Україна

Олеський замок, напевно, найвідоміший на Львівщині. Входить в маршрут "Золота підкова Львівщини" разом із Підгорецьким та Золочівським замком. За інтер'єрами - це, однозначно, замок №1 в Україні, передусім завдяки влаштованій тут Борисом Возницьким філіалу Львівської галереї мистецтв. Крім замку в містечку Олесько є шикарний італійський замковий парк, монастир капуцинів, костел та синагога. Замок заснований одним з синів галицько-волинського князя Юрія Львовича (Андрієм або Львом). Перша письмова згадка про нього відноситься до 1327 р. Тоді Олесько згадується як володіння мазовецького галицько-волинського князя Болеслава-Юрія II...

Замок у Підгірцях поряд з іншими відомими замками в Олеську і Золочеві, входять до замків так званої "Золотої підкови Львівщини". Як правило, туристичні фірми зі Львова возять туристів в саме ці три замки, хоча на теренах Львівщини є й не менш цікаві: Свірж, Жовква, Старе Село. Проте, саме Підгорецький замок - мій найулюбленіший. Як дістатися сюди громадським транспортом - не знаю. Думаю, це важко. Найкращий варіант - то, мабуть, пішки з Олеська.   Крім замку Конєцпольських в Підгірцях є італійський і французький парки, шикарний костел Св. Йосифа, бароковий заїзд, Василіянський монастир, городище Плісненськ. Майте на увазі, що якщо ви...

В 2 кілометрах від траси Золочів - Броди неподалік від містечка Сасів лежить маленьке село Ушня. В селі є костел св. Юзефа, зведений у 1900 - 1901 роках у стилі необароко. Костел дуже симпатичний, але, на жаль, помираючий: Храм прикрашають скульптури св. Юзера (Йосипа), та свв. апостолів Петра і Павла: Святий Йосип: Святий Петро: Сігнатурка костелу: Дерев'яні двері храму: Неподалік від костелу є церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, збудована у 1904 році на місці дерев'яного храму: Залишки якоїсь старої будівлі поблизу церкви: Типова хата в Ушні: Костел і церква разом:

Приблизно посередині між Золочевим і Підгірцями лежить старовинне містечко Сасів, засноване руським воєводою Іваном Даниловичем на початку XVII століття. Назва Сасів походить від надпису на родинному гербі Даниловича «SAS». В колишньому містечку, а сьогодні - селі, збереглося декілька пам'яток: неоготичний костел, дерев'яна церква, залишки старої забудови. Перша і найцікавіша пам'ятка Сасова - костел Різдва св. Йоана Хрестителя, зведений у 1864 році у стилі неоготики. До цього на його місці стояв храм, побудований у 1631 р., який згорів. Костел використовують по святах. Дзвіниця костелу: Трохи в глибині села є дерев'яна Миколаївська...

Якщо їдете з Золочева на Підгірці, то перше село на трасі - Єлиховичі. За легендою, назва пішла від фрази "Є лихо вічне": так зазвичай казала охорона Золочівського замку, показуючи в сторону, де сьогодні знаходиться село. Перша згадка про село - 1447 рік. У XVII столітті, як і сусідній Золочів, Єлиховичі належали Собєським. Населення села сьогодні - близько 800 мешканців. В селі ліворуч від дороги є цікавий костел Воздвиження Чесного Хреста. Костел зведений перед самим початком Другої світової - у 1938 році у стилі конструктивізму. Автор проекту - львівський архітектор Вавжинець Дайчак. Храм було закрито у 1945 році і через 5 років його...

Назва міста швидше за все пішла від польського "зло чув". Відомо, що вже у 1180 році в межах сучасного Золочева існувало місто з назвою Радече. Перші боярські дерев'яні укріплення з'явилися на пагорбі Купина при злитті рік Золочівка і Млинівка ще у ХІІІ столітті. З того часу Золочів мав велике стратегічне значення, як східний форпост на підступах до Львова. Перша згадка про поселення відноситься до 1423 року, коли воно перейшло від відомого галицького року Кердеїв у володіння Яна Менжика. У 1427 році "вілла Золочів" згадується як власність литовської родини Щеголів. У 1441 році король Владислав надав Золочів разом з навколишніми селами...

На трасі Львів - Тернопіль між Золочевим і Зборовим лежить село Плугів, що лежить серед пагорбів Вороняків і Гологорів. Неподалік від австрійського залізничного тунелю дуже гармонійно розташувалася типово галицька трибанна дерев'яна церква св. Параскеви, зведена у 1715 році. Про історію виникнення села розповідає сайт Плугівської загальноосвітньої школи: Перша згадка про село Плугів відноситься до 1469 року. Саме тоді пан Свинка показував королівським ревізорам «акт вічного надання». Село звалося тоді Плєхов, а в пізніших актах – Плухів. У 1477, Павло, власник Олеська, позичив у Петровського 60 гривень, зо що віддав йому село Плугів. За...

В селі Сидорів Гусятинського району, документально відомого з з XIV століття, на витягнутому плато на пагорбі, який з трьох сторін омиває річка Суходіл, височіють руїни замку-кораблю, збудованого з місцевого ламаного вапняку. Точний час його побудови невідомий, але традиційно прийнято вважати, що твердиню збудовано у 1640-х роках польським коронним гетьманом, воєводою чернігівським і володарем сусіднього Гусятина та його околиць Марцином Калиновським. Оскільки вежі і бійниці замку більш характерні для оборонних споруд другої половини XVI ст., логічно допустити, що Калиновський лише розбудував і укріпив замок. Сам Марцин Калиновський був...

Красень Дністер в’ється змійкою між Буковиною і Тернопіллям, створюючи між ними природній кордон. В одному місці він вигинається майже на 360 градусів, утворюючи трикілометровий меандр, посеред якого лежать Заліщики – колишній польський курорт № 1, а сьогодні – просто райцентр Тернопільської області. Назва, скоріш за все, походить від проживання перших поселенців, які жили «за лісом». А можливо ї від «ліщини»: у Х – ХІ столітті по Дністру проходив важливий шлях між Галичем та Молдавією. А купці, начебто, відпочивали під заростями ліщини. Перші згадки про поселення відносяться до 1444 та 1469 років. Хоча за історичними дослідженнями,...

Назва міста іноді насторожує тих, хто вперше її чує. Не менше лякає вона і мешканців Чорткова, які навіть намагалися підняти питання про перейменування його на більш богоугодну назву – Богородичне. А дарма, нічого «диявольського» у назві цього подільського містечка немає: вважається, що вона походить від одного з перших власників Єжи Чартковського, який у 1522 році збудував тут перший дерев’яний замок. Хоча, і це лише здогадки: ще у 1427 році поселення згадується як Чартковіце, що було власністю Прадонтича і належало до Теребовлянського повіту. То ж таємницю назви ще належить розгадати майбутнім поколінням. А головне — «чортову» назву з...

У найгарнішому місті Тернопільщини мусить бути найгарніша ратуша. У випадку з Чортковим так і є. Ба більше - у Чорткові - дві ратуші. Перша з них, стара ратуша, є унікальною для України завдяки дерев'яній фахверковій вежі. Ідея створити на початку ХХ століття подібний шедевр не була випадковою. На той час бургомістром Чорткова був Людвік Носс, який до того навчався фармакології у Швейцарії та Данії. Напевно, перебуваючи в цих країнах, Людвіку Носсу так сподобався стиль західноєвропейських міських будиночків із шпилястими верхами та дерев’яними балками, що він вирішив саме в цьому стилі спорудити міську ратушу із чотирикутною годинниковою...

Чортків - унікальне місто. Тут - два костели, дві ратуші, дві синагоги, дві дерев'яні церкви. При чому, церкві не прості. Обидві - еталони народного дерев'яного зодчества Поділля і Карпат.   Перша церква, Вознесенська, зовсім недалеко, по дорозі до залізничного вокзалу. Дерев’яна Вознесенська церква трохи молодша за свою посестру з лівого берегу Серета – Успенську (з якою ми пізніше такою познайомимося) і являє собою один із найбільш довершених творінь подільської школи народної архітектури. Храм постав у тодішньому передмісті Чорткова, Долішній Вигнанці, у 1717 році (за іншими даними – у 1738), хоча церква, зруйнована турками і татарами,...