Україна

Під час подорожі Північною Бессарабією ми з моєю старшою донькою Маргаритою завітали у це фантастичне місце на північному сході Чернівецької області, неподалік села Нагоряни. Тут розташована одна з найвражаючих природних локацій Дністровського каньйону — місце впадіння двох невеликих річок, Сурша і Сара-Лунга, у Дністер. Попри віддаленість і відсутність туристичної інфраструктури, це місце вважається одним із наймальовничіших усього середнього Подністров’я. Щоб побачити цю унікальну географічну точку, потрібно проїхати все село Нагоряни (колишній Кельменецький район) до його північно-західної околиці. Як тільки закінчиться асфальтована...

Посеред звивистих берегів Дністра, на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей, природа створила справжнє диво — острів Інь-Янь. Він отримав свою назву завдяки формі, що нагадує знаменитий символ гармонії та балансу. З висоти пташиного польоту острів і справді виглядає, наче витвір мистецтва — два півкола, що утворюють цілісну композицію. Утворився Інь-Янь у 1970-х роках внаслідок великої повені, коли Дністер, вийшовши з берегів, залишив частину суходолу у своїх обіймах. Сьогодні це — один з найбільш фотогенічних і неймовірно мальовничих пейзажів Подністров’я. Дорога з Червоногорода до села Литячі через Устечко складає близько 18...

Серед безкраїх боліт, старовинних сіл і тиші лісів Волинського Полісся розкинулася одна з найбільш автентичних і найменш порушених людиною природних територій України — Національний природний парк «Прип’ять–Стохід». Цей парк — справжнє відкриття для мандрівника, що прагне доторкнутися до дикої природи, відчути ритм повільного життя і побачити, яким було Полісся до появи цивілізації. Річка Прип’ять — велика повноводна ріка, що бере початок у Білорусі, тече через північні райони Волині, а потім знову повертається до Білорусі, впадаючи у Дніпро. На території України Прип’ять простягається вздовж кордону, віддаленого від русла річки іноді лише...

Від Лосяча мандруємо далі у напрямку Чорткова. Минаємо село Давидківці. За ними - Колиндяни (Чортківський р-н, 1,9 тис. мешканців), що розташувалися на правому підвищеному березі Нічлави на перетині автодоріг: позаду Скала з Кам'янцем, прямо – до Чорткова, направо – до Гусятина, наліво – до Озерян та Борщова. Путівник «Замки і фортеці Західної України» Ореста Мацюка пише, що поблизу Колиндян розташовувалися два давньоруські городища - "Вали Великі" і "Вали Малі". Інший путівник, "Земля Тернопільська" розповідає, що одно з них добре збереглося і «може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості». Перша...

Моє знайомство з Волинським Поліссям влітку 2024 року розпочалося з Любешова - невеликого, але глибоко автентичного містечка, розташованого лише за кілька кілометрів від українсько-білоруського кордону. Як і в багатьох подорожах провінційною Україною, сюди я добирався звичним способом - міжміським автобусом із Ковеля. Але того ранку, у базарний день, транспорт був забитий вщерть, і про комфорт у дорозі довелося забути. Та саме це, здавалося б, дрібне випробування, стало своєрідною прелюдією до знайомства з регіоном, де все ще живе справжня, нестерильна провінційність - із базарами, маршрутками, відкритими людьми й ритмами, не схожими на...

Монастирок – маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету. Охоронна табличка розповідає про печерний храм в монастирку, як давньоруський, заснований ще в IX століття нашої ери. Печера, в якій розташований храм, носить...

З Новосілки починається наше знайомство з Заліщицьким районом Тернопілля. Розташована вона на березі річки Хромава на шляху з Борщова до Заліщиків. Село надзвичайно цікаве: тут збереглася замкова вежа XVII століття, шляхетських мавзолей у класицистичному стилі, симпатична церква та чудовий пам’ятник-кенотаф Борцям за волю України. Вперше поселення згадується у 1530 році під назвою Новосілка Костюкова. Сільська легенда розповідає, що колись на місці сьогоднішньої Новосілки було поселення, яке дотла спалили татари. Врятувався лише один якійсь Костюк, який разом із родиною оселився тут. З поваги до Костюка поселення стали називати Новосілкою...

