Львів

Пару тижнів тому після півторарічної перерви нарешті потрапив до Львова. Неймовірна ностальгія і бажання повернутися туди. Адже два роки свого життя я віддав цьому місту, працюючи у Львівській обласній раді. Вирішив присвятити день іншому Львову, де немає туристів, але який не менш прекрасний за Львів традиційний.  Вілла Дуніковського на вул. Драгоманова Вілла на вул. Лемика Замок на вул. Генерала Чупринки Палац гіпсових королів на вул. Мельника  Вілла на вул. Уласа Самчука Палац Потоцьких на вул. Коперника вул. Тиктора Майоліка-хаус на вул. Л.Курбаса Майоліка-хаус на вул. Л.Курбаса Меркурій на вул. Січових Стрільців вул. Січових...

14.07.2014

Львівська цитадель - ще одне місце наряду з Високим замком, з якого гарно проглядається середмістя Львова. Крім огляду фортифікацій міста австрійської, цитадель - чудове місце для проведення вечорів. Ідеальне це місце і для зустрічі світанку, і для усамітнення, і, навіть, для напівцивілізованого вживання спиртних напоїв. Ратуша і Катедра: Гора Високий замок і середмістя: Перша башта цитаделі: Головний корпус цитаделі: Друга башта цитаделі: Третя башта. На неї можна залізти, але ми не ризикнули. В четвертій башті влаштовано п'ятизірковий готель: Ніч насувається все ближче: Ще декілька поглядів на львівське середмістя:

09.04.2011

Місто Винники, яке сьогодні територіально належить до Львівської міської ради, відомі з 1352 року. Перша згадка про містечко міститься в привілеї польського короля Казимира ІІІ для дітей львівського війта Бертольда про надання їм села Малих Винник та інших населених пунктів. З другої половини XV ст. до початку XVII ст. Винники належали родини Лагодовських і у 1606 році отримали Магдебурзьке право. Приблизно у той час у Винниках з'явився мурований замок, який, очевидно, постав на місці свого попередника, який міг існувати ще з княжих часів. Замок являв собою укріплену садибу бастіонного типу, що знаходилася на Глинянському шляху, яки вів на...

29.03.2011

Сьогоднішній день виявився дуже насиченим. Завдяки сьогодні побачив у Львові стільки цікавого, скільки не бачив на всі 3 місяці. А ще встигли подивитися Винники, піднятися на Чортові скелі, побувати в Лисиничах і зустріти вечір на цитаделі. Але спочатку була вулиця Пекарська. На своєму початку вулиця виглядає так: Йдемо далі: Обожнюю такі кутові будиночки. В Чернівцях їх бачив багато. Ось і у Львові побачив: Палац Семенських-Левицьких (1877 р.) у стилі французького бароко, архітектор А.Вагнер: Монастир сакраменток з костелом Заручин Марії (1744 - 1780): Львівський університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького (в...

27.03.2011

Не скажу, що час був дуже вдалим для фотографування заходу сонця. Під вечір чисте львівське небо окуnали хмарки, які, з одного боку, не дали насолодитися процесом відходу сонця до сну, а з другого - прикрашали вечірнє небо яскравими червоно-фіолетовими кольорами. Вечір почався з роздивляння пам'яток Львова з висоти пташиного польоту. Зверху вони виглядають зовсім по іншому. Так виглядає львівське середмістя: Кармеліти босі і Бернардини: Костел Марії Сніжної, вежа Корнякта та Домініканський: Церква Параскеви П'ятниці: Святий Юр та Ельжбєтка: Ратуша: Костел Єзуїтів: Вірменська дзвіниця: Бернардинський монастир: Костел Кармелітів...

13.03.2011

Сьогодні несподівано опинився на Личаківському цвинтарі. Ви запитаєте, як це так, несподівано? А от так. Бродив по місту у пошуках взуттєвого магазину і раптом натрапив на цвинтар. Ні, я, звичайно, планував найближчим часом відвідати Личаків, але що це буде сьогодні, ні як не міг передбачити. Цвинтарні каплички, які я так обожнюю, не могли залишити мене байдужим, і я кинув усе і заплативши 10 гривень, пішов гуляти по Личаківському цвинтарю. Сьогодні, власне, будуть лише каплички. Вони і були ціллю відвідання. Гробниці і поховання Личакова - то інша, окрема тема. Залишимо її на потім. Парад капличок перед центральним входом: Каплиця-...

12.03.2011

Вітаю, друзі! Щойно повернувся зі Львова (візит туди і був основною причиною моєї неактивності в останній тиждень). Я завжди боявся, що закохаюся в це місто, і що Чернівці і Кам’янець перестануть бути для мене “the must” після того, як я ближче познайомлюся зі Львовом. Тому і боявся глибше вивчати його, захоплюватися ним. Так і відбулося. На сьогодні Львів для мене – найкраще місто. Відразу ж хочу попросити вибачення у всіх моїх львівських друзів і знайомих за те, що не з ким так і не зустрівся. Поїздка була не краєзнавчою, а робочою. Часу дійсно не було. Якщо він і був, то тільки тоді, коли нормальні люди ще або сплять, або працюють. Але є...

15.11.2010