Підсумки-2015

Надзвичайно цікавим і насиченим вийшов цей рік. Щоправда, почався він для мене не дуже весело: оскольчатий перелом правого передпліччя, звільнення з Міністерства, декілька місяців невизначеності... Вільний час дозволив реалізувати те, що про що мріяв багато років: створити нарешті свій авторський сайт про подорожі, над наповненням якого працював 10 років: http://andy-travel.com.ua. Паралельно й трохи поподорожувати. Цього року побачив 160 міст і містечок, 5 країн, 72 замки, 35 палаців, 55 ратуш, 33 синагоги. Далі було керування Аналітичною службою ВО "Свобода", вдала виборча компанія і, нарешті, переїзд до Плоскирова-Проскурова-Хмельницького.

Рік почався за Львова. Завітав сюди на пару днів на Різдво. В гіпсі з поламаною рукою.

1. Львів:

Перша подорож року була Волинню. Волинь довгий час залишалася для мене білою плямою. Минулою зимою ситуацію було виправлено.

2. Першою була Гоща, мимо якої проїзжав десятки разів, але заїхав вперше в житті. Тут зберігся спотворений совітами палац Ленкевичів-Валевських у стилі швейцарських шале.

3. По дорозі до Острогу оглянули дерев'яну церкву в поліському стилі в селі Вільбівне.

4. Острог - стародавнє місто, яке ще з часів Київської Русі було головним форпостом Волині, важливим центром православ'я в Україні, вогнищем освіти і культури східної Європи. В історію міста заглиблюватися не буду, про це багато написано. А зупинюсь на старовинних пам'ятках Острога, яким тут залишилося досить багато, більше ніж в усіх інших містах Волині. Це, передусім, замок Острозьких з двома потужними вежами, Богоявленська замкова церква в стилі православної готики, система міських укріплень (Луцька і Татарська брами), оборонна синагога, костел, Острозька академія, монастир капуцинів.

5. Новомалин біля Острога з руїнами замку і каплиці:

6. Межиріч біля Острога відомий, передусім, завдяки Межиріченському чоловічому монастирю-фортеці, який належить до найвизначніших історико-архітектурних ансамблів України доби ренесансу і є основою унікального середньовічного оборонного комплексу, заснованого князем Костянтином Острозьким. Крім того, в селі є давньоруськегородище з валами, Заславська брама (міські ворота XVI ст.), Старосвітська піч для опалення замку (XVII ст.)

7. Клевань. Тут частково зберігся замок князів Чарторийських:

8. Олика знаменита відносно добре збереженим комплексом замку Радзивілів, який я давно мріяв побачити:

На початку весни мандрували резиденціями і бароковими козацькими храмами півдня Чернігівщини.

9. ПрилукиВ Прилуках - декілька церков в стилі козацького (українського, мазепинського) бароко, декілька храмів більш пізнього періоду (класицизм), полкова скарбниця (найстаріша мурована споруда міста), руїни головної синагоги та декілька яскравих прикладів еклектики та модерну. Місто дуже чисте і охайне, гуляти ним - одне задоволення. 

10. Густиня. З першого погляду, дивлячись на Густинський Свято-Троїцький монастир, можна подумати, що знаходишся чи то в Суздалі, чи то в Углічі, чи то в якомусь іншому місті "Золотого кільця". Насправді ж, всі 4 густинські церкви - це козацьке (українське, мазепинське) бароко. Просто так їх "прикрасили" нові господарі з московського патріархату, що тепер Густинський монастир виглядає, як якійсь підмосковний кремль. Проте, якщо добре придивитися, по двох головних монастирських храмах - Свято-Троїцькому і Петропавлівському, можна навіть би було вивчати архітектурк козацького бароко. Якби позолочені бані та ядовитий колір не заважали.

11. СокиринціАнсамбль садиби прилуцького полковника Павла Ґалаґана в Сокиринцях - найкраще збережений взірець великопанської садиби 1-ї половини XIX ст. за землях Лівобережної України. Садиба розпланована в 1823 - 1825 рр. запрошеним з-за кордону садівником І.Бістерфельдом за участю архітектора П.Дубровського, який є автором усіх споруд ансамблю. Палац, як і всі інші будівлі ансамблю, вирішено в архітектурних формах ампіру з використанням у паркових малих формах мотивів романтизму.

12. Васьківці. Дерев'яний млин по дорозі з Сокиринців до Тростянця.

13. ТростянецьТростянецький дендропарк - популярний туристичний об'єкт в Чернігівській області, який туристи, як правило, відвідають вкупі з палацово-парковими комплексами в Сокиринцях і Качанівці. На відміну від останніх, розкішного палацу в Тростянці немає, зате є неземної краси ландшафтний парк, який на початку ХІХ століття заклавІван Скоропадський - український меценат, громадський та культурно-освітній діяч, дід останнього гетьмана України — Павла Скоропадського.

14. Качанівка - найбільш охайна з усіх лівобережних магнатських резиденцій.

25 років - стільки я планував довгоочікувану поїздку Ізраїлем і Палестиною. З 13 років я активно вивчав Біблію, і як географа, мене більше за все цікавили місця, де відбувалися всі біблейські події. Завжди мене цікавило, як вони виглядають, що там зараз. Вже в 15 років я знав кожну біблейську подію з прив'язкою до карти Палестини/Ізраїля. Навіть мріяв, що коли виросту, буду працювати, то перша моя поїздка буде на Близький Схід. Майже так і відбулося: у 2005 році відвідав Сирію, Ліван і Йорданію, де також багато пов'язано з історією християнства. Але Ізраїль тоді залишався недоступним: візи, ціни і т.д. Але якщо про щось дуже мрієш, воно завжди приходить :)

15. Єрусалим - найбільша мрія з усіх мрій.

Друга річ, якою я поряд з Біблією дуже цікавився з дитинства - це арабо-ізраїльський конфлікт. Назви "Наблус", "Рамалла", "Єрихон", "Східний Єрусалим" щоденно лунали в breaking-news спочатку радянського, а потім українського телебачення. Дуже хотілося полоскотати нерви і побачити все на власні очі. Ця мрія також успішно втілена в життя.

16. Віфагія:

17. Єрихон - найцікавіше поселення на Західному березі р. Йордан (тобто, в Палестинській автономії). Це місто вважається найстарішим у світі, йому близько 10 тис. років. До того ж, це - найстаріше поселення, яке упродовж свого існування було постійно заселеним. Крім того, Єрихон - найнижче розташоване місто у світі, яке знаходиться на 250 метрів нижче рівня моря.
no title

18. Поруч з Єріхоном розташовані руїни візантійського міста і розкішного палацу омейядского халіфа Хішама ібн Абд Аль-Маліка (VIII - IX століття):
no title

19. Гора спокус (Сорокоденна гора). Над Єрихоном височіє гораде Ісус протягом 40 днів постився в Іудейській пустелі після Хрещення. Там його спокушав диявол, пропонуючи владу нам земним світом.
no title

20. Віфавара (місце Хрещення). Місце Хрещення Ісуса Христа - Віфавара (Ваді-Харар, Каср Аль-Ягуд) розташовано на річці Йордан на кордоні Палестинської автономії та Йорданії. Раніше сюди можна було потрапити лише з йорданського боку, а з 2011 року священне місце відкрилося із палестинського (ізраїльського берега)
PB279561.JPG

21. Ваді-Кельт. В декількох кілометрах на захід від Єрихона в Іудейській пустелі знаходиться ущелина (каньйон) Ваді-Кельт. По дну протікає маленький струмок а в скелях видовбані печери монастиря св. Георгія
no title

22. Наблус (біблейський Сіхем або Шхем) - друге (після Хеврону) за населенням місто Палестини і, безумовно, найколоритніше з палестинських міст. Слід сказати, що Наблус - одне з нейнебезпечніших міст території арабо-ізраїльського конфлікту, де останні два десятиліття зіткнення між ізраїльською армією і радикально налаштованими палестинцями мали надзвичайно кривавий характер із сотнями жертв (переважно, з палестинського боку). В Наблусі є досить миле і добре збережене Старе місто з Годинниковою вежею, старовинними мечетями, типовими для сходу вузькими вуличками із середньовічними будинками. Є і нова сучасна забудова.

23. Гора Грізім (Самарія). На південь від Наблуса знаходиться гора Грізім, на якій, за наказом Мойсея зразу ж після переходу євреїв через Йордан було заключено заповіт між Богом та єврейським народом. На горі, як і 2000 років тому, проживають самаритяни - народ, який часто згадується в Біблії.

24. Рамалла є тимчасовою столицею Палестинської автономії. "Тимчасовою", бо палестинці мріють про столицю в Єрусалимі (Аль-Кудсі). Тут знаходяться всі органи влади Палестинської адміністрації, а також мавзолей лідера палестиніців Ясіра Арафата.

25. Віфлеєм (Бет-Лахм). Про нього розповідати не треба, про нього всі знають: тут народився Ісус.

26. Акко (Акра) - друге за цікавістю місто Ізраїля після Єрусалима, яке варто обов'язково відвідати. Якщо, наприклад, ви маєте обмаль часу при перебуванні на Землі Обетованній, оберіть саме ці два міста. Спочатку я не планував сюди їхати, але вибрав Акко, промінявши його на палестинський Хеврон. Взагалі-то, Акко виглядає більше як Палестина, ніж як Ізраїль. У 1948 році, коли ділили Палестину, Акра мала відійти палестинській державі, але того ж року ізраїльська армія зайняла його. В Акрі, як і в Палестині, більшість населення - араби. Але на відміну від Палестинських територій тут народ більш вихований, по кишеням не лазить і гроші не зрозуміло за що не вимагає. Тут діють правила (хоча і ізрайльські) і їх усі дотримуються. Отже, якщо вам облом їхати в Палестину і ви чогось там боїтесь - їдьте в Акко. Це - така собі "цивілізована" Палестина :)

27. Нагарія - найпівнічніше місто на середиземноморському узбережжі Ізраїля. Далі на мисі - кордон з Ліваном, гори - то вже Ліван. У 2005 році мені пощастило бачити цей наглухо закритий кордон з протилежного ліванського боку

28. Кір'ят-Моцкін - нове ізраїльське місто між Хайфою і Акко:

29. Хайфа:

30. Тверія (Тіверіада) - єдине єврейське місто в Ізраїлі, в якому довелося побувати під час поїздки цією країною навесні цього року. Тверія стоїть на березі Галілейського моря. Місто було засноване Іродом Антипою в 16 році н.д. й назване на честь римського імператора Тіберія. І відгуках багатьох мандрівників Тверія описувалася, як брудне, запущене і нецікаве місто. Я цього не відчув: Тверія мені сподобалося. В місті багато цікавого: замок хрестоносців, міські укріплення з багатьма баштами, старовинні церкви і синагоги, будівлі з чорного граниту. Але найцікавіше в Тверії - це Галілейське море, на березі якого розрашовано декілька знаменитих біблейських місць. А ще Тверія багата на краєвиди: звідси видно Голанські висоти, гори Галілеї та гору Хермон.

31. Гора Хермон найвища точка Ізраїлю. Щоправда, Ізраїль "позичив" ці території у Сирії і Лівану, і зараз там - гірськолижні курорти.

32. Капернаум - місто в Галілеї на північному березі Галілейського моря, де Ісус провів більшу частину свого місіонерського життя (з 30 до 33 років). Місто названо на честь старозавітнього пророка Наума. За часів Ісуса Капернаум був одним з найбільших міст на березі Галілейського моря. На початку Своєї місії Господь багато разів проголошував на його берегах Слово і чинив чудеса.

33. Табха і гора Блаженств. На північно-західному узбережжі озера Кінерет в Галілеї знаходиться місцевість Табха. Тут відбувалося відразу декілька відомих біблейських подій. Тут Ісус Христос зробив чудесне помноження хлібів (нагодував 5 хлібами та 2 рибками 5000 людей), проголосив Свого учня Петра першим серед апостолів, виголосив Нагорну проповідь про Блаженства, і сюди ж з'явився після Свого Воскресіння. 

