No name

З Новосілки починається наше знайомство з Заліщицьким районом Тернопілля. Розташована вона на березі річки Хромава на шляху з Борщова до Заліщиків. Село надзвичайно цікаве: тут збереглася замкова вежа XVII століття, шляхетських мавзолей у класицистичному стилі, симпатична церква та чудовий пам’ятник-кенотаф Борцям за волю України. Вперше поселення згадується у 1530 році під назвою Новосілка Костюкова. Сільська легенда розповідає, що колись на місці сьогоднішньої Новосілки було поселення, яке дотла спалили татари. Врятувався лише один якійсь Костюк, який разом із родиною оселився тут. З поваги до Костюка поселення стали називати Новосілкою...

Назва цього села на березі Нічлави, відомого з XV століття, змінювалася неодноразово. Спочатку воно було «Каролівкою», за австрійських і польських часів – «Корольовкою», за часів совєцької окупації – «Коралівкою». Сучасну назву «Королівка» село отримало у 1989 році. Кололівка, передусім, відома спелеологам, адже поблизу неї розташована карстова печера Оптимістична, яка занесена до Книги рекордів Гінесса, як найдовша в світі гіпсова печера, найдовша печера Євразії та третя за довжиною серед печер світу. Довжина її ходів складає понад 240,5 км, а площа – близько 2 гектарів. Зустрічаються сталактити і геліктити. Якщо вірити Вікіпедії, то на...

Каштел Люкшич, напевне, найцікавіше з містечок, що входить до муніципалітету Каштела. Тут знаходяться відразу 2 замки, обидва симпатичні і відреставровані. Цього ранку йшов дощ, море бушувало, на небо було затягнуте хмарами, що рухалися незвичайно швидко. Це лише додавало паз мурого шарму містечку з двома середньовічними твердинями. Першим з’явився замок на західній околиці містечка. У 1482 році його збудував дворянин Миховіл Розані на морському узбережжі. Замок знаходиться безпосередньо на узбережжі, і тому презентабельний вигляд має лише з боку моря. Замок Розані: Замкова брама з боку міста: Замкове подвір’я: Замкові мури і церква Св...

У 1476 році письменник, гуманіст і полководець в битві при Лепанто Коріолан Чіпіко спорудив на березі Адріатичного моря свій особняк, який пізніше отримав назву Kaštel Stari («Старий Замок»). Резиденція була поєднанням фортеці і палацу і з’єднувалася з сушею за допомогою мосту. У 1493 році замок охватила пожежа, після чого вібу був реконструйований і ренесансному стилі з аркадами. Це – не замок. Це просто панорама Старої Каштели на фоні гори із благозвучною назвою Козяк. Сам замок одноповерховий і дуже дуже скромний. Навколо замку – скупчення справжньої старої далматинської архітектури. Як ви вже встигли помітити, вона не відрізняється...

Замок у Новій Каштелі збудував у 1512 році дворянин з Трогіра Пітер Антон Чіпіко. Від був прямокутний у плані і оточений оборонними мурами зі східного, північного та західного боку. З півдня фортецю захищали води Адріатики. У 1775 році на березі моря побудували прямокутну сторожеву вежу, яка одночасно слугувала і міської ратушею.     Приклад із замком у Новій Каштелі доводить, що ситуація із псуванням архітектурних пам’яток новими прибудовами і знищення історичного ландшафту міста має місце не лише в Україні. Біля замкової вежі йде будівництво нового готельно-розважального комплексу. Ще декілька місяців, і башта в Новій Каштелі просто...

В декількох кілометрах від Борщова по дорозі на Заліщики на високому пагорбі над долиною річки Нічлава біля села Висічка (0,6 тис. мешканців) височіють залишки замку XVII століття. Це місце вражає кожного, хто вперше потрапляє сюди. Ну і що, що від замку залишилися лише півтори вежі? Місце – напрочуд мальовниче, а краєвиди навколо – неймовірно захоплюючі. Коли виникла Висічка, невідомо. На її місце ще за часів Русі було городище. Назва, ймовірно, походить від «січі», тобто битви, яка, можливо, відбувалася тут за давніх часів. Не залишила історія і даних про фундаторів замку. Перша згадка про замок у Висічці датується 1672 роком, коли він...

