Підсумки-2019: де побував і що зрозумів

  • 29.12.2019

Озирнутися назад, проаналізувати минулий рік, підсумувати та зробити висновки - це обов'язковий ритуал кожної людини, яка прагне досягти успіху в усіх сферах життя. Я роблю це протягом останніх 10 років, але системно роблю це вперше. Для мене це був дуже важливий рік, один з найважливіших, найпродуктивніших і найщасливіших у моєму житті. Цього року я зрозумів більше корисних речей, ніж за декілька попередніх років, відповів собі на багато питань, на які раніше не мав відповіді. І, нарешті, визначився з тим, яким шляхом буду йти принаймні найближчі 5 років.

Селище Асканія Нова

У 2019 році я менше подорожував, а більше часу і ресурсів присвятив навчанню, саморозвитку, наведенню ладу в робочих (державних) справах і побудові фундаменту своєї майбутньої справи життя. Ось декілька важливих речей, які я зрозумів для себе цього року:

1. Треба займатися лише тим, що подобається. Заробляти гроші треба лише улюбленою справою.
2. Необхідно постійно навчатися і пізнавати нове. Світ рухається шаленими темпами. Хто не встигає за прогресом і новими фішками, деградує і опиняється на дні.
3. Час - найдорожчий ресурс. Вміючи їм управляти, можна робити в рази більше справи, ніж більшість. Тайм-менеджмент працює!
4. Щоб досягти результату, працювати треба не більше, а, навпаки, менше. Але з фокусом на результат. Треба робити 20% справ, які дають 80% результату. А потім ці 20% масштабувати.
5. Треба займатися своїм здоров'ям, постійно підтримувати фізичну форму, пити багато води, їсти здорову їжу. До останнього часу я цього не розумів.
6. Не варто намагатися нікому подобатися. Не треба звертати увагу на те, що про тебе думають і говорять люди. Має значення лише думка тих, хто тобі дорогий, або ті, кому ти несеш благо.
7. Не треба дивитися новини. Вони нічого не дають, відбирають час, завантажують мозок непотребом, псують настрій.
8. Завжди треба фокусуватися не на процес, а на результат. Досягаються лише цілі, по яким є чіткий фокус і покроковий план.
9. Не варто нічого тримати в голові. Все має бути в Evernote, Google-календарі, або навіть у блокноті. Голова - лише для того, щоб генерувати ідеї і створювати плани.
10. Треба записувати всі свої успіхи, результати і маленькі перемоги. Коли їх продивляєшся, це дає тобі сили, впевненість в собі та помагає увійти в ресурсний стан, в якому ти максимально продуктивний і в якому тебе все виходить.

У 2019 році я подорожував найменше, якщо порівнювати з останніми 10 роками. І на то були вагомі причини. Основна з них - я приділяв багато уваги і часу навчанню і самовдосконалення. Відповідно, чи не половина грошей, які я у минулі роки йшли на чисельні мандрівки, бути витрачені на навчальні програми. Але я це зробив заради того, щоб у наступні роки подорожувати у рази більше. Адже в моїх планах - відвідати ще близько 100 різних унікальних куточків планети! І рік, що минає, пішов на будівництво фундаменту, який, сподіваюсь, допоможе мені реалізувати свою мрію.

Приліт в Сідней

Але зменшення кількості подорожей компенсувалося їх якістю. Ось лише декілька моментів у цьогорічних подорожах, які зробили мене надзвичайно щасливим:

1. Перетнув половину земної кулі (1/2 екватора за добу). Щоправда, в добі було не 24, а 35 годин за рахунок різниці в часі. З них - 28 годин я провів у повітрі. Це був маршрут Нанді (Фіджі) - Сінгапур - Цюрих - Київ.
2. Побував на протилежному боці планети - в загадковій Океанії, яка досі є terra incognita не лише для українських, але й для європейських мандрівників.
3. Відкрив для себе новий континент - Австралію.
4. Побачив справжнє виверження вулкану в 20 метрах від себе прямо біля кратера. 
5. Познайомився з дикими племенами меланезійських аборигенів.
6. Бачив тихоокеанські хвилі висотою в 20 метрів.
7. Вперше за багато років двічі подорожував разом з родиною. Це є великим щастям!
8. Нарешті відкрив для себе Скандинавію.
9. Отримав неймовірне задоволення від сафарі та рожевого озера Сиваш на півдні України.
10. Вперше в житті запізнився на літак. І цей літак розвернувся на півшляху і повернувся за мною!

