Осіннє Поділля-2011

Попередня стаття
Чорнокозинці
Наступна стаття
Зіньків

Упродовж цілого року я з нетерпінням чекаю середини жовтня, щоб подарувати собі традиційний подарунок – Подільську осінь. Важко пояснити чому саме, але саме на Поділлі золота пора презентує себе найяскравіше. Може причина тому – вкриті деревами круті схили подільських річок, може руїни замків, які на їх фоні виглядають немов кораблики, що пливуть по жовтогарячих морях. А ще причина – тут осінь пахне по-особливому: свій неповторний запах має і вода, і повітря, і, навіть, замкове каміння. 

Замок у Сатанові

В цьому році я традиційно розпочав осінню мандрівку півднем Хмельниччини. Хотів відвідати цікаві місця, де ще ніколи не був (Маліївці, Зіньків, Адамівка) та ті, без яких жодна мої подільські поїздки, як правило, не обходяться (Кам’янець, Сатанів, Сутківці). Ніякого маршруту я не планував, головну роль грав випадок. Квитків з Києва ні до Кам’янця, ні до Чорткова не було, тому єдиним виходом було взяти квиток до Ярмолинців на поїзд зі смішною назвою «Київ – Гусятин» (два вагони цього поїзда чіпляються до поїзда «Київ – Кам’янець»).

З ранку у 6.45 я вийшов на залізничній станції Ярмолинці. Станція знаходиться не в самому містечку, від неї до нього 5,5 кілометрів по дорозі. Я скоротив шлях через поле і через 40 хвилин був на автостанції в Ярмолинцях. Саме містечко сьогодні нічим не примітне, його можна використовувати лише як базу для подорожей по околицях. Єдина пам’ятка Ярмолинців – костел свв. Петра і Павла (1793-1862 рр.).

З Ярмолинців я мав намір поїхати в Маліївці. Але про автобус «Хмельницький – Г.Морозівська», який згідно з bus.com.ua у 7.45 з Ярмолинців, касир автостанції вперше чула. Ніякого автобуса не було, тому прийшлося змінити плани. Перший рейс йшов на Нову Ушицю, і я взяв на нього квиток до Зінькова. Бус, як то і водиться на Поділлі, був забитий, прийшлося стояти. Мого терпіння до Зінькова не вистачило і я вийшов у селі Адамівка, де знаходиться оборонна Покровська церква (1773 р.). 

З Адамівки до Зінькова зовсім близько, можна пройти пішки. Зіньків дуже багатий на пам’ятки, про які я якось розповім окремо. Передусім, це руїни замку Одровонжів, одна з башт якого стоїть над високим берегом Ушиці.

Поруч з замком – відбудований костел 1450 року, збудований Одровонжами

Цікава пам’ятка колишнього містечка – дерев’яна Михайлівська церква 1769 року. Вже вдалий приклад ідеальної реставрації дерев’яного храму: 

Крім того, в Зінькові є симпатичний невеликий класицистичний палацік та дві перебудовані синагоги.

Докладніше про Зіньків і про його багаточисельні позитиви розповім іншим разом, а поки що – трохи про негативні деталі подорожі. Щоб не попасти в погану погоду, я спеціально заздалегідь дивився прогноз. Так от, gismeteo в цій день обіцяло не лише відсутність опадів, а, навіть, безхмарне небо. Натомість, дощ був цілий день, що, безумовно, надало подорожі частину негативу і депресивності. У Сутківцях дощ змінився снігом, а пізніше – градом. Такої жахливої погоди під час подорожей Поділлям я не можу пригадати.

В Зінькові мені повезло з автобусом. Крім того, що він швидко прийшов, в ньому ще й були сидячі місця. Бусік довіз мене до повороту на Сутківці. Від траси до села – не менше 6 кілометрів, а транспорт, здається ходить пару разів на день. Та й про нього нічого невідомо ні з bus.com.ua, ні з розкладу автобусів в Ярмолинцях. Під сильним дощем зловив попутку, яка довезла мене до Покровської церкви-фортеці (XIV - XV ст.). 

