Andy Travel Club

Більшість українських туристів "заточено" на столицях чи на курортних містах. По-перше, вони у всіх на слуху, по-друге - так зручно і вигідно туроператорам, послугами яких ще досі користується переважна більшість туристів. Проте кожний вільний мандрівник знає, що все найцікавіше, що може бути в країні, знаходиться далеко від столиць. Сьогодні розповім про маловідомі, але з моєї точки зору найцікавіші містечка європейських країн. Друзі, запрошую підписуватися на мій телеграм-канал. Так ви будете оперативно дізнаватися про нові пости на сайті: https://t.me/andytravelclub 

Зібрав в одному місці всі палаци, колишні панські резиденції, садиби, маєтки та двори на території України, які бачив.  В Україні збереглося декілька сотень палаців - колишніх панських садиб і резиденцій. Більше половини з них - в жахливому стані, руйнуються на очах і напевно вже ніколи не будуть відновлені. До сьогоднішної моєї колекцію потрапили лише найбільш показові. На жаль, попри те, що я досить багато подорожував, на сьогоднішній день мені не вдалося побачити навіть половини таких споруд. Дасть Бог, вже ще попереду.

Долина Кокора лежить в Андах в 12 кілометрах на схід від Саленто. Вона є частиною національного парку Лос-Невадос. Тут ростуть воскові пальми - найвищі у світі. Їх висота досягає 60-80 метрів. Це - національне дерево Колумбії. Широка долина лежить серед вершин гір і вулканів. А незвичайні високі пальми серед високих зелених туманних пагорбів захоплюють дух!

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту.

Великий район на захід від Боготи - це кавовий регіон Колумбії. Знаходиться навколо міст Перейра, Саленто, Арменія, Філандія. Каву вирощують на фінках - кавових фермах. Ми відвідали одну з них - Finca Ocaso в 5 кілометрах на південь від Саленто. На фінку можна доїхати на джипі з центральної площі Саленто. Наша екскурсія тривала аж 4 години. Саме стільки часу потрібно, щоб побачити весь процес вирощування та подальшого виробництва кави.

З початком війни мої подорожі майже припинилися. До цього була лише одна, на Волинь. І коли у серпні з'явилася можливість знову кудись поїхати на вихідні, згадав, що давно не ходив у гірські походи рік Україною. У 2018 році піднімався на Говерлу, а у 2009 році ходив у невеликий трекінг в районі перевалу Німчич у Буковинських Карпатах. А ще - років 20 тому піднімався на Демерджі та Куш-Каю у Криму. Але коли почалася війна, а Альпи, Гімалаї, Анди і Тянь-Шань стали недоступні, зрозумів, як скучив за українськими Карпатами... 

Вулиця Пушкіна в Умані, та її прилеглі провулки - є місцем компактного перебування євреїв-хасидів. На іудейський Новий Рік (Рош га-Шана), що святкується в кінці вересня, в Умань з'їжджаються хасиди з усього світу. Вважається, що помолившись в цей день на могилі цадика Нахмана з Брацлава, отримуєш духовне очищення.

Кольорове містечко Саленто в Колумбії, яке несподівано стало моїм найулюбленішим. Сюди ми прилетіли через Боготу з амазонської Летісії. Я знав, що міста у кавовому регіоні Колумбії - яскраві та інстаграмні, але не міг уявити, що настільки!

Ужгород, як і Чернівці, Одеса чи Львів має свої дворики. Вони так само не схожі на чернівецькі чи одеські, як сам Ужгород не схожий на інші українські міста. Ужгородські дворики простіші, тут немає пафосного оформлення стель чи дорогої австрійської плитки. Дворики Ужгорода - це, переважно, пасажі, які ведуть крізь квартал з однієї вулиці на іншу. Замість ліпнини на стінах тут, як правило, графіті. А в самих двориках розташувалися кав'ярні та непримітні офіси.

Після брудної бразильської Табачінги перуанська Санта-Роза здавалася раєм. Містечко розташовано на острові посеред Амазонки. До колумбійської Летісії та бразильської Табачінги плити човном - 10-15 хвилин (близько 1,3$), то найближчого перуанського міста Ікітос - більше доби. КПП в Санта-Розі не знайшли, штамп про в'їзд в Перу швидше за все поставити не вдасться: кордони між країнами Південної Америки - умовні.

Нутрощі Чернівців – це те, що найбільше відрізняє їх від усіх інших міст України. Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців.

Не очікував побачити такий треш у Південній Америці. А особливо у "стерильному" регіоні Амазонії. Табатінга (Табачінга) знаходиться на кордоні з Колумбією. Вона разом з колумбійською Летісією - практично одне місто, розділене умовним кордоном. Якщо в Летісії все більш-менш цивільно, навіть проходять міжнародні фестивалі, то Табачінга - це бруд, треш і суцільний базар.