Andy Travel Club

ХОТИН (11 тис. мешканців) – найстаріше місто Чернівецької області, яке нещодавно відсвяткувало своє 1000-ліття. Тоді, у Х – ХІ століттях хотинські землі входили до складу Київської Русі, а з другої половини ХІІ століття – до Галицького (пізніше – Галицько-Волинського) князівства. Скоріш за все саме у той час і були зведені перші дерев’яні укріплення на високому березі Дністра, які й заклали основу для майбутньої слави Хотина, як міста-фортеці.

Комарів — це село з характером. Розташоване на крутому правому березі Дністра, воно дивовижно поєднує у собі історію, духовність і краєвиди, від яких буквально захоплює подих. Уперше згадується ще у 1665 році, нині тут мешкає приблизно 1 700 жителів. Добратись легко: всього 9 км від траси Хотин – Новодністровськ, повертати слід біля Бузовиці. Але повірте: відчуття, яке залишає після себе Комарів, значно глибше, ніж просто «зручна локація».

Чани, або гарячі купелі на свіжому повітрі, є однією із найбільш популярних розваг під час зимового відпочинку на природі. Відпочивальників приваблюють яскраві відчуття, пов'язані із контрастним перепадом температур, мальовничими краєвидами та ароматами хвої. Особливо яскравим цей досвід є взимку, коли довкола лежить сніг, а розпарювання в чані ви чергуєте із зануренням у бочку, наповнену крижаною водою. Будиночки в Карпатах для відпочинку встановлюють невеликі чани просто у себе на терасі, щоб ви могли розслабитися не покидаючи території.

У неділю 15 вересня побував на Чернігівському Поліссі у міжріччі річок Дніпра і Десни. Ця велика територія вважається Міжрічинським регіональним ландшафтним парком. А його куточок поблизу села Отрохи, який ми відвідали, зветься Міжрічинською Пущею. 

Голігради стали найбільшою несподіванкою подорожі Тернопіллям навесні 2024 року. Раніше я ніколи тут не був. Але я шукав якесь нове місце для спостереженням за заходом сонця. І вибір впав на Голігради. Краєвид і захід сонця були просто фантастичні!

Ковель - Любешів - Сваловичі - річка Прип'ять - озеро Нобель - Люб'язь - Заріка

На минулі вихідні пощастило вперше в житті зробити експедицію у справжнє Полісся. Попереду ще буде багато постів про цю подорож. Але сьогодні - про село, яке мене вразило найбільше.

На свій черговий День народження у липні 2024 року традиційно відвідав свої улюблені Чернівці, щоб зустрітися з родиною, яка зараз проживає у Сучаві. На цей раз вийшло не лише полюбуватися Чернівцями, але й прокотитися з старшою донькою Маргаритою Буковинськими Карпатами.  Маршрут вийшов такий: Чернівці - Дубівці - Чортория - Вижниця - Виженка - перевал Німчич - гора Чораль - Смугарівська долина - Розтоки - Мариничи - Усть-Путила

В одні з червневих вихідних відвідав Полтаву на запрошення своєї подруги Інни, з якою ми у розпал пандемії у 2021 році відвідували Бразилію. Звичайно, я був у Полтаві багато разів, але з кожним новим візитом відкриваю це місто по-новому. Та було і зараз. Вперше відвідав садибу-музей Котляревського, район Поділ, прогулявся берегом Ворскли та познайомився з місцевою кухнею. Привіт, Полтава!

Наприкінці травня мав чудову нагоду вкотре відвідати Тернопіль. Так сталося, що Новий Рік я святкував саме тут під час Новорічного туру Тернопіллям. А цього разу в Тернополі опинився, бо тут відбувалася Колегія Держпродспоживслужби, в якій я брав участь. Скориставшись цією нагодою, я вирішив залишитися у Тернополі на вихідних та детальніше зануритися у це місто.

У селі Притулівка (колишня Притулія), що розташоване на території колишньої Миньковецької держави, зберігся водяний млин онука господаря Миньковецької держави Сцібор-Мархоцького. Млин величезний, чотирьохповерховий.  За часів Сцибор-Мархоцького Притулія була величезним селом. Саме тут знаходилася найбільша резиденці правителя Миньковецької держави у вигляді готичного замку. 

Під час наших подорожей вихідного дня на Бакоту та Південне Поділля, ми орендуємо яхту або водний трамвачик, щоб пройтися Дністром від Бакоти до Бабинської стінки - мальовничих вертикальних скель на Чернівецькому березі.  Ми зазвичай стартуємо з парк-готелю "Теремки" біля Колодіївки, оскільки там зупиняємося на ніч.