Більче-Золоте знаходиться у Борщівському районі в декількох кілометрах на південь від траси Борщів – Тлусте. По дорозі до села можна оглянути симпатичні костелики в Верхняківцях і Глибочку, а в самому Більчі-Золотому варто зупинитися по дорозі до мальовничого Монастирку. Біля села знаходиться популярна печера "Вертеба". Люди тут жили здавна. Поблизу села виявлено найстаріше на Тернопіллі поселення середнього палеоліту, що має вік близько 50 тисяч років. На території сільради знайдено два поселення трипільської культури (одно з них – в печері Вертеба), скіфські поховання, поселення черняхівської і голіградської культур і, нарешті, залишки...

Лосяч – село з мальовничими краєвидами навколо на шляху з Кам’янця до Чорткова. Вперше згадується у 1785 році. Відомо, що на місці сучасного Лосяча поселення існувало ще з XVI століття, але під іншою назвою – Рогізна. Залишки цього поселення і сьогодні простежуються в урочищі Глибока Долина. Назву поселення отримало від заростів лоз, в яких нібито ховались жителі Рогізни від турків і татар. У ХІХ століття Лосяч, як і інші поселення в околицях Скали, належав впливовій в Австро-Угорщині родині Голуховських. За останнім переписом в селі проживає близько 1250 мешканців. Головна пам’ятка села, костел Св. Антонія Падуанського, з’являється на...

Якщо їдете з Кам’янця до Чорткова через Борщів, Озеряни вам не проминути. А якщо вже занесло вас сюди, то в Озерянах обов’язково треба зробити зупинку. Вони того варті. Озеряни – найцікавіше село на цьому маршруті. Тут є майже повний набір туриста: невідома оборонна споруда, неоготичний костел, церква. Костел, до речі, один з найбільших і найшикарніших сільських римо-католицьких храмів. А ось замку провезло трохи менше. Але все по-порядку. Замок в Озерянах (так називають невідому оборонну споруду в центрі села), та й історія самого містечка довгий час перебувала (і частково, перебуває, під завісою таємниці). Завдяки новій книжці Володимира...

Між Кам'янцем і Бакотою знаходиться, мабуть, наймальовничіше місце на Дністрі - Субіч. Від траси на Стару Ушицю доведеться подолати 10 кілометрів поганої дороги. З цієї дороги буде правий поворот на Субіч перед селом Калачківці (біля нього є фіорд, що не поступається норвезьким!). Та найжахливіша дорога буде чекати на вас у самому Субічі: легковушка з невисоким кліренсом може залишитися тут надовго! Само село маленьке, менше 300 мешканців. Відомо, насамперед, скельним монастирем. Він значно менший (всього 2 - 3 келії) у порівнянні з Бакотою, і старший - походить з 16 століття. До монастиря ми не спускалися, нам вистачило Бакоти. Перед в'...

Вже понад 15 років маю добру традицію підсумовувати все добре, що було цього року, а також усі місця, які відвідав у році, що минає. Цього року це робити трохи сумно, бо це - перший рік з 2004 року, коли я ні разу не подорожував закордон. І, мабуть, так і буде далі, поки не закінчиться війна.  Але, як завжди, цього року багато подорожував по Україні. І, незважаючи на те, що об'їздив її уздовж і поперек, все одно знайшов купу нових цікавих місць. 1. Тернопіль. Новий Рік зустріли у Новорічній подорожі Тернопільщиною разом з Україна Інкогніта.  2. Збараж Зранку 1 січня відвідали Збаразький замок Вид на Збараж та костел бернардинів від замку...