Andy Travel Club

Закордон для більшості чоловіків став недоступним. І хоча я маю дозвіл на виїзд з України, жодного бажання виїжджати за межі країни поки немає. Навпаки, кожного дня - все більше і більше хочеться пізнавати Україну. Зібравшись на останні вихідні з 2 друзями-мандрівниками, ми поїхали на 2 дні на Волинь. Вибрали Волинську область, тому що вона найменше представлена на моєму сайті. Маршрут вийшов такий: Луків - Ковель - Луцьк - Володимир - Зимне - Нововолинськ

Сьогодні порушу традицію і покажу місто, в якому немає жодної пам'ятки архітектури. Але яке сподобалося з першого погляду. Йдеться про Нововолинськ, який знаходиться за Володимиром близько до польського кордону. Місто було засноване лише у 1951 році поблизу вугільних шахт, які почали масово відкриватися після Другої світової війни.

В 5 кілометрах на південь від княжого Володимира в селі Зимне розташовано ще одне місце, яке сягає своєю історією часів Київської Русі. Монастир-фортецю тут на березі річки Луга, за легендою, заснував князь Володимир у 1001 році. Про це навіть згадує Нестор Літописець у "Повісті временних літ".

У Володимирі, на жаль, немає цілісного ансамбля історичної житлової забудови. Проте кількість і якість різноманітних культових споруд різних періодів просто зашкалює і компенсує усе. В місті є яскраво виражені вали давньоруського городища, давньоруський Успенський собор з романським замочком 15 століття, костели колишніх монастирів єзуїтів, капуцинів, домініканців, лютеранська кірха, декілька старовинних церков та будинків. 

Перебуваючи в Ковелі, варто з'їздити  в село Луків - колишнє містечко Мацеїв. Це - між Ковелем і Любомлем біля Варшавської траси, що веде до державного кордону. Від автобусної зупинки, що знаходиться на трасі, до пам'яток містечка доведеться пройти пішки 10 - 15 хвилин.  

В Ковель на часто заїжджають мандрівники, бо на Волині дійсно є місця цікавіше. Та попри це, Ковель здивував декількома цікавими пам'ятками архітектури. По-перше, це найбільший в України дерев'яний костел. А по-друге, декілька еклектичних будинків на центральній вулиці Незалежності. Також зберіглася синагога і стара церква. 

Оглянувши Верхній замок, прогуляємося його околицями. У старій будівлі поруч з замком розташовується культова кав'ярня "Корона Вітовта" з нереально смачним пивом та стравами волинської кухні. З тераси кав'ярні відкривається, мабуть, найкращий вид на замок

На цих вихідних (липень 2022 р.) після 10 років перерви знову відвідав Луцьк. Місто не схоже на жодне з інших. Воно чисте донесхочу, затишне, і, водночас, просторе. Попри радянську забудову нового центру, завдяки невеликому старому місту, і, звичайно, замку, Луцьк дотепер зберігає атмосферу середньовіччя. 

В селі Сидорів Гусятинського району, документально відомого з з XIV століття, на витягнутому плато на пагорбі, який з трьох сторін омиває річка Суходіл, височіють руїни замку-кораблю, збудованого з місцевого ламаного вапняку. Точний час його побудови невідомий, але традиційно прийнято вважати, що твердиню збудовано у 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським і володарем сусіднього Гусятина та його околиць Марцином Калиновським.

Це місце я випадково знайшов на google.maps, розглядуючи карту. Звернув увагу на на крапку з назвою "Sheepland" в околицях Василькова. Шукаючи місце, куди з'їздити на День народження, вирішили перевірити цю локацію. Ось посилання на неї на карті гугл.

Дерев'яна готика Марамурешу - унікальний стиль церковної архітектури, який зустрічається лише на території Хустського району Закарпаття та одного району Румунії. Марамуреш (Мармарош - укр.) - колись був північною околицею Трансільванії. Коли кам'яна готика відійшла у минуле, тут народився ї новий вид - дерев'яна мармароська готика. Будувалися такі храми у 17-18 століттях.

Вінниця - один з моїх найулюбленіших обласних центрів. Звичайно, за кількістю і якістю пам'яток його неможливо порівняти з Чернівцями, Львовом та Луцьком, проте охайність міста і вдала спроба його очільників і мешканців зробити з міста "цукерку" виправдала себе. Вінниця - місто, в яке постійно хочеться повертатися. Вона - чи не єдине місто, яке хочеться любити не за красу архітектури, а за його прагнення стати найкращим.