На сусідньому з церквою пагорбі – руїни замку (XVІ століття), що потопають в подільській осені. 

Найбільш ефектно Сутківці виглядають з пагорба на східній околиці села. Видно і церкву, і замок. 

Через шипшину, якою обросла гора, можна роздивитися село:

В Сутківцях феноменально повезло із транспортом: бусик, який двічі на день ходить в тому напрямку, з'явився відразу, як тільки я підійшов на зупинку. Приїхавши в Ярмолинці, ще раз здійснив намагання уїхати в Маліївці. Однак, автобус, який є вже офіційним і прописаним в розкладі так і не з'явився. Не було іншого виходу, як їхати у Кам'янець на ночівлю.

"Квітка на камені" так само зустріла дощем, який з кожною хвилиною посилювався ще більше. До нього додався ще сильний вітер, що на Турецькому мості трохи не збивав з ніг. Як я не обожнюю Кам'янець, але терпіння оглядати улюблене місто по такій погоді вистачило лише на годину. 

Але ж кам'янецька осінь прекрасна!

Осінь в каньйоні Смотрича:

Приємно, що центр столиці Поділля почали потрохи освітлювати. Домініканський костел:

Вулиця П'ятницька і руський магістрат:

З ранку наступного дня все ж таки вдалося попасти в Маліївці. Доїхав ранньою Хмельницькою маршруткою до Мицівців, а там після півгодини очікування підійшов автобус "Хмельницький - Морозів". Траса на Маліївці просто жахлива! Відстань у 7 кілометрів мікроавтобус долав півгодини. 

Маліївці залишили найяскравіші враження серед всього побаченого. Палац графів Орловських (1788 рік): 

Водонапірна башта, стилізована під замкову:

Один зі ставків на території парку:

Скеля і водоспад:

Печера в скелі:

Друзі, які супроводжували мене майже всю прогулянку Маліївцями:

Маліївецька осінь:

Виїхати з Маліївців - справжня проблема. Зворотній автобус йде лише о 19.00, а звичайні машини не дуже ризикують їздити дорогою з такою якістю. Тому одна машина за півгодини - нормальний трафік для відрізку Мицівці - Маліївці. Прийшлося йти пішки. Але в кілометрі від Маліївців мене підібрала старовинна "копійка" і довезла до траси. 

Повернувшись знову в Ярмолинці, поїхав звідти у бік Сатанова. Автобус, в який я сів, прямував до Курорту Сатанів, тому з'явилася можливість оглянути Троїцький монастир у Сатанівській Слобідці.

Троїцький монастир в Сатанівській Слобідці

В Сатанові я був минулого року того ж самого дня. Але нічого доброго з того не вийшло. дощ був цілий день, місто толком не оглянули, а лише змокли. Цього року погода було прямо протилежна: сонце і хмарки, що сприяли фотографуванню. 

Панорама Сатанова від єврейського цвинтаря

Замкова башта над Збручем:

Замок у Сатанові

Сатанівський замок:

Долина річки Збруч у Сатанові

Справжня осінь у долині Збруча:

Каньйон річки Збруч у Сатанові

Річка, що розділяє і єднає: 

Місток через річку Збруч у Сатанові

Повернення до Львова було жахливим. Автобус на Тернопіль прийшов настільки забитим, що я ледь вліз. Водій 15 хвилин не міг зачинити двері. Дві години до Тернополя проїхав фактично на одній нозі. З Тернополя до Львова теж проблема доїхати. Транзитні поїзди йдуть лише зранку, а електричка 100 кілометрів долає аж за 3,5 години. Залишилося їхати автобусом, якій теж коштував якихось необґрунтовано великих грошей - 45 гривень (електричка в 4,5 дешевше). Але, не зважаючи на це, він був забитий під зав'язку стоячими пасажирами. Напевне, більше не ризикну подорожувати подібним чином. Економії на автобусах у порівнянні з власним транспортом - ніякої, а відчуваєш себе в них гірше за худобу. Тільки власний автомобіль, і крапка!

