Чернівці

Сучасний розвиток комунікацій дозволяє нам обирати, яким саме чином дістатися того чи іншого міста. Літаком – швидко, але дорого. Автобусом – дешевше і простіше, але довше. Власним авто – набагато краще: незалежність від розкладів громадського транспорту та можливість подивитися більше. Та немає більш приємного способу прибути в буковинську столицю, ніж потягом поїздом. Чому так? Бо перше враження – воно завжди найсильніше. Конструктивістський аеропорт, чи традиційна для більшості міст безлика будівля автовокзалу, чи стандартні совкові багатоповерхівки навряд чи когось вразять. А ось модерновий Двірець – справа зовсім інша. «Двірцями»...

15.06.2014

В суботу мені випала честь відкрити новий маршрут швидкого поїзду "Чернівці-Київ": http://mtu.gov.ua/uk/news/42676.html. Починаючи з 7 червня, поїзд Чернівці-Київ курсує за зміненим маршрутом. Його шлях відтепер пролягає територією Молдови, завдяки чому час руху поїзда між столицею Буковини та Києвом вдалося скоротити більш ніж на півтори години. За словами заступника Міністра інфраструктури Андрія Бондаренка, завдяки цьому поїзду Чернівці стають ближчими до Києва на півтори години, а Київ – до Чернівців. «Завдяки збільшенню кількості вагонів ми сподіваємось, що у більшої кількості киян з’явиться можливість відвідати це прекрасне місто», —...

15.06.2014

Від центру Садгори прямуємо вулицею Степана Галицького. На роздоріжжі біля пам’ятника беремо праворуч і проїхавши декілька сот метрів вулицею Стефаника на повертаємо ліворуч до присілку ДОЛІШНІ ШЕРІВЦІ. Ще декілька десятиріч тому це було окреме село, а сьогодні – частина Садгірського району Чернівців. У Долішніх Шерівцях по вул. Квітковського знаходиться одна з п’ятьох збережених в сучасних Чернівцях дерев’яних церков – Свято-Спиридонівська. Церква є пам’яткою архітектури місцевого значення, побудована у 1715 році і є прикладом традиційного для Буковини безкупольного дерев’яного храму так званого «хатнього» типу. Забігаючи вперед скажу, що...

08.05.2013

Нутрощі Чернівців – це те, що найбільше відрізняє їх від усіх інших міст України. Такі колоритні дворики з розписами стель, вітражами, візерунками на плитах, фігурним оформленням сходів можна побачити лише в Чернівцях. Вони, звичайно, є і у Львові, і в Одесі, але таких, як в Чернівцях немає ніде! Не вірите, переконайтесь самі! Дворик на Herrengasse (вул. О.Кобилянської, 22). Ця кам’яниця разом із шикарним внутрішнім двориком належала родині крайового президента Буковини принца Конрада фон Гогенлое Шіллінгсфюрста, що обіймав цю посаду з початку ХХ століття і до розвалу Австро-Угорської імперії. Господар гарно облаштував свій маєток: двір...

29.06.2011

Відвідувати Чернівці - це завжди свято. Особливо, коли не був там більше року. З кожним разом переконуєшся, що Czernowitz - найкраще місто у світі! Почнемо з вокзалу. Синагогенгассе: Площа Турецької криниці: Гаупштрассе. Ратуша - Дім полковника - Костел Св. Духа: Шифа (Будинок-корабель): Ратуша: Ощадна каса з майоліковим панно: Матільденгофф (Пассаж): Палац Юстицій (Будинок з левами): Єзуїтський костел Серця Ісуса: Вулиця Руська. Церква Успіння Богородиці: Миколаївська (п'яна) церква:   В цій частині – панорами Чернівців з Винної гори, Резиденція, Театральна пл., Герренгассе і район старих вілл. Панорама міста з Винної гори:...

28.06.2011

Вчора взагалі виявився день сюрпризів. Мало того, що безкоштовно попали на територію, непомітно побродили по залах і по саду, ще й несподівано знайшли таємний хід на дах Резиденції. Сходи, що ведуть на дах: На горищі: Так зблизу виглядає черепиця: Мармурова зала зверху (можна попасти зі сходів на дах):

28.06.2011

Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців. Дворики живуть своїм окремим життям, відмінним від життя гомінливих вулиць. Там завжди затишно і незвично. Треба лише мати трохи часу й бажання, і їхні таємниці обов’...

31.03.2010

Східна чернівецька околиця Гореча вперше згадується у документах на початку XVIII століття. Тоді, у 1718 році начальник прикордонної варти і митної служби (або, як казали тоді «великий капітан Чернівців і Кіцманя») М.Замфір придбав собі у власність «луг, званий Горечим». Первісна назва «Горече» скоріш за все означало «згар», тобто згоріле, випалене місце. Власне, Горече об’єднувало під своєю назвою два поселення. Перше з них – Старе Горече (також згадується під назвами «Гореце», «Хорече»), напевне, виникло ще до застуванням монастиря. В австрійський і румунський періоди мало назву «Міська Гореча» (Stadtisch-Horecza – нім., Horecea Urban –...

12.11.2009

На вулиці Московської Олімпіади 38-б в Чернівцях знаходиться обласний державний музей народної архітектури та побуту. Простіше (і коротше) кажучи – скансен, один із декількох, існуючих в Україні. Місце для сучасного музею народної архітектури та побуту, створеного (чи відновленого?) у 1977 році, вибрали вдало: на схилах великого яру. Із протилежного боку на крила вітряків із заздрістю поглядають сучасні багатоповерхівки. Проте поруч зі скансеном Чернівці з обласного центру перетворюються на напівсільське поселення: одноповерхові хатки з городами, багато зелені, спокій. Вітряні млини з с.Шишківці Новоселицького району побудовані у 20-ті роки...

11.11.2009

Колишнє містечко Садагура сьогодні є районом Чернівців з сучасною назвою САДГОРА. Садагура набагато молодша за Чернівці: їй приблизно 240 років. Своєму виникненню вона зобов’язана монетному двору, побудованому коштом німецько-польського барона і фінансиста Петера-Ніколауса Гартенберга (Садагурського) між селами Рогізна та Жучка під час російсько-турецької війни. Призначенням нового монетного двору було забезпечення фінансовим ресурсом російської армії під час війни якомого ближче до лінії фронту, яка проходила під Хотином. Мідні гроші зазвичай чеканили з трофейних турецьких гармат. А на кожній монеті ставили латинську літеру S і назва «...

03.08.2009