Andy Travel Club

У найвужчому місці Босфору, перед другим босфорським мостом, підносяться башти фортеці Румелі-хисари (Rumeli Hisarı, Європейська фортеця). Замок побудував в 1452 році юний султан Мехмед II (майбутній Завойовник), готуючись до штурму Константинополя. Завдання його полягало в тому, щоб остаточно відрізувати місто від Чорного моря, звідки обложеним привозили хліб (фортеця Aнадолу-Хисары — Азіатську — звів на протилежному березі прадід Завойовника, Баязід Блискавичний).  

Фортеця Анадолу-хисари (Anadolu Hisarı, тобто «Азіатська», або «Анатолійська)) — перше із укріплень, побудованих турками на Босфорі (її звів в 1390 році султан Баязід Блискучий, який безуспішно намагався взяти Константинополь). Анатолійська фортеця була зведена як пункт спостереження, її висота складає 25 метрів. Пізніше фортеця була укріплена Султаном Мехмедом II, правнуком Баязіда. Мехмед Завойовник, відновивши цю фортецю, поставив навпроти ще значнішу споруду — Румелі-хисари, про яку розповім у наступному пості.

В продовження теми про Босфорські палаци сьогодні розповім про вілли на березі Босфору. Точніше, більше покажу, ніж розповім. Бо розповідати особливо немає про що. Вілл-то багато, але інформацію знайшов лише про парочку з них.   Відомо, що ця вілла – найстаріша дерев’яна споруда Стамбула. Називається – яла Амджазаде (Amcazade Yalısı):

Обидва береги Босфору – це царство розкішних палаців, дерев’яних вілл та древніх фортець. Саме про палаци на узбережжі Босфору я розповім сьогодні. Найрозкішнішим з них є Долмабахче Dolmabahçe Sarayı) - найбільша з імператорських резиденцій на Босфорі. Назва його означає «заповнений сад»: раніше на цьому місці була затока, яку багато років засипали, — «заповнювали», — перш ніж розбити тут палацові сади. Десь тут Мехмед Завойовник витягнув з води свої кораблі, щоб в обхід візантійського ланцюга перетягнути їх до Золотого Рогу.

Тут зібрані світлини з подорожі паромом по Босфору. Визначним пам’яткам Босфору і Прибосфор’я: палацам, дерев’яним віллам та фортецям будуть присвячені окремі сторінки. Босфор — душа Стамбулу, він розділяє світи і зв'язує південь і північ. Звивиста протока завдовжки близько 33 кілометрів сполучає Чорне море з Мармуровим і відокремлює Європу від Азії.

Бейоглу (Beyoğlu) — район на північному березі Золотого Рогу, нове місто напроти Старого Константинополя. Тут відвіку селилися іноземці і іновірці: генуезькі купці колись заснували на березі затоки колонію Галата (Galata) і добилися у візантійського імператора майже повної екстериторіальності; навіть місцевий губернатор призначався з Генуї. Символ незалежності італійської колонії — сувора Галатськая башта — до цих пір височіє над Золотим Рогом.  

Мечеть Сулейманіє (Süleymaniye Camii, 1550-1557) стоїть на горбі над Золотим Рогом (і, говорять, з року в рік потрохисповзає в затоку). Це, без сумніву, найкрасивіша мечеть Стамбулу, шедевр архітектора Синана. Синан, що скромно називав будівлю «роботою підмайстра», особливо був стурбований красою і гармонійністю її силуету. Тому кращий вигляд на мечеть не поблизу, а знизу — із Золотого Рогу або з Галати.  

    У Святої Софії трамвайні колії різко повертають вліво і спускаються вниз по вулиці Алемдар (Alemdar Caddesi) уздовж стіни парка Гюльхане (Gülhane Parkı), продовження першого двору Топкапи.

Площа Беязит (Beyazit Meydanı) — метушливий і галасливий центр Старого міста: тут чад і гуркіт, тут кінцева зупинка половини міських автобусів і маршрутів, тут відразу зникає туристичний лиск Султанахмету, і чутно б'ється справжнє серце Стамбулу. Серце це — базар: найбільший в світі ринок розташований відразу за площею.

Коли турки опанували Константинополем, палац візантійських імператорів знаходився в такому запустінні, що жити там султанові було просто непристойне. Отже Мехмед Завойовник придумав наступне: для свого бурхливого особистого життя він побудував палац (що не зберігся) на третьому горбі міста, а для управління імперією — офіційну резиденцію Топкапи (Topkapı Sarayı — «Палац гарматних воріт») на першому горбі, на самому кінчику півострова.

Площа Султанахмет займає територію константинопольського Іподрому, частини Великого імператорського палацу та декількох центральних візантійських площ і будівель. Строго кажучи, вона складається з двох площ: Султанахмет (Sultanahmet Meydanı), з доглянутими газонами і клумбами між Святою Софією, вулицею Діван-йолу і Блакитною мечеттю, і площі Іподрому (At Meydanı).

Свята Софія (церква Божественної Мудрості) - одна з найважливіших і найпрекрасніших будівель в історії світової архітектури. Освячена 27 грудня 537 року.