No name

На свій черговий День народження у липні 2024 року традиційно відвідав свої улюблені Чернівці, щоб зустрітися з родиною, яка зараз проживає у Сучаві. На цей раз вийшло не лише полюбуватися Чернівцями, але й прокотитися з старшою донькою Маргаритою Буковинськими Карпатами.  Маршрут вийшов такий: Чернівці - Дубівці - Чортория - Вижниця - Виженка - перевал Німчич - гора Чораль - Смугарівська долина - Розтоки - Мариничи - Усть-Путила Цього разу знали апартаменти на моїй найулюбленішій вулиці Чернівців - Rathausstrasse, в одному за найкрасивіших будинків міста у стилі модерн - будинку з атлантами на розі Rathausstrasse (Головної) та ...

В одні з червневих вихідних відвідав Полтаву на запрошення своєї подруги Інни, з якою ми у розпал пандемії у 2021 році відвідували Бразилію. Звичайно, я був у Полтаві багато разів, але з кожним новим візитом відкриваю це місто по-новому. Та було і зараз. Вперше відвідав садибу-музей Котляревського, район Поділ, прогулявся берегом Ворскли та познайомився з місцевою кухнею. Привіт, Полтава! Пока фотографував пам'ятки на Івановій горі, Інна фотографувала мене: Біла альтанка - один із символів міста, споруджена вперше в 1909 році на честь 200-ліття Полтавської битви. Свято-Успенський кафедральний собор на Івановій горі є визначною пам'яткою...

Наприкінці травня мав чудову нагоду вкотре відвідати Тернопіль. Так сталося, що Новий Рік я святкував саме тут під час Новорічного туру Тернопіллям. А цього разу в Тернополі опинився, бо тут відбувалася Колегія Держпродспоживслужби, в якій я брав участь. Скориставшись цією нагодою, я вирішив залишитися у Тернополі на вихідних та детальніше зануритися у це місто. Цього разу пощастило побувати у куточках міста, в яких не був, і спробувати нові активності, такі як катання на теплоході по Тернопільському ставу. Я пробув у місто у п'ятницю ввечері і оселився у готелі "Тернопіль", що знаходиться прямо на березі Тернопільського ставу. Прямо з...

У селі Притулівка (колишня Притулія), що розташоване на території колишньої Миньковецької держави, зберігся водяний млин онука господаря Миньковецької держави Сцібор-Мархоцького. Млин величезний, чотирьохповерховий.  За часів Сцибор-Мархоцького Притулія була величезним селом. Саме тут знаходилася найбільша резиденці правителя Миньковецької держави у вигляді готичного замку.  В млині розміщувався Музей архітектурної спадщини - колекція фотографій українських пам'яток архітектури. Зараз все всередині занедбано. Табличка радянських часів: Рештки обладнання: Вікна, що нагадують замкові: Дерев'яна стеля: Млин стоїть на березі річки...

Під час наших подорожей вихідного дня на Бакоту та Південне Поділля, ми орендуємо яхту або водний трамвачик, щоб пройтися Дністром від Бакоти до Бабинської стінки - мальовничих вертикальних скель на Чернівецькому березі.  Ми зазвичай стартуємо з парк-готелю "Теремки" біля Колодіївки, оскільки там зупиняємося на ніч. Зайшли в Бакотську затоку, пройшли вздовж гори Кабан (Веприк) та попрямували вверх по Дністру. Наш капитан Микола виявився досвідченим капітаном, який відвідав, мабуть, більше країн, ніж я. Тому всі подорож була насичена його цікавими розповідями про пригоди. З кожним кілометром краєвиди ставали ще більш вражаючими. Високі...

Кружківці лежать в долині річки Ушиця між Миньківцями і Отроковим. Наприкінці 18 - початку 19 століття входили до володінь графа Ігнація Сцибор-Мархоцького і належали до Миньковецької держави. Із старожитностей в Кружківцях до наших днів дійшли величезний водяний млин та старовинна криниця. Крім того в Кружківцях і навколо - дуже мальовничі подільські краєвиди - береги Ушиці тут доволі високі. Крім того, заслуговує на увагу сільська забудова. В Кружківцях в долині річки Ушиця розташований величезний млин 1848 року побудови, в якому розташовано музей. В музеї збереглося обладнання, виготовлене фірмою Антона Бессера з Відня.  В музеї...

