Полтавська область

Після пригод на дорозі у Сарах я все ж таки добрався до Гадяча. Поселився в невеликий готель, залишив речі та вирушив досліджувати місто. Було цікаво побачити на власні очі це колишнє козацьке місто зі славетною історією, яке колись було однією зі столиць Гетьманщини. Я йшов його вулицями з особливим відчуттям - адже крокував там, де колись вирішувалася доля України. Гадяч - місто з глибокою історією: заснований ще в скіфські часи, він ставав центром оборони Посульської лінії на межі XI–XIII століть. У 1648 році Гадяч уже став центром Гадяцького полку і одним із важливих полкових міст Гетьманщини. Найяскравішим періодом стали 1663–1668 роки...

Мій шлях з Великих Сорочинців до Гадяча пролягав через Велику Обухівку, і саме тут мене зупинив пейзаж, від якого перехопило подих. Перед очима розкинулося безкрає море золотих соняшників, що тяглися аж до горизонту. Їхні яскраві голівки, звернені до сонця, ніби всміхалися, даруючи відчуття щедрості й тепла Полтавщини. Це був один із тих моментів, коли хочеться зупинити час і просто вдихати красу, яка розливається навколо. Та варто було мені рушити далі - і захоплення змінилося розчаруванням. Дорога з Великих Сорочинців до Гадяча виявилася справжнім випробуванням: нескінченні ями, що нагадували кратери після бомбардування, змушували їхати...

Я був у Великих Сорочинцях тричі у своєму житті. Вперше - ще у роки перебудови наприкінці 80-х, коли відпочивав з бабусею у Миргороді. Вдруге - на Сорочинському ярмарку у 2014 році і, нарешті влітку 2025 року під час подорожі Полтавщиною. Тоді, з Опішні я мав вирушати до Гадяча, цього разу маршрут несподівано змінився. Так хотілося знову побачити Великі Сорочинці, що я пожертвував іншими пунктами і поїхав саме сюди. І вже на під’їзді мене чекав новий ракурс знайомої святині: я вирішив глянути на Спасо-Преображенську церкву з протилежного боку річки Псел. З-поміж дерев відкрився краєвид на її зелені бані, що піднімалися над кронами, ніби...

Ці вихідні стали для мене особливими: три дні мандрів Полтавщиною перевернули моє уявлення про цей край. Здавалося б, я вже добре його знав - адже не раз бував у Полтаві, Диканьці, Миргороді та Опішні. Але цього разу подорож повела мене зовсім іншими стежками, подарувавши знайомство з унікальними місцями, про які я раніше й не здогадувався. Я відкрив для себе мальовничий парк Нижньоворсклянський і таємничу Зміїну гору, відчув спокій Національного природного парку «Пирятинський», побачив Березову Рудку і колоритні місця довкола Гадяча, а також захопився архітектурою шкіл у стилі українського модерну, зведених Лохвицьким земством. Та, мабуть,...

Опішня (Опішне) - одне з тих знакових місць, ідентифікують українську націю та її унікальне мистецтво. Тут, на півночі від Диканьки, знаходиться найбільший осередок гончарства в Україні. Історичне козацьке містечко знаходиться на півночі Полтавщини, на високому березі річки Ворскла. Як не дивно, це - найвища точка Полтавщини над рівнем моря, яка складає 208 метрів! Не мало, як для рівнинного українського Лівобережжя. Хоч містечко відомо з 12 століття, гончарством тут ще задовго до цього займалися скіфи. А сучасне гончарське мистецтво розвивалося в Опішному останні 3 - 4 століття. Свого апогею гончарство досягло наприкінці 19 - початку 20...

Село Великі Будища біля Диканьки - історично важливе поселення в межах нинішньої Полтавської області, знаний як центр Великобудищанської сотні Полтавського полку з 1660 року. Назва села походить від слова «буда» - ремісничого виробництва поташу, дьогтю, вугілля чи селітри, що активно існувало тут ще в XVI–XVII століттях. Відоме Великі Будища і як місце, де 8 квітня 1709 року (новий стиль) було укладено угоду - гетьман Іван Мазепа з кошовим Запорозької Січі Костем Гордієнком склали союз із шведським королем Карлом XII у місцевій, ймовірно Іоанно-Богословській церкві. Цей трактат підтвердив намір Швеції підтримувати українську державність та...

