Andy Travel Club

Авторські подорожі на краю світу

За цей місяць ми проїхали і пролетіли відстань, рівну майже половині екватора! 18000 км, з них 10000 по повітрю, інші по суші. Побували в Монголії, Бурятії, побачили одні з найкрасивіших місць на планеті: пустелю Гобі, міфічну Шамбалу, найкрасивіше у світі озеро Байкал, полазили по Східних Саянах. Бачили ще багато усього цікавого, усе це можна подивитися на фотках.

14.07.2008

Ошмяни - містечко між Мінськом і Вільнюсом. До Мінська - 133 км, до Вільнюса - значно ближче - 52 км.

25.11.2007

В Мінську був декілька разів, але лише проїздом. Сподіваюсь, що це місто і вся Білорусь в мене ще попереду.

25.11.2007

Акаба – невелике курортне місто на самому півдні Йорданії на березі Червоного моря (Акабської затоки). Тут, в затоці зустрічаються в одному місці відразу 4 держави: Йорданія, Ізраїль, Саудівська Аравія і Єгипет. За порадою російського туриста, якого я зустрів у Петрі, оселився в готелі BELAL. Готель виявився дійсно дуже приємний, на тверді три зірки він тягне. Доба в готелі обійшлися мені в 10 динарів. Заселившись в готель, я пішов на пляж. По дорозі накупив тютюну для кальяну на 2 роки вперед.

27.11.2005

Рано вранці в 6.00 11 вересня я виїхав з Петри в пустелю Ваді-Рам на єдиному автобусі, який відходить з Ваді-Муси. В автобусі мене почали умовляти купити за 35 динар тур по Ваді-Раму, в який входило: 6-годинне катання по пустелі на джипі з гідом, вечеря і ночівля. Зійшлися на 30 динарах. Спочатку я трохи жався, оскільки гроші вже закінчувалися, але потім зрозумів, що зробив правильно: квитки у Ваді-Рам продають в одному місці, а до самої пустелі ще кілометрів 10 пиляти. Та і пустеля велика. Пішки б я і 5 відсотків того, що побачив, не обійшов би.

27.11.2005

Ввечері повернулися в Амман з поїздки по північній Йорданії. Хазяїн готелю на моє прохання дістав мені велику пляшку араку (анісової горілки) і дві пляшки йорданського пива (у Рамадан в магазинах усього цього купити не можна). Цим же вечором знайомий таксист за 5 динар відвіз мене в Петру, вірніше не в Петру, а в селище Вади-Муса, біля якого і знаходиться найголовніша пам'ятка Йорданії.

27.11.2005

Ранком 9 жовтня 2005 року я ще з одним американцем взяли на увесь день таксі за 30 динар з особи, і поїхали оглядати північну частину Йорданії. Насамперед поїхали убік Йордана. Проїхали усю долину Йордана з півдня на північ. На дорозі через кожні 5-10 кілометрів - блокпости з перевіркою документів, оскільки на тому березі Йордану - Ізраїль і Палестинська автономія. Наш водій на кожному блокпосту повторював нам: "Because it's close to Israel"!.

27.11.2005

Розвалини давньоримського міста Джераш стали завершенням нашої поїздки по північній частині Йорданії. Джераш нагадує Пальміру в Сирії, але тут усе більш пафосно і круто. Подробиці описувати не буду, про Джераш можна все прочитати в інтернеті і путівниках.

27.11.2005

З місця Хрещення на Йордані поїхали на пляж «Амман Біч» на Мертвому Морі. Це - єдиний обладнаний пляж на ММ, не рахуючи пляжів готелів. Вхід сюди коштує 4 динари і 1 один динар за лежаки. Оскільки було дуже жарко, відразу захотілося роздягтися і поринути в море. Яке ж було моє розчарування, коли виявилось, що вода в Мертвому Морі тепла, майже гаряча.

27.11.2005

Віфавара (Каср Аль-Ягуд або Ваді-Харар) - місце на річці Йордан на кордоні Палестинської Автономії та Йорданії, де згідно з християнським переказом Ісус Христос прийняв Хрещення від Івана Хрестителя. Ця подія до нині святкується християнами як Хрещення Господнє.

27.11.2005

З Мадаби - міста мозаїк, вирушаємо за 8 кілометрів західніше в древню країну Моав на гору Небо. Ця гора знаменита тим, що під час результату євреїв з Єгипту під проводом Муси (Мойсея) Господь з цього місця показав Мойсеєві землю Ізраїльську. Тут же Мойсей і помер.

27.11.2005

У Йорданію я їхав з Дамаска на таксі з автостанції Барамке. Коштує це задоволення 10 доларів. Дорога від Дамаску до Аммана зайняла у нас 5 годин, причому з них 2 години ми їхали, а майже 3 години стояли на йорданському кордоні. Річ у тому, що йорданська митниця перевіряє кожну машину до основанія: навіть бампера знімає. Але про мій рюкзак навіть не запитали. Коли проходив паспортний контроль, збіглися усі прикордонники: - Хто тут такий містер Андрій? - Це я! - Ти, що, правда, з України? - Так, правда!

31.07.2005

Сторінки