Попередня стаття
Чорнокозинці
Наступна стаття
Зіньків

Коментарі

суперовий звіт, дякую велике!
а церква-фортеця це взагалі фантастика!!!
дякую за відгук! :) церква, дійсно, найцікавіша в Україні з оборонних храмів
я аж розгубився побачивши палац в Маліївці, а потим допер інший ракурс і все наче інше. Да і мокре більш ефектне ... Сутківці добудували ще добре треба заїхати ... ггг я диву дивуюсь як ти на ціх автобусах ... я ось весною їздив раз на автобусі по печерам тільки тому що там дороги погані, а так крім авта і не знаю як воно вже мандрувати.
Доречи забили на Крим в осени, поїдемо по замкам поки що маршрут 1500 км, але гадаю буде більше. Хочемо теж осінь фознімати. Так що звіт в тему ))
А де збираєтесь по замках їздити і коли?
На бусах я також крапку ставлю. З мене вистачить! :)
як що сьогодні підпишуть заяву то плануємо на ціх вихідних виїзджати і у нас 2 тижні тому як вийде і на що грошей вистачить ))
Їхати будемо спочатку по Винничині там треба дещо подивитись, потім низ Хмельницької обл. з неї в Чернівці потім до Чортківа далі до І-Францівська, далі знов Тернопільська обл. тут ще думаю Львівщину може трошкі задні, хотів ще раз в Золочів заїхати а там вже На Рівнинщину ну і далі до Києва через Коростень по варшавке. Ще думал може в Винничини заїхати в Сороки, але дружина чогось боїться тому мабуть не поїдемо. Ще так тільки загальни думки, поки що якось конкретного плану немає. Як завжди буде все в останній момент і по дорозі. Так треба купувати позашляховик.
Грандіозні плани. Я так само хочу на ці вихідні ще поїздити по Поділлю.
це точно. да якось особо нікоду давно не їздили. Ось решив взяти відпустку та покататися.
Тож думали в Крим, але пролітає якось нема настрою зараз туди їхати.
давно не зв"язуюся з gismeteo, та й на инчих ресурсах довгостроковий розрахунок прогнозів погоди часто не витримує критики.
А що ж робити? Треба ж якось планувати...
Налагодити зв"язок з небесною канцелярією)
Через який патріархат порадите? :)
мабуть, в цій справі треба напряму без посередників стукати в ті двері)
А посередники не образяться за те, що через голову буду стрибати? :)
а їх і не варто ставити до відома стосовно власних контактів.
як дізнаються, що їх не поставили до відома, ще більше образяться
а у меня в субботу Червоногруд, возможно дойдём до водопада "Девичьи слёзы", а в воскресенье - не знаю, будешь в досягаемом месте - звони
ну от, на на эти выходные как раз домой еду
так что придётся мне ехать в Червоногруд на следующие выходные и идти 15 километров пешком :(((
Класний звіт) Дякую за осіннє поділля :) З фото чомусь найбільше враження з сатанівського замоку. Щось у ньому є...)))
ЗІ Щодо погоди. Я користуюся оф. сайтом гідрометцентру http://meteo.com.ua/forecast_hmc/ наче не брешуть :)
Дякую! І за посилання теж :)
Незвідані місця і скільки фото чудових! Ота, з бричкою, - ніби повернення в часі, сталіть так на два назад. Дуже натхненно!
Дякую! Подібна бричка - типовий для тих місць вид приватного транспорту :)
І це за 2 дні громадським транспортом? Я тобою пишаюся! ні, я серьозно. Кожен може об'їздити 3 області за вихідні на автівці. А у тебе реально круто! Розумію, що екстрім і місцевий траспорт задовбує, але воно того варте ;) І дякую за чудовий пост!
