Шпиків

- Це і є ваш замок? - спитав я у місцевого мешканця передпенсійного віку.
- Так! Був замок, поки демократи не прийшли... - відповів той, усміхнувшись.

Так розпочався мій огляд замку Свейковських у Шпикові - депресивному східноподільському містечку. Таким депресивним він став, напевне, саме тоді, коли "демократи прийшли": колишній замок заселили мешканці, а найстаріший на Вінниччині цукровий завод ті ж самі мешканці майже повністю розтягнули цеглина за цеглиною... Незважаючи на всю депресивність Шпикова, на Вінниччині є міста і по жахливіше: наприклад, Тиврів.

Містечко Шпиків, що розташований на річці Шпиківка на дорозі, що веде з Немирова до Могилів-Подільського, вперше згадується 7 травня 1494 року, як власність брацлавського зем'янина Сенка Кішки, надана йому великим князем литовським і руським Олександром. Наступна згадка про поселення - у документах 1507 року, де воно згадується, як "Ошпиків". Спадкоємець першого власника Іван Кішка продав Шпиків і кілька поселень у 1582 році князю Янушу Острозькому. після того містом володіли ЗамойськіКонєцпольські і Любомирські.

У 1711 році під час Прутського походу у Шпикові зупинявся російський цар Пьотр І, про що писав Олександр Пушкін в "Історії Петра". Певний час Шпиків належав Октавії - донці Станіслава Щенсного Потоцького. В середині XVIII ст. вона вийшла заміж за Леонарда Свейковського - одного з опікунів дітей князя Станіслава ЛюбомирськогоШпиків став одним з перших володій Свейковських. Пізніше Леонард Свейковський придбав ще три десятки маєтків на південно-східному краю Речі Посполитої, а в 1790 році став Подільським воєводою.

У 1760-му році Леонард Свейковський збудував у Шпикові замок-резиденцію в бароковому стилі. Він складався з чотирьох схожих один на одного будинків, які утворювали внутрішній квадратний двір. Палацові будівлі з високими дахами вінчали чотири шестигранні в плані двоповерхові вежі. З них залишилася лише одна кутова вежа з шоломоподібною покрівлею.

Найвищою спорудою резиденції була і залишається велика квадратна в плані надбрамна вежа, що трохи виступає назовні. На жаль, згодом вона втратила своє витончене барокове завершення, і сьогодні в ній мешкають звичайні люди.

Замок лежить у підніжжя пагорба над ставком. Через особливості рельєфу зовнішні фасади замку переважно двоповерхові, а фасади, що виходять у внутрішній двір - одноповерхові, крім надбрамної вежі. Замок ніколи не зазнавав нападів, оскільки татари і турки в той час вже нападали на Поділля. Хоча у разі небезпеки облогу він міг витримати. Не зачепили замок і російські війська Апраксіна, які подавляли повстання Барських конфедератів, бо Свейковські булі противниками конфедерації.

В декількасот метрах від замку збереглася сильно перебудована вілла керуючого маєтком, створена в еклектичному стилі на початку ХХ ст. за проектом Владислава Городецького, автора мавзолею Потоцьких-Свейковських у сусідній Печері та автора багатьох київських шедеврів.

Після Леонарда Свейковського Шпиковим володіли були його старший син Міхал і онук Леон Свейковський. У 1844 році Леон Свейковський побудував в Шпикові цукровий завод - один з найперших і найбільших на Поділлі. Виробництво приносило значний прибуток, а продукція заводу відзначалася почесними нагородами Петербурзького, Московського та Нижегородського ярмарків. Шкода, але старовинні будинки заводу шпиківчани зруйнували вже за часів Незалежної України. Залишилися стояти лише дві труби.

У 1865 році Леон Свейковський продав замок камер-юркерові височайшого двору Миколі Балашову. У 1907 році тут сталася велика пожежа. Після приходу більшовиків було розібрано три вежі, а на території збудовано безлику споруду.

Ленін на замковому подвір'ї:

Замок з боку подвір'я:

Про церкву Покрови у Шпикові вперше згадується у 1767 році. Тоді це був дерев'яний храм, який мав старовинний іконостас і італійський живопис. У 1856 році до церкви прибудували три приділи з залізними дахами, а у 1863 році - дерев'яну дзвіниця з залізним дахом. Ймовірно, та церква не збереглася, а ту, що ми бачимо сьогодні, скоріш за все - новоділ.

З тих пір, як я вперше відвідав Шпиків (2010 рік), замок істотно заріс деревами. Зараз (2016 рік) його стало видно значно менше:


 

Коментарі

цікаво, як там в замку живеться, і що там всередині.

а чому " був замок та...". будівлі-то лишилися і такого вигляду вони, напевно, набули ще за радянських реконструкцій.
п.с. вибираєтеся і на Східне Поділля? то цікаво, можна було б кооперуватися:) в мене у Хмільнику є невеличкий "маєточок", то ж у тих краях буваю часто

Ну то дядька так сказав. А що він мав на увазі, фіг його знає.
Це я був там ще півтора роки тому. Зовсім мало поїздив. А ближче до літа хочу основательно поїздити Вінниччиною. Так що можемо скооперуватися. Тим більш, що є на чому поїздити.

Думаю тим, хто там живе, глибоко паралельно: замок то чи не замок

Єдине, що хоч трохи схоже на замок - це надбрамна вежа, а кутова взагалі бутафорно виглядає.

Та сам замок, взагалі, бутафорський. Просто палац, стилізований під замок.

ти ж писав, що в другій половині 18 століття він міг витримати облогу...

Я так і знав, що ти до тих слів причепишся :)

цікаво ж, що і до чого :)

льова класний!
тіко постамент якийсь під нього геть невідповідний :)

Та був нормальний постамент, поки демократи не прийшли :)

та еті дємакрати такоє натварілі с іх украінізациєй, гаварят там тварятся савєршенно дікіє вєщі... :)))

так, заводи поруйнували, колхози розвалили...

Не оборонний не такий би цінний був :)

навіть, якщо це не справжні вежі і мури, а стилізація :)

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Замок в Шпикові [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Замок в Шпикові [...]

До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замк
Користувач посилається на ваш запис з До 23-ї річниці Незалежності: колекція українських замків і фортець пишучи: [...] Замок в Шпикові [...]

Розташування

Scroll to Top