ТОП-100 найцікавіших куточків України

Попередня стаття
Белз: княже місто на кордоні
Наступна стаття
Лосяч - Подільська Швейцарія

Ми часто не цінуємо своє рідне, поки не починаємо його втрачати. А речі, які раніше були буденними, під час війни стали чимось надзвичайним. Як, наприклад, маленькі подорожі Україною на вихідні.

До 31-ї річниці Незалежності України, у найскладніший період її історії, вирішив зробити такий суб'єктивний ТОП-100. Вибрати з більш ніж півтисячі українських міст і містечок 100 виявилося не так і просто. Багато не потрапило. Не сприймайте це, як рейтинг і не обурюйтесь, якщо не згодні: це мій особистий погляд. Він формувався протягом 15 останніх років. 

Натисніть на назву міста чи об'єкту, і ви потрапити на сторінку, яка йому присвячена. Там буде набагато більше інформації.

Вивчайте, насолоджуйтесь, отримуйте задоволення від подорожей Україною!

Друзі, запрошую підписуватися на мій телеграм-канал. Так ви будете оперативно дізнаватися про нові пости на сайті: https://t.me/andytravelclub 

 

100. Біла Криниця (Буковина): центр старообрядництва.

Справжня Мекка для паломників-християн, любителів старовини та звичайних туристів, що розташоване у самого кордону з Румунією. Назву село отримало завдяки тому, що вода в колодязях тут майже білого кольору: з вапном і солодкувата на смак. Від кінця ХVІІІ століття і до наших днів Біла Криниця є центром Руської Старообрядницької церкви і святою землею для всіх старовірів.

 

99. Старий Солотвин (Житомирщина): мисливський будиночок та острів кохання

Раніше майже нікому невідома атракція у Старому Солотвині всього за декілька років стала чи не найпопулярнішим туристичним об’єктом Житомирщини. Фотки з дерев’яним будиночком на острові швидко розлетілися укрнетом. І сьогодні сюди не просто приїжджають на вікенд з Києва та Житомира. Сьогодні сюди привозять цілі автобуси туристів, тут проводять весілля і влаштовують фотосесії.

Острів кохання – це штучний острів, створений у 70-х роках минулого століття. У 1984 – 1985 роках на ньому збудували дерев’яний будинок, якій в народі називають «Будинком рибалки та мисливця». Згодом на острів проклали дерев’яний місток.

Острів кохання у Старому Солотвині

 

98. Васильків та Васильківські Карпати (Київщина)

Васильків - одне з найстаріших міст Київської Русі. Князь Володимир назвав його на честь свого нового імені, отриманому під час Хрещення - Василь. В наші дні у Василькові зберігся шедевральний храм у стилі козацького (мазепинського) бароко, ще три старовинні церкви, аж 3 (1) старих синагоги, трохи забудови кінця ХІХ - початку ХХ століття та залишки Змієвих валів.

Поруч з Васильковом є "Васильківські Карпати". Ландшафтний парк дійсно вражає невеликими горами, які, на відміну від справжніх Карпат, ростуть вниз, а не вверх. По суті, це мережа глибоких каньйонів (ярів) вздовж течії річки Бугаївка, вкритих травами, квітами і деревами. А у самих Васильківських Карпатах є чудова овеча ферма Sheepland з фантастичними краєвидами.

 

97. Прилуки (Чернігівщина).

З недавніх пір старовинні козацькі містечка Лівобережної України з церквами в стилі козацького бароко та типовими для лівобережжя бароковими кам'яницями стали мені подобатися більше, ніж галицькі містечка з ратушами, замками і костелами. Особливо приваблива в цьому плані Чернігівщина. Прилуки - одне з найбільш давніх руських міст та одне з найпривабливіших міст сьогодення з козацьким минулим.

В Прилуках декілька церков в стилі козацького (українського, мазепинського) бароко, декілька храмів більш пізнього періоду (класицизм), полкова скарбниця (найстаріша мурована споруда міста), руїни головної синагоги та декілька яскравих прикладів еклектики та модерну. Місто дуже чисте і охайне, гуляти ним - одне задоволення. Пам'ятки і все цікаве розташоване дуже компактно.

 

96. Тульчин (Вінниччина): найбільший палацовий комплекс в Україні і костел домініканців.

Станіслав Щенсний Потоцький, творець знаменитої уманської "Софіївки", зробив Тульчин своєю резиденцією. Він спорудив у 1782 році палацо-парковий ансамбль під назвою "Хороше", який успішно конкурував з найкращими королівськими аналогами Європи. Цей унікальний і величний витвір мистецтва та архітектури, який називають "подільським Версалем", проектували французький художник, будівельник і механік Лакруа, дизайнер голландець Меркс, автор парку англієць Міллер.

 

95. Березова Рудка (Полтавщина)

В полтавському селі неподалік від Пирятина знаходиться одна з двох пірамід в Україні і одна з трьох - в Європі. Пирамиду побудував Гнат Закревський у якості родинного склепу Закревських, які були власниками Березової Рудки. Така незвичайна форма усипальниці була викликана тим, що Гнат дуже захоплювався єгипетською культурою і був послом російської імперії в Єгипті.

В симпатичному палаці Закревських у Березовій Рудці зупинявся Тарас Шевченко. Навколо палацу - симпатичний парк з альтанкою і два флігелі

 

94. Підгайці (Тернопільщина)

Підгайці на Тернопільщині - це, звичайно, далеко не Чортків чи Бережани. Але насправді місто виявилося дуже гарним з добре збереженою старою частиною і безліччю цікавих пам'яток, багато з яких, на жаль, перебувають у занедбаному стані. До сьогодні в Підгайцях збереглися три величні оборонні споруди різних конфесій: костел, синагога і церква. Є щойно відреставрована ратуша і колишній Ринок з кам'яницями, а також багато будинків австрійської доби та часів міжвоєнної польської окупації.

 

93. Ізяслав (Хмельниччина)

Містечко маленьке і більше нагадує село. Але "селом" його назвати не повертається язик. Бо ми знаємо, яким потужним містом був Ізяслав впродовж декількох століть. І сьогодні кількість архітектурних пам`яток тут непропорційно велика для такого невеликого містечка. Вистачить 2 години, щоб оглянути все. Бо все - поруч.

В Ізяславі варто оглянути: замкову скарбницю, руїни фарного костелу кінця 16 століття, синагогу та колись шикарного палацу Сангушків. Все це зараз перебуває у жахливому стані.

Добре зберігся лише бароковий костел св. Йосипа та монастир бернардинів, де сьогодні розташована в'язниця.

Костел св. Йосифа в Ізяславі

 

92. Тальне (Черкащина)

Романтичний мисливський замок Шувалових на околиці Тального - гідна альтернатива західноукраїнським замкам для тих, хто не хоче далеко їхати від Києва. Тут є все - і французький ренесанс, і фахверк, і башти, що нагадують замкові. Поруч - парк і неоготичний костел. В самому місті - декілька чудових прикладів дореволюційної забудови та гарний, хоча і новий, український храм.

 

91. Стрий (Львівщина)

Це одне з найбільших міст Львівської області варто відвідати, щоб оглянути неповторний і величний костел Різдва (справжніх готичних костелів в Україні залишилося не так багато), декілька цікавих храмів різного періоду.

В Стрию дуже багато забудови ХІХ - початку ХХ століття починаючи від громадських споруд і закінчуючи багаточисельними віллами заможних мешканців. Враховуючи те, що місто досить велике і тут багато пам'яток, на його відвідання варто витратити повний день.

 

90. Миргород (Полтавщина)

Миргород - це курорт з чудовою мінеральною водою та курортним парком на обох берегах річки Хорол. В місті є трохи архітектурних пам'яток ХІХ століття. А ще - багато місць, пов'язаних з Миколою Гоголем. Та, найцікавіше, як на мене, це - величезний березовий гай.

 

89. Новомосковськ (Дніпровщина)

Новомосковськ з його історичними пам'ятками європейського масштабу - швидше виключення для міст Дніпровсько-Запорізького регіону. В місті розташований найбільший в Європі дерев'яний собор у стилі козацького бароко, побудований без єдиного цвяха і оспіваний Олесем Гончаром.