Каштел Штафіліч (Kaštel Štafilić) – найзахідніше містечко муніципалітету Каштела, поблизу якого розташований міжнародний аеропорт «Спліт». Відомо двома гарно збереженими замками, костелом Св. Юрія з граційною вежею-дзвіницею та оливковим деревом, якому понад 1500 років.   Замок, відомий як «Ротондо» був побудований на узбережжі у 1508 році дворянином з Трогіра Стефаном Штафілео. Прізвище цього роду походить від «staphile», що в перекладі з грецької означає «виноград». Зображення виноградних гроздів, до речі, й прикрашають родовий герб. Замок був розташований на рифі. З боку суші його огороджував глибокий рів, а до самку вів підйомний міст....

В це невеличке село, яке територіально належить до Чортківського району, ми попали не по своїй волі. Заблукавши в Бурдяківцях і виїхавши на Дубівку, єдиним способом повернутися на трасу Скала-Чортків було їхати через Чорнокінецьку Волю. Які тут дороги, сподіваюсь, розповідати не варто. Нічого особливо цікавого в селі немає, хоча поселення старе: 1654 рік, якщо вірити Вікіпедії. Є стара дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, що походить з XVIII століття. Однокуполька, але дуууууже довга. Напевне, продовгуватий бабинець добудували значно пізніше. Ще є нова церква, також присвячена Різдву Пресвятої Богородиці. Висновок: спеціально їхати...

Каштела – місто з населенням у 34 тис. мешканців, що витягнулося майже на пару десятків кілометрів уздовж Адріатичного узбережжя від Трогіра і майже до Спліта. По суті, воно складається з семи невеликих містечок: Kaštel Gomilica, Kaštel Kambelovac, Kaštel Lukšić, Kaštel Novi, Kaštel Stari, Kaštel Sućurac і Kaštel Štafilić. Каштела було заснована ще греками, як вантажний порт поблизу античного міста Салона (зараз – містечко поблизу Спліта), але вже за часів Римської імперії втратила своє стратегічне значення і стала курортним містечком. Після розпаду імперії Каштела, як і Спліт з Трогіром, довго переходила з рук у руки, аж поки у 1420 році...

Бурдяківці (Борщівський р-н) – перше село по дорозі зі Скали до Чорткова з населенням трохи більше 1 тис. мешканців. Назва походіть від маленької річки Бурди, що протікає скрізь село в впадає у Збруч. Перша писемна згадка про поселення відноситься до XV століття, а упродовж ХІХ століття Бурдяківцями, як і сусідньою Скалою, володіли Голуховські. У радянський час поро Бурдяківці згадувати не любили. Не дивно, адже тут знаходився секретний об’єкт: підземна пускова установка міжконтинентальних ракет стратегічного призначення. Установку ліквідували після того, як на початку 90-х перший Президент України подарував сусідній державі нашу ядерну...

Сегет – рибацьке поселення з населенням 4,6 тис мешканців, розташоване на березі Адріатичного моря на захід від Трогіра по дорозі на вже відому нам Марину. Сегет засновано у 1564 році венеціанським князем та капітаном Трогіра Августином Бемба. Він дозволив писарю трогірської міської скарбниці Якову Ротонду побудувати тут замок для захисту місцевих мешканців у разі можливого нападу турків. Сьогодні муніципалітет Seget складається з 6 сіл: Bristivica, Ljubitovica, Prapatnica, Seget Donji, Seget Gornji i Seget Vranjica. Seget Donji:  Seget Vranjica:

Марина – село з населенням 4,7 тис мешканців в декількох кілометрах на захід від Трогіру. Розташоване з обох берегів мальовничої бухти, яку окупували маленькі та великі риболовецькі яхти. Поруч – рідкі для Далмації піщані пляжі, а вся набережна насичена запахами смаженої риби. Протягом 1495-1500 єпископи з Трогіру збудували на острівці в маленькій бухті свою літню резиденцію, яка являє собою чотирьохгранну замкову вежу з зубцями. Башта ремонтувалася після воєн 1657 та 1717 років, і була реконструйована у 1971 – 1972 роках. Ще до початку ХХ століття між баштою та сушею був канал, пізніше засипаний. В селі є два храми: Івана Хрестителя з...