А тепер, докладно про те, де я подорожував у році, що минає, і що побачив. У 2019 році я відвідав лише 8 країн, але ж яких!!!

1. Швейцарія
2. Сінгапур
3. Австралія
4. Фіджі
5. Тонга
6. Вануату
7. Данія
8. Швеція

А тепер, докладніше про всі 65 місць, які я відвідав цього року.

1. Рік, як і майже завжди, почався з Києва. Після зустрічі Нового Року в родинному колі я завжди люблю прогулятися нічним новорічним Києвом. Найбільше мене надихає Воздвиженка, Поділ, район Золотих Воріт і Андріївська гора.

2. Наприкінці зими була Одеса. Це місто в мене, чомусь, завжди пов'язано з роботою. Будучи заступником Міністра інфраструктури, я літав сюди раз на два тижні, бо в сфері моєї відповідальності перебувала портова галузь. І цього разу також був по-роботі: поїздка була пов'язана з проектом "Електронний квиток", який я реалізовую для міста Хмельницький. 

Але прогулянка Одесою - це завжди великий кайф! Я обожнюю це місто, його атмосферу, архітектуру, дворики, кухню. І вважаю його одним з 5 найкрасивіших міст нашої держави.

Цього року мені зробити найкрутішу подорож життя - в Океанію. Хоча, насправді, кожна моя наступна велика подорож завжди крутіша за попередню. На цей раз це були далекі Меланезія і Полінезія, які знаходяться на протилежному від нас боці земної кулі. Щоб ви зрозуміли, де це знаходиться і які країни Океанії я відвідав, ось вам карта:

Добиратися туди - нереально довго і складно. Для наглядності - ось мій маршрут без зайвих деталей:

Але це лише половина шляху. Друга - віглядає так:

3. Перша стиковка була у Цюриху (Швейцарія). Вона була довгою — близько 7 годин. До цього Швейцарію я вже об'їздив майже уздовж і поперек. А Цюрих вважаю містом, не вартим особливої уваги. Тому виникло бажання знайти якесь цікаве місце неподалік від Цюриха, щоб провести там час до виліту в Сінгапур. Вибір випав на містечко Рапперсвіль на протилежному від Цюриха кінці Цюрихського озера. В підсумку, з вибором я не помилився: Рапперсвіль виявився мініатюрним, але вартим уваги, щоб провести в ньому півдня.

Рапперсвіль, Швейцарія

4. Це був вже другий мій візит до Сінгапуру. Цього разу я вже дуже ретельно підготувався до зустрічі з нічним містом: протягнув з собою штатив та вивчив особливості фотографування в нічний час. Вночі Сінгапур ідеально підходить для того, щоб показати всю його красу, футуристичність і досконалість. Ввечері сінгапурські хмарочоси запалюються вогнями та перетворюються на різнокольорові свічки.

Чайнатаун - мій улюблений район Сінгапуру. Він є досить яскравим і самобутнім, найдовершеніші зразки колоніальної архітектури знаходяться саме тут. Вони навіть мають свій особливий стиль, який заведено називати "китайським бароко".

Чайнатаун в Сінгапурі

Цього разу відкрив для себе новий оглядовий майданчик в Сінгапурі -  The Pinnacle@Duxton.  З нього можна побачити більшу частину Сінгапуру і околиць. Він розташований на 50-му поверсі житлового комплексу. Цей великий хмарочос складається з декількох будинків, які з’єднані між собою пішохідними містками, з яких і можна спостерігати панораму міста на 360 градусів. Сам хмарочос знаходиться на південь від Чайнатауна (китайського кварталу). Найближча станція метро - Outram Park.

Оглядовий майданчик The Pinnacle@Duxton в Сінгапурі

5. З Сіднеєм (Австралія) відбулося незаплановане і несподіване знайомство. Мій переліт з Сінгапуру у Нанді (Фіджі) був зі стиковкою в Сіднеї всього у 6 годин. Враховуючи, що в’їзні формальності в аеропорту забирають 1 годину, і ще за 2 години треба бути в терміналі перед відльотом, на Сідней залишалося всього 3 години. Погодьтесь, що оглянути все найцікавіше в Сіднеї за 3 години – плани більш ніж амбітні. Але мені це вдалося! І не лише подивитися головні цікавинки міста, але поплавати затокою Порт Джексон і поглянути на місто з води. А все - завдяки грамотному похвилинному плануванню.

