Andy Travel Club

Вважається, що село Семенівка, що знаходиться між Пустомитами та Щирцем, засноване у 1397 році. Неподалік села є залізнична зупинка з однойменною назвою. Основна дорога зі Львова на Щирець проходить трохи осторонь села, але час від часу маршрутки через Семенівну курсують. Але ми йшли сюди пішки з Пустомитів.

Початок туристичного сезону-2011 виявився «веселим». Ідея подорожувати нерозкрученими місцями електричками та «одинадцятим номером» у 15-градусний мороз прийшла Назару Ланко. А я, як фанат подібних екстримів, не міг не погодитися на таку «смачну» пропозицію. Уявіть собі: субота, ранок, ще темно, а ми з Назаром плетемося з зупинки електрички в Пустомитах в присілок Лісневичі шукати якійсь примарний палац. Закинутий палац ми такі знайшли, але про це пізніше. Спочатку про самі Пустомити.

6 лютого: Дубно, Білокриниця, Кременець 7 лютого: Вишнівець, Старий Вишнівець, Збараж, Старий Збараж, Залужжя, Тернопіль

Отже, однією ногою я вже на Львівщині. Другу планую остаточно перетягти туди менш ніж за 2 тижні. А на цих вихідних разом з новообраним головою Львівської обласної ради Олегом Панькевичем ми провели першу робочу поїздку, яка була присвячена закинутим пам’яткам Бродівського району Львівщини. Вдалося трохи оглянути і Броди. Місто надзвичайно цікаве, але часу на його вивчення майже не було. Встиг подивитися лише половину пам’яток міста.

Це був мій другий візит у Чорнокозинці за останні півроку. Сюди ми йшли пішки з Кудринців з . Йшли пішки, по єдиний «зручний автобус» з Кам’янця вирушає о 13.00 і відразу ж о 14.25 повертається назад. Власне, йти з Кудринців пішки не смертельно, навіть приємно. Надзбручанські краєвиди тут гарні (як і скрізь на колишньому кордоні двох імперій). Особливо добре, якщо є навігатор.

Від Язловця до містечка Золотий Потік, що на протилежному боці Стрипи, веде досить складна ґрунтова дорога. Щоправда, можна об’їхати і через райцентр Бучач асфальтовими дорогами, та я все ж раджу більш коротку, важку, але неймовірно цікаву дорогу. Проїхати тут можна будь-якою легковушкою: вмикаємо першу передачу і обережно спускаємося крутим серпантином у долину річки Стрипа.

Сьогодні Язловець – маленьке село у Бучацькому районі Тернопільщини з населенням трохи більше 600 мешканців. А колись одне з найстаріших поселень Західного Поділля було містечком, яке називали «ключем Поділля». Коли воно виникло, невідомо: в давньоруських літописах згадка про Язловець відсутня. Але вірогідно, що дерев’яна фортеця в ті часи тут все існувала. Для початку розберемося з назвою. «Яз» – так в давнину називали огорожу у вигляді вкопаного частоколу. В його сиділи вартові – «ловці». Симбіоз двох слів дає «Язловець».

У селі Кошилівці, що лежить на березі річки Джурин на шляху з Товстого (Тлустого) до Язлівця, знаходиться ще один оборонний середньовічний храм. Як і Георгіївська церква у Касперівцях, Успенський храм в Кошилівцях нещодавно був зіпсований попами.

Касперівці лежать в долині Серету неподалік від його впадіння у Дністер на шляху з Борщова до Заліщиків. Дорога сюди багатообіцяюча: складний серпантин, так само як і архітектурна пам’ятка – стара оборонна церква, заради якої їдуть в село. Але там внизу, за серпантином, буде розчарування: вас зустріне спаскуджений місцевими чи то мешканцями, чи то попами, чи то горе-реставраторами храм…

Вітаю, друзі! Щойно повернувся зі Львова (візит туди і був основною причиною моєї неактивності в останній тиждень). Я завжди боявся, що закохаюся в це місто, і що Чернівці і Кам’янець перестануть бути для мене “the must” після того, як я ближче познайомлюся зі Львовом. Тому і боявся глибше вивчати його, захоплюватися ним. Так і відбулося. На сьогодні Львів для мене – найкраще місто.

Назва цього села на березі Нічлави, відомого з XV століття, змінювалася неодноразово. Спочатку воно було «Каролівкою», за австрійських і польських часів – «Корольовкою», за часів совєцької окупації – «Коралівкою». Сучасну назву «Королівка» село отримало у 1989 році. Кололівка, передусім, відома спелеологам, адже поблизу неї розташована карстова печера Оптимістична, яка занесена до Книги рекордів Гінесса, як найдовша в світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та третя за довжиною серед печер світу.

Каштел Люкшич, напевне, найцікавіше з містечок, що входить до муніципалітету Каштела. Тут знаходяться відразу 2 замки, обидва симпатичні і відреставровані. Цього ранку йшов дощ, море бушувало, на небо було затягнуте хмарами, що рухалися незвичайно швидко. Це лише додавало паз мурого шарму містечку з двома середньовічними твердинями.