Україна

Видубицький монастир - чудовий архітектурний ансамбль храмів у стилі українського (козацького) бароко, що розташований на схилах Печерських пагорбів майже на березі Дніпра. Заснований монастир був ще до прийняття християнства на Русі, а його підземні печери вважаються старішими за Лаврські. Монастир вперше згадується в Повісті врем'яних літ у 1070 році. Будівництво архітектурних споруд монастиря, що збереглись до наших днів, розпочалось у другій половині XI ст. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, поблизу його заміської резиденції - Красного двору. А остаточно ансамбль Видубицького монастиря сформувався з середини XVIII століття....

Сьогодні пощастило прогулятися Ботанічним садом ім. Гришка на Печерську і насолодитися київською осінню. Цього тижня золота осінь досягла свого апогею. Особливо неповторно на тлі жовтогарячого лист виглядають барокові бані Видубицького монастиря та дніпровські схили. \

9 травня вперше в житті піднявся на Говерлу. Зробив це з метою потренуватися перед сходженням на Ньїрагонго в рамках Великої Африканської експедиції. Попри великі складності (сніг, стрімкий і слизький підйом, дощ і сильний вітер) сходження виявилося успішним. Підйом до вершини від турбаза "Заросляк" зайняв 2 год. 20 хв. А ось з погодою не пощастило: вершина і більше половини шляху було вкрито густим туманом і хмарами. Тому фото будуть представлені лише з нижніх висот.

У травневі вихідні подорожував Верхнім Пороссям (або Надроссям). Довгий час цей етнорегіон залишався для мене Terra Incognita незважаючи на відносно близьке розташування до Києва. Маршрут подорожі охоплював північний схід Вінниччини ззаїздом на територію Житомирщини і Київщини. В містечках і селах регіону зберіглося багато гарних палаців різних стилів - резиденцій польських панів, а пізніше - російських генералів. Є давні костели, синагоги і досить оригінальні православні храми. На берегах Росі та її притоків зустрічаються старовині млини. Маршрут виглядав так: Тетіїв - Чагів - Мала Ростівка - Плисків - Круподеринці - Погребище - Спичинці -...

З запізненням, але нарешті відкрив сезон цьогорічних подорожей. Взагалі, за 14 років активних мандрівок в мене ще не було такої довгої перерви: я не подорожував з літа минулого року. Тому сьогоднішній марш-кидок Східним Поділлям приніс нереальне задоволення. Маршрут: Мурафа - Шаргород - Муровані Курилівці - Зіньків - Сутківці Мурафа. Костел та монастир Непорочного Зачаття Діви Марії: Мурафа: Панорама Шаргорода: Шарогород. Костел Флоріана Шарого: Замковий палац в Шаргороді: Старовинні єврейські будиночки в Шаргороді: Шарогород. Найстаріша в Україні синагога: Шаргородський колорит: Муровані Курилівці: палац Комарів з...

З майже з усіх відвіданих в Україні музеїв просто неба, Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі залишив найкращі враження. Він є дуже компактним, насиченим і різноманітним. Крім декількох шедевральних дерев'яних храмів і традиційних сільських хаток в Переяславському скансені можна побачити приклади житла часів Київської Русі і Козацької доби, а також декілька справді цікавих музеїв. Найпопулярнішою і найвеличнішою з усіх храмів скансену вважається дерев'яна церква Святого Георгія Переможця і Різдва Богородиці, збудована у 1769 році в селі Андруші біля Переяслава. У 1970-му це село було затоплене водами...

Переяслав - одне з найстаріших і досить значущих міст Русі-України. В часи Київської Русі було столицею Переяславського князівства, в Козацьку добу "прославилося" Переяславською Радою - сумнозвісною угодою з москалями. Сьогодні Переяслав - це, перш за все, місто-музей. Кількість музеїв тут зашкалює - близько 3-х десятків. Про найцікавіший з них - Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, я розповім окремо. А сьогодні буде про архітектуру міста. Пам'ятки козацької (і навіть давньоруської) доби тут трохи збереглися, є трохи старої забудови кінця ХІХ - початку ХХ ст. Але, на жаль, цілісного міського ансамблю в Переяславі...