34. Голанські висоти, які Ізраїль окуповує у Сирії:

35. Кана ГалілейськаМісто відомо тим, що тут Ісус Христос здійснив своє перше диво - перетворив на весіллі воду на вино. Відбулося це на місці, де сьогодні стоїть Весільна церква.

36. Назарет відомий всім. Тут Пресвяту Діву Марію повідомили про майбутнє народження Ісуса Христа, тут Ісус прожив більшу частину свого життя. Я сміливо назвав би його найприємнішим і найохайнішим містом Близького Сходу. Він ні в чому не програє старій західній Європі. Тут немає типового для Сходу бруду, вулиці чисті, будинки і пам'ятки вилизані, архітектура - колоритна і нагадує венеціанську. Місце заселено арабами. Євреї проживають у сусідньому Нацрат-Ілліті. 31% мешканців - християни, 69% - мусульмане. Таким чином Назарет - найбільш християнське місто Ізраїля/Палестини. Люди приємні, привітливі.

37. ЯффаОстанньою моєю зупинкою на Землі обітованій була старовинна Яффа, південна околиця Тель-Авіва. На жаль, побувати мені тут пощвстило лише вночі. Місто - одне з найстаріших на Близькому Сході. Через порт Яффо 3 тис. років тому доставлялася деревина з Лівану для побудови першого Храма у Єрусалимі за царя Соломона. 

38. Тель-Авів:

На Великоденні свята катався маловідомими куточками Східного Поділля - південно-східною Вінничиною і західною Черкащиною. Дуже давно мріяв побувати в цих місцях, де сконцентровано багато забутих пам'яток, пов'язаних переважно з польською шляхтою на землях, які наприкінці XVIII ст. відійшли до російської імперії. Окрема частина подорожі - це колишні єврейські міста і містечка, в більшості з яких майже не залишилося євреїв, але зберіглися синагоги і старі єврейські будинки.

39. Бершадь - історичне місто на Східному Поділлі (Брацлавщині), райцентр у Вінницькій області. Місто відоме з 1459 року, як фортеця з шестиметровим валом на південному кордоні Литовського князівства. Весь час свого існування аж анексії Східного Поділля Російською імперією, Бершадь була прикордонним містечком і, фактично, краєм європейської цивілізації. До Другої світової війни Бершадь була майже суцільним єврейським містом: у 1939 році 75% населення міста складали євреї. Сьогодні Бершадь - одне з небагатьох історичних поселень України, де зберігся штетл (єврейське містечко). Тут же знаходиться єдина в Україні глинобитна синагога.
no title

40. Баланівка - одне з незаслужено забутих туристами сіл (колишніх містечок) на Східному Поділлі. Знаходиться в 13 кілометрах на захід від Бершаді на річці Берладинка. В Баланівці зберігся комплекс резиденції, яка по черзі належала Любомирським, Потоцьким і Собанським. Окремі її споруди сягають середини XVII століття. А ще в Баланівці є унікальна годинникова вежа (аналог західноєвропейських беффруа) - єдина подібна споруда в Україні.
no title

41. Ободівка. Резиденція Собанських в Ободівці - найбільша, хоча й найзанедбаніша. Крім палацу Собанський в Ободівці можна подивитися комплекс господарських споруд колишнього маєтку, костел і старе єврейське містечко. В Ободівці також є єдина в Україні діюча сільська синагога.
no title

42. Верхівка. Садиба у Верхівці - одна з найкраще збережених на Вінниччині і дасть фору багатьом палацам долини Луари. На відміну від сусідньої Ободівки палац Собанських у Верхівці добре зберігся завдяки розташуванню в ньому сільськогосподарського технікуму, який дбає не лише про палац, а й про всю територію колишньої резиденції. Крім шикарного палацу, що має декілька різних фасадів, в садиба має в'їзну браму, яка заслуговує на звання маленького романтичного замку.
no title

43. СавинціПалац в Савинцях, якій належав родини Бжозовських, не зберігся. Проте сьогодні в селі можна побачити чи не найархаїчнійшийдерев'яний млин на теренах України, що стоїть на річці Бережанка. Щось подібне доводилося бачити хіба що в нормандському містечку Вернонне.
no title

44. Капустяни. Тут у доброму стані зберігся неоготичний палац Гната Щеньовського другої половини ХІХ ст. В палаці знаходиться сільська школа
no title

45. Соколівка - без перебільшення "забуте" село на теренах Крижопільського району Вінниччини. Автівка з низьким кліренсом не залишає жодних шансів сюди потрапити. Жахлива побита бруківка, що веде сюди з Верхівки, можна сміливо називати найскладнішою дорогою на Східному Поділлі. Може саме завдяки важкодоступності Соколівка і зберегла свою патріархальність. Попри складності доїзду, приїхати сюди варто. Соколівка зберігає в собі багато таємниць, що дійшли з минулих століть, коли село належало впливовій родини Бжозовських - власників декількох маєтків на Брацлавщині і в Одесі. В Соколівці знаходиться садиба Бжозовських, заснована у кін. XVIII – на поч. XIX ст. Комплекс зустрічає шикарною брамою, стилізовану під замки Луари.
no title

46. Жабокрич належав магнатам Бжозовським, які мали тут резиденцію, яка частково зберіглася. Також від Бжозовських в Жабокричі залишилася симпатична класицистична Михайлівська церква. Оскільки Жабокрич був, переважно, єврейським містечком, збереглася і синагога.
no title

47. Крижопіль:
no title

48. БукиЦе диво природи знаходиться на річці Гірський Тікич в селі Буки на Черкащині (Маньківський р-н) в 30 кілометрах від траси Київ-Одеса. Повертати треба в Жашкові. Каньйон починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС. Неподалік від греблі розташований водоспад Вир. Каньйон являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, заввишки близько 30 метрів. Довжина каньйону бл. 2,5 км, ширина — 80 м. Досить часто його ще називають «Маленькою Швейцарією».
no title

49. Іваньки - зовсім поруч з відомими усім Буками. Сюди можна заїхати пообідати (бо в Буках немає де це робити), а також подивитися місцеві цікавинки - млин, церкву, цукровий завод та садибу.
no title

50. ТальнеРомантичний мисливський замок Шувалових на околиці Тального - гідна альтернатива західноукраїнським замкам для тих, хто не хоче далеко їхати від Києва. Тут є все - і французький ренесанс, і фахверк, і башти, що нагадують замкові. Поруч - парк і неоготичний костел. В самому місті - декілька чудових прикладів дореволюційної забудови та гарний, хоча і новий, український храм.