І тобі дякую! Так, за 2 дні! Я вважаю, що мало встиг, бо залежав від автобусів, а з ними там важко.
Отлично прокатился :) В Сутковцах, как я вижу, внешнюю стену вокруг церкви строят... Да, редкий случая для Украины, когда восстанавливают оборонную стену не замка, а храма.
Та мне кажется, что она и была :) Не?
Нифига ) Вот фото апреля 2007-го. Как тебе боевая средневековая ограда? Обрати внимание на плотность "бойниц" )) А ещё можешь здесь глянуть, там по теме ограды тоже высказывались соображения, комментарии и впечатления )
да уж... позитивніе изменения на лицо!
Ти маньяк! :)
Навіть не уявляю як за вихідні на громадському траспорті стільки об"їхати можна. Чи ти більше ніж два дні їздив?
Ну і осінь на Поділлі чудова!
Два дні їздив. Насправді, і не так багато, всього 8 пунктів на 2 дні. В старі добрі часи я 6 на день встигав.
Просто восени день коротший :)
+ пункти, які я відвідував, важкодоступні самі по собі
в даному випадку на авто явно простіше :)
ага, тільки не знаєш, чи доїде машина до тих Маліївців... :)
Ага, знаю! В Чорнокозинці цього літа їздив. Гіршої дороги поки що не бачив.
з хмельницького чи тернопільського боку?
з обох - заїжджав з хмельницького боку, а виїжджав з тернопільського.
Та Ти реально вар'ят :) - я просто остовпів , за пару днів стільки об'їздити на громадському транспорт, та ще в цих диких краях;-)Це таки не Львівщина де практично в кожну дзюру можна 4 рази на день змотатися.
Звіт - супер. Переглянув з величезним задоволенням.
Дякую! ПРиємно, що оцінили! :)
Сидю-читаю і гризу лікті. Чого я вас раніше не зафрендила? Я ж вас і раніше бачила в коментарях моїх друзів. Тепер цілий рік або і два роботи.:) Колись давно я жила в господарському будинку(а може то був будинок зажондци маєтку?), біля палацу, в Маліївцях. А їсти ми ходили до палацу.:)
А на тій клумбі, перед палацом, стояв піонер, з бетону.
А з тих горбів, перед палацом, шо від парку, їздили, взимку, на санках.
А ту печеру, місцеві працівникі, санаторію, називали "Кармелюковим водоспадом". Чому - не пам"ятаю. А навесні в парку дуже гарно - все вкриває ряст.
І ще через кам"яну огорожу, було видно старий панський сад.
А доїхати до Маліївців було важко і радянські часи. В тому палаці повинно міститись якесь дуже тайне відомство, бо туди можна дістатись тільки пішки або вертольотом.:))) Мені не видно фото під назвою:"Замкова башта над Збручем" Я зрозуміла чому наші люди криють дахи, своїх будинків, блакитною бляхою. Вони всі мріють жити в церквах. Та блакитну бляху я можу стерпіти - най буде - тільки ялинок і туй, по садах і городах, не садіть.
Ну нічого, життя довге, все встигнете перечитати :) Маліївці мені також найбільше сподобалися з усього, що я бачив на Поділлі. Деякі фото не відображаються, бо з дуже часто є проблеми з radikal'ом
Осінні Татри. Осінні замки. Користувач посилається на ваш запис з Осінні Татри. Осінні замки. пишучи: [...] золотої осені та середньовічної архітектури досягає свого апогею. Щороку для мене це було Поділля [...]
Осінні Татри. Осінні замки. Користувач посилається на ваш запис з Осінні Татри. Осінні замки. пишучи: [...] золотої осені та середньовічної архітектури досягає свого апогею. Щороку для мене це було Поділля [...]