Самарський пустельно-миколаївський монастир з баштами та мурами пам'ятає ще короля Стефана Баторія, який дав дозвіл на його заснування наприкінці 16 століття.

В місті дуже симпатична стара синагога, трохи провінційної забудови кінця 19 століття та чудові ліси навколо з розливом річки Самара.

 

88. Хмільник (Вінниччина)

В одному з найстаріших міст Поділля зберігся замок, палац, костел та декілька артефактів минулого.

Ось найцікавіше, що варто подивитися у Хмільнику:

- вежа замку з бійницями і контрфорсами. Замок збудував у 1534 році коронний гетьман Ян Тарнавський;

- палац графа Ксідо початку ХХ століття, який має 2 фасади. З боку річки фасад з грубого каміння стилізований під замок. З боку парку фасад у стилі класицизму;

- венеціанський місток через Південний Буг (поч. ХХ ст.) - парк з фазанами, павичами, місточками і альтанками. Виглядає дуже охайно;

- костел Пресвятої Трійці у стилі тосканського бароко, 1603 рік

- Будинок земського лікаря поч. ХХ ст.

А ще Хмільник - відомий курорт. Декілька санаторіїв розташовані в лісі на південний околиці міста.

 

87. Олександрія (Кропивниччина)

Проїжджав її сотні або тисячі разів, але не міг уявити, що місто на Кіровоградщині таїть в собі безліч яскравих таємниць. Вдумайтесь - в місті близько 100 пам'яток архітектури! Ось лише деякі з них: пожежна каланча з курантами, яка не поступається західноєвропейським ратушам, синагога, театр, стильні модернові купецькі особняки, будівлі місцевих органів влади (управи), будівлі училищ, що нагадують палаци, багато старої одноповерхової дореволюційної забудови. І жодного туриста!

 

86. Скалат (Тернопілля): замок Віхровського, костел, старовинна забудова.

Один за найкраще збережених замків Тернопілля знаходиться у Скалаті - місті районного підпорядкування на річці Гнила у Підволочиському районі Тернопільської області.

Вважається, що замок в Скалаті побудував близько 1630 року галицький мечник і ротмістр Кшиштоф Віхровський. Проте, останні археологічні розкопки дозволяють припускати, що фортеця є старшою щонайменше на століття. Регулярний, квадратний в плані замок звели з пісковику на заплаві річки Гнилої між її двома притоками. З усіх боків він був оточений ровами глибиною 2 метри, які під час небезпеки заповнювалися водою з річки. Оборонні мури замку сягали 6 метрів заввишки і 2 метри завтовшки. Крім того, твердиня мала і природній захист - болотисту місцевість навколо.

 

85. Соколівка (Вінниччина).

Без перебільшення "забуте" село на теренах Крижопільського району Вінниччини. Автівка з низьким кліренсом не залишає жодних шансів сюди потрапити. Жахливу побиту бруківку, що веде сюди з Верхівки, можна сміливо назвати найскладнішою дорогою на Східному Поділлі. Може саме завдяки важкодоступності Соколівка і зберегла свою патріархальність. Попри складності доїзду, приїхати сюди варто.

Соколівка зберігає в собі багато таємниць, що дійшли з минулих століть, коли село належало впливовій родини Бжозовських - власників декількох маєтків на Брацлавщині і в Одесі. На сьогодні в Соколівці майже повністю зберігся комплекс резиденції Бжозовських, огороджений потужним муром з декількома брамами та декоративними башточками. До комплексу садиби також входять два скромних садибних будинки (палаци) та господарські приміщення: офіціна, комора, льодовня, будинок управляючого. Маєток оточує парк з розкішною альтанкою.

PC180584.JPG

 

84. Старокостянтинів (Хмельниччина)

На місці злиття річок Ікопоті і Случі стоїть симпатичний замок Острозьких з короноподібною вежею, замковою церквою, мурами та брамою. В 500 метрах над Случчю - ще одна висока оборонна вежа домініканського монастиря А ще в місті є костел, неоготичний водяний млин, декілька старих церков і набережна з химерними залізними фігурами Миколи Мазура.

 

83. Самбір (Львівщина)

Самбір - типове галицьке містечко з багатьма пам'ятками Австрійської доби. Площа Ринок тут - одна з найбільших в Європі, ратуша - одна з найвишуканіших.

В церкві Різдва Богородиці 17 століття знаходяться мощі св. Валентина, заради яких в Самбір їдуть закохані. Є два чудових костели: оборонний костел Іоанна Хрестителя та костел св. Станіслава ордену домініканців. Старовинних кам'яниць на площі Ринок та в місті - безліч. Так само як і австрійських вілл.

Поруч з Самбором є страусина ферма "Білаки".

 

82. Качанівка (Чернігівщина): садиба Тарнавських.

З декількох десятків колишніх провінційних панських резиденцій на території сучасної України, доглянуті та пристосовані для відвідання можна перерахувати на пальцях однієї руки: Самчики, Шенборн, Березова Рудка, Качанівка... Остання чи не найбільше приваблює своїм природним розташуванням. Одну з своїх рези­денцій на хуторі Качанівка поблизу Парафіївки заснував у 1770-х роках президент Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії граф Петро Рум'янцев-Задунайський. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.

 

81. Диканька (Полтавщина)

В містечку, оспіваному Гоголем є тріумфальна арка, кочубіївська церква св. Миколая та Троїцька церква у стилі козацького бароко, де малював чорта коваль Вакула.

Поруч з колишнім маєтком Кочубея - велика алея Кочубеївих дубів. А хутір Проні біля Диканьки - це той самий хутір, в якому відбувалися події "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки".

 

80. Браїлів: панський палац з башточкою і мальовничим парком, величезний монастир тринітаріїв, синагога, млин, мальовничі скелі на річці - все це можна і тепер побачити в невеликому подільському містечку.

 

79. Полісся навколо Коростишева (Житомирщина)

Все розташоване поруч з трасою Київ - Чоп на Житомирщині. Перша зупинка - кар'єр "Високий Камінь" біля села Новогородецьке. Це озеро, яке утворилося у закинутому кар'єрі. Місцина навколо - дуже мальовнича. Озеро оточено скелястими берегами і соснами. Навколо - типові для Полісся болота.

Два кілометри ґрунтової дороги на захід - і ми в селі Городське. Над селом розташоване городище "Червона гора" зі скульптурами та чудовими краєвидами. В самому селі - українське подвір'я-музей "Поліська хата", а поруч з селом - таємний дерев'яний монастир.

Біля самого Коростишева - популярний Коростишівський каньйон. Це, насправді, звичайний затоплений кар'єр. Але на відміну від інших поліських кар'єрів береги тут дійсно високі, і це вражає. Але сюди їде набагато більше людей. Тому рекомендую приїжджати сюди в будній день і поза сезоном.

В самому Коростишеві - скелястий каньйон Тетерева, ландшафтний парк, бароковий костел та фахверкова бібліотека. А по дорозі обов'язково рекомендую завітати в замок Радомисль.

 

78. Шаргород (Вінниччина)

Важко пояснити, чому, але Шаргород- те місто, куди дуже хочеться повертатися. Не зважаючи на його провінційність і неналежність до Західної України, Шаргород чистий, охайний і акуратний. Він, на відміну від більшості міст Східного Поділля, зберіг дух і шарм минулих століть. В Шаргороді ти реально переносиш себе в далеке минуле.

В Шаргороді варто подивитися найстарішу в України синагогу, бузліч прикладів єврейської міщанської забудови, бароковий костел Флоріана Шарого, руїни замку, ренесансну замкову кам'яницю та Успенський монастир з баштами та мурами.

 

77. Білгород-Дністровський (Одещина): Аккерманська фортеця - найбільша в Україні.

Але крім фортеці тут варто подивитися залишки давнього античного міста Тіра, декілька дуже старих грецьких храмів та окремі пам'ятки архітектури кінці ХІХ - початку ХХ століття.

Найприємніше заняття у Білгород-Дністровському - це орендувати човен поблизу фортеці і поплавати по Дністровському лиману. Адже саме з лиману відкриваються найкращі види на фортецю.

DSC00872-1

 

76. Бучач (Тернопілля): місто шедеврів Пінзеля.

