Andy Travel Club

Всі мрії, як правило, збуваються. Ось збулася ще одна мрія цілого десятиліття. Враження від цього не можливо описати словами. Дякую за компанію Лесі , її чоловіку Ігорю, а також Віталію і Надії зі Львова, які були зі мною у перший день подорожі. Маршрут був наступний: Львів - Хуст - Королево - Виноградів - Берегово - Мукачево - Середнє - Верхні Лази - Невицьке - Лумшори - Перечин - Ужгород - Косонь - Велика Бійгань - Гать - Чинадійове - Шенборн - Львів Хуст:

За останні 4 місяці я надивився стільки всього на Галичині, скільки, напевне, не бачив за останні три роки. В своїй більшості це була Львівщина - моя нова батьківщина. Маю багато вражень, почуттів. Але вчора зробив висновок: ніщо мене так не бере за живе, як долини і пагорби Тернопільщини. Мабуть, я не помилися, що саме цій області я присвятив свою спільноту.

частина 1: Золочівський замок Крім замку, Золочів має багато цінних пам'яток. Це і розкішно декорований костел, дві старовинних церкви, дві нових дерев'яних, оборонний двір, ратуша, палацовий будинок, цвинтар з чотирма каплицями та цікава забудова центру. Безумовно, найяскравіша пам'ятка міста - Вознесенський костел. 

Грабівниця - маленьке село з населенням всього 330 мешканців, яке територіально належить до Новоміської сільради Старосамбірського району Львівщини. Асфальтована дорога відсутня, автобусне сполучення відсутнє, жодного магазину у селі не помічено. Гарний початок, чи не так? Та не все так погано. Від залізничної станції Нове Місто сюди всього три кілометри мальовничої дороги, які варто подолати, що оглянути скромний костельчик і ще пару маленьких цікавинок.

Село Передільниця знаходиться в 6 кілометрах на південь від Нижанковичів. З транспортом сюди досить важко. Начебто, сюди раз на добу ходить маршрутка зі Львова. Можна дістатися пішки з дороги, що веде з Нижанковичів до Добромиля. А до основної пам'ятки зручніше дістатися з залізничної станції Нове Місто (близько 3 кілометрів).

Північна околиця Нижанковичів, що впритул примикає до державного кордону, називається Заболотці. Раніше це було окреме село, яке після Другої Світової війни приєднали до містечка. Тут знаходиться парк з шикарним палацом, залізничний вокзал австрійського періоду та пограничний перехід "Нижанковичі - Мальговіце". Щоправда, не знаю, наскільки це все вдасться оглянути і сфотографувати. Може і вдасться, але у будь-якому разі вас ненадовго затримують прикордонники.

Мені дійсно дуже шкода тих, хто мав можливість сьогодні зі мною поїхати і не поїхав. Сьогоднішній день без перебільшення був найкращим днем моїх подорожей: купа пригод, купа нових відкриттів, купа костелів, палаців, ратуш і інших цікавинок. Єзуїтський конвікт в Хирові: Нове Місто:

Західну частину півострову, на якому розташована столиця Далмації, займає гора Мар’ян (висота – 178 метрів). Назвали гору римляни на честь якогось місцевого правителя – Марунуса. Сюди варто піднятися заради приголомшливої панорами Спліта, яка відкривається з оглядової площадки, що має назву «Телегрин». Загальна панорама міста:  Катедра: 

Серцем старого міста в Спліті є Народна площа. Вона розташована відразу ж за західними воротами палацу імператора Діоклетіана. На площі багато готичних і ренесансних будівель різних часів. Східний бік Народної площі: Залізні ворота із сторожевою вежею:

Лаврський монастир ордену василіан знаходиться у передгір'ях Карпат у селі Лаврів Старосамбірського району. Від траси Львів - Ужгород, яка йде через Ужоцький перевал, його відділяє декілька кілометрів не дуже гарної ґрунтовки. Вперше Лаврів і монастир документально згадуються у грамоті польського короля Ягайла про передачу його Перемишльському владиці. Але традиційно вважається, що обитель існувала ще за княжих часів, а у 1292 році отримала грамоту від князя Льва Даниловича. Невдовзі монастир стає одним за найвпливовішим на Прикарпатті.