Переворськ

Містечко Переворськ (Przeworsk) з населенням близько 15 тис. мешканців знаходиться на половині шляху від Перемишля до Ряшева на землях Закерзонння, які вважаються етнічно українськими. Перша згадка про поселення датується 1280 роком, а Магдебурзьке право місто отримало у 1393 році. В Переворську є купа різних історичних пам’яток та інших цікавинок: готичний кляштор бернардинів, базиліка Св. Духа, яка виконувала роль фортеці, палац Любомирських, гарна ратуша, скансен та інше.

У східній частині площі Ринок стоїть оригінальна в архітектурному плані будівля ратуші. Перша згадка про ратушу в місті з'являється вже в 1473 р. Її засновником, напевно, був Ян з Тарнува - власник міста, будівничим - Вацлав Клепач. Ратуша є невеликою за розмірами, але масивною одноповерховою спорудою з високою баштою, яка є окрасою як Ринку, так і всього міста. Теперішньому вигляду вона завдячує перебудові ратуші, яка походить з XVII століття, яка мала трохи інші форми.

Стара ратуша було вкрита гонтовим дахом і увінчана дерев'яною вежечкою. Після згаданої перебудови вона отримала мансардову форму mansardową, а дах було вкрито черепицею. Споруджено нову, оббиту бляхою, башту з годинником. На вершині був розміщений символ міських судів і застосування кари смерті - рука з мечем, а вище, на верхівці, герб міста "Леліва".

Головний вхід до ратуші прикрашає портал, фланкований пілястрами, які тримають трикутний фронтон. На фронтоні - барельєф з гербом міста. Усередині одноповерхові приміщення мають хрестові склепіння. На першому поверсі будівлі знаходилися суд і магістрат. У підвалі містилася міська в'язниця. Пізніше у будівлі ратуші створено чоловічу школу, а в 1902 році жіночу. Зараз у будівлі ратуші міститься кав'ярня "Ratuszowa", установа реєстрації шлюбів, Єврорегіональний Центр туристичної інформації а також Консультаційний пункт Лежайського товариства розвитку. 

Площа Ринок навколо ратуші:

На майдані біля Ратуші стоїть пам'ятник королю Владислава Ягайлу, споруджений в 1910 р., в п'ятисоту річницю битви під Грюнвальдом. Поза ратушею є пам'ятник і майдан Адама Міцкевича. Ця площа називається ще Верхнім містом, або Малим Ринком, або майданом святої Катерини.

На східному краю міського пагорба, поблизу давнього "руського тракту" Переворськ - Ярослав, в кінці Бернардинської вулиці, поміж дерев червоніють цегельні мури монастиря отців бернардинів. Святиня завдячує своєму існуванню тодішньому власникові міста Рафаїлові Тарновському, великому коронному гатьману, який в 1461 році заснував костел. Не минуло й чотири роки, і продовженням будівництва зайнялися брати ордену святого Францішка, яких ще називали бернардинами. Костел, що є прикладом чудової готичної сакральної архітектури, протягом століть перебудовувався, поки з часом не прийняв існуючого вигляду.

Оригінальними, і разом з тим дуже цінними реліктами оборонної архітектури з давніх часів є її оборонні мури, башта (тепер дзвіниця) а також два крила келій монастиря: східне і південне. Початок робіт по спорудженню валів, ровів, а пізніше і мурів припав на кінець XV століття.

Під час дослідних робіт відкрито стару поліхромію XV століття у внутрішній галереї перед ризницею, фрагмент ренесансної поліхромії на арці, відділяючій пресвітерій від нави, а також настінні барокові фрески. У переході до ризниці знаходиться кам'яний готичний портал, а також залізні, ковані двері. Заслуговує ували прибудована до костелу спостережно-оборонна башта з ренесансним аттаком, яка тепер виконуючої роль дзвіниці. 7Rk1P.jpg

Численні перебудови не змінили однак первинного вигляду готичної архітектури кляштору. Як подають писемні джерела, монастир відвідували Стефан Баторій (1577 р.) і Ян Собєський (1687 р.).

Інтер'єр:

Пресвітерій:

Середньовічний Переворськ виконував оборонні функції. Протягом століть його атакували волохи, турки, шведи а також через війська трансільванського князя Ракоці. Розбудова оборонних мурів розпочалася в 1512 р. Кільканадцять років після того король Сигизмунд видав привілей, який підтвердив подальше укріплення Переворська. До міста веле 3 брами, і мури мали разом 5 башт. Мури частково знищили австрійці, а частину розібрали німці під час II світової війни. До сьогоднішнього дня ми можемо бачити рештки міських укріплень.

ewyQR.jpg

Початки парафіяльного костелу Святої Катерини в Переворську сягають XIV століття. У 1430 році розпочали зведення нового храму, бо існуючий тоді костел був замалим для зростаючого числа вірних. Будівництво нової святині було завершено у 1470 році, а три роки потому її освятили під титулом Святого Духа. Костел, розміщений на званому "цвинтарному дитинці", був оточений оборонними мурами, баштою та келіями. Головна брама має вигляд каплички, на якій раніше був годинник. Над костелом височіє потужна 40-метрова башта, в якій знаходиться вхід. Також на ній можна побачити герб родини Тарновських "Леліва".

