Andy Travel Club

Ще здалеку, під'їжджаючи до Мукачева, серед рівнини долини ріки Латориці, на околиці міста побачимо конусоподібну гору, яку увінчує старовинний замок. Це - Мукачевский замок-паланок, найбільш відомий серед пам'ятників архітектури Закарпаття та один з найбільш фотогенічних замків України, обкутаний безліччю легенд і переказів, овіяний славою свого бойового минулого. Збереглася легенда, що нібито ці гора була насипана працею народу, яка терпів на цій важкій роботі великі муки, Звідси ніби й місто одержало свою назву - Мукачево.

Гать – ще одне угорське село на Берегівщині. Знаходиться воно на трасі між Берегово і Мукачево. Ще в домонгольські часи у поселення був замок, якій у 1241 році знищили татаро-монголи. А перша письмова згадка про Гат (так раніше називалось село), датується у 1374 роком. Гаттю володіли король Іштван, а згодом – і Федір Коріатович, який переселився до Мукачева з Кам’янця.

Сьогодні трохи розповім про звичайне угорське Берегівського району Закарпаття – Велику Бийгань. Угорські села, на й взагалі, села на Закарпатті разюче відрізняються від невеличких поселень інших регіонів України. Хати тут вкриті справжньою червоною черепицею, дворики – надзвичайно охайні і прикрашені. Крім типового етнічного колориту в селі є декілька цікавинок архітектури, головна з яких – готичний храм XV століття.

Закарпаття - регіон, який найбільше відрізняється від інших історичних регіонів України. Тут - самісінький закордон, який проявляється в багатьох позитивних моментах: тут краще дороги, охайніше хатинки, чистіше на вулицях. Є і інші атрибути закордону: надписи іноземною мовою, прапори іншої держави. Отже, якщо не маєте шенгену і багато грошей, а хочете побачити Європу - сміливо їдьте в Закарпаття. "Найзакордонніше" місто Закарпаття - це, безумовно, Берегово (або Берегсас, як кажуть місцеві мешканці).

Чудовим продовженням знайомства із Закарпаттям після Хуста був Виноградів (колишні назви Угоча, Севлюш). Він ще більш колоритний за Хуст. Додаткового колориту йому надають угорці, яких тут набагато більше, ніж в Хусті, а також місцеві роми (цигане), яких у Виноградівському районі більше, ніж у інших районах Закарпаття. А от "затишним" Виноградів ніяк не назвеш: життя тут енергійно кипить, на вулицях багато людей, місто фактично живе життям обласного центру, хоча і населяє його всього 25 тис. мешканців.

Цього року я вперше в житті потрапив на Закарпаття. Був травень, тепла погода, чудова гірська природа, незвичайна для решти території України архітектура. А ще, повсюди цвіли сакури. Звичайно, Закарпаття сподобалося з перших хвилин. Сподобалося так само, як колись Поділля, Галичина, Польща. А першим містом, з яким я познайомився, був Хуст. Звичайно, не саме вражаюче місто Закарпаття, але як для першого враження про регіон - варіант якраз підходящий.

Сьогодні покажу вам ще одне нижньосілезьке місто– Легницю. Розташовано воно в годині їзди на захід від Вроцлава. Сюди з Вроцлава часто ходять електрички і поїзди, що їдуть у бік Дрездена. Одною з них, о 6 годин и ранку я і відправився до Легниці, поки Світланка спала. До того моменту, поки вона прокинулася, я вже встиг подивитися Ленгицю і повернутися до Вроцлава :)

Розташована на набережній Одера барокова будівля Університету є однією з найбільш характерних акцентів міської архітектури Вроцлава. Натомість актовий Зал Леопольдіна в інтер’єрі університету є найпрекраснішим і найбільш популярним для відвідування приміщенням пам’ятки.

Катедра Св. Яна (Івана Хрестителя) - найцінніший пам'ятник сакральної архітектури Вроцлава, який знаходиться на острові Тумськом. Сьогоднішній готичній споруді передували три більш ранні. Перша походила приблизно з 983-988 років і нагадувала костел в чеських Лібіцах. Друга була пов'язана із створенням в 1000 році єпископства за згодою імператора Оттона III і папи Сильвестра I. Цей факт вказує на велике значення Вроцлава, як регіонального осередку влади, економіки і культури.

Як і в будь-якому місті Польщі, у Вроцлаві можна піднятися на дзвіницю кафедрального костелу, щоб оглянути панораму міста. Більш того, у Вроцлаві – дві катедри, обидві – дуже високі, і на обидві з них можна піднятися. Вартість цього задоволення – 5 злотих (зовсім не дорого у порівнянні з Віднем). Але підніматися прийдеться дуууже високо!!! Сьогодні ми подивимося на Вроцлав з дзвіниці базиліки Св. Ельжбєти.

Базиліка Пресв. Ельжбєти (або Гарнізонний костел) готичний храм, розташований поруч з майданом Ринок, один з двох найдавніших парафіяльних костелів у Вроцлаві. Перший цегельно-кам'яний костел в цьому місці під титулом Св. Вавжинца постав ще на початку ХІІІ століття у романському стилі. У 1253 році він був переданий Генріхом III хрестоносцям, як монастирський храм. 31 березня 1252 рік парафію вперше названо на честь св. Ельжбєти.