51. Легедзине - село між Уманню і Тальним. Біла села існувало велике трипільське поселення загальною площею понад 450 гектарів. У 2002 році тут було створено історико-культурний заповідник «Трипільська культура», до якому, крім Легедзина, увійшло 11 поселень трипільської культури. В Легедзині відтворено трипільські житла в натуральну величину.

52. Умань- найсхідніше місто Поділля. З ним - Дике поле. Колись саме закінчувалася європейська цивілізація. Умань відома українцям передусім Софіївкою - шикарним парковим комплексом, який заклав Станіслав Щенсний Потоцький для своєї коханою дружини Софії Глявоне. Але про Софіївку - колись наступним разом. Крім неї, в місті є на що подивитися: пам'яток - безліч, Умань тут може сміливо конкурувати з обласними центрами. Наприкінці ж розповіді окунемося і атмосферу хасидського кварталу. Перебування там дозволить відчути себе в Ізраїлі не виїжджаючи з України.
no title

На травнені свята разом з родиною здійснили подорож улюбленим Поділлям. По дорозі подивитися ще багато чого.

53. Перша зупинка була в Бердичеві, де ми оглянули оборонний кляштор кармелітів босих

54. Хмільникзамкова вежапалац Ксідовенеціанський місток та набережна Південого Бугу:

55. Летичів: вже втретє, і кожний раз із великим задоволенням. Відреставрований замок кам'янецького старости Яна Потоцького (XVI століття) та пам'ятник Устиму Кармелюку:

56. Меджибіж: фортеця на заході сонця:

57. МаліївціОдне з наймальовничіших куточків ПоділляКрім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців - 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом:

58. Дунаївці - райцентр на Хмельниччині, де збереглося два панських палаци.

59. Великий ЖванчикПалац Хелминського в селі Великий Жванчик збудований на манер італійських вілл у 1877 році

60. Голозубинці. В шикарному парку національного значення знаходитться палац Скібневських. Головну палацову цікавинку - кутову вежечку, незрозуміло для чого декілька років тому обгорнули якось ганчіркою. Доступ до палацу і парку обмежений - тут знаходиться обласна протитуберкульозна лікарня

61. КривчикДуже гарний палац з чотириповерховою вежею зберігся в селі Кривчик на південний схід від Дунаївців. На жаль, потрапити сюди може далеко не кожний. Палац знаходиться на території психоневрологічного санаторію. Директор закладу дозволив оглянути та сфотографувати палац лише після півгодинних перемовин і у супроводі медичної сестри.

62. Рахнівка. В селі між трасою та Кривчиком є скромний палац німецької родини Корф (1910 р.), в якому знаходиться сільська школа

63. Кам'янець-Подільський. В Кам'янці я вже, напевно, раз 10-й. І кожного разу подорож сюди очікую з великим перечуттям прекрасного.

64. Рихта. Маленьке подільське село розташоване на обох берегах річки Жванчик. В селі зберігся замок Гумецьких (4 башти), палац Підвисоцьких та водяний млин. Рихту зручно оглядати по дорозі з Кам'янця до замку в Кудринцях.

65. Кудринці. Замок Гербуртів в Кудринцях - один з моїх найулюблениших, не зважаючи на його занедбаність. Я тут вже втретє.

66. Скала над Збручем - одне з найбільш любимих мною подільских містечок. Буваю тут кожного разу, коли їду на Поділля

67. Лосяч - "Подільська Швейцарія" з костелом Антонія Падуанського:

68. Колиндяни із замком-палацем шляхтичів Городиських:

69. Шманьківчики і панський двір Плятнера у закопанському стилі:

70. Чортків - місто-фаворит в моєму рейтингу найцікавіших українських міст після Чернівців і Кам'янця:

71. Червоногород - містичне місто, яке не сплутаєш з жодним іншим… Місце, в яке закохуєшся з першого погляду назавжди… Місце, в яке тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… На жаль, з моменту минулої подорожі сюди його стало менше: пару років тому обвалилася половина однієї з веж

72. Озеряни з готичним дивом - костелом св. Анни і невідомою оборонною спорудою.

73. Борщів і руський народний дім:

74. Кривче: замок Контських і печера Кришталева:

75. Мельниця-Подільська з залишками резиденції Дунін-Борковських:

76. Дзвинячка: нещодавно відновлена неоготична капличка родини Козебродських (Кеншицьких), закинутий костел та напівдерев'яна греко-католицька церква.

77. Фортеця Окопи св. Трійці:

78. Жванець із замком Калиновських і вірменським оборонним костелом.

79. Відвідання Хотина - це завжди свято:

80. Брага. Подвійне свято - бачити Хотинську фортецю з протилежного берега Дністра

81. Корець - невелике старовинне містечко, що знаходиться на річці Корчик на сході Рівненської області біля траси Київ-Чоп. Містечко, напічкане архітектурними пам'ятками, відомо, передусім, завдяки замку кнізів Корецьких-Острозьких та колишньому францисканському монастирю (сьогодні - Троїцький жіночий монастир УПЦ МП). Крім того в місті є колишній василіянський монастир, бароковий костел, декілька церкво (у т.ч 2 дерев'яні), трохи старої забудови.
P2011102.JPG

82. Великі Межирічі - село в Корецькому районі Рівненської області в 8 кілометрах від траси Київ - Чоп (поворот - між Корцем і Гощею). В селі варто подивитися велетенський костел св. Антонія ордену піарів та класицистичний палацовий комплекс садиби графів Стецьких.
P2011160.JPG

83. Знову Чортків. Обожнюю його так, що відвідав в цьому році двічі.
IMG_1013.jpg

84. Заліщики. Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області.