В інтер'єрі костелу - чудові готичні нервюрні склепіння, 12 вівтарів, готична бронзова купіль, що походить з 1400 р., перенесена із старого костелу святої Катерини, орган, епітафія, різьблений золочений амвон, численні ікони та інші предмети костьольного начиння. В крипті під пресвітерієм знаходяться поховання заслужених добродійників, а також ченців. Вхід до них накривають три надгробні плити Рафаїла Тарнавського і його дружини Ганни. Головний вівтар, виконаний в 1693 р. - справжній шедевр храму.

12 березня 1768 р. Антон Любомирський - тодішній Люблінський воєвода і краківський каштелян, разом зі своєю дружиною Софією Красинською заснували монастир Сестер Милосердя на місці давньої лікарні Святого Духу. Будівництво було закінчено в 1780 році, але монашки обійняли його лише чотирма роками пізніше. При кляшторі була лікарня і шкода для дівчат. Монастирська будівля спарена з каплицею з бароковим фасадом. Над головним входом видніється інформаційна дошка з 1780 р., а над нею фреска. Численні цінні картини, що походять із старих переворських костелів, а також портрети засновників прикрашають коридори монастирської будівлі. Тепер в монастирі знаходиться Дім суспільної допомоги зібрання Сестер Милосердя, а також дошкільний заклад.

У 1621 році Переворськ разом з околишніми селами став приватною власністю родини Любомирських. Приводом для цього стало одруження Софії Острозької з Себастіаном Станіславом Любомирським, який займав посаду краківського і руського воєводи. Після його смерті місто отримав один з його синів, Георгій Себастіан Любомирський. На місці існуючої вже садиби, в І половині XIX ст. за ініціативою ксьондза Генріха Любомирського повстав палац. Резиденція витримана в стилі англійського класицизму, а її будівельниками були по черзі: Крістіан Петер Айнер і Антон Мауман. Пізніша модернізація палацу супроводжувалася краківським архітектором Феліксом Ксіжарським. Було надбудовано другий поверх і складено плани, але не реалізовано, спорудження гостинного флігеля. Близько 1827 року в палаці встановлено обігрів, виконаний за системою Меснера.

Західну частину фасаду палацу прикрашає галерея, а зі сходу височіє підтримувана на колонах тераса. У приміщеннях на поверсі є прекрасні димарі і бауманська ліпнина. Сьогодні, завдяки піклуванням Юзефа Бенбенка, в палаці обласднено музей, презентуючий історію міста і регіону. До початку війни в палаці знаходилося багато дорогоцінних витворів мистецтва, в т.ч. колекція сучасного європейського малярства, меблі Людовиків XIV і XV. Часи війни принесли резиденції колосальні матеріальні втрати і пограбування багатьох безцінних колекцій картин. До Німеччини було вивезено 19 картин голландських і італійських художників XVI і XVII століть. Москалі, натомість, вкрали інші цінні предмети разом з понад 5-тисячною нумізматичною колекцією.

Територія навколо палацової резиденції займає парк, закладений в XVIII - XIX ст. площею близько 12 га. Складається він з нижнього (південного) і верхнього (північного) парку. Романтичним місцем до прогулянок є верхній парк, що збережений в натуральному вигляді і має прекрасну липову алею. У парку знаходиться багато цікавих екземплярів дерев: липа, тополь, дуб, кінський каштан, кавказький горіх, ясень, береза. Найстаршим екземпляром є 300-річна липа, яка росте перед палацом.

Декор фасаду:

Поруч з палацом і парком знаходиться скансен, який складається з пам'яток дерев'яної архітектури з різних вулиць Переворська і навколишніх сіл. Автором ідеї і творцем музею просто неба був мешканець Переворська Станіслав Жук, повітовий архітектор. Роботи над облаштуванням скансену, розпочаті в 1976 році, тривали близько 10 років. В будівлях комплексу міститься кемпінг і ресторан.

xIZtg.jpg

Вузькоколійна залізниця в Переворську і вузькоколійний вокзал:

Коментарі

Людей чомусь зовсім нема

Бо дощ сильний був
Хоча, якщо, наприклад, у Білгороді-Дністровському, де 80 тис. проживає, на вулицях взагалі нема людей, то не дивно, що в 15-тисячному Пшеворську їх майже немає.

Розташування

Scroll to Top