Andy Travel Club

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття розташований поблизу села Крилос при трасі Івано-Франківськ – Галич – Рогатин. Орієнтир – скульптура «Меч і Рало». В скансені зібрано предмети народної архітектури (переважно, дерев’яної) з чотирьох етнографічних областей Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщині та Опілля.

Частина 1: Китайгород Частина 2: Петриківка

Частина 1: Китайгород Для більшості українців Петриківка – це, передусім, центр «Петриківського розпису» - унікального явища українського і світового народного мистецтва. Це дійсно так і про це багато пишуть і говорять.

Починаючи з 1767 року землі по течії рік Протовчі і Орілі займала Протовчанська паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового. На території паланки містилось близько тисячі зимівників та кількадесят великих козацьких слобод.

Найскромніше з усіх дерев’яних церков XVII століття виглядає Архангельська церква в селі ПЕТРАШІВКА (1663 рік). Її жерстяний дах, що за висотою вдвічі перевищує стіни, поржавілий та обдертий, а всі хрести на ньому давно похилилися. Чотирьохскатну кришу підтримують ступінчасті фігурні кронштейни – випуски верхніх вінців зрубів.

Трохи інша за церкву в Поляні Дмитріївська церква в сусідньому селі БУКІВКА (Герцаївський район), побудована орієнтовно на початку XІХ століття (згідно реєстру – XVIII ст.) на кошти заможного мешканця села на прізвище Вільчинський.

З центру Турятки дорога ліворуч веде у напрямку маленького села ПОЛЯНА. Свято-Миколаївська церква в Поляні є найбільш давнім зразком архаїчного дерев’яного храму, що зберігся до наших днів майже у первозданному обліку. Вік цієї мініатюрної церківки, що зовні нагадує звичайну хатинку, складає майже чотири століття. Зведена вона у 1618 році з величезних дубових брусів. Їх ширина настільки велика, що для стін церкви вистачило всього 6 венців таких зрубів.

На північ від Верхніх Синівців розташоване велике село ТУРЯТКА (Глибоцький район). В селі збереглося два храми: мурований і дерев’яний, а також колишній панський маєток.

На південний схід від Тереблече біля самого кордону знаходиться село Верхні Синівці. Тут, навіть, телефон ловить лише румунських операторів. Територія Глибоцького і сусіднього, Герцаївського, районів багата на старовинні пам’ятки культової архітектури. Саме в селах цих двох районів розташовані найстаріші на Буковині архаїчні дерев’яні церкви «хатнього» типу та ряд цінних пам’яток кам’яного зодчества.

У передмісті Гореча в Чернівцях знаходиться обласний державний музей народної архітектури та побуту. Простіше (і коротше) кажучи – скансен, один із декількох, існуючих в Україні.

В селі Тереблече Глибоцького району знаходиться міжнародний контрольно-пропускний пункт українсько-румунського кордону. Поселення виникло в молдавсько-турецький період і було заселено переважно румунами і пізніше мало назву Тереблешти Румунські. Із входженням Буковини до складу імперії Габсбургів біля румунських Тереблештів виникло нове німецьке поселення, яке отримало назву Тереблешти Німецькі. В радянський період села були об’єднані під назвою Порубне.

Палац у Черепківцях (Глибоцький район) знаходиться на території прикордонної військової частини. Різноманіття фасадів та квадратна в плані вежа, що нагадує оборонні башти, надають йому вигляду романтичного замку. Власником палацу був пан Горжецький, який після приходу на Буковину радянських військ втік у Румунію. Палац стоїть на території військової частини і доступ до нього обмежений.