Часто доводиться чути, що Полтавщина - клондайк українства, а Диканька - квінтесенція всього пасторального на Лівобережжі. Мені вдалося побувати тут двічі: під час пандемії у 2020 році, та під час війни у липні 2025 року. Здається, що події, описані Гоголем два століття тому, могли відбуватися тут і зараз. Бо майже те ж саме, що було за часів Гоголя, можна побачити у Диканці і зараз: Тріумфальна арка, церква-усипальниця Кочубеїв, алея Кочубеївських дубів, церква, де коваль Вакула малював чорта. І, звичайно ж, той самий хутір поблизу Диканьки, де відбувалися легендарні вечори! В'їжджаємо до Диканьки "стовповою дорогою" з Полтави, як у...

Одне з найвражаючих місць, яке я побачив під час нещодавньої мандрівки Полтавщиною - Зміїна гора. Звідси відкривається незабутній краєвид на дельту Ворскли, де вона впадає в могутній Дніпро. Ця територія - серце ландшафтного природного парку “Нижньоворсклянський”, який став справжнім відкриттям навіть для досвідченого мандрівника. Ландшафтний природний парк «Нижньоворсклянський» розташований неподалік від Кобеляк дорогою від них у напрямку села Світлогірське. Тут Ворскла, одна з найкрасивіших лівих приток Дніпра, формує розгалужену дельту з численними рукавами, островами й озерами, перш ніж злитися з Дніпром. Це територія з високою...

В одні з червневих вихідних відвідав Полтаву на запрошення своєї подруги Інни, з якою ми у розпал пандемії у 2021 році відвідували Бразилію. Звичайно, я був у Полтаві багато разів, але з кожним новим візитом відкриваю це місто по-новому. Та було і зараз. Вперше відвідав садибу-музей Котляревського, район Поділ, прогулявся берегом Ворскли та познайомився з місцевою кухнею. Привіт, Полтава! Пока фотографував пам'ятки на Івановій горі, Інна фотографувала мене: Біла альтанка - один із символів міста, споруджена вперше в 1909 році на честь 200-ліття Полтавської битви. Свято-Успенський кафедральний собор на Івановій горі є визначною пам'яткою...

На День Незалежності 3 дня провели на Полтавщині по дорозі з Дніпра до Києва. Часто доводиться чути, що Полтавщина - клондайк українства. Так і є: хаткі під солом'яною стріхою, соняхи, вітряки, церкви козацького бароко, місця та герої з оповідань Гоголя і Коцюбинського. Це все доповнююсь якась нетипова для України охайність, чистота і благоустрій.  Маршрут вийшов такий: Хутір Проні - Диканька - Гоголеве (Яновщина, Василівка) - Опішня - Великі Сорочинці - Миргород - Дібрівський кінний завод - Хомутець. Диканька - квінтесенція всього пасторального на Лівобережжі. Здається, що події, описані Гоголем два століття тому, могли відбуватися тут і...

Попри "малоросійство" Гоголя я обожнюю його твори. Особливо збірки, пов'язані з Полтавщиною: "Миргород", "Вечори на хуторі біля Диканьки". Отже, і люблю відвідувати місця, пов'язані з письменником, його творами та героями його книг. Одне з таких місць - крихітне село Яновщина (Василівка), де Микола Гоголь народився, провів перші роки і приїздив сюди протягом життя. В Гоголеве село було перейменоване вже у радянські часи.  Знаходиться Гоголеве у Шишацькому районі Полтавської області. Це - маленьке село з населенням близько 500 мешканців. Не плутайте з смт. Гоголеве з відповідною залізничною станцією біля Миргорода. Майбутній бабусі Гоголя,...

Хомутець - історичне поселення в 14 кілометрах на північ від Миргорода на Полтавщині. Тут зберігся і, схоже, доживає свої останні роки цінний зразок класицистичної садиби ХІХ століття -  палац Муравйових-Апостолів. Навколо палацу - великий і, на жаль, покинутий парк. А в центрі села є земська школа - чудовий приклад українського модерну. Він був заснований миргородськими козаками ще у 16 столітті. А у 1620 році король Сигізмунд ІІІ подарував Миргород разом з Хомутцем шляхтичу Івану Чернишевському. Але вже за рік поселення захопив Костянтин Вишневецький - черкаський староста, дядько і опікун Яреми Вишневецького. У 1659 році Хомутець отримав...