
Опішня (Опішне) - одне з тих знакових місць, ідентифікують українську націю та її унікальне мистецтво. Тут, на півночі від Диканьки, знаходиться найбільший осередок гончарства в Україні. Історичне козацьке містечко знаходиться на півночі Полтавщини, на високому березі річки Ворскла. Як не дивно, це - найвища точка Полтавщини над рівнем моря, яка складає 208 метрів! Не мало, як для рівнинного українського Лівобережжя.
Хоч містечко відомо з 12 століття, гончарством тут ще задовго до цього займалися скіфи. А сучасне гончарське мистецтво розвивалося в Опішному останні 3 - 4 століття. Свого апогею гончарство досягло наприкінці 19 - початку 20 століття. В містечку близько 1000 гончарів! А їхня продукція імпортувалася майже на усі континенти світу.
Сьогодні Опішня - це суцільний музей гончарства. Як під відкритим небом, так і в багатьох опішнянських хатах. Музеї гончарської творчості опішнянських родин гончарів розкинуті по всьому містечку. Ви відвідали лише великий Центр гончарства на високому березі Ворскли та заїхали в один з музеїв, що знаходиться і історичній будівлі. Оскільки з нами буди малі діти, ми не мало можливості повністю зануритися в атмосферу садиб-музеїв гончарів. Але обов'язково повернемося в Опішню ще раз!
В центрі Опішні ми випадково побачили унікальний будинок у моєму улюбленому стилі - український модерн. Переважна більшість зразків цього стилю зберіглися саме на Полтавщині. Будинок збудували у 1916 році за проектом архітектора Василя Кричевського (автора знаменитої будівлі земства в Полтаві) та кераміста Юрія Лебіщака.
Будівля призначалася для Опішнянського показового гончарного пункту Полтавського губернського земства. Бо ще до зведення будинку на цьому місці існувала перша на українському Лівобережжі гончарна школа. Всі роки свого існування будівля слугувала гончарній справі. З 2013 році тут знаходиться музей гончарства мистецької родини Кричевських.
У дворику будинку є стіна гончарської слави з табличками, присвяченими видатним гончарам України:
Зверніть увагу на майоліковий фриз під карнизом будинку та під вікном:
Влітку 2025 року я заїхав спеціально до Опішні, щоб продивитися музей Василя Кричевського. І це стало однією з найяскравіших зупинок моєї подорожі. Василь Кричевський - видатний український архітектор, творець стилю український модерн, автор знаменитої будівлі губернського земства у Полтаві. Я дуже люблю цей стиль, адже він якнайкраще відображає ідентичність української нації - у ньому відчувається дух нашої культури, традицій і прагнення до самобутності.
Будівля музею сама по собі - справжній шедевр українського модерну. Червона цегла, витончені аркові вікна, орнаментальні керамічні вставки й ажурні деталі створюють відчуття теплоти та гармонії. На тлі соняшників і зеленого подвір’я вона виглядає живою, наче ожила з української казки. Кожен архітектурний штрих тут продуманий так, щоб поєднати простоту і велич, сучасність і народні мотиви.
Усередині музею панує особлива атмосфера. Зали прикрашені вишитими рушниками, старовинними килимами й національними строями, що створюють яскраве тло для експозицій. На полицях - традиційні керамічні вироби Опішні, а поруч - предмети побуту, які дозволяють відчути справжній подих українського села. Високі вікна наповнюють простір світлом, а цегляні стіни додають відчуття затишку та надійності. Тут я відчув, що архітектура може говорити мовою нації, передавати її характер і силу.
Ставок біля будинку:
Поруч із музеєм я натрапив на стару цегляну будівлю, яка на перший погляд здавалася непримітною. Та всередині на мене чекало справжнє відкриття - величезна вапняна піч для випалу кераміки, якою користувалися гончарі Опішні. Її масивна циліндрична форма з високим димарем справляє враження монументальної споруди, що колись була серцем місцевого гончарного ремесла. Саме в таких печах глиняні вироби набували своєї міцності та довговічності, а вогонь і майстерність творили справжні дива. Стоячи біля цієї печі, я відчув подих часу й невидимий зв’язок із поколіннями майстрів, які вкладали душу у свою працю.
Великий комплекс, присвячений українському гончарству, знаходиться у північній частині Опішні по вул. Партизанській. Припарковавши машину, тут можна гуляти цілий день. Настільки тут різноманітні експозиції та чудові куточки природи.
В музеї-заповіднику гончарства просто неба виставлені сотні скульптур та зразків посуду, створених опішнянськими майстрами.
Будівля центру гончарства:
Навколо - багато зразків опішнянської кераміки:
Є багато експозицій сучасного мистецтва:
Композиція "Птахи":
Музей розташований на високому пагорбі над Ворсклою.
Мабуть, саме тут колись стояв дерев'яний замок. А зараз тут - декілька оглядових майданчиків з видами на долину Ворскли.
Долина Ворскли і городище роменської культури (8 століття):
Територія заповідника - охайна і бездоганна. Тут все створено для насолоди мистецтвом і відпочинку. Є кафе, магазин з керамікою і сувенірами та спеціально обкладенні місця для сімейного відпочинку.
Посилання на сайт заповідника: https://opishne-museum.gov.ua/
У 2025 році по дорозі до Опішні, куди я вирішив заїхати спонтанно, мене зупинив неймовірний пейзаж. З узвишшя відкривалася широченна панорама долини річки Ворскла - зелені пагорби, ліси та поля тяглися аж до горизонту, створюючи відчуття безмежності й спокою. Я зробив тут фото, яке чудово передає цю пасторальну красу: схили, порослі травами, маленькі хатини внизу та блакитне небо з поодинокими хмарами.
Сподобався пост? Поділись з друзями!