Альпійська казка-4: Рона-Альпи, швейцарська рив'єра + Бретань

Не знаю, чи знайдеться ще хтось, хто б поперся у міжсезоння в гіпсі з травмами двох кісток бродити по Альпах? Очевидно, ні. Бо навіть і в нормальному стані жодна людина не наважилася б подорожувати в такому режимі, як я ці 5 днів. Відповідно, поїхав сам. Не дивно, що протягом всієї поїздки мене очікувало купа проблем і неприємностей: згоріле обличчя, проливні дощі, запізнення на поїзд, зміна марштуту на ходу, ночівлі в аеропортах і прогулянка центром Парижу в оточенні бомжів і афрофранцузів замість сну. Менше з тим, ця подорож стала реалізацією давніх мрій: альпійські озера і замки на тлі засніжених вершин - це те, що я люблю більше всього. А до цього всього бонусом стала Бретань та величний Мон-Сен-Мішель.

Маршрут вийшов такий: Париж - Женева - Вісп - Церматт - Горнерграт - Бріг - Мартіні - Сьон - Егль - Монтре - Шильон - Ансі - Лозанна - Веве - Ренн - Мон-Сен-Мішель - Фужер - Вітре - Париж

Поїздка планувалася більше ніж півроку. Ще в жовтні минулого року я придбав авіаквитки Київ-Париж-Київ з 50% знижкою за акцією МАУ. З того ж моменту поступово купляв акційні квитки на поїзди по Франції за чверть від реальної ціни. За місяць до подорожі вдалося зловити акцію AirFrance на квитки Париж-Женева-Париж, які обійшлися всього в 40 євро. Отже під час самої поїздки витрати склали лише близько 450 євро, а саме: проїзний за 3 дні по Швейцарії, 4 ночі в хостелах і гестхаузах та харчування.

Сакура на набережній в Монтре, кантон Во, Щвейцарія

На жаль, Європа стає все далі і далі від нас. Передусім завдяки курсу євро до гривні. Згадуєш часи, коли 3 роки тому поснідати у французькій булочній можна було за 50-70 гривень, а зараз це майже 300... Коли намагаєшся переводити французькі та швейцарські ціни на гривні, то сходиш з розуму. Особлива проблема з їжею - це в Швейцарії, де менш ніж за 15 євро навіть не перекусиш. Ситуацію рятував лише улюблений Макдональдс. З Францією - полегше, тут ціни на вуличну їжу чи не вдвічі нижче.

Мон-сен-Мішель, Нижня Нормандія, Франція

З транспортом у Франції і Швейцарії теж не так просто, як в Німеччині. У Франції, наприклад, жодних проїзних, які дозволяють необмежено кататися по країні. Самі ж квитки - нереально дорогі. Єдиний спосіб врятуватися - це купляти квитки заздалегідь на сайті французьких залізниць, тоді вони обходяться в 3-4 рази дешевше. З Швейцарією трохи простіше, але все одно дорого: можна купити проїзний на 3 дні, який дозволяє необмежено пересуватися по країні і користуватися міським транспортом. Коштує таке задоволення - 210 франків (близько 190 євро). Якщо купляти звичайні квитки - вийде значно дорожче.

Замок Шильон, кантон Во, Швейцарія

Прилетівши в Париж у 22:00, вирішив не витрачати кошти на ночівлю, оскільки у 7:20 вже був рейс в Женеву. Тобто в 5 ранку вже треба було бути в аеропорту. Тому, на декілька годин відправився дивитися нічний Париж:

Ранній переліт з Парижу в Женеву пройшов майже непомітно. На відміну від МАУ, AirFrance годують навіть на рейсі тривалістю 1 година. Залізнична станція в Женеві знаходиться прямо в будівлі аеропорту. Придбавши в касах проїзний на 3 дні Swiss Travel Pass я сів у поїзд, щоб поїхати у бік самого серця швейцарських Альп. Дорога була довгою, з декількома пересадками. Поїзд йшов уздовж берега озера Леман (Швейцарського озера). Краєвиди з вікна було просто приголомшливі!

Озеро Леман і Альпи у Веве, кантон Во, Швейцарія

Далі дорога пролягала долиною річки Рона поміж Пенінських Альп:

Долина Рони біля міста Сьон, кантон Вале, Швейцарія

Перша пересадка - на станції Вісп посеред Альп. Гори тут вражають!

У Віспі пересів на зубчастий поїзд, який по ущелині піднімається догори у містечко Церматт - відомий швейцарський курорт. Над Церматтом височіє найкрасивіша гора Швейцарії - Маттерхорн.

Гора Маттерхорн на містечком Церматт.

Щоб побачити Матерхорн зблизу, треба піднятися найстарішою високогірною залізницею Європи Горнерграт. Зубчастий поїзд підніме вас на висоту близько 3200 метрів:

Головною метою підйому було побачити гору Маттерхорн у всіх красі. Але тут на мене чекало перше розчарування: вершина гори була в тумані:

Але неприємності на тому не закінчились. Щойно я вийшов з поїзду на висоті 3200 метрів, мене відразу ж осліпив сніг. Це при тому, що температура на висоті була -10, а небо було вкрито хмарами. Більше того, за півгодини прогулянки в мене згоріло обличчя. Знаючи, що буде холодно, я одягнувся в теплу куртку і теплі лижні штани. Але попри -10 була така спека, що довелося зняти і куртку, і светр. Прогулянку довелося робити по лижним трасам, при сході з яких провалювався в сніг майже по пояс.

Винайти знамените високогірне озеро Ріффель, в водах якого віддзеркалюється Маттерхон, не вийшло: все було вкрито товстим шаром снігу.

В ідеалі, все мало виглядати так:

Але вийшло так:

Коли піднявся на саму вершину Горнеграта, хмари майже повністю накрили Альпи:

Внизу в долині - містечко Церматт:

Спустившись з Горнеграта, трохи погуляв по містечку Церматт. Він вважається екологічно чистим містом, серед транспорту тут - лише електромобілі.

Церматт забудований типовими для гірської частини Швейцарії дерев'яними будинками:

Після Церматта в цей же день відвідав місто Бріг. В місті розташований замок Штокальпер, збудований в італійському стилі у 1678 році місцевим торгівельником:

Будинки місцевої аристократії 17 - 18 століть:

Ратуша в місті Бріг:

Для ночівлі вибрав містечко Мартіні в долині річки Рона. Містечко, затиснуте Альпами, майже немає цікавих пам'яток, а відповідно, і туристів. Тому й ціни на готелі тут відносно дешеві. Заночував у гестхаузі одного з місцевих ресторанів. Ось такий вид відкривався з вікна мого номера:

Руїни замку в Мартіні:

Мій другий день альпійської подорожі мав бути присвячений Монблану - найвищій горі Альп. Але, по-перше, моє обличчя було згорілим і не витримало б ще одного походу в гори. По-друге, прогноз погоди нічого доброго не пророкував: суцільні хмари і дощі. Тому довелося оперативно шукати заміну Монблану. І вона була знайдена - місто Сьон:

Сьон - місто в кантоні Вале (його столиця), де розташовано відразу декілька замків, багато середньовічної архітектури. Але головне тут - це панорами Сьона на тлі Пенінських Альп:

Серед декількох сьонських замків найбільше виділяються два: Валер і Турбільон. Кожний з них розташований на вершині пагорбів, як височіють над центром міста:

Замок Валер:

Замок Турбільон:

Башта відьми (Tour des Sorciers):

Центральна вулиця Сьона:

Ратуша в Сьоні:

Після Сьону був Егль - маленьке містечко з неповторним замком і оригінальною старовинною архітектурою.

Одна з цікавинок Егля - вулочка Єрусалимська. Своїми будиночками з дерев'яними переходами між ними вулочка дійсно нагадує старий Єрусалим:

Центральна вулиця Бург і ратуша:

Суворі Альпи над Еглем:

Залізниця посередині звичайної вулиці - це норма для Швейцарії:

Але найцікавіше в місті - це замок Егль, який фотогенічно розташувався посеред виноградників на тлі Альп:

Весь вечір був присвячений місту Монтре - перлині Швейцарської Рив'єри, найдорожчому курорту Швейцарії і місту, яке вибрали для свого проживання світові знаменитості. Один з них - Фреді Меркьюрі:

Забудова міста жодної архітектурної цінності не являє:

Головне тут - набережна, озеро Леман і Альпи:

Цього вечора на набережній в Монтре був який фестиваль:

Озеро Леман і Альпи тут приголомшливі!

Але значно більше в Монтре вражає охайна і вічно квітуча набережна:

В декількох кілометрах від Монтре на острові на озером Леман красується найзнаменитіший швейцарський замок Шильон. З Монтре до замку можна дійти пішки по набережній:

Замок Шильон з іншого ракурсу:

Заночував у французькому місті Аннесі (Ансі) на березі однойменного озера. Прибувши сюди пізно ввечері, відразу ж поспішив подивитися візитку карточку Ансі - острівний палац:

З погодою в Ансі повезло не дуже. Постійно лив дощ, а ще й зламався фотоапарат. Щоб щось зняти, доводилося докладати неабияких зусиль.

Замок Ансі:

Палац на острові (Palais de l'Isle) посеред річки Тау:

Старовинна забудова міста:

Місцями Ансі нагадує Венецію:

Набережна в Ансі:

Після Ансі поїхав в Женеву. Оскільки наступного ранку треба було вилітати в Париж дуже рано, для ночівля знайшов хостел неподалік від міжнародного аеропорту. Так виглядає вулиця, яка веде до аеропорту. Гори за аеропортом - це вже Франція:

Важко сказати, чому Женева - таке знамените місто. Більш сірого і нецікавого міста в Європі, ніж Женева, мені бачити не доводилося. Наприклад, так виглядає шматочок історичного центру:

Саме ж місто виглядає приблизно так:

З цікавого в Женеві - лише ратуша і годинникова вежа:

Ну і звичайно, символ міста - женевський фонтан:

Розчарувавшись у Женеві, поїхав у ще одне місто Швейцарської Рив'єри - Лозанну. Але насолодитися Лозанною не дав проливний дощ.

Замок d'Ouchy на березі озера Леман:

Ратуша в Лозанні:

Куточок старого міста:

Символ міста - готичний лозаннський Нотр-Дам:

Панорама Лозанни:

Останнє місто, яке відвідав у цей день - Веве. Знамените воно, передусім, пам'ятником виделці, який встановила корпорація Nestle, яка тут розташована:

Ратуша у Веве:

Вулочка в історичному центрі:

Ранком наступного дня рейс AirFrance доставив мене з Женеви в аеропорт Парижу Шарль-де-Голль. З Парижу я мав їхати швидкісним поїздом TVG в столицю Бретані місто Ренн, щоб звідси поїхали дивитися головну цікавинку Франції Мон-Сен-Мішель. В той ранок в паризькому метро був транспортний колапс, всі поїзди метро стояли. Відповідно, на поїзд я запізнився всього на 1 хвилину. Мій акційний квиток за 20 євро пропав, а новий коштував майже 100 євро. Грошей на той момент в мене вже майже не лишилося, тому довелося добиратися до Ренна на наступному швидкісному поїзді зайцем. Поїздка пройшла вдало: контролери жодного разу квитки не перевіряли.

В Ренні була скажена злива. Попри це довелося піти досліджувати місто, бо до автобуса в Мон-Сен-Мішель залишалося понад 3 години. Попри дощ Ренн мені дуже сподобався.

Фахверкових будинків тут не так багато, як в Руані, але вони тут - більш оригінальні і неповторні:

А взагалі Ренн виглядає, як будь-яке французьке місто:

Ратуша в Ренні:

Приклад чудового модерну в Ренні:

Вже в вечорі прибув у Мон-Сен-Мішель - головну туристичну перлину Франції. Дощ лише посилювався, а фотки замку-абатства виходили жахливі. Побродив по абатству і навколо по пізньої ночі.

З ранку погода значно покращилася. Дощ припинився, а із-за хмарок навіть проглядалося сонечко. Мон-Сен-Мішель з'явився у всій красі:

Мон-Сен-Мішель - не лише острів з замком і абатством, це ще й невелике фахверкове містечко за замковими стінами:

Капличка на острові:

Останній день присвятив двом найцікавішим містечкам Бретані - Фужеру і Вітре.

Панорама Фужера:

На відміну від більшості міст, де замок розташований на підвищенні, в Фужері - все навпаки: місто - на пагорбі, замок - в долині:

Старе місто в Фужері - це поєднання фахверку і старовинних кам'яних будиночків:

В Фужері є беффруа:

Скучили за полум'яною готикою? В Фужері вона також є:

Останій пункт подорожі - старовинне бретонське містечко Вітре. Місцевий замок вражає:

Еркер в замку:

Ратуша у Вітре знаходиться прямо в замку:

Але найбільше Вітре відомий своєю оригінальною фахверковою забудовою:

Фахверкові будинки з дерев'яними аркадами:

Тут зустрічається окремий вид фахверкових будинків - під сланцевою черепицею:

Найстаріший будинок Вітре:

Майже у півночі я повернувся з Бретані до Парижу. Рейс в Київ був о 5:30, тому залишок ночі присвятив прогулянці Парижем. Пройшовши близько 15 кілометрів пішки по місту, побачив наступне:
- людей на вулицях нічного Парижу доволі багато, але не зустрів жодного білого, крім двох геїв, які йшли за ручку і періодично обіймалися;
- через кожні 50 метрів у центрі Парижу сплять бомжі у спільних мішках;
- зустрічалося багато проституток негритянської і азійської зовнішності, всі дуже страшні;
- на вулицях дуже брудно;
- історичні будівлі майже не підсвічуються, крім Ейфілевої вежі. Підсвічувався лише собор Будинку інвалідів, в якому похований Наполеон. Але навіть він після того, як я його сфоткав, потухнув.

Шматочок Лувру:

Паризька ратуша - одна з моїх найулюбленіших:

Дивіться також:

Scroll to Top