Луків на Волині: замок, костел, дерев'яна дзвіниця і синагога

Перебуваючи в Ковелі, варто з'їздити  в село Луків - колишнє містечко Мацеїв. Це - між Ковелем і Любомлем біля Варшавської траси, що веде до державного кордону. Від автобусної зупинки, що знаходиться на трасі, до пам'яток містечка доведеться пройти пішки 10 - 15 хвилин.  

А подивитися у Лукові насправді є на що. Костел походить аж з 16 століття, барокова церква - дуже симпатична. Є перебудована стара синагога. Від замку залишилися заповнені водою рови та палац. Але найцікавіше у Лукові - це архаїчна дерев'яна дзвіниця, вкрита гонтом.

Про поселення вперше згадується у 1537 році. Від того часу воно називалося Луків лише 20 років. Бо вже у 1557 році місто отримало Магдебурзьке право і стало називатися Мацеїв. І лише радянська влада повернула первісну назву Луків у 1946 році.

На трасі біля автобусної зупинки є старовинний цвинтар. З нього і можна розпочати знайомство з Луковим. 

На цвинтарі є дві каплички. Одна з них, очевидно, дуже стара. На її вершині є гніздо лелеки.

До першої пам'ятки Лукова, палацу Мйончиньских, всього 10 хвилин пішки від траси. Палац збудований на місці старого замку Мацейовських, що походить з 16 століття. Першим його власником був Станіслав Мацейовський, надвірний коронний маршалок, Сандомирський каштелян.

Планування замку досі збереглося. Палац, який був його частиною, з усіх боків оточений ровом, заповненим водою. А навколо зберігся занедбаний англійський парк.

Сам палац доволі старий, він походить з 18 століття. Але не дуже показовий. Очевидно, в момент його будівництва просто був в моді неокласицизм.

Належав палац родині графів Мйочинських - давньому шляхетському роду, який ще з 1434 року з Мазовії. З 1683 року Мьйочинські були графами Священої Римської імперії.

Спроектував палац архітектор із Дрездена Матеус Пепельман.

Ще 3 роки тому в палаці був обласний туберкульозний диспансер. Але за часів "оптимізації" бюджетних установ його було зачинено. Зараз це обласна комунальна власність, яку охороняє один охоронець. Отже, майбутнє палацу дуже туманне.

До центру села від палацу 5 - 7 хвилин пішки. По дорозі зустрічаються гарні хатки.

Головні пам'ятки села - костел і церква із дерев'яною дзвіницею знаходяться одна напроти іншої.

Костел свв. Анни і Станіслава збудовано в середині 16 століття на кошти Сандомирського каштеляна Станіслава Мацейовського. Храм був у стилі ренесансу. Але після руйнування його шведами у 1708 році його відбудували з елементами бароко нові власники Мйончинські.

У 1870 році царським москальським урядом костел відділи православним і повернули римо-католикам у 1920 році за часів тимчасового перебування Волині під Польщею. В радянські часи в храми було зерносховище.

У 2007 році напівзруйнований костел віддали громаді УПЦ КП. Храм відбудували за рік. Але, схоже, перестаралися з "євроремонтом". Частину даху костел вкрили червоними металевими пластинами, частину - синіми. А поява позолоченої бані в кращих російських традиціях остаточно зіпсувала архітектуру костелу. Я до кінця відмовлявся вірити, що храм належить українській церкві (ПЦУ). Бо зазвичай, в подібний гламур граються переважно московські попи.

Головний вхід до костелу (тепер вже - церкви):

Один зі старих вхідних порталів костелу:

Церква св. Параскеви разом із дзвіницею напроти костелу навпаки виглядають природно і відреставровані із дотриманням усіх архітектурних канонів. Хоча і належать УПЦ (колишній московський патріархат). Бабуся-служительниця церкви зустріла нас з гостинністю і запросила на сьогоднішню молитву за українських воїнів. 

Невже на Волині УПЦ МП та ПЦУ помінялися місцями? Хто в курсі, напишіть будь-ласка в коментарях!

Церква св. Параскеви збудована у 1723 році у стилі бароко. З самого початку вона мала "костельний" вигляд, який зберегла до наших днів.

Дерев'яна дзвіниця церкви вкрита гонтом. Це - еталон, як би мали виглядати відреставровані подібні дерев'яні споруди.

Вхід до дзвіниці:

Подвір'я церкви - дуже охайне і облаштовано в українському стилі.

Самий центр села:

На бічній вуличці в центрі Лукова можна побачити сильно перебудовану будівлю старої синагоги 19 століття. Її стіни були поштукатурені лише нещодавно.

Дивно, як пам'ятка могла потрапити у приватні руки і тепер "продається":

Будинки у центрі містечка:

Друзі, щоб бути в курсі останніх матеріалів на сайті, підписуйтесь на мій телеграм-канал: https://t.me/andytravelclub