В одні з серпневих вихідних я вперше опинився у справжньому Поліссі. А вийшло це несподівано. Я мав їхати на 3 дні у польські Татри, щоб проїхатися і пройтися маршрутом, який давно розробляв і про який давно мріяв. Але на прикордонній станції Мостиська ІІ мене висадили з поїзду Київ-Перемишль, хоч усі документи для виїзду за кордон в мене були оформлені бездоганно. Але перевірці по базі з'ясувалося, що у реєстрі Прикордонної служби я досі рахуюсь, як директор державного підприємства.
Я, звичайно, був дуже засмучений, бо не був за кордоном майже 2 роки. Провівши півночі на порожньому вокзалі, під ранок я повернувся до Львова, поспав декілька...