Бучач можна сміливо віднести до трійки найцікавіших для туриста – поцінувача старовини міста Тернопільщини наряду з Чортковом та Бережанами. Кількість різноманітних пам’яток на душу населення (близько 12 тис мешканців) тут дійсно зашкалює. І нехай місцевий замок сьогодні сама руїна, Бучач – це місто, в якому створили кращі свої шедеври скульптор Пінзель і архітектор Меретин, серед яких – найвишуканіша в Україні ратуша та декілька культових храмів. Також в Бучачі є бароковий василіанський монастир, австрійські кам'яниці та вілли, джерело короля Яна ІІІ Собєського та стара липа, під якою був підписаний ганебний для Польщі Бучацький мир.

 

 75. Болехів (Прикарпаття): Найцікавіше місто історичної Бойківщини, що знаходиться на Прикарпатті між Стриєм і Долиною.

Більшість пам'яток міста - охайні і відреставровані, завдяки чому Болехів яскраво контрастує з Долиною і Калушем. А цікавинок в місті багато: ратуша, синагога, костел, солеварня, ряд чудових вілл, міські кам'яниці, польський цвинтар. Все дуже зручно і компактно розташовано.

 

74. Печера (Вінниччина): костел-усипальниця роботи архітектора Городецького, дерев'яна церква, млин Потоцького.

Неймовірно гарне місце на березі Південного Бугу, що лежить в 19 кілометрах на південних захід від Немирова. Не дарма під час турецького володіння краєм молдавський воєвода обрав для своєї резиденції на Правобережній Україні саме Печеру, як найпривабливіше місце на Східному Поділлі. З тих далеких часів до мальовничої природи Печери додалися ще й багато пам'яток архітектури - культових, житлових, промислових.

 

73. Стара Прилука (Вінниччина).

Палац в Старій Прилуці (Липовецький район Вінницької області) - найпривабливіша панська резиденція на Вінниччині. Його часто називають копією Маріїнського палацу у Києві і приписують його авторство знаменитому італійцю Бартоломео Растреллі. Останній, насправді, ніколи не бував на Вінниччині, а цей шикарний необароковий палац спроектував польський архітектор Кароль Маєвський. Найцікавіше в палаці - це навіть не його зовнішній вигляд, а мавританські інтер'єри всередині. 

Зручно одночасно відвідати і Нову Прилуку, де також зберігся панський маєток і симпатична модернова лікарня.

 

72. Батурин (Чернігівщина)

Гетьманська столиця козаької доби переважно відновлювалася вже в часи відновлення української Незалежності. Сьогодні тут все перебуває в ідеальному стані: відроджений палац останнього гетьмана Розумовського, відтворена дерев'яна фортеця з дерев'яною церквою, будинок генерального судді Кочубея, церква-усипальниця Розумовського.

 

71. Василівка (Запоріжжя): замок Попова

В містечку Василівка між Запоріжжям та Мелітополем розташована найбільш яскрава на півдні України магнатська резиденція, стилізована під середньовічний замок.

Засновником Василівки наприкінці XVIII століття став генерал Василь Попов, якому ці землі подарувала імператриця Єкатєріна ІІ. Його онук, також Василь Попов, у другій половині ХІХ століття звів у Василівці чудовий замковий комплекс-резиденцію. Замок будували 20 років – з 1864 по 1884 роки з поєднанням готичного, північно-італійського та мавританського стилів. Від самого комплексу до наших днів залишилося кілька цікавих споруд: вежа-донжон, західний флігель (так званий «Англійський замок»), стайні, манеж та в’їзна брама.

На жаль, станом на літо 2022 року Василівка знаходиться на тимчасово окупованій території. Музей в замку розграбований москальськими варварами.

Замок Попова у Василівці

 

70. Мошни (Черкащина): Спасо-Преображенська церква неземної краси і шедевр Городецького - дерев'яна земська лікарня.

Крім того, в колишньому містечку є доволі великий костел та декілька цікавих будівель минулих століть.

 

69. Монастирок (Тернопілля)

Маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля поряд з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету.

 

68. Лебедівка (Одещина)

Навіть тим, хто не любить море і пляжний відпочинок в Україні, Лебедівка сподобається.

Це - єдине місце на українському Чорноморському узбережжі, де море з'єднується з лісом. Але головна фішка Лебедівки - це високі піщані береги. Іноді досить важко знайти місце, щоб спуститися по моря.

Зовсім поруч з селом - солоні озера заповідника "Тузлівські лимани".

 

67. Бреч (Чернігівщина)

Ще декілька років тому це було забуте село біля містечка Корюківка на півночі Чернігівщини. Аж поки тут не збудували великий відпочинковий комплекс. Але він дуже незвичний. Перша його частина - це японсько-китайське містечко на березі ставу у стилі східних пагод. А друга частина - це античне містечко у греко-римському стилі з білосніжними палаццо та фонтанами зі скульптурами.

Поруч - конюшня і манеж, де можна покататися на конях. А навколишніми поліськими лісами можна прокатитися на квадроциклах.

 

66. Стара Сіль (Львівщина)

Стара Сіль - одне з тих містечок Львівщини, де обов'язково треба побувати. Ви будете вражені чарівністю старого оборонного костелу, дзвіницею-аксакалом, романтичною віллою "Анна", двома дерев'яними церквами та дерев'яними хатинками. Селище знаходиться у Старосамбірському районі на дорозі між Старим Самбором та Хировим в підгір'ї Середнього Бескиду (Українські Карпати). Назва, зрозуміло, походить від солі. Її покладів багато навколо містечка.

gr6DW.jpg

 

65. Біла Церква та дендропарк Олександрія (Київщина).

Місто - одне з найстаріших в Україні, його у 1032 році під назвою Юр'їв заснував київський князь Ярослав Мудрий. В місті збереглося багато старовинних архітектурних пам'яток: костел, декілька старовинних церков, зимовий палац Браницьких, торгові ряди, 3 синагоги, багато дореволюційної забудови. Але найцікавіші пам'ятки все ж такі природні: неповторний дендропарк "Олександрія" та високі скелясті береги річки Рось.

 

64. Бердичів (Житомирщина)

Місто єврейських анекдотів і надзвичайної краси фортеці-монастиря кармелітів на березі річки Гнилоп’ять. Фортеця-монастир кармелітів босих – головна і найвідоміша пам’ятка Бердичева. Завдяки величній бароковій архітектурі у поєднанні з оборонними спорудами та мальовничим місцем розташування на пагорбі над розливом річки Гнилоп’ять комплекс не поступається за величчю найвідомішим католицьким кляшторам на території колишньої Жечі Посполитої. Це і до сьогодні одне з найголовніших місць паломництва у католицькому світі – тут знаходиться шанована серед католиків ікона Бердичівської Божої Матері.

 

63. Рогатин (Прикарпаття).

Для туриста Рогатин – райське містечко: дві дерев’яних церкви (одна з них – просто еталон галицького дерев’яного храму), стара оборонна церква, готично-ренесансно-барочний костел, синагога, сецесійна забудова центру. А ось ратуша і замок не збереглися… А ще Рогатин – це батьківщина Роксолани!

 

62. Переяслав та Переяславський скансен (Київщина)

Переяслав- одне з найстаріших і досить значущих міст Русі-України. В часи Київської Русі було столицею Переяславського князівства, в Козацьку добу "прославилося" Переяславською Радою - сумнозвісною угодою з москалями. Сьогодні Переяслав - це, перш за все, місто-музей. Кількість музеїв тут зашкалює - близько 3-х десятків. Про найцікавіший з них - Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Пам'ятки козацької (і навіть давньоруської) доби тут також збереглися, є трохи старої забудови кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Крім музею-скансену в Переяславі найцікавішими місцями є Вознесенський монастир в стилі козацького бароко, переяславський колегіум, Михайлівська церква з елементами давньоруської архітектури, синагога та Успенський собор.

 

61. Сатанів (Хмельниччина): замок, костел, оборонна синагога, міська брама.