85. Чернівці. Не міг не заїхати до своїх улюблених Чернівців.
P6280549

86. Знову Гоща:

На одні з літніх вихідних вперше в житті відвідав Сумщину. Вона стала для мене найбільшим відкриттям цього року в Україні.

87. Охтирка. Саме з Охтирки почалося моє знайомство із загадковою Слобожанщиною. Сюди я добирався маршруткою з Тростянця (залізнична станція Смородино), куди рано з ранку приїхав з Києва поїздом "Київ-Лисичанськ". Охтирка варта відвідання, передусім, завдяки ансамблю Покровського собору, зведеного в стилі пізнього козацького бароко. Крім нього, в цьому слобожанському місті є й багато інших пам'яток.

88. Тростянець. Пам'ятки Тростянця на Сумщині настільки цікаві і охайні, що місто запросто може конкурувати з найгарнішими провінційними західноукраїнськими містечками. А ще переваги Тростянця в тому, тут все перебуває просто в ідеальному стані. Візитівка міста - замкоподібний Круглий двір, а також палац Кеніґів. В місті є декілька цікавих церков та старих будівель. А на околиці міста розкинувся мальовничий дендропарк "Нескучне".

89. Суми. Цього літа відкрив для себе ще один обласний центр - Суми. Зайвий раз відзначив для себе, що "цікавість" міста для туристів - це, передусім, промоція. Промоції Суми не мають, а місто нічим не гірше за Полтаву, ЧернігівТернопіль чи Луцьк. А туристів немає... У підтвердження моїх слів можу сказати, що цікаві об'єкти Сум я оглядав 2 дні і все одно не встиг все оглянути. Розповідь про Суми буде аж в 4 частинах! Місто чисте і охайне, пам'ятки - в доброму стані. Готелі і кафешки - дешеві. Сполучення з Києвом - зручне. В довколишні не менш цікаві слобожанські міста ходить багато маршруток і приміських поїздів.

90. Баси. На південній околиці Сум в передмісті Баси знаходиться цікавий палацовий комплекс графині Штеричевої з неоготичним палацом. Споруда є частиною великого садибного комплексу з житловими, господарськими будівлями і парком. Цю садибу називають «найбільш досконалою в художньому відношенні з усіх збережених на Слобожанщині».

91. Лебедин перевернув моє уявлення про Слобожанщину і, взагалі, про Східну Україну. Виявляється, що не лише на Галичині і Поділлі можна побачити ратуші, палаци, дерев'яні церкви та старовинну забудову. Все це є і в Лебедині. 

92. Миропілля - це те, що запам'яталося у цьому році найбільше. Без перебільшення, воно стало для мене відкриттям року (в минулому році таким відкриттям були Антоніни). Колишнє велике місто Курської губернії, а сьогодні - невелике село на Сумщині (Краснопільський район) в 1 кілометрів від кордону з Росією містить несподівані пам'ятки, невідомі майже нікому. Передусім, це величезна церква з 5 абсидами - вівтарними частинами (такого ви більше ніде не зустрінете) та найвищою на Сумщині 5-ярусною дзвіницею. Крім цього - це декілька цікавих храмів і унікальна міська цегляна забудова у великій кількості.
P2181560.JPG

93. Запсілля з Троїцькою церковою на самому кордоні з паРашею:

На день Конституції три дні катався Угорщиною і Австрією. Детально оглянув, нарешті, Будапешт, поїздив по Штирії і долині Вахау. 

94. Будапешт. Тут я вже вчетверте. Але був, переважно, по роботі, або проїздом, тому й не вдавалося нормально подивитися місто. Цього разу, нарешті, вдалося.
no title

95. Замок Еггенберг - найбільша арістократична резиденція Штирії, знаходиться на західній околиці Граца.
no title

96. Грац, столиця Штирії, як і будь-яке австрійське місто, відрізняється вишуканістю і зрілістю архітектури і духом габсбурзької монархії.
no title

97. Еренгаузен. Мене дуже вразило це село на південь від Граца, яке я побачив з вікна електрички і вирішив вийти тут. Розташовано воно майже на кордоні із Словенією на березі річки Мюр. У ході розвідки в селі з 1 тис. населення я виявив два замки, ратушу та два шикарних барокових храми.
no title

98. ЛяйбніцТут я зупинився, щоб купити попити води, бо і найцікавішему селі Штирії - Еренгаузені не виявилося жодного магазину. Скористувавшись перервою між електричками до Грацу, швидко оглянув місто. Дивитися тут не так багато: ратуша, декілька старих різнокольорових будинків та замок Сеггау, який височіє на горі над містом.
no title

99. Кремс на Дунаї - це ворота Юнесківського регіону Вахау - 30-ти кілометрової долини Дунаю між містами Кремс та Мельк оточеної гірськими масивами, схили яких вкриті виноградниками. Саме з Кремса, до якого з Відня можна дістатися електричкою за 40 хвилин, багаточисельні туристи починають свою подорож середньовічними містечками Вахау з замками і укріпленими монастирями. Історична частина Кремсу не надто велика: по суті це одна вулиця, до якої примикає декілька площ та провулків. За 2 години неспішної прогулянки можна оглянути все.
no title

100. Штайн на Дунаї. З Кремса-на-Дунаї можна пішки пройти до старовинного містечка Штайн-на-Дунаї. До 1938 року Кремс і Штайн були окремими містами, а зараз - одне ціле. Хоча і сьогодні вони сприймаються як окремі самодостатні населенні пункти, кожен із своїми цікавинками. Щоб потрапити до Штайна, треба із старого міста Кремса вийти через Штайнські ворота і прямувати на захід. Через 15 хвилин вас зустрінуть старовинні ворота Штайна.
no title

101. Монастир Геттвайг. На протилежному березі Дунаю можна побачити монастир, який нагадує замок. Монастир засновано у 1083 році, а 1718 року він згорів до основи. У XVIII столітті проводилась масштабна реконструкція, що перетворила монастир на видатну пам’ятку стилю бароко.
no title

102. Дюрнштайн - найцікавіший куточок долини Вахау. Місто з населенням трохи більше 800 мешканців затиснуто між Дунаєм та горами зі схилами, вкритими виноградниками. Над дунайським берегом домінує монастир августинів з бароковою дзвіницею церкви Маріє-Гіммельфарт, а над містечком височіють руїни замку Кюнрингербург, в якому у свій час був заточений англійський король Річард I Левине Серце. Саме містечко - це лабіринти вузьких вулочок із середньовічними будиночками.