Вид на Сідней від затоки Порт Джексон

Моє улюблене місце у Сіднеї - фотозона, розташована на площі Ангела, називається «Forgotten Songs» («Забуті пісні»). Над мініатюрною площею підвішені близько сотні порожніх пташиних кліток. Композицію створив художник  Michael Thomas Hill у 2009 році. Клітки іноді звучать піснями п'ятдесяти птахів, які колись жили в центральному Сіднеї перед урбанізацією району. Звуки змінюються вдень і вночі, представляючи собою пісні денних і нічних птахів.

Сідней: Angel Place

6. Знайомство з Океанією почалося з острівної держави ФіджіА точніше, з містечка Нанді (Nadi), яке знаходиться на західному узбережжі острова Віті Леву. Взагалі, Фіджі – популярний курорт для австралійських та новозеландських туристів: уздовж всього узбережжя острова розташовані відпочинкові готелі. Але їхати відпочивати на Фіджі з України чи з Європи — дорого і безглуздо: нічого надзвичайного тут немає.

Нанді – невелике містечко, дивитися особливо немає чого. Центр міста – це декілька кварталів різнобарвної хаотичної 2-3-поверхової забудови. Трохи нагадує африканські міста, але тут більш чисто й охайно. Найяскравіша пам'ятка Нанді – індуїстський храм Sri Siva Subramaniya. Він вважається найбільшим у південній напівкулі. Буде цікаво для тих, хто ніколи не був в Індії

7. Побував у найдавнішому поселення Фіджі – Вунда (Vuda), де зберіглися залишки давньої фортеці. Саме тут оселилися перші мешканці островів Фіджі, які прибули на острів Віті Леву з африканської країни Танганьїка (зараз – Танзанія). Саме тут зародилися традиції й обряди Фіджі, у тому числі й канібалізм. 

8. Фантастичні заходи сонця — одна з тих речей, із-за яких варто їхати на протилежний кінець світу — в Океанію. Сансети і санрайзи прекрасні на будь-якому тихоокеанському острові, де є океан, хвилі,  пальми, пісочок і силуети сусідніх островів. Але перший захід сонця на островах Океанії запам'ятався мені найбільше. Це було в перший день мого перебування в Меланезії, а точніше — на одному з островів Фіджі — Денарау. Це невеликий острів знаходиться біля головного фіджійського острова - Віті Леву.

Другою країною Океанії, які я побачив, стала ТонгаПереважна частина українців не чула і ніколи, напевно, не почує про існування такої країни. Королівство Тонга – це маловідома острівна держава Полінезії, яка є однією з найвіддаленіших від України. Сюди варто їхати, щоб побачити «Полінезію в мініатюрі». 

Острів 'Атата (Тонга)

9. Нуку'алофа (Nuku`alofa) - столиця Тонги. Вона більше нагадує райцентр, ніж столицю королівства. Водночас це приємне затишне містечко на березі океану з низкою історичних пам’яток. Назва міста перекладається, як «обитель кохання», отже, Нукуалофу можна вважати столицею з найкрасивішою у світі назвою.

Набережна Нукуалофи (Тонга)

Королівський палац – найкрасивіша споруда Нуку’алофи, розташована в самому центрі містечка на березі океану. Ця гарна будівля у вікторіанському стилі є офіційною резиденцією короля Тонги, і є єдиною резиденцією голови держави у світі, яка збудована з дерева.

10. Райський острів 'Атата — один з декількох островів острівної групи Тонгатапу архіпелагу Тонга в Полінезії. Навколо — багато островів, але 'Атата — особливий. Тут є і пальми, і безлюдні пляжі з білим пісочком і бірюзовою водою, є маленьке поселення і, навіть, джунглі. І сюди достатньо просто дістатися. А ще — тут можна подивитися і захід сонця, і світанок. Саме 'Атату я вибрав для того, щоб відпочити тут добу після 5 діб довгих переїздів та перельотів. 

Острів зовсім невеликий і має досить дивну форму. Його довжина — всього 1,5 кілометра. Він складається з основної, майже круглої частини діаметром близько 600 метрів та вузької коси шириною всього 100 метрів. На цій косі й знаходиться уся цивілізація острова: резорт (база відпочинку) та село на 15-20 будинків. Основну круглу частину острова складають майже непролазні пальмові джунглі.