Між Кам'янцем і Бакотою знаходиться, мабуть, наймальовничіше місце на Дністрі - Субіч. Від траси на Стару Ушицю доведеться подолати 10 кілометрів поганої дороги. З цієї дороги буде правий поворот на Субіч перед селом Калачківці (біля нього є фіорд, що не поступається норвезьким!). Та найжахливіша дорога буде чекати на вас у самому Субічі: легковушка з невисоким кліренсом може залишитися тут надовго! Само село маленьке, менше 300 мешканців. Відомо, насамперед, скельним монастирем. Він значно менший (всього 2 - 3 келії) у порівнянні з Бакотою, і старший - походить з 16 століття. До монастиря ми не спускалися, нам вистачило Бакоти. Перед в'...

Миньківці, що у Дунаєвецькому районі Хмельницької області - колишня столиця Миньковецької держави. Це самопроголошене державне утворення існувало після поділу Речі Посполитої наприкінці 18 - початку 19 століття на тогочасних землях Ушицького повіту Подільської губернії. Очолював державу подільський шляхтич Ігнацій Сцібор-Мархоцький ("граф Редукс") - один з найвідоміших диваків того часу. Одним з перших його рішень було було звільнення своїх селян від кріпосної залежності. В державі працювала повноцінна судова система, економіка (у т.ч. і промисловість, і сільське господарство) успішно розвивалася. На межі держави стояли прикордонні знаки: "...

Поділля, Дунаєвецький район, село менше 1000 мешканців, тотальне бездоріжжя... Але є костел - неперевершений шедевр неоготики. По ньому можна сміливо вивчати ази готичної архітектури. На Поділлі іноді трапляється готика та якісна неоготика: Лосяч, Скала-над-Збручем, Чортків, Бар, катедра в Кам'янці. Але щось подібне шедевральне є хіба що в Озерянах. Поруч з Підлісним Мукаровим - Маліївці - один з наймальовничиших куточків Поділля. Туди також немає нормальної дороги, але потрапити треба обов'язково. Підлісний Мукарів зустрічається в історичних джерелах на початку XV століття як королівські землі, які входили до Барського князівства. В...

Якщо ти бачив Ігуасу, тебе вже важко чимось здивувати в житті. Рік тому, коли я вперше повіз групу в Південну Америку и ми потрапили на Ігуасу, я сказав, що обов'язково привезу сюди через рік ще одну групу. Так і сталося. Дівчата сказали, що це - найдивовижніше, що вони бачили у своєму житті. Згоден з ними! Минулого року, щоб зробити фотки, нам доводилися пробиратися через тисячні натовпи і буквально битися за можливість вибрати ракурс. Сьогодні все не так. На водоспадах - одиниці людей. І можна насолоджуватися одним з семи чудес світу як влізе і скільки влізе.   Якщо в Аргентині водоспади можна відчути, знаходячись поруч з ними, то з...

Частина 3: Чилійська Патагонія. Пуерто Наталес і національний парк Torres del Paine   Отримавши неймовірні враження від Анд і льодовиків у Аргентинській Патагонії, ми на 4 дні відправилися в Чилі. [gallery1] Дві Патагонії не лише розділяє кордон. Там різні гірські масиви, дуже відрізняються пейзажі. Разюче відрізняються навіть міста, сервіс і ціни. Але сувора природа, бездонні озера, сині льодовики, рівнини-пампаси та неприступні гори супроводжували нас і в Аргентині, і в Чилі. В Чилійську Патагонію їхати треба обов'язково. Хоча б заради того, щоб піднятися до трьох веж Торрес, що виринають з під хмар та тлі бірюзової лагуни. Заради того,...

Монастирок – маленьке село в Борщівському районі (0,6 тис. мешканців) на березі Серету в 6 кілометрах від Більче-Золотого. За радянських часів воно носило назву Міжгір’я. Сюди немає нормальної дороги. Немає, напевне, і автобусного сполучення. Але попасти сюди хоча б раз в житті обов’язково треба. Це – одне з наймальовничіших місць Тернопілля наряду з Червоногрудом і збручанським каньйоном. Монастирок приваблює не лише печерним храмом, а й неймовірно красивими видами на долину Серету. Охоронна табличка розповідає про печерний храм в монастирку, як давньоруський, заснований ще в IX століття нашої ери. Печера, в якій розташований храм, носить...