Поряд із дендропарком "Софіївка" в Умані, дендропарк "Олександрія" у Білій Церкві вважається найдовершенішим зразком паркового мистецтва в Україні. "Олександрія" достатньо близько до Києва, тому оглянути чудовий парк і повернутися до столиці можна за 1 день. Дендропарк розташований уздовж річки Рось, а на його території знаходиться декілька штучних озер з містками і водоспадами, багато зразків класицистичної паркової архітектури та скульптури і, звичайно, безмежна кількість рослин. Парк наприкінці XVIIІ століття створили великий коронний гетьман Польщі Францішек Ксаверій Браницький разом із своєю дружиною Олександрою Енгельгардт (Браницькою...

Найсхідніший райцентр Тернопільської області, містечко Гусятин (7,7 тис. мешканців) колись розташовувався по обох берегах Збруча. У 1772 році його розділив австрійсько-російських кордон, а в міжвоєнний період - польсько-радянський. Сьогодні колишнє містечко розділяє хіба що Збруч: з тернопільського боку Гусятин - селище міського типу з багатьма збереженими пам'ятками, а з хмельницького боку - звичайне село. Назва поселення транформовувася століттями: спочатку Всятин, потім - Усятин, і нарешті - Гусятин. Є принаймні три версії походження назви містечка. Перша - від імені чи прізвиськ Ус, друга - від розповсюдженої в цій місцевості рослини ...

Якщо ви будете їхати у Гусятин та Сидорів, то, скоріш за все, повертати з траси Тернопіль - Чернівці ви будете у вже відомих нам Копичинцях. Перше село по дорозі називається Чагарі. Воно є дуже маленьким і там немає архітектурних пам'яток. Проте дещо заставить вас зупинитися в ньому принаймні тричі. "Дещо" - це справді унікальні скульптурні композиції. Їх всього три, і вони кинуться в очі будь-якому туристу і не лише туристу. Створив ці унікальні шедеври скульптор Олексій Степанов на замовлення заможного мешканця Чагарів, підприємця Михайла Мацієвського. Сам О. Степанов вже встиг побути футболістом, попрацювати у Бельгії і Голандії, а...

Трибухівці (з 1964 по 1991 - Дружба) - велике село (4,2 тис мешканців) на виїзді з Бучача в бік Чорткова. Відомо з XVI століття, а у 1672 році згадано у щоденнику відомого мандрівника Ульріха фон Вердума. У першій половині ХІХ століття власниками Трибухівців була вірменська родина Кшистофовичів. В кінці століття село перейшло Корнелію Городиському гербу Корчак, а після його смерті - сину Францішку. Городиські мали у Трибухівцях еклектичній палац, який не дожив до наших днів. Відомо, що римо-католицька парафія в Трибухівцях існувала у 1761 році та належала до Устенського (Галицького) деканату. У 1763 році закінчили будівництво парафіального...

Дивіться також: Бучацький замок Бучач можна сміливо віднести до трійки найцікавіших для туриста – поцінувача старовини міста Тернопільщини наряду з Чортковом та Бережанами. Кількість різноманітних пам’яток на душу населення (близько 12 тис мешканців) тут дійсно зашкалює. І нехай місцевий замок сьогодні сама руїна, Бучач – це місто, в якому створили кращі свої шедеври скульптор Пінзель і архітектор Меретин, серед яких – найвишуканіша в Україні ратуша та декілька культових храмів. Найдовершеніша в Україні ратуша знаходиться тут, у Бучачі, посеред майдану Волі. Замовив це диво тодішній власник міста, канівський староста Микола Потоцький,...