11. Ще один райський острів в Полінезії, який я відвідав - Пангаїмоту (Pangaimotu)Він найдоступніший з усіх островів, що оточують головний острів королівства Тонга: зі столиці Нуку'алофи сюди плити всього 10 хвилин. Візитівка острова – це ніс затонулого судна, що ржавіє в 50 метрах від берега. Він – на усіх фото з Пангаїмоту. Врешті решт, заради нього сюди і пливуть туристи. Місцевий дідусь розповів легенду про те, що ще на початку минулого століття судно з колоністами зазнало аварії біля берегів Пангаїмоту. Усіх його пасажирів чекала непроста доля: їх з’їли місцеві аборигени. Нагадаю, що ще століття тому канібалізм був нормальним явищем на островах Океанії, де майже відсутні будь-які тварини.

Острів Пангаїмоту (Pangaimotu island)

На головному острові Тонги - Тонгатапу згрупована переважна кількість визначних пам’яток Тонги, серед яких є природні пам'ятки та пам'ятки давніх полінезійських цивілізацій. Цікавинок тут багато, вони достатньо унікальні. 

12. У поселення Холонга у 1777 році вдруге на Тонзі висадився легендарний капітан Джеймс Кук. Як ви вже здогадалися, того разу Кука тут ніхто не з'їв))

Місце висадки капітана Кука

13. Багато хто здивується, що давні піраміди є не лише в Єгипті чи Латинській Америці. Муа (Mu’a) була столицею Тонги починаючи з XII століття. Упродовж декількох століть тонгайські королі влаштовували собі поховання у вигляді пірамід. Таких поховань у Муа – 28, вони розкидані по всьому селу. Щоправда, піраміди на Тонзі поступаються за розміром своїм сестрам з північної Африки, вони мають всього 3-4 яруси.

Піраміди-поховання у давній столиці Му'а

14. Поблизу села Ніутоуа (Niutoua), яке також колись було столицею королівства, збереглася унікальна споруда, яку називають «Тихоокеанським Стоунхенджем». Арка «Ворота Тонги» (Haʻamonga ʻa Maui, що в перекладі означає «Ноша бога Мауї») складається з трьох вапнякових коралових плит довжиною шість метрів і вагою майже 20 тонн. За усними переказами, ворота спорудили на початку XIII століття за короля Туїтатуї . 

«Ворота Тонги» (Haʻamonga ʻa Maui)

15. Печера Анахулу (‘Anahulu Cave) зі сталактитами і сталагмітами - ще одне природне диво Тонги. У печері є підземне прісноводне озеро, в якому можна поплавати.

Печера Анахулу

16. По дорозі на західне узбережжя острова за селом Матангіаке (Matangiake) є кокосова пальма з трьома стовбурами. Місцеві мешканці стверджують, що це – єдина така пальма у всій південній частині Тихого океану. 

Пальма з трьома стовбурами

17. У селі Коловаї (Kolovai) на західному узбережжі острова в гарну погоду у надвечірній час можна побачити лисиць, що літають (Flying foxes). Звірки, що схожі на кажанів, висять головами вниз на кронах великих дерев понад дорогою. Але мені не пощастило з погодою: падав безперервний дощ і звірьків не було видно((. Зато на цій фотці ви можете побачити, як виглядає звичайте тонгайське село.

Тонгайське село Коловаї

18. Коса Ха'атафу - це західне узбережжя головного острова Тонгатапу. На заході коси є гарні піщані пляжі, захищені від океанських хвиль бар’єрним рифом. Тут – найкраще місце для серфінга і підводного плавання.

Пляж на косі Хаатафу

19. Весь південний берег острова Тонгатапу – це високі, не захищені бар’єрними рифами, кам’яні береги Тихого океану. Величезні хвилі досягають тут висоти в пару десятків метрів і зі страшною силою і ревом розбиваються об прибережні скелі. Неподалік від аеропорту можна побачити неймовірну природну арку - Hufangalupe Archway. Арка – це, по суті, сухопутний міст над хвилями, який утворився внаслідок обвалу даху морської печери. Вода бурхливим потоком стрімко проникає під арку, і з такою ж швидкістю вилітає назад. Будьте обережні, адже тут немає жодних огорож, дуже просто послизнутися і залишитися тут назавжди. 

Південний беріг острова Тонгатапу

20. Hufangalupe Beach - один з найкрасивіших пляжей на Тонзі:

Пляж на південному березі острова Тонгатапу

21. Біля села Хуома (Huoma) можна побачити таке цікаве явище як «дихала» (англ. – blowholes). В місці, яке тамтешньою мовою називається Mapu’a ‘a Vaea, у скелях уздовж узбережжя є щілини – лавові тунелі. Потужні океанські хвилі обрушуються на береги, вода спрямовується в ці щілини і вибухає гейзером висотою понад 30 метрів! Це відбувається внаслідок зростання тиску при звуженні каналу і супроводжується гучним шумом.

Mapu’a ‘a Vaea (Blueholes)

Вануату – країна, яка стала для мене “nambawan”. Саме так місцевою мовою біслама позначається слово «найкраща». Лише тут можна всього за декілька метрів від себе побачити справжнє виверження вулкану з феєрверками і лавою, яка кипить у кратері. Тут є племена аборигенів, які живуть первіснообщинним життям. Тут – чудові пляжі з білосніжним піском, водою бірюзового кольору і без туристів. Тут – найдобріші у світі люди. Британський рейтинг «Happy Planet Index» називає Вануату «найщасливішою країною світу».

22. Порт-Віла - столиця острівної держави Вануату. Це – невелике і малоцікаве містечко. Тут небагато розваг для туристів, але їх треба обов’язково спробувати. Наприклад, тут можна попити "кави" у місцевому кава-барі чи поїсти самону їжу на головному базарі.

23. Каскад Мелеце мальовничий куточок природи з водоспадами та парком знаходиться за 10 кілометрів на північ від столиці Порт-Віли. Обладнана для туристів доріжка веде через гарний парк з екзотичними рослинами до каскаду водоспадів на річці Меле (Mele Cascades). Останній, дуже фотогенічний водоспад, має висоту 35 метрів. Між водоспадами – природні басейни, в яких можна скупатися.

24. Секретний сад (Secret Garden) - це ботанічний сад, розташований на одній дорозі з водоспадами Меле за кілометр від них. У супроводі екскурсовода вас ознайомлять з екзотичною флорою і фауною острова. Наприклад, там можна побачити великого кокосового краба.

25. Блакитна лагуна з бірюзовою водою знаходиться на південному сході острова Ефате біля села Етон за 35 кілометрів від Порт-Віли. В цьому дуже фотогенічному куточку можна скупатися (вода дуже холодна!), пострибати у воду з гойдалки, поплавати на каное. Місце обладнане столиками для пікніків та роздягалками.

26. На північ від Блакитної лагуни починаються чудові пляжі з білим піском. Найкращий з них – пляж Етон за два кілометри від лагуни. Якщо поїхати далі на північ, на горизонті будуть один за одним виринати острови чудернацьких форм.

27. Гарячі джерела Такара (Takara Hot Springs): гаряча вода вулканічного походження з джерел на північному березі острова Ефате стікається у маленькі струмки і тече до басейнів, де можна скупатися. Робити це треба обережно, адже вода дійсно гаряча. Проте, кажуть, що вона цілюща і лікує від багатьох хвороб..

28. Емуа - просто красива місцина на півночі острова Ефате, де гарні білосніжні пляжі і чудові види на океан і зелені гори.

Острів Танна - це найбільше мої враження у році, щи минає. Танна – найцікавіший острів не лише у Вануату, а, мабуть, у всій Меланезії. Саме тут розташований активний вулкан Ясур. Тут живуть племена, які зберегли вірність звичаю. Тут – неповторні безлюдні пляжі та мальовничі каньйони. Приготуйтесь, що подорож Танною буде не просто мандрівкою, а справжніми пригодами. На острові практично ніде немає електрики, майже немає доріг і взагалі немає громадського транспорту!

29. Іманака (Imanaka) - поселення на Танні, де розташований місцевий аеропорт. Першу ніч я ночував саме тут.

30. Cело Якель. У гірських селах острова Танні люди вже багато століть живуть лише традиціями і заповітами пращурів. Вони поклоняються духам природи і душам предків, не визнають сучасної системи освіти. Єдиний одяг чоловіків – це фалокрипти з трави, а жінок – спідниці з сухого листя і трави. Життям таких сіл керують племінні вожді. Обряди і ритуали місцевих жителів настільки незвичайні, що дослідники говорять про окрему “культуру Танни”. Одне з таких сіл – Якель, розташоване в горах у південно-західній частині острова. Там проживає плем'я нахваль (приблизно 200 людей), і воно вважається одним з найбільш традиційних і самобутніх поселень Танни.

В Якелі зустрічає місцевий вождь, він проведе по селу, покаже звичайне життя мешканців, велике баньянове дерево. Люди з племені живуть в будинках з циновки, вкритих стріхою з сухої трави. Частина будинків розташована прямо в кронах великих баньянових дерев. Селяни розводять маленьких чорних свиней та курей, вирощують місцеві овочі, виробляють знаряддя праці та сувеніри, а ввечері полюють на летучих лисиць та п’ють місцевий культовий напій – каву. Наприкінці візиту мешканці села танцюють традиційний танець і пропонують виготовлені жінками сувеніри. Люди тут надзвичайно добрі і тепле спілкування з ними назавжди залишається у спогадах.

31. Ігуараману (Iguaramanu) - село на Танні, в якому я прожив 4 дня. З мого дерев'яного будиночку на дереві і спостерігав активність вулкану Ясур.

32. Вулкан Ясур - мрія, втілена в реальність. Я побачив справжнє виверження вулкану в 20 метрах від себе! Вулкан Ясур вважається одним з найактивніших у світі. Він майже безперервно вивергається протягом двох століть, з нього постійно валять клуби диму, в двох його кратерах кипить лава, а через кожні декілька хвилин вулкан вивергає феєрверки з розжареного каміння і лави. 

33. Море попелу (Ash field)всього за п’ять кілометрів на північний захід від вулкану є великий відкритий простір, висипаний попелом з вулкану. Поле попелу нагадує хвилясті бархани в пустелі, але чорного кольору. 

34. За полем попелу, можна відшукати мальовничий каньйон, по дну якого тече гірська річка з водоспадами, а стінки викладені відшаруванням гірських порід. Цю картину вдало доповнюють гори майже червоного кольору позаду каньйону.

35. Бухта Порт-Резолюшн (Port Resolution). Тут у 1771 році вперше на Танні висадився капітан Джеймс Кук.

Бірюзовий океан біля бухти Порт-Резолюшн:

36. Ireupuow - типове село на острові Танна. Тут є лише декілька десятків хат під стріхою. Подвір’я – дуже охайні. Тут є декілька маленьких ресторанчиків (якщо їх так можна назвати), які складаються з навісу і кімнатки для приготування їжі.

37. Білий пляж біля села Ireupuow - справжній меланезійський рай. На пляжах Танни немає жодного туриста!

38. Чорний пляжНа протилежному березі бухти також є гарний пляж, але з чорним вулканічним піском. За декілька метрів від берега б’ють гарячі джерела вулканічного походження. Щоб потрапити сюди, треба з Порт Резолюшн повернутися назад майже три кілометри і різко повернути праворуч на вузьку дорогу

39. Ленакель - єдине поселення на Танні, яке вважається містом. Населення тут - трохи більше 300 мешканців. Зверніть увагу на місцевих мешканців. Попри сувору зовнішність, вануатці - найдобріші люди у світі!

І підтвердження тому - випадок, який відбувся зі мною на острові Танна. Я мав летіти в столицю Вануату Порт-Вілу рейсом авіакомпанії Air Vanuatu.

Ніч перед тим я провів біля кратера вулкану Ясур, спостерігаючи за його виверженням. Природно, що я не міг покинути острів, не поділившись з друзями в Інстраграмі відео з вулкану та фотками з місцевими аборигенами.

Поки обробляв і постив відео, не помітив, як минув час. Коли пішов на посадку, то мені сказали, що мій літак вже улетів. Наступний рейс - завтра в обід. Але ж в мене ще до обіду має бути рейс з Порт-Віли на Фіджі, звідки я мав потрохи повертатися додому. Я був в розпачі і навіть не уявляв, що мені тепер робити. Здавалося, що жодного виходу немає.

За декілька хвилин до мене перейшов працівник аеропорту в сказав, щоб я йшов на злітно-посадкову смугу. Він сказав, що зараз літак розвернуть і він забере мене. Я в це не повірив, але на смугу пішов.

І дійсно, за 10 хвилин я побачив, як на смугу сідає літак. Він приземлився і загальмував поруч зі мною. Пілот відкрив вікно і сказав, щоб я швидко забігав в літак.

Боявся, що коли зайду в салон, пасажири будуть обурюватися, що із-за мене на півшляху розвернули літак. Але люди навпаки посміхалися з того факту, що я запізнився. Це був маленький літак приблизно на 20 місць, де двері щільно не закривалися, а гар йшла у салон. Але це був чи не найяскравіший момент моєї подорожі Океанію!

40. Після Вануату знову повернувся на Фіджі. Передстанній день в Океанії я провів дуже активно: мав сплав річкою Навуа:

Фіджі: сплав річкою Навуа

41. Водоспад на річці Навуа:

Фіджі: водоспад на річці Навуа

42. Час після сплаву провів у фіджійському селі Накаву. Місцеві мешканці показували як готують їжу, демонстрували традиційні танці з канібальським ухилом:

Фіджі: церемонії в селі Накаву

43. Поселення Намака біля аеропорту: мій останній день проходив тут:

Фіджі: вид з кімнати готеля Fiji Gateway Hotel

А потім знову був Сінгапур. На цей раз я завітав до нового футуристичного розважального центра Jewel, що біля аеропорту:

44. В одні з літніх вихідних відвідали з родиною замок Радомисль, що на Житомирщині.

Замок Радомисль

45. Втретє побував у Сатанові на Поділлі. Мене туди чомусь завжди тягне.

Замок в Сатанові

46. Заодно заїхали і в Сатанівську Слобідку:

Троїцький монастир в Сатанівській Слобідці

На свій День народження разом з родиною мав найкрутішу мандрівку Україною. Це була подорож степами Таврії. Цей регіон нагадав мені Африку у самому позитивному сенсі. Я навіть зробив про цю фантастичну подорож великий матеріал, який назвав "Маленька Африка на півдні України".

47. По дорозі були Токівські водоспади на річці Кам’янка:

Токівські водоспади на річці Кам'янка

48. Зовсім поруч з водоспадами є колишній гранітний Токівський кар’єр, на дні якого утворилося озеро з бірюзовою водою. На озері облаштований пляж, а саме місце відпочинку реально нагадує Мальдіви:

Озеро в Токівському гранітному кар'єрі

49. В селі Качкарівка (6 кілометрів від траси Нікополь – Нова Каховка) на високому березі Каховського водосховища височіє унікальна Покровська церква. Храм у неовізантійському стилі звели у 1912 році за проектом відомого одеського архітектора Олександра Бернардацці. 

Покровська церква в селі Качкарівка

50. Асканія-Нова - українська Африка. Це - однозначно було моїм відкриттям року в межах України.

Захід сонця в Асканія-Нова

В Асканії мали справжнє сафарі!

Коні Пржевальського та африканські зебри (сафарі в Асканія-Нова)

51. Григорівкастарий костел, а навколо – неймовірні пейзажі з видами на безкрайні степи, поля та Сиваш.

Костел в селі Григорівка

52. Лімурійське (рожеве) озероЦе диво знаходиться на південь від села Григорівка Чаплинського району Херсонщини. Від Асканії це – приблизно 40 кілометрів на південь. За своїми властивостями озеро нагадує Мертве море, а за кольором – озеро Ретба в Сенегалі.                        

Лемурійське (Рожеве) озеро

53. Мис Березина: таємне місце, яке ми випадково відкрили в мій День народження на озері Сиваш. Йдеться про частину озера Сиваш з червоно-фіолетовою водою. Озеро настільки велике, що не видно протилежного берега. Уздовж берега – гарний природний пляж. Щоправда, не обладнаний душем (беріть воду з собою, щоб змивати сіль). Навколо – ні душі!

Озеро Сиваш (мис Березіна)

54. У місті Василівка, що на березі Каховського водосховища між Запоріжжям та Мелітополем, розташована найбільш яскрава на півдні України магнатська резиденція - замок Попова:

Замок Попова (Василівка)

55. По дорозі на південь України  не можливо оминути ще одну пам’ятку давньої світової культури і археології, яка знаходиться на березі річки Молочна біля селища Мирне Мелітопольського району Запорізької області. Кам’яна могила – це нагромадження плит з пісковику висотою 12 метрів. Ще понад 2000 років до нашої ери древні люди використовували це унікальне місце для поклоніння богам та здійснення язичницьких обрядів. Про ті часи свідчать декілька тисяч петрогліфів – унікальних стародавніх наскальних зображень. На жаль, петрогліфи сьогодні побачити можна лише в музеї заповідника, що розташований поблизу пам’ятки.

Кам'яна Могила

56. У Львові традиційно бував декілька разів, в основному на тревел-тусовках.

57. На початку року ми з родиною їздили в Скандінавію, щоб відсвяткувати річницю нашого одруження: відвідали Данію і Швецію. Багато разів я писав про те, що не люблю столиці і надаю перевагу провінційним містечкам. Але Копенгаген особливий: тут є і королівська столична велич, і старовинний дух історичного міста, який найкраще відчувається на набережній каналу Нюхавн.

Набережна каналу Нюхавн в Копенгагені

58. Ми не випадково обрали це містечко для того, щоб зупинитися в Данії на 4 ночі. Роскілле – це колишня столиця Королівства Данія, колиска данської історії, яка виконувала столичну функцію до 1443 року. Тут, в головному соборі країни, поховані члени королівської родини, тут на березі фіорду можна відчути дух епохи вікінгів. Найкращого місця для святкування річниці нашого одруження просто не можливо було знайти в Данії!

Старовинна вуличка в Роскілле

59. Оденсе – третє за розміром місто Данії, розташоване на острові Фюн фактично в середині країни. Воно відоме, як місто Ганса Кристіана Андерсона – відомого данського казкаря.  Він тут народився, виріс і провів частину свого життя. Вулички тут тихі, вузькі, акуратні, ідеально прибрані. Гуляти ними – одне задоволення.

Старовинні будинки в Оденсе

60. Якщо б ви спитали, де можна подивитися справжню сільську Данію минулих століть, то я б відповів, що в першу чергу – в музеї під відкритим небом Den Fynske Landsby. Скансен знаходиться на південь від Оденсе. 

Скансен Den Fynske Landsby у Данії

61. Сьогодні залишилося мало міст, в яких зберіглася «стара Європа». Містечко Кьоге на острові Зеландія – одне з таких.  Вулички центральної частини Кьоге – чисті і безлюдні. Вони забудовані маленькими кривими фахверковими будиночками з яскравими стінами. Саме в Кьоге знаходиться найстаріший фахверковий будинок Данії, збудований у 1527 році.

Вуличка в Кьоге

62.  Якщо ви вже приїхали в Данію, то гріх не заїхати у шведське місто Мальме. Від Копенгагена його відділяє Ересунська протока шириною у 19 кілометрів, через який перекинуто Ересунский міст, найдовший у Європі, до речі. Ми не чекали від Мальме багато. Навпаки, чули що серед мешканців - 40% мігрантів, які перетворили Мальме чи не на смітник. По-факту, нічого подібного не відчули.  Холодна краса Мальме викликала найтепліші враження. Навпаки, Мальме вразив чистотою і вдалим поєднанням сучасної північної футуристичної архітектури та старовиною у вигляді вкраплень готики і фахверків.

Мальме, Швеція

63. Насолоджувалися золотою осінню у передмісті Китаїв під Києвом:

64. Відвідали бункер Гіммлера в селі Гуйва в рамках осінньої подорожі Житомирщиною:

Бункер Гіммлера в Гуйві

64. Коростишів - місто, в якому я декілька років тому послизнувся і отримав серйозний перелом. На цей раз все було добре)

Костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві

65. Старий Солотвин - нова туристична цікавинка України. Будиночок рибалки в обіймах жовтогарячої осені на острові кохання приваблює кожні вихідні сотні туристів.

Острів кохання у Старому Солотвині

А рік, як і майже завжди, закінчую в Києві!

І прохи про плани на 2020 рік. Вони в мене грандіозні. Це стосується не лише подорожей, а й особистого життя, роботи, навчання, саморозвитку і самовдосконалення. Поки що не буду розкривати усі секрети, а лише поділюся планами щодо тих місць на планеті. як я запланував собі відвідати у наступному році. Ось вони: 15 неймовірних місць на планеті, які я мрію побачити у 2020 році.

Я бажаю, щоб усі ваші плани і мрії у 2020 році збулися. Бажаю, щоб Новий Рік подарував вам набагато більше всього позитивного, що ви від нього очікуєте! До нових зустрічів і до нових цікавих мандрівок!