No name

Північна околиця Нижанковичів, що впритул примикає до державного кордону, називається Заболотці. Раніше це було окреме село, яке після Другої Світової війни приєднали до містечка. Тут знаходиться парк з шикарним палацом, залізничний вокзал австрійського періоду та пограничний перехід "Нижанковичі - Мальговіце". Щоправда, не знаю, наскільки це все вдасться оглянути і сфотографувати. Може і вдасться, але у будь-якому разі вас ненадовго затримують прикордонники. Про кордон ми спочатку і поговоримо. Він тут проходить в безпосередньої близькості від цікавих нам об'єктів. Наприклад, палац знаходиться майже на кордоні. Від колишнього маєтку до...

Мені дійсно дуже шкода тих, хто мав можливість сьогодні зі мною поїхати і не поїхав. Сьогоднішній день без перебільшення був найкращим днем моїх подорожей: купа пригод, купа нових відкриттів, купа костелів, палаців, ратуш і інших цікавинок. Єзуїтський конвікт в Хирові: Нове Місто: Українсько-польський кордон в Нижанковичах: Заболотці: Нижанковичі: Передільниця: Нове Місто: Грабівниця: Хирів: Скелівка (Фельштин):

Західну частину півострову, на якому розташована столиця Далмації, займає гора Мар’ян (висота – 178 метрів). Назвали гору римляни на честь якогось місцевого правителя – Марунуса. Сюди варто піднятися заради приголомшливої панорами Спліта, яка відкривається з оглядової площадки, що має назву «Телегрин». Загальна панорама міста:  Катедра:  Костел Св. Анни: Північна частина міста:  Власне, оглядовий майданчик:  На горі зберігся храм Св. Юрія (Георгія), збудований на місці старого храму Діани. Церква походить з ІХ століття. Дуже скромна, як і більшість храмів Хорватії:  Інтер’єр храму: 

Серцем старого міста в Спліті є Народна площа. Вона розташована відразу ж за західними воротами палацу імператора Діоклетіана. На площі багато готичних і ренесансних будівель різних часів. Східний бік Народної площі: Залізні ворота із сторожевою вежею: Головна будівля площі – стара ратуша (XV століття) з трьома стрілчастими вікнами. Сьогодні тут знаходиться Етнографічний музей з колекцією народних костюмів, тканей, кераміки, предметів побуту: Західний бік площі: А ми рухаємося від Народної площі до іншої цікавої площі – Республіки, старими вузенькими вуличками: Сецесії в Хорватії дуже мало. А тут – ну майже Чернівці: Костел Св. Анни...

Головна пам’ятка Спліта - палац римського імператора Діоклетіана. Назва «палац» - це буде умовно, бо, насправді «палацом»и називають великий чотирьохкутний фортечний комплекс зі стін і башт, в середині якого розташовано ціле міні-місто зі своїми вулицями, площами, палацами, храмами, баштами. Це містечко, збудовано у 305 році, відокремлено від іншої історичної частини Спліта високими мурами висотою до 38 метрів, які в своїй більшості непогано збереглися. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Комплекс збудували...

Лаврський монастир ордену василіан знаходиться у передгір'ях Карпат у селі Лаврів Старосамбірського району. Від траси Львів - Ужгород, яка йде через Ужоцький перевал, його відділяє декілька кілометрів не дуже гарної ґрунтовки. Вперше Лаврів і монастир документально згадуються у грамоті польського короля Ягайла про передачу його Перемишльському владиці. Але традиційно вважається, що обитель існувала ще за княжих часів, а у 1292 році отримала грамоту від князя Льва Даниловича. Невдовзі монастир стає одним за найвпливовішим на Прикарпатті.   У 1549 році монастир знищила пожежа, а у середині XVII він приходить у запