги до залізничного вокзалу.  

Ресурси - це заняття, які не приносять нам грошей. Але допомагають нам відтворитися, щоб бути ефективним у обов'язкових справах нашого життя: роботі, бізнесі, допомозі країні і військовим під час війни. А також дають нам відчуття радості і щастя.

Сучасна реальність вже не відповідає жодному з двох слів назви поселення. По-перше, воно не "Нове", бо має більш ніж 700-річну історію, а по-друге Нове Місто давно вже не "Місто", а село з населенням трохи більше 8 сотень осіб. Маленьке поселення на річці Вирві з великою історією тягнуло до себе, як магніт.

Містечко знаходиться у прикордонній смузі. Треба мати при собі паспорт. Проте, наявність паспорта (чи, навіть крутого посвідчення, як у мене) не врятує вас від тимчасового затримання прикордонниками. Ситуація усугубилася з війною: зараз в містечко можна заїхати лише через блокпост, і то, не всім: треба мати або реєстрацію, або спеціальний дозвіл. Якщо все ж таки ви перебороли всі перешкоди на шляху до мрії, Нижанковичі подарують вам незабутні години щастя з великим "набором краєзнавця": ратуша, палац, костел, оборонна церква, цвинтар, каплички і стара міська забудова

Борщів - районний центр найбагатшого на архітектурні і природні пам'ятки району Тернопілля. Цілком логічно, що майже усі, хто вперше чує про Борщів, асоціює його назву зі традиційним українським першим блюдом. І дійсно, одна з легенд розповідає про те, як мешканці міста в часи татарських набігів втопили татарина в казані з борщем. Та скоріш за все, назва поселення походить від трави «борщівник», листя і стеблі якої як приправу вживають до багатьох блюд: зелених борщів, юшок, щів, салатів тощо.

Село Кривче (Борщівський р-н) лежить на крутих схилах річки Циганки на старовинному шляху з Борщова до Мельниці, і далі до Кам’янця. Деякі джерела повідомляють про стару назву Оплакана (О.Мацюк) і Красногора (В.Мороз), та назва поселення, певне, походить від крутих звивистих поворотів, які утворював старий гостинець (шлях). Такі звивини були обумовлені, перш за все, рельєфом місцевості. В околицях навіть існувала приказка про межі на городах: «В тебе така межа, як у Кривчому гостинець».  

Монастир св. Онуфрія стоїть на Чернечій горі поруч з одним з найкрасивіших міст Львівщини - Добромилем. Його заснував у 1613 році Ян Щенсний Гербурт - власник замку на сусідній Сліпій горі. Тоді це були дві дерев'яні церкви, які не збереглися до наших днів. Сучасний ансамбль з церквою та дзвіницею з'явився протягом 1705 - 1751 років. Монастир належить отцям василіанам.

В черговий раз я відвідав Окопи під час своєї авторської подорожі ТОП-локаціями Тернопілля 2 вересня 2023 року. Зустрівшись на вокзалі у Кам'янці, ми відразу ж поїхали у бік печери Кришталевої у село Кривче. Але наш водій Андрій повіз нас довшою, але цікавішою дорогою через Жванець. Тож, перетнувши межу Тернопільської області, ми зупинилися біля загадкової фортеці з назвою "Окопи св. Трійці - блокада Кам'янця" у селі Окопи. Фортецю побудував коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський у 1692 році, щоб звідси здійснювати набіги на окупований турками Кам'янець.

У перші осінні вихідні 2 - 3 вересня 2023 року відбувся вже 3 авторський тур Andy Travel Club українським Поділлям. На цей раз це були найтоповіші локації півдня Тернопільщини з найгарнішими в Україні панорамами, відвідуванням замків, костелів та різних інших архітектурних цікавинок Західного Поділля. Цей маршрут я проїжджав сам або з друзями вже неодноразово. Але оскільки оскільки він пролягає моїми найулюбленішими куточками України, я вирішим спробувати зробити з цього авторський тур вихідного дня. І здається, все вийшло))