103. Замок Шенбюель:

104. Мельк. Найцікавішим об'єктом юнесківської долини Вахау у Нижній Австрії є бенедиктинський монастир, що височіє над Дунаєм в місті Мельк. Більш розкішного барокового храму, нім монастирська церква, мені не доводилося бачити у всьому житті. У ззовні, і зсередини храм не має рівних. В Мельку закінчується туристичний маршрут долиною Вахау, який розпочнається в Кремсі-на-Дунаї.

105. Санкт-ПельтенСтолиця землі Нижня Австрія - далеко не Інсбрук, ні Зальцбург і навіть не Грац. Але це не означає, що сюди не варто їхати. Варто! Ви будете вражені його бароковими шедеврами!

106. ВіденьВвечері робив пересадку у Відні і трохи пробігся вечірнім містом. В черговий (вже в четвертий) раз оглянув свої улюблені віденські пам'ятки - Сецесіон і Карлскірхе.
no title

10 земель Німеччини, 40 міст та містечок, 33 замки, 30 ратуш та купа незабутніх вражень, приємних і неприємних пригод - такий підсумок 2-тижневої серпневої подорожі Німеччиною. Країна напічкана архітектурними та природними пам'ятками, оглядати яких вистачить на все життя. Кожен куточок країни - з одного боку неповторний і не схожий на інші. А з іншого боку, їх щось об'єднує. Це "щось" - це безуперечний стан пам'яток, зручність подорожування завдяки розвинутій транспортній мережі, відносна дешевизна у порівнянні з сусідніми країнами, чудовий сервіс та правила, які дотримуються усі.

107. Меммінген. Брама Німеччини для вільноподорожуючого - це місто Меммінген в Баварії. Саме сюди з Києва прилітають літаки бюджетної авіакомпанії WizzAir. Місто невелике, але дуже симпатичне. Я тут вже втретє, і кожного разу із задоволенням присвячую годину для прогулянки містом.

108. В Мюнхені чудово провели час з моїм товарищем Ніком, який тут живе і працєю.

109. Гамбург. Зазвичай, я не люблю дуже великі міста, тому й не чекав нічого надзвичайного від Гамбургу. Та все виявилося навпаки: з усіх земельних столиць Гамбург мені сподобався найбільше. Тут - трохи Венеції, трохи Амстердаму, а краса тут більш сувора і на любителя. А я північні ганзейські міста люблю. Гамбург - друге за чисельністю населення місто Німеччини і найбільше не столичне місто в Європі. Мостів тут більше, ніж в Венеції і Амстердамі - до 2500 (проти 400 і 1200 відповідно). Гамбург - найдешевший серед усіх земельних столиць Німеччини. Це стосується і готелів, і кафешок, і вуличної їжі. Дивитися в місті є шо. Сміливо можна присвячувати йому цілий день. Бажано залишитися на ніч, насолоджуючись підсвіченою Ратушною площею та островом Шпіхлерів.

110. Люнебург. Досі пам'ятаю, в якому дитячому захваті я був у перші хвилини, коли побачив Люнебург. Втома від важкої ночі у нічному поїзді з Мюнхена в Гамбург різко змінилася позитивним настроєм від багатокольорової цегляної готики цього північного ганзейського міста. Про існування Люнебурга я дізнався за день до свого вильоту в Німеччину. Випадково клацнувши в Google Earth на фотографії міста, миттєво вирішив - треба їхати. За своєю красою Люнебург стоїть поруч з ГданськомБрюггеГентом і Амстердамом.

111. Любек. У середньовіччя Любек був найбільшим і найголовнішим містом Ганзи - унії з приблизно 200 вільних північних торгових великих і малих міст Європи. Сьогодні місто, яке було частково зруйновано у Другій світовій війні, вдало відновлено і являє собою музей просто неба з червоної цегляної готики. Любек дуже зручно відвідувати українцям: тут розташований лоу-кост аеропорт "Гамбург-Любек", куди двічі на тиждень літають з Києва рейси бюджетної авіакомпанії WizzAir.

112. Шверін - гарне історичне місто на півночі Німеччини в землі Мекленбург — Передня Померанія. Місто знамените, передусім, Шверінським замком великого герцога Мекленбург-Шверинського, збудованим на острові серед Шверинського озера. Саме місто також дуже мальовниче. Воно оточено системою озер і ставків, а в історичному центрі багато архітектурних пам'яток. Їхати з Гамбурга регіональним поїздом, який долає відстань за 1 год. 15 хв. На Шверін варто виділити максимально часу: лише на огляд замкового парку та дослідження різних ракурсів замку в мене пішло декілька годин.
no title

Далі був Романтичний Рейн - частина долини великої ріки, що знаходиться між містами Кобленц і Рюдесхайм (землі Райнланд-Пфальц і Гессен) і відома своїми ущелинами і горами, на схилах яких розташувалися десятки романтичних замків, відомих як "замки Рейну". Довжина цієї ділянки - близько 60 кілометрів.

113. Кобленц - початок подорожі замками Рейну:

114. Замок Штольценфельс - перший з замків Романтичного Рейну. Розташований на схилі високого лівого берега Рейну на південній околиці міста Кобленц. Мені дуже повезло: я жив на високому поверсі готелю в Кобленці, з вікна якого було видно цей замок. Тому кожний ранок починався Штольценфельсом, а кожний вечір закінчувався Штольценфельсом :)

115. ЛанштайнВ місті - аж 2 цікавих замки, які належать до так званих "замків Романтичного Рейна" - Ланек і Мартінсбург. Крім того в містечку збереглися залишки декілької оборонних башт, фахверкова ратуша і декілька гарних будинків і вілл. 

116. Ренс. Туристи, що подорожують Рейном, на берег тут не виходять, обмежуючись поглядом з палуби теплохода. Я також не планував відвідувати Ренс, але вирішив зупинитися тут на годинку, повертаючись в Кобленц з Бахараху. "Годинка" розтягнулася на три годинки. Містечко виявилося настільки цікавим, що не відпускало від себе. Туриста не зустрів жодного! При тому, що в інших значно менш цікавих містечка Романтичного Рейну важко пройти по вулиці із-за натовпів туристів. В Ренсі дуже добре зберігся історичний центр з ратушею, фахверковими будинками та системою міських укріплень.

117. Замок Марксбург - один з найбільш відомих, популярних і фотогенічних замків Рейну. Причиною тому є те, що він виявився єдиним замком долини Середнього Рейну, який зміг пережити чисельні війни і не здатися французам наприкінці XVII. Всі інші замки Романтичного Рейну були зруйновані або пошкоджені. Замок височіє на 150-метровій скелі над старовинних фахверковим містечком Браубах.
Фіненбург ратуша.JPG

118. БраубахСтаровинне містечко Браубах розташовано в долині Романтичного Рейна у підніжжя гори, на якій височіє замок Марксбург. З Кобленца до Браубаха - близько 15 хвилин їзди регіональним поїздом. В Браубах їдуть, щоб подивитися замок Марксбург і насолодитися поштівковими видами містечка, центр якого майже повністю складається з фахверкових будиночків. Будинки тут доволі оригінальні і не схожі на фахверки в інших містечках Рейну.
no title

119. Боппард - популярне курортне містечко на Романтичному Рейні з багатьма архітектурними та природними прикрасами. На відміну від сусідніх Ренса і Браубаха, в Боппарді туристів та відпочивальників стільки, що набережною Рейну не можна спокійно пройти. Місце дуже давнє, воно існувало ще з часів римлян і було достатньо значущім у середньовіччі. З тих часів в Боппарді залишилися руїни оборонних споруд і курфюрстський замок. Але найцікавіше в Боппарді і його околицях - це природні цікавинки. Найзнаменитіша з них - петля Рейну, яку річка робить на північний захід від міста. Вона дуже схожа на ту, що робить Дністер в українських Заліщиках.
no title

120. Замки Лібенштайн і Штерренберг, відомі також, як "білий і чорний" замки:
no title

121. Санкт-Гоар з замками "Катц" ("кіт") і Маус ("миша"):
no title

122. Санкт-Гоаргаузен. Тут знаходиться найбільший з замків Рейну - Райнфельц:
no title

123. Оберевезель - укріплене мурами з багатьма баштами середньовічне містечко з ратушею, романськими храмами, замком і фахверками:
no title

124. Кауб. Тут розташовано відразу два замки. Один з них - замок-корабель Пфальцграффенштайн посеред Рейну на острові.no title

125. Бахарах - найвідоміше поселення на Романтичному Рейні. Містечко оточено муром з двома десятками оборонних веж. В місті багато гарних старих фахверкових будинків, є ратуша і замок:
no title

126. Замок Фюрштерберг:
no title

127. Замок Зоонек:
no title

128. Замок Райхенштайн:
no title

129. Замок Райнштайн:
no title

130. Бінген із замком Клопп:
no title

131. Рюдесхайм. Закінчується Романтичний Рейн у містечка Рюдесхайм на правому березі Рейну в землі Гессен. В Рюдесхіймі розташовано відразу 3 замки. Центральна пішохідна вулиця Рюдесхайма - Дроссельгассе:
no title

132. Замок Ельтц. Апогей подорожі - справжній німецький замок, розташований в горах на долиною Мозелю. Він був моєю давньою мрією.
no title

133. Кохем - найгарніше містечко в долині Мозеля:
no title

134. Замок Турант в долині Мозеля:
no title

135. Кьольн - найбільше місто землі Північний Рейн - Вестфалія. Там живе мій друг дитинства Роман, який провів мені велику екскурсію містом. Щоправда, тоді почалася шалена злива, яка тривала майже без перерви 4 доби.
no title

136. Бремен - ще одне північне ганзейське місто, центр однойменної федеральної землі. Щоправда, прогулянці Бременом сильно заважав безперервний дощ. Ратуша в Бремені - одна з найбільш пишно декорованих в Німеччині:
no title

137. Гановер - столиця землі Нижня Саксонія, намагався подивитися двічі, повертаючись сюди з поїздок містечками цієї федеральної землі. Але кожного разу марно: Дощ тут був найсильнішим і безперервним. Знаменита "нова" ратуша - символ Гановера
no title

138. Гільдесхайммісто, яке було зруйновано під час Другої світової війни. Але його так показово відновили, що саме сюди зараз можна їхати за найоригінальнишими фахверковими будинками.
no title

139. Айнбек. Найбільшим відкриттям поїздки стало маленьке нижньосаксонське містечко Айнбек. Справді, нічого крутіше в Німеччині я не бачив. Місто все складається з оригінальних фахверкових будинків. Кожний будинок має свою неповторну декорацію. Фахверкові будинки дозвсі не схожі на будинки в інших містах.
no title

140. Вернігероде. Останні 4 дні ночував в популярному фахверковому містечку Вернігороде (земля Саксонія-Анхальт). Місто було базою для подальших подорожей Саксонією-Анхальт та Нижньою Саксонією.
no title

141. Магдебург. Один з днів перебування в Вернігороде вирішив присвятили поїздці на північ, щоб оглянути ще пару ганзейських міст. По дорозі провів годинку в Магдебурзі - столиці землі Саксонія-Анхальт. Стара ратуша в Магдебурзі - тут починалося Магдебурзьке право.no title

142. Тангермюнде. Відвідання цього ганзейського міста на півночі землі Саксонія-Анхальт занулило в атмосферу польського Помор'я. Місто дуже схоже на МальборкКвідзинГнєв та інші міста навколо Гданська:
no title

143. Штендаль - ще одне ганзейське місто поруч:
no title

144. Гослар. Феєричне враження справило на мене нижньосаксонське місто Гослар, в яке я взагалі не планував їхати і опинився випадково. Тут зустрічається особливий вид фахверкових будинків, повністю вкритих чешуєю зі сланцу:
no title

145. Вольфенбюттель - ще одне цікаве нижньосаксонське містечко, розташоване неподалік від Гослара та Вернігероде. Напевно, всі куштували лікер "Егермейстер". Його випускають саме тут.
no title

146. Гернроде - маленьке місто у підніжжя гір Гарц:
Кведлінбург деталі.JPG

147. Кведлінбург - справжня фахверкова столиці Німеччини, музей фахверка просто неба. Монастирський замок в Кведлінбурге нагорі Шлоссберг - достойне завершення німецької подорожі:
Кведлінбург фахверк.JPG

148. Мгарський монастир. Сотні разів проїжджав повз нього, а на ці вихідні вирішив, нарешті, заїхати. Шедевр мазепинського бароко століть на пагорбі на північно-східній околиці міста Лубни (Полтавщина) понад трасою Київ-Харків. 
IMAG0275.jpg

На одні з листопадових вихідних отримав нескінченне задоволення від мандрівки окремими цікавими куточками Житомирщини і Вінниччини, яку організував для нас Дмитро Антонюк. Подивилися декілька цікавих польських резиденцій, незвичайний дерев'яний монастир в Поліссі, бункер Гіммлера та вкотре побували в кляшторі-фортеці босих кармелітів в Бердичеві.

149. ГородськеВ декількох кілометрах від траси Київ-Чоп не доїжджаючи Коростишева (Житомирська область) в лісу на березі озера поблизу села Городське розташований незвичайний монастир. Всі його будівлі побудовані з дерева. Збудовано все просто, зі смаком, без жодного пафосу. Тут нічого не напружує, ніхто не робить недоречних зауважень. А навколо все сприяє єднанню з Богом і природою. До того ж, монастир належить Київському Патріархату, тож його оформлення зроблено в патріотичному українському стилі. Непотрібних канонів тут немає: підземна православна церква, українська Голгофа, Мадонна за католицькою традицією, мініатюрні кам'яні замки та різьбленні герої українських казок - все це дуже розчулює.

150. ГуйваВ селищі Гуйва неподалік від Житомира розташована одна з 16 в Європі і одна з 3-х в Україні ставок вищих чинів Вермахту. На відміну від зруйнованих ставки Гітлера "Вервольф" (Стрижавка поблизу Вінниці) та ставки Герінга "Штайнбрух" (Калинівський район Вінниччини) командний пункт райхсфюрера СС Генріха Гіммлера «Гегевальд» у Гуйві добре зберігся. Перший наземний бункер знаходиться ліворуч від траси Житомир-Бердичів і його можна оглянути. Другий - на протилежному боці траси на території військової частини.

151. СінгуриВ селі зберігся скромний класицистичний палац, який належав невідомому шляхтичу. 

152. ГальчинНа північ від Бердичева в селі Гальчин зберіглася садиба, що належала цікавій історичній постаті - Міхалу Чайковському, відомого також як Садик-Паша. Одноповерховий палац в класицистичному стилі з портиком з чотирма колонами з'явився, очевидно, на зламі XVIII і ХІХ століть. Саме в ньому у 1804 році народився герой нашої сьогоднішньої розповіді - польсько-український письменник, який встиг побувати польським, турецьким і навіть російським політиком.

153. Стара ПрилукаПалац в Старій Прилуці (Липовецький район Вінницької області) - найпривабливіша панська резиденція на Вінниччині. Його часто називають копією Маріїнського палацу у Києві і приписують його авторство знаменитому італійцю Бартоломео Растреллі. Останній, насправді, ніколи не бував на Вінниччині, а цей шикарний необароковий палац спроектував польський архітектор Кароль Маєвський. Найцікавіше в палаці - це навіть не його зовнішній вигляд, а мавританські інтер'єри всередині. 

154. Нова ПрилукаЯкщо ви заїхали в Стару Прилуку подивитися шикарний палац Мерінга, то відвідайте і Нову Прилуку, яку ви не оминете. В селі зберігся класицистичний палац невідомого шляхтича та комплекс лікарні у стилі провінційного модерну.

155. ЛюлинціВ 12 кілометрах від траси Бердичів Вінниця в селі Люлинці Калинівського району Вінницької області зберіглися залишки резиденції Старжа-Якубовських у неоготичному стилі. Палац разом з багатьма будинками служб звів близько 1860 року землевласник Кароль Старжа-Якубовський.

156. Знову Бердичів:

Після 7-річної перерви пощастило побувати у Івано-Франківську і трохи покататися Прикарпаттям, а саме - північно-західною його частиною. Для подорожі, крім Станіславова, були обрані 3 цікавих міста історичної Бойківщини, в яких раніше не був - КалушДолина і Болехів. В кожному з них багато цікавого, але їх об'єднує одне: всі три були центрами соляної промисловості і в кожному залишилися старі солеварні. Крім того, в кожному з міст є ратуші, костели, синагоги і багато історичної забудови. 

157. Івано-Франківськ ніколи не був моїм улюбленим містом. Передусім, через велику кількість конструктивізму і недоречних сучасних вкраплень в історичну забудову. Але цьогорічне відвідання за запрошення новообраного міського голови Руслана Марцінківа заставило полюбити його більше. Чи то дійсно за останні декілька років місто стало більш привабливим, чи то я побачив тут багато того, чого не бачив раніше. 

158. Калуш. Сюди я їхав, передусім, щоб побачити стару ратушу. Виявляється, що калуська ратуша згоріла майже 2,5 роки тому... Попри обіцянки міської влади відновити найстарішу споруду міста, жодних робіт до сьогодні не розпочато. "Нова" ратуша:

159. Долина. В історичній частині міста, яке називається "Стара Долина", є багато цікавих історичних пам'яток. Найцікавіше з них - долинська солеварня. На жаль, жити їй залишилося недовго...

160. Болехів - найцікавіше з трьох бойківських міст Франківщини. Тут дуже елегантна і добре відреставрована ратуша (XVIII ст.), синагога, солеварня, багато ошатних вілл.

161. Несподіваний поворот відбувся наприкінці року - мене обрали заступником міського голови Хмельницького. Тепер я живу тут:

Всім найщиріші вітання з прийдешнім Новим Роком і Різдвом Христовим!

Scroll to Top