Andy Travel Club

Авторські подорожі на краю світу

Містичне місто, яке не сплутаєш з жодним іншим… Місце, в яке закохуєшся з першого погляду назавжди… Місце, в яке тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… Це – Червоногород (або Червоногруд в польській транскрипції) мертве, але вічне місто, засноване невідомо коли і невідомо ким. Місто з невідомим до кінця минулим і ще більш розмитим майбутнім.

13.10.2023

Минулого року мене так вразив осінній Чернігів та його дерев'яне мереживо, що восени 2023 року я знову вирішив повторити поїздку Чернігівщиною. Але цього разу - у форматі авторського туру для моїх підписників. Склав програму так, щоб за вихідні подивитися усі найгарніші локації Чернігова і частини області навколо нього.  Маршрут вийшов такий: Козелець - Остер - Лемеші - Чемер - Городня - Седнів - Чернігів - парк природи "Беремицьке" - меандр річки Любич

11.10.2023

Городенка - місто-райцентр на Покутті (Івано-Франківщина). Відома ще з княжих часів, у XV столітті тут було побудовано замок, який до наших часів не дожив. Магдебурзьке право Городенка отримала у 1668 році від короля Яна Казимира. В місті є неймовірно великий костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії авторства знаменитого архітектора Бернарда Меретина, до оформленням якого доклався сам Пінзель. Крім того, зберігалася барокова Успенська церква, занедбаний вірменський костел та головна синагога.

04.10.2023

ХОТИН (11 тис. мешканців) – найстаріше місто Чернівецької області, яке нещодавно відсвяткувало своє 1000-ліття. Тоді, у Х – ХІ століттях хотинські землі входили до складу Київської Русі, а з другої половини ХІІ століття – до Галицького (пізніше – Галицько-Волинського) князівства. Скоріш за все саме у той час і були зведені перші дерев’яні укріплення на високому березі Дністра, які й заклали основу для майбутньої слави Хотина, як міста-фортеці.

02.10.2023

Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Назва, скоріш за все, походить від проживання перших поселенців, які жили «за лісом». А можливо ї від «ліщини»: у Х – ХІ столітті по Дністру проходив важливий шлях між Галичем та Молдавією. А купці, начебто, відпочивали під заростями ліщини.

24.09.2023

Під час нашого першого експерементального туру вихідного дня Південним Поділлям, ми орендували яхту, щоб пройтися Дністром від Бакоти до Бабинської стінки - мальовничих вертикальних скель на Чернівецькому березі.  Ми стартанули з парк-готелю "Теремки" біля Колодіївки, оскільки там зупинялися на ніч.

22.09.2023

У другій половині XVI ст. містечко належало Михайлу Хмелю - батькові Богдана Хмельницького. Цілком ймовірно, що гетьман появився на світ саме у Тлустому. За часів Хмельниччини воно було однією з баз повстанців на Поділлі. В ті часи у Тлустому було збудовано чотири форти, які були з'єднані між собою довгими тунелями. Один з таких тунелів довжиною 255 метрів було відкрито у 1993 році під час прокладання газопроводу. Залишки фортів збереглися до наших часів у сильно перебудованому вигляді. Один з них знаходиться на бічній вулиці, яка веде з головної дороги до залізничного вокзалу.  

19.09.2023

Ресурси - це заняття, які не приносять нам грошей. Але допомагають нам відтворитися, щоб бути ефективним у обов'язкових справах нашого життя: роботі, бізнесі, допомозі країні і військовим під час війни. А також дають нам відчуття радості і щастя.

19.09.2023

Сучасна реальність вже не відповідає жодному з двох слів назви поселення. По-перше, воно не "Нове", бо має більш ніж 700-річну історію, а по-друге Нове Місто давно вже не "Місто", а село з населенням трохи більше 8 сотень осіб. Маленьке поселення на річці Вирві з великою історією тягнуло до себе, як магніт.

18.09.2023

Містечко знаходиться у прикордонній смузі. Треба мати при собі паспорт. Проте, наявність паспорта (чи, навіть крутого посвідчення, як у мене) не врятує вас від тимчасового затримання прикордонниками. Ситуація усугубилася з війною: зараз в містечко можна заїхати лише через блокпост, і то, не всім: треба мати або реєстрацію, або спеціальний дозвіл. Якщо все ж таки ви перебороли всі перешкоди на шляху до мрії, Нижанковичі подарують вам незабутні години щастя з великим "набором краєзнавця": ратуша, палац, костел, оборонна церква, цвинтар, каплички і стара міська забудова

17.09.2023

Монастирок – маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету.  

16.09.2023

Борщів - районний центр найбагатшого на архітектурні і природні пам'ятки району Тернопілля. Цілком логічно, що майже усі, хто вперше чує про Борщів, асоціює його назву зі традиційним українським першим блюдом. І дійсно, одна з легенд розповідає про те, як мешканці міста в часи татарських набігів втопили татарина в казані з борщем. Та скоріш за все, назва поселення походить від трави «борщівник», листя і стеблі якої як приправу вживають до багатьох блюд: зелених борщів, юшок, щів, салатів тощо.

15.09.2023

Сторінки