На крутому лівому березі Збруча біля підніжжя Товтрової гряди лежить містечко Сатанів - відомий український кліматичний і бальнеологічний курорт. Сюди від Дністра тягнеться Траянів вал, насипаний за часів завоювання Дакії римським імператором Траяном на початку ІІ століття нашої ери. З цим періодом і пов'язана одна з можливих версій походження назви міста. За легендою, коли у 105 році від Р. Х. римський легіон Тонілія йшов на північ від Дністра, зупинившись на високому березі Збруча Тонілій запитав воїнів: "Sat an non?" ("Зупинимося чи ні?"). Ті твердо відповіли "Sat!". Звідси і назва. Звичайно, ця версія виглядає просто красивою казкою, а назва могла мати і "диявольський" підтекст: з часів введення християнства на Русі ці землі довго залишалися пристановищем для язичників.

Замок в Сатанові

Оборонна синагога у Сатанові

Міська брама у Сатанові

 

60. Кудринці (Тернопілля): замок Гербуртів.

У 1518 р. польський король Сигізмунд на прохання власника Миколая Гербурта та його дружини Єлизавети надав Кудринцям право на два щорічних ярмарки та щотижневі торги. Місце було доволі небезпечним: неподалік проходив Волоський шлях і кордон з Молдавією. Татарські і волоські набіги були систематичними. Тому на початку XVI століття власник Кудринців польський політичний діяч Ян Щенсний Гербурт (1567 – 1616) вирішив побудувати замок для захисту поселення.

У 1615 році на стрімкій горі Стрілка на північний схід від сучасного села постав чотирьохкутний у плані замок. Місце було вибрано вдале: з одного боку – Збруч, з іншого – яр з потічком. Твердиня мала природний захист з трьох сторін, а єдиний підхід до нього був з північного боку.

 

59. Козелець (Чернігівщина)

В Козельці знаходиться найяскравіший в Україні приклад козацького бароко - церква Різдва Пресвятої Богородиці. Крім того, в Козельці багато збережених пам'яток козацької доби - ще дві барокові церкви, будинок полкової канцелярії та одна з найстаріших резиденцій Лівобережної України - садиба "Покорщина".

 

57. Мармароська готика (Закарпаття)

Дерев'яна готика Марамурешу - унікальний стиль церковної архітектури, який зустрічається лише на території Хустського району Закарпаття та Марамуреського повіту Румунії. Ці храми непропорційно високі і стрункі. Вони навіть вище за наші собори. І навіть можуть посперечатися за висотою з готичними соборами Франції.

Повністю дерев'яні церкви такого типу залишилися навколо Хуста в селах Данилове, Крайникове, Сокирниця, Олександрівка, Стеблівка. А середньовічні готичні кам'яні храми з елементами мармароської готики - в селах Четфалва, Бене та в самому Хусті.

 

58. Лебедин (Сумщина): ратуша (міська управа), торгові ряди, церкви, палаци, старовинна забудова.

Лебедин перевернув моє уявлення про Слобожанщину і, взагалі, про Східну Україну. Виявляється, що не лише на Галичині і Поділлі можна побачити ратуші, палаци, дерев'яні церкви та старовинну забудову. Все це є і в Лебедині.

 

56. Довге (Закарпаття): оборонний двір та плеяда футуристичних храмів

Перша згадка про Довге відноситься до 1383 року. В період з 1383 до 1404 років воно згадується в письмових джерелах, як Госсумезо (Hozyowmezew) від угорського Hosszúmező, що перекладається, як "довге поле". Очевидно, існуюча назва поселення пішла від його власників Долгаїв, які у 1417 році звели у Довгому перший дерев’яно-земляний замок. У 1460 році угорський король Матяш Гуняді Корвін дозволив Долгаям вимурувати в Довгому кам’яний замок. Залишки його старих стін і досі збереглися у підвальних приміщеннях замкового палацу.

 

55. Сидорів (Тернопілля): замок-корабель і велетенський костел.

В селі Сидорів Гусятинського району, документально відомому з XIV століття, на витягнутому плато на пагорбі, який з трьох сторін омиває річка Суходіл, височіють руїни замку-кораблю, збудованого з місцевого ламаного вапняку. Точний час його побудови невідомий, але традиційно прийнято вважати, що твердиню збудовано у 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським і володарем сусіднього Гусятина та його околиць Марцином Калиновським.

На протилежному від замку пагорбі стоїть унікальний костел, збудований протягом 1730 – 1741 років Марцином Калиновським та його сином Людовіком, старостою вінницьким. Храм збудовано однонавовим у стилі пізнього бароко. Цікавий костел тим, що має форму родинного гербу Калиновських «калинова»: натягнутий лук зі стрілою (пресвітерій) та дві зірки (вежі-дзвіниці).

 

54. Миньковецька держава (Хмельниччина)

Це самопроголошене державне утворення існувало після поділу Речі Посполитої наприкінці 18 - початку 19 століття на тогочасних землях Ушицького повіту Подільської губернії. Очолював державу подільський шляхтич Ігнацій Сцібор-Мархоцький ("граф Редукс") - один з найвідоміших диваків того часу. Одним з перших його рішень було було звільнення своїх селян від кріпосної залежності. В державі працювала повноцінна судова система, економіка (у т.ч. і промисловість, і сільське господарство) успішно розвивалася. На межі держави стояли прикордонні знаки: "Кордон Миньковецької держави та Російської імперії".

Від спадщини І.Сцібор-Мархоцького збереглося достатньо багато: його резиденція в Отрокові з замком, форумом, тріумфальною аркою і штучними гротами, величезні млини в Кружківцях і Притулії, декілька храмів. В колишній столиці Миньківцях відкрито музей Миньковецької держави.

 

53. Кривче (Тернопілля): замок Контських, костел і печера Кришталева.

Вперше Кривче згадується у 1565 році в переліку поселень Подільського воєводства, як власність землевласника Закревського. Але вже у 1569 році селом володів пан Хоцимірський. У 1627 році польський король Сигізмунд Ваза дозволив містечку проводити торги і ярмарки. У 1639 році магнати Миколай-Станіслав та Войцех Контські на високому лівому березі Циганки між двома її притоками розпочали зведення регулярного замку. Форпост мав контролювати важливий шлях, що вів до Дністра. Замок вважався одним з найкраще укріплених на Західному Поділлі. Та це не врятувало його від кількох нападів татар, козаків і турків.

Головною цікавинкою Кривче, заради якої сюди їдуть з усієї країни, безумовно, є печера Кришталева. Вважається, що печеру відкрив монах єзуїтського ордену Габріель Жанжинський (1664 - 1737). У виданій ним у 1721 році книзі "Натуральна історія королівська Польського" вперше згадується печера. Дослідження печери продовжувалися протягом ХІХ і на початку ХХ століть. Але детальне її вивчення проведено спелеологами лише у 1961 - 1971 роках. Тоді ж було здійснено і картування печери.

 

52. Зіньків (Хмельниччина): замок, костел, палац, дерев'яна церква, неповторні подільські краєвиди.

Колишнє містечко, а сьогодні - звичайне село, Зіньків лежить на крутих мальовничих схилах річки Ушиця у Віньковецькому районі Хмельницької області. Першу писемну згадку про нього зустрічаємо у 1404 році, коли польський король Владислав Ягайло подарував Зіньків разом з його околицями кам'янецькому старості Петру Шафранцю. Останній, до речі, разом із Зіньковим, отримав і Сатанів. У 1431 році поселення (знову ж таки, разом із Сатановим) переходить до нового власника - Петра Одровонжа із Спрови, який протягом 30-х років XV століття на лівому східному схилі долини Ушиці збудував оборонний замок.

 

51. Боржавська вузькоколійка (Закарпаття)

Початок її будівництва припадає на 1904 – 1907 роки. 24 грудня 1908 року було введено в експлуатацію дві лінії: «Берегово – Хмільник – Іршава – Приборжавське – Довге» довжиною 67 км та «Виноградово – Хмільник» довжиною 19 км. Наступного року залізниць продовжили ще на 9 кілометрів від Довгого до Кушниці. У 1911 ввели в експлуатацію ще дві додаткових гілки: «Іршава – Осій» (8 км) та «Осій – Кам’янка» (4 км). Залізниця використовувалась компанією ВОУ (Залізна Дорога Долини Борси)передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортуванні та переробки.

На сьогодні пасажирське сполучення відбувається лише на ділянці Виноградів – Хмільник – Іршава. Чотири рази на добу поїзд йде з Виноградова до Хмільника, і один раз на добу – до Іршави. Ділянка шляху «Хмільник – Берегово» у 1983 року використовується лише для технічних робіт: заправки та ремонту рухомого складу в депо м. Берегово.

 

50. Кременець (Тернопілля): руїни замку, єзуїтський колегіум, багато церков, костелів і старої забудови.

Старовинне містечко на волинському Тернопіллі, відоме з 1064 року. Кременець зачаровує відразу. Крім багато чисельних архітектурних пам’яток, більшість з яких видно з центральної вулиці містечка, шарму Кременцю надає його розташування у звивистій долині посеред Кременецьких гір.

 

49. Опішня (Полтавщина)

Старовинне козацьке містечко на Ворсклою стало головним центром гончарського мистецтва в Україні. В цьому заповіднику гончарства є декілька музеїв-майстерень українських гончарів.

Усе містечко - це суцільний музей просто неба з гончарними інсталяціями, фотозонами, будинками у стилі українського модерну, альтанками на пагорбах та чудовими краєвидами з пагорбів над Ворсклою.

 

48. Вінниця

Один з моїх найулюбленіших обласних центрів. Звичайно, за кількістю і якістю пам'яток його неможливо порівняти з Чернівцями, Львовом та Луцьком, проте охайність міста і вдала спроба його очільників і мешканців зробити з міста "цукерку" виправдала себе. Вінниця - місто, в яке постійно хочеться повертатися. Вона - чи не єдине місто, яке хочеться любити не за красу архітектури, а за його прагнення стати найкращим.

На околиці Вінниці є чудовий замок-палац Грохольських

PA070164

 

47. Полтава

Полтава - обласний центр "найбільш українського" регіону України. Тут розташований еталон українського модерну - будинок губернського земства.

Тут є пам'ятки козацького бароко - Успенський собор та Хрестовоздвиженський монастир, імперської доби - ансамбль Круглої площі. А ще - відтворені елементи фортеці, садиба Котляревського і багато будівель епохи модерну.

 

46. Острог (Рівненщина).

Стародавнє місто, яке ще з часів Київської Русі було головним форпостом Волині, важливим центром православ'я в Україні, вогнищем освіти і культури східної Європи. В історію міста заглиблюватися не будемо, про це багато написано. А зупинимося на старовинних пам'ятках Острога, яким тут залишилося досить багато, більше ніж в усіх інших містах Волині. Це, передусім, замок Острозьких з двома потужними вежами, Богоявленська замкова церква в стилі православної готики, система міських укріплень (Луцька і Татарська брами), оборонна синагога, костел, Острозька академія, монастир капуцинів.

 

45. Нижанковичі (Львівщина): ратуша з оленем, палац, костел, оборонна церква, цвинтар, каплички і стара міська забудова. Поруч - Нове місто- колишнє містечко з оборонним костелом і шикарною ратушою.

 

44. Житомир

Житомир заховав у собі багато пам'яток старовини. Хоча і на перший погляд цього не помітно. Але варто вийти з автівки і пройтися центром міста, і ти розумієш, скільки таємниць він ховає в собі.

Чого варта лише центральні пішохідна вуличка Михайлівська з ратушею, еклектичними будинками та інсталяціями з парасольками! А ще - вежа водогону, рівною якій в Україні немає. Тут ще є декілька великих костелів, магістрат, руїни єзуїтського монастиря, синагога, стара міщанська забудова.

В Житомирі гарні високі береги Тетерева. Серед скель окремо виділяється "Голова Чацького" - пам'ятка природи у формі силуету людської голови.

 

43. Тарноруда (Хмельниччина-Тернопільщина).

Одне з найцікавіших поселень на Збручі. Сіл з назвою Тарноруда є два: одне - на хмельницькому березі Збруча з населенням 856 мешканців, а друге, крихітне, на тернопільському березі, де проживає всього 18 осіб. До поділу Польщі наприкінці XVIII ст. Тарноруда була одним містечком. За переказами, ще у 1355 - 1365 роках два безіменні брати збудували тут перший дерев'яний храм. Пов'язано це з чудотворним образом Христа Спасителя, який побачив на пагорбі при впадінні у Збруч струмка Тарнорудка якійсь Андрій з Ріпни. Той відніс образ до себе до тому, але з ранку він повернувся на свої місце. Так повторювалося декілька разів, поки Андрій не пішов до священика. Той порекомендував збудувати на місці, де знайшли ікону, храм.

Величний бароковий тарнорудський костел стоїть, нібито на тому самому пагорбі. Найцікавіша споруда Тарноруди - це двоповерховий палац у еклектичному стилі. На жаль, не можу взяти на себе відповідальність про його історію. В різних джерелах він зустрічається, як "маєток Фронтковських", або як "садиба Мордвінових".

 

42. Суми

Зайвий раз відзначив для себе, що "цікавість" міста для туристів - це, передусім, промоція. Промоції Суми не мають, а місто нічим не гірше за Полтаву, Чернігів, Тернопіль чи Луцьк. А туристів немає... У підтвердження моїх слів можу сказати, що цікаві об'єкти Сум я оглядав 2 дні і все одно не встиг все оглянути. Місто чисте і охайне, пам'ятки - в доброму стані. Готелі і кафешки - дешеві.

 

41. Лосяч (Тернопілля).

Село з мальовничими краєвидами навколо на шляху з Кам’янця до Чорткова. Його часто називають "Подільською Швейцарією". Головна пам’ятка села - костел Св. Антонія Падуанського.

 

40. Володимир (Волинь): княже давньоруське місто

Колишній Володимир-Волинський, а сьогодні просто Володимир - останнє з історичних давньоруських міст, яке відвідав. Багато років відкладав візит сюди, хоча і знав, що місто - просто фантастичне у плані пам'яток різних епох. І якби не війна, то не знаю, коли б потрапив сюди. Адже їхати кудись за кордон немає жодного бажання (хоча і маю дозвіл), а ось Володимир та незвіданих куточків Волині виглядали гарною альтернативою.

У Володимирі, на жаль, немає цілісного ансамбля історичної житлової забудови. Проте кількість і якість різноманітних культових споруд різних періодів просто зашкалює і компенсує усе. В місті є яскраво виражені вали давньоруського городища, давньоруський Успенський собор з романським замочком 15 століття, костели колишніх монастирів єзуїтів, капуцинів, домініканців, лютеранська кірха, декілька старовинних церков та будинків. 

 

39. Тростянець (Сумщина).

Пам'ятки Тростянця настільки цікаві і охайні, що місто запросто може конкурувати з найгарнішими провінційними західноукраїнськими містечками. А ще переваги Тростянця в тому, тут все перебуває просто в ідеальному стані. Візитівка міста - замкоподібний Круглий двір, а також палац Кеніґів. В місті є декілька цікавих церков та старих будівель. А на околиці міста розкинувся мальовничий дендропарк "Нескучне". Добиратися до Тростянця дуже зручно: поїздами, що курсують між Києвом і Харковом через Суми. Також є численні приміські поїзди з Сум і Харкова. Їхати треба до станції Смородине. Від станції до пам'яток міста - 10-15 хвилин пішки.

 

38. Скала-над-Збручем (Тернопілля): замок, готичний костел, палац Голуховських, старовинна архітектура.

В містечку залишилося багато архітектурних пам’яток австрійської доби. Тільки от виглядає більшість з них, м’яко кажучи, не презентабельно. Чомусь обожнюю Скалу, але ж розумію, що моє захоплення навряд чи розділять багато читачів.

 

37. Берегове (Закарпаття).

Закарпаття - регіон, який найбільше відрізняється від інших історичних регіонів України. Тут - самісінький закордон, який проявляється в багатьох позитивних моментах: тут краще дороги, охайніше хатинки, чистіше на вулицях. Є і інші атрибути закордону: надписи іноземною мовою, прапори іншої держави. Отже, якщо не маєте шенгену і багато грошей, а хочете побачити Європу - сміливо їдьте в Закарпаття. "Найзакордонніше" місто Закарпаття - це, безумовно, Берегово (або Берегсас, як кажуть місцеві мешканці).

 

36. Белз (Львівщина)

Маленьке містечко Белзна Сокальщині сьогодні є одним з найменших міст в Україні і нараховує всього 2,4 тис. мешканців. А колись все було не так. Белз був одним з найзначущих міст Руси, столицеюБелзького князівства, а пізніше і столицею однойменного воєводства у складі Польської корони. Славетна історія міста залишила нам величезну спадщину: показник кількість різноманітних пам'яток на душу населення тут, напевне, найвищий в Україні.

В Белзі сьогодні варто оглянути "замочок", ратушу, пару костелів, дерев'яну церкву, декілька вілл.

 

35. Глухів (Сумщина)

До кордону з Московщиною - всього 10 кілометрів. Навколо - непрохідні ліси і болота. Саме звідси і назва, яка походить від "глушини". Глухів- одне з найдавніших міст України, перша згадка про яке міститься у Іпатіївському літописі 1152 року.

Але найбільшої слави Глухів здобув, коли з 1708 по 1764 рік був останньою столицею Гетьманщини. Слава ця була досить умовною, бо цей період був фактично завершенням української державності, після чого залишки української автономії були остаточно знищені і Глухів став адміністративним центр Малоросійської губернії. Проте, саме на "Глухівський період Гетьманщини" припадає „золота доба“ українського барокового мистецтва, у тому числі і розвиток українського (козацького, мазепинського) бароко - неповторного архітектурного стилю, який як не жоден інший ідентифікує українську націю. В самому Глухові збереглося безліч пам'яток минулих століть. "Глушиною" тут вже давно не пахне, а столичне минуле відчувається досі.

Серед пам'яток Глухова - московська замкова брама, три церкви (козацьке бароко і давньоруський стилі), палац Терещенків, водонапірна вежа, пішохідна вулиця-корзо, яскраво-червона чоловіча гімназія, руїни тюремного замку, безліч старої міщанської забудови та дерев'яних будиночків з лиштвами.

 

34. Івано-Франківськ

Станіславів ніколи не був моїм улюбленим містом. Передусім, через велику кількість конструктивізму і недоречних сучасних вкраплень в історичну забудову. Але останнє відвідання на запрошення міського голови Руслана Марцінківа заставило полюбити його більше. Чи то дійсно за останні декілька років місто стало більш привабливим, чи то я побачив тут багато того, чого не бачив раніше.

 

33. Дрогобич (Львівщина): ратуша, давньоруська оборонна вежа, 2 неповторні галицькі дерев'яні церкви, найбільша в Україні синагога, костели, солеварня, багато старовинних вілл.

01

 

32. Вилкове (Одещина)

Його часто називають "Українською Венецією", хоча насправді природа у Вилковому і навколо більше нагадує Амазонію. Справжнє задоволення - плавати на човні по каналам,роздивлятися садиби липованів-старообрядців, куштувати їхню їжу і вино,дивитися на заходи сонця.

Поруч знаходиться дельта Дунаю і нульовий кілометр Дунаю. Це - найкраще місце в Україні для пташиного фотосафарі. Тут одночасно можно побачити тисячі пеліканів і чапель.

 

31. Миропілля (Сумщина)

Без перебільшення, воно стало для мене відкриттям року. Колишнє велике місто Курської губернії, а сьогодні - невелике село на Сумщині (Краснопільський район) в 1 кілометрів від кордону з Росією містить несподівані пам'ятки, невідомі майже нікому. Передусім, це величезна церква з 5 абсидами - вівтарними частинами (такого ви більше ніде не зустрінете) та найвищою на Сумщині 5-ярусною дзвіницею. Крім цього - це декілька цікавих храмів і унікальна міська цегляна забудова у великій кількості.

 

30. Новгород-Сіверський (Чернігівщина)

Новгород-Сіверський вражає і закохує в себе з першого погляду, як і більшість історичних містечок Чернігівщини. Місто має тисячолітню історію, яку тут описувати немає сенсу. На диво, тут збереглася купа цікавих пам'яток минулих століть, серед яких Спасо-Преображенський монастир-фортеця, Успенський собор в стилі козацького бароко, Тріумфальна арка, торгові ряди і торгові склади, дерев'яна Микільська церква, ряд будівель ХІХ - початку ХХ століття. Все це доповнює історична одноповерхова садибна забудова (переважно - дерев'яна) та вражаючі краєвиди долини Десни.

 

29. Свірж (Львівщина): найфотогенічніший замок Львівщини.

Село Свірж із казковим замком розташований на мальовничій дорозі Бібрка - Перемишляни. Сюди кожні півгодини зі Львова (автостанція на вул. Зеленій) ходять маршрутки "Львів - Бібрка - Перемишляни". Свірзький замок, що розташований на пагорбі з назвою Белз в оточенні ставків і боліт привертає увагу не лише мандрівників. Ще в радянські часи від став відомим об'єктом кінозйомок (тут знімався фінал Д'Артаняна і трьох мушкетерів), а Союз архітекторів у свій час його облюбував для будинку відпочинку.

P8069116

Bhi0F.jpg

 

28. Коломия (Прикарпаття)

Якщо коротко: Коломия – місто значно цікавіше й вишуканіше за Івано-Франківськ, трохи стриманіше за Львів, і зовсім відмінне від Чернівців. І, звичайно ж, набагато затишніше за них усіх. Таке собі, звичайне галицьке місто в найкращому сенсі цього слова. Я б, навіть, сказав «Коломия – еталон галицького міста».

 

27. Буки (Черкащина): дивовижний каньйон

Це диво природи знаходиться на річці Гірський Тікич в селі Буки на Черкащині (Маньківський р-н) в 30 кілометрах від траси Київ-Одеса. Повертати треба в Жашкові.

Каньйон починається за 800 м нижче від греблі колишньої Буцької ГЕС. Неподалік від греблі розташований водоспад Вир. Каньйон являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, заввишки близько 30 метрів. Довжина каньйону бл. 2,5 км, ширина — 80 м. Досить часто його ще називають «Маленькою Швейцарією».

Найбільш мальовничо тут восени.

 

26. Ужгород

Не буду стверджувати, що Ужгород – найцікавіший обласний центр України. А от за оригінальністю та затишністю йому нема рівних. Потужний середньовічний замок тут сусідує з затишним музеєм архітектури і побуту просто неба, реформаторські храми – з костелами, греко-католицькими і православними церквами, а місцева Корзо створить вам ілюзію перебування у невеликому, але європейському містечку. Перед тим, як почати подорож, одна маленька порада: оглядайте Ужгород у другій половині для. Тоді промені сонця освітлюють фасади пам'яток так, як треба.

 

25. Самчики (Хмельниччина): палацовий комплекс Чечелів.

Резиденція Чечелів в Самчиках - один з найбільш охайних і доглянутих палацових комплексів на теренах України. Знаходяться Самчики в декількох кілометрах на схід від Старокостянтинова. З головного автовокзалу Хмельницького сюди їдуть прямі автобуси. А зі Старокостянтинова до Самчиків взагалі бусики бігають чи не кожні півгодини. Палац є одним з найкраще збережених в Україні, що дало змогу облаштувати музей-садибу, яка отримала статус заповідника.

P4157471

P4157467

 

24. Корсунь (Черкащина).

Резиденція в Корсуні – справді один з найбільш вражаючих палацово-паркових комплексів в Україні. Таких охайних куточків, щоб і архітектура була збережена, і парк був доглянутий, у нас в країні одиниці. Кримські палаци, маєток Шенборнів поблизу Мукачева і палацовий комплекс Понятовських-Лопухіних – це напевно всі палацово-паркові ансамблі, які дотягують до рівня своєї доглянутості подібним пам’яткам Європи.

Саме місто Корсунь-Шевченківський, на диво, чисте і охайне. Тут майже не збереглося старих будинків і храмів, але разом з тим місто створює залишає враження. Місто-фортецю Корсунь на березі річки Рось у 1032 році заснував князь Ярослав Мудрий для захисту південних кордонів Київської Русі від набігів тюркських кочовиків. Вперше у письмових джерелах місто згадується у 1169 році.

 

23. Замки Золотої Підкови ЛьвівщиниОлеськоПідгірціЗолочів

Олеський замок, напевно, найвідоміший на Львівщині. За інтер'єрами - це, однозначно, замок №1 в Україні, передусім завдяки влаштованій тут Борисом Возницьким філіалу Львівської галереї мистецтв. Крім замку в містечку Олесько є шикарний італійський замковий парк, монастир капуцинів, костел та синагога

.

Замок у Підгірцях є найдовершенішим витвором палацової архітектури XVII ст. в Україні, який знаменує еволюцію магнатських резиденцій від суворих оборонних замків до розкішних палаців, відкритих у довкілля. Крім замку Конєцпольських в Підгірцях є італійський і французький парки, шикарний костел Св. Йосифа, бароковий заїзд, Василіянський монастир, городище Плісненськ. Майте на увазі, що якщо ви приїдете сюди з екскурсією, навряд чи ви побачите навіть половини з того всього.

Протягом 1634 - 1636 роки краківський каштелян Якуб Собєський, батько майбутнього короля Яна ІІІ Собєського, зводить в Золочеві мурований замок і перетворює його на неприступну фортецю. Замок будувався невідомим архітектором за голландською системою. Він є чотирьохкутним в плані, оточений глибоким ровом з мостом перед в'їзною брамою. Всередині земляного валу були облаштовані каземати, а у внутрішньому дворі розташувалися житлові споруди.

 

22. Хотин (Буковина)

Найстаріше місто Чернівецької області, яке нещодавно відсвяткувало своє 1000-ліття. Тут знаходиться найфотогенічніша фортеця України.

 

21. Мукачево (Закарпаття)

Безумовно, головною визначною пам’яткою Мукачева є замок-паланок на околиці міста. Але, якщо ви вже попали сюди, то варто витратити декілька годин на прогулянку самим містом. Тут є на що подивитися, всього цікавого в місті багато. Мукачево – місто № 1 в Закарпатті за красою і цікавістю, і з цим важко сперечатися. Європейська атмосфера, європейська архітектура з німецьким і угорським присмаком, європейська чистота на вулицях – все це дозволяє казати про Мукачево, як про маленьку Європу на околиці батьківщини.

 

20. Маліївці (Хмельниччина)

Це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля. Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців - 18-метрова скеля з водоспадом і печерним гротом.

 

19. Седнів (Чернігівщина).

Чернігівщина вже давно стала для мене не менш цікавою, ніж Львівщина чи Тернопільщина. Земля, що залишило багато як дерев'яних, так і мурованих пам'яток як епохи Київської Русі, так і Козаччини, уся дихає давньоруською старовиною і патріархальністю. Седнів поряд з Черніговом та Козельцем - це містечко, яке зібрало в собі усе, чим славиться Чернігівщина. Дерев'яна Георгіївська церква, де знімався "Вій" - еталон українського дерев'яного храму. Воскресенська церква - ідеал українського козацького бароко. Кам'яниця Лізогубів - найстаріша кам'яна будівля на Лівобережній Україні. І ще багато всього: палац Лізогубів, парк з альтанкою з видом на долину Снову, дерев'яні хатки з лиштвами вікон...

P5078027

 

18. Чинадійове (Закарпаття): мисливський замок Шенборнів та замок Сент-Міклош.

У 1726 році цісар Карл IV подарував Чинадійове (Сент-Міклош) і навколишню місцевість канцлеру Священної Римської Імперії барону Лотару-Францу Шенборну. Наприкінці 80-х років ХІХ століття представник п'ятого покоління графського роду Шенборнів, Ервін-Фрідріх замовив архітектору Ференцу Башинди побудувати в Урочищі Берегвар розкішний мисливський замок. Замок і справді вийшов розкішний і неповторним. Будівництво завершилося у 1890 році, що підтверджують цифри над входом і на флюгерах чотирьох замкових веж.

 

17. Умань (Черкащина)

Умань - найсхідніше місто Поділля. З ним - Дике поле. Колись саме закінчувалася європейська цивілізація. Умань відома українцям передусім Софіївкою - шикарним парковим комплексом, який заклав Станіслав Щенсний Потоцький для своєї коханою дружини Софії Глявоне. А нещодавно поруч з історичною Софіївкою побудували сучасний парк розваг "Нова Софіївка".

В Умані є на що подивитися і крім Софіївки: костел, млин, майже цілісний ансамбль забудови кінця ХІХ - початку ХХ століття. А ще, варто зануритися в атмосферу хасидського кварталу. Перебування там дозволить відчути себе в Ізраїлі не виїжджаючи з України.

 

16. Луцьк

Обласний центр, не схожий на жодний з інших. Він чистий донесхочу, затишний, і, водночас, просторий. Попри радянську забудову нового центру, завдяки невеликому старому місту, і, звичайно, замку, Луцьк дотепер зберігає атмосферу раннього середньовіччя.

 

15. Ніжин (Чернігівщина): столиця храмів українського бароко

В середмісті Ніжина в радіусі одного кілометра розташовано аж 11 (!) старовинних церков 18 століття, що само по собі унікально. Переважно всі вони - у стилі козацького (українського, мазепинського) бароко.

Середмістя - це клондайк міщанської архітектури минулих століть. Добре збережений грецький квартал, комплекс старовинної поштової станції. Навіть під час війни в Ніжині можна попити каву в інстаграмній кав'ярні і зробити сотні фото серед десятків храмів і стильних старих будинків.

 

14. Заліщики (Тернопілля): найкращий панорамний ошлядовий майданчик країни

Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Сьогодні сюди їдуть, щоб насолодитися одним з найгарніших видів в Україні – панорамою міста з меандром Дністра з протилежного, буковинського берегу біля села Хрещатик (в якому, власне, і знаходиться оглядовий майданчик):

 

13. Чернігів

Царство давньоруських храмів, козацького бароко і еклектики» - так би я назвав про місто, якщо б розповідь про нього треба було помістити в одному реченні.

На території дитинця - декілька храмів у давньоруському стилі та будинок колегіума у стилі козацького бароко. Трохи неподалів від середмістя - два давніх монастиря, який також беруть свій початок з часів Київської Русі. Банато яскравих пам'яток у стилі еклектики є як у центрі, так і на його околицях.

 

12. Мис Березина (Херсонщина): вода фіолетового кольору

Таємне місце, яке ви навряд чи знайдете десь на планеті. Йдеться про частину озера Сиваш з червоно-фіолетовою водою. Називається це місце мисом Березіна (координати: 46.221711, 33.892882). Маршрут до нього краще почати від славнозвісного Лемурійського озера. Щоб відшукати мис Березина, треба повернутися назад до Григорівки і їхати на схід до села Іванівка. В Іванівці треба повернути праворуч і їхати грунтовими дорогами згідно навігатора 4 кілометри.

Ви опинитесь на березі Сіваша, де навколо – кілометри води фіолетового кольору! Озеро настільки велике, що не видно протилежного берега. Уздовж берега – гарний природний пляж. Щоправда, не обладнаний душем (беріть воду з собою, щоб змивати сіль). Навколо – ні душі!

На березі побачимо намиту з озера сіль, яка утворюється в кристали. Найкраще сюди приїхати перед заходом сонця, щоб переконатися, що тутешні сансети – не гірше за африканські!

Об'єкт знаходиться на тимчасово окупованій території. Місцевість навколо, швидше за все, замінована.

Озеро Сиваш (мис Березіна)

Озеро Сиваш (мис Березіна)

Озеро Сиваш (мис Березіна)

Захід сонця на озері Сиваш (мис Березіна)

 

11. Антоніни (Хмельниччина)

Їдучи в Антоніни я знав, що в містечку збереглися залишки резиденції Сангушків-Потоцьких нехай і без палацу, але з неповторними в'їзними брамами, фахверковим гаражем, возовнею та манежем. Та вже збираючись повертатися до Хмельницького, випадково зайшов на затишну вуличку. Переді мною відкрилося справжнє фахверкове містечко, аналогів якому в Україні немає!

Дві найцікавіші будівлі Антонін - це фахверковий гараж у вигляді ратуші та будинок управителя маєтком, що стоїть на березі ставу. А ще в Антонінах - ціла вулиця з фахверковими будинками. Здається, що ти в Німеччині, а не в Україні.

P4157624

P4157610

P4157620

 

10. Бережани (Тернопілля)

Старовинне фотогенічне місто на Тернопільщині з безліччю архітектурних пам'яток: залишки замку, ратуша, костели, церкви, синагога, вілли, багато австрійського модерну та еклектики.

 

9. Жовква (Львівщина).

Місто збудоване за концепцією «ідеальних міст» доби Ренесансу. Суть концепції полягала у створенні збалансованої планувальної структури міста — кожному архітектурному об'єктові відводилося певне розміщення відносно інших. Один із сучасних дослідників міста Микола Бевз звернув увагу на відповідність планувальної структури Жовкви теоретичній розробці італійця П'єтро Катанео (1500—1572 роки). Цей архітектурний задум реалізовував архітектор Павло Щасливий.

До видатних історико-архітектурних ансамблів Жовкви відносяться Ринкова площа (сучасна площа Вічева) із замком 1594 року, костелом Святого Лаврентія XVII століття, Василіанським (XVII—XX століття) і Домініканським (XVII—XVIII століття) монастирями та ін. Високу художню цінність мають 2 дерев'яні церкви, збережені на території колишніх передмість та синагога в стилі Ренесанс. А ще - багато різних старожитностей за межами центральної частини міста.

 

8. Київ

Місто, в якому завжди мріяв жити і працювати. Я коли мрія збулася, немає навіть думок, щоб переїхати жити в інше місто чи іншу країну.

Улюблені куточки Києва - це Поділ, урочище Гончарі-Кожум'яки (Воздвиженка), історичні районі Кудрявець, Липки, місто Ярослава і, звичайно ж Андріївський узвіз. А ще - київські дворики, які можусь скласти конкуренцію одеським, чернівцьким чи львівським дворикам.

 

7. Одеса

Її будували найкращі європейські архітектори. Тому більш якісного модерну і еклектики, ніж в Одесі, немає ніде в Україні. Одеса - найдосконаліше і найдоросліше місто в Україні. А сприйняття місту надає неповторний одеський колорит.

Улюблені будівлі міста: палац Абази, готель Бристоль, пасаж, Шахський палац, міська дума, Воронцовський палац, опера. Улюблена вулиця - Ланжеронівська. А найкращі дворики знаходяться в кварталах на захід від вулиць Преображенської та Софіївської.

 

6. Львів

Напевно, зараз багато в кого виникло бажання закидати мене тухлими яйцями. Мовляв, як так, що Львів - не перший? Я вже писав, що мій рейтинг - суб'єктивний і складений за основі вражень від багаторічних подорожей. Більше того, у столиця Галичини я жив 2 роки, і це також наклало слід на моє сприйняття. Львів, безумовно, один з найкращий, а для проведення дозвілля - взагалі найкращий. Але серце, душа і очі більш вимогливі :)

Найбільше люблю райони Львова за межами історичного середмістя. Про них ви можете почитати у моєму матеріалі "Львів нетрадиційний".

 

5. Червоногород (Тернопілля): Джуринський каньйон, руїни замку Понінських і найбільший водоспад.

Містичне місто, яке не сплутаєш з жодним іншим… Місце, в яке закохуєшся з першого погляду назавжди… Місце, в яке тягне постійно, незалежно від пори року і настрою… Це – Червоногород (або Червоногруд в польській транскрипції) мертве, але вічне місто, засноване невідомо коли і невідомо ким. Місто з невідомим до кінця минулим і ще більш розмитим майбутнім.

 

4. Асканія-Нова (Херсонщина): Африка в Україні

Мабуть, єдине місце в Україні, де можна побувати на справжньому сафарі і побачити диких тварин у природному середовищі їхнього існування.

Так, ви не побачите тут слонів, жирафів, левів, бегемотів та крокодилів. Але на відміну від сафарі в африканській саванні, де побачення з дикими тваринами вам ніхто не гарантує, у степах Таврії ви гарантовано побачите декілька видів тварин, серед яких зебри, антилопи двох видів, бізони, буйволи, сайгаки, коні Пржевальського.В Асканії вас підвезуть до тварин на відстань до декількох десятків метрів (або навіть до декількох метрів)! А деякі з них (коні Пржевальського та антилопи) взагалі будуть підходити до вас і просити, щоб ви їх годували чи гладили. В Африці таке неможливо!

А ще в Асканії чудовий дендропарк з африканськими краєвидами та один з найкращих зоопарків, в яких пощастило побувати.

Що зараз відбувається в заповіднику - важко сказати. Але судячи з того, що окупанти творили в зоопарках на тимчасово окупованих, а потім звільнених територіях, вражає. Зоопарк в Ясногородці під Києвом разом з тваринами знищували градами. Зоопарк в Демидові заблокували, де даючі підвозити їжу тваринам. Волонтерів, які намагалися привозити їжу тваринам в екопарк Фельдмана під Харковим, просто розстрілювали. Здається, що мстити тваринам лише за те, що вони живуть на території України - це якась "фішка" російських нелюдів, від якої вони отримають особливе задоволення. Хочеться лише сподіватися на те, що з тваринами в Асканія-Нові все відносно добре. А Херсонщина буде звільнена якомога швидше. І влітку 2023 року ми снову зможемо побувати на справжньому сафарі в Асканії.

Антилопа Канна (сафарі в Асканія-Нова)

Африканська зебра (сафарі в Асканія-Нова)

Коні Пржевальського та африканські зебри (сафарі в Асканія-Нова)

Захід сонця в Асканія-Нова

 

3. Чортків (Тернопілля): найкрасивіший костел, 2 ратуші, 2 синагоги, 2 дерев'яних церкви, австрійська архітектури

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням. А головне — «чортову» назву з лихвою компенсує величезна кількість храмів різних конфесій у місті. Тільки тих, що мають вік понад 100 років, в Чорткові — 8. А ще декілька зведених вже в часи незалежності. Та й цього чортківцям виявляється замало: церкви в місті продовжують будувати.

Пам'ятаю той день, коли мені перший раз в житті пощастило прокинутися в цьому незвичайному містечку. Була неділя, і мене розбудили дзвони, які супроводжувалися проповідями, що лунали з гучномовців, встановлених на церквах. Вони так перегукували один одного, що на хвилинку здалося, ніби я знаходжусь десь на Сході: дуже сильно все це нагадувало заклик муедзина на ранкову молитву в Дамаску чи Бейруті. Коли вийшов з готелю, то побачив, що вулиці міста геть пусті: всі мешканці Чорткова знаходилися на Службі Божій. І лише біля церков стояло чимало людей, яких не змогли вмістити храми, і які слухали службу з гучномовців. Вражений незвичайним для мешканця Східної України перебігом подій у невеликому галицькому містечку, я відправився на прогулянку Чортковом – своїм улюбленим містом Тернопілля.

 

2. Кам'янець-Подільський (Хмельниччина).

Всевишній подарував Кам'янцю унікальний скельний каньйон та насичену історію. Завдяки цьому він зберіг цілу купу неповторних пам'яток: Стару і нову фортеці, мережу міських укріплень, найстарішу в Україні ратушу, костел з мінаретом, багато храмів, середньовічних площ вулочок. Краще почати знайомство з Кам'янцем з оглядових майданчиків, яких в місті багато.

IMG_6867.jpg

 

1. Чернівці

Це місто поряд з Кам'янцем завжди ділили першість в моєму особистому рейтингу українських міст. Чернівці - не гірше Відня чи Парижа. Навпаки, вони навіть найяскравіші за них. Їх сформував історичний коктейль, в якому протягом століть варилися українці, румуни, австрійці, євреї, поляки, турки. Всі вони внесли свій вклад в архітектуру місто, зробивши його довершеним.

Крім Резиденції метрополітів Буковини і Далмації та неперевершеної віденської сецесії, фішка Чернівців - це дворики та під'їзди.

P2116300

Приємних вам подорожей і найшвидшої Перемоги!

Друзі, щоб бути в курсі останніх матеріалів на сайті, підписуйтесь на мій телеграм-канал: https://t.me/andytravelclub

Попередня стаття
Белз: княже місто на кордоні
Наступна стаття
Лосяч - Подільська Швейцарія

Коментарі

Харківска, Донецька, Луганська обл, Крим - не Україна?
Чому так вважаєте?