Andy Travel Club

В одні з червневих вихідних відвідав Полтаву на запрошення своєї подруги Інни, з якою ми у розпал пандемії у 2021 році відвідували Бразилію. Звичайно, я був у Полтаві багато разів, але з кожним новим візитом відкриваю це місто по-новому. Та було і зараз. Вперше відвідав садибу-музей Котляревського, район Поділ, прогулявся берегом Ворскли та познайомився з місцевою кухнею. Привіт, Полтава!

Наприкінці травня мав чудову нагоду вкотре відвідати Тернопіль. Так сталося, що Новий Рік я святкував саме тут під час Новорічного туру Тернопіллям. А цього разу в Тернополі опинився, бо тут відбувалася Колегія Держпродспоживслужби, в якій я брав участь. Скориставшись цією нагодою, я вирішив залишитися у Тернополі на вихідних та детальніше зануритися у це місто.

У селі Притулівка (колишня Притулія), що розташоване на території колишньої Миньковецької держави, зберігся водяний млин онука господаря Миньковецької держави Сцібор-Мархоцького. Млин величезний, чотирьохповерховий.  За часів Сцибор-Мархоцького Притулія була величезним селом. Саме тут знаходилася найбільша резиденці правителя Миньковецької держави у вигляді готичного замку. 

Під час наших подорожей вихідного дня на Бакоту та Південне Поділля, ми орендуємо яхту або водний трамвачик, щоб пройтися Дністром від Бакоти до Бабинської стінки - мальовничих вертикальних скель на Чернівецькому березі.  Ми зазвичай стартуємо з парк-готелю "Теремки" біля Колодіївки, оскільки там зупиняємося на ніч.

Кружківці лежать в долині річки Ушиця між Миньківцями і Отроковим. Наприкінці 18 - початку 19 століття входили до володінь графа Ігнація Сцибор-Мархоцького і належали до Миньковецької держави. Із старожитностей в Кружківцях до наших днів дійшли величезний водяний млин та старовинна криниця. Крім того в Кружківцях і навколо - дуже мальовничі подільські краєвиди - береги Ушиці тут доволі високі. Крім того, заслуговує на увагу сільська забудова.

Миньківці, що у Дунаєвецькому районі Хмельницької області - колишня столиця Миньковецької держави. Це самопроголошене державне утворення існувало після поділу Речі Посполитої наприкінці 18 - початку 19 століття на тогочасних землях Ушицького повіту Подільської губернії. Очолював державу подільський шляхтич Ігнацій Сцібор-Мархоцький ("граф Редукс") - один з найвідоміших диваків того часу.

Поділля, Дунаєвецький район, село менше 1000 мешканців, тотальне бездоріжжя... Але є костел - неперевершений шедевр неоготики. По ньому можна сміливо вивчати ази готичної архітектури.

Якщо ти бачив Ігуасу, тебе вже важко чимось здивувати в житті. Рік тому, коли я вперше повіз групу в Південну Америку и ми потрапили на Ігуасу, я сказав, що обов'язково привезу сюди через рік ще одну групу. Так і сталося. Дівчата сказали, що це - найдивовижніше, що вони бачили у своєму житті. Згоден з ними!

В Чилійську Патагонію треба заради того, щоб піднятися до трьох веж Торрес, що виринають з під хмар та тлі бірюзової лагуни. Заради того, щоб побачити "Роги" Los Cuernos" - монументальні вершини гори, які з різних ракурсів переслідують нас. А ще - щоб зустрітися з напівміфічною твариною Мілодоном, познайомитися з чилійським способом життя, атмосферою її містечок та кухнею.

Після обіду другого дня нашої подорожі Казахстаном ми поїхали на незвичайне озеро в ущелині гір Кунгенського Алатау - Каїнди. Дорога до озера складна. В селі Сати треба орендувати старий УАЗик, бо навіть далеко не кожен позашляховик так проїде. Трясе так сильно, що 12 кілометрів дороги здаються вічністю. Зате коли приїжджаєш на місце - просто офігіваєш від побаченого!

На Великдень на початку травня 2024 року разом з подругами відвідали колишню Миньковецьку державу та найулюбленіші локації Поділля у Хмельницькій області. Спочатку це мав бути невеликий тур вихідного дня. Але коли планував його ще на початку року, на врахував, що буде Великдень.

Нам щастило протягом усієї нашої подорожі Південою Америкою. Особливо з погодою. Хто був у Патагонії, добре знає, що навіть влітку там сильний вітер, хмарність, дощі і навіть сніг. Нас майже скрізь супроводжувало сонечко. Коли ми приїхали на льодовик Періто-Морено, то місцеві гіди казали, що така сонячна погода, як сьогодні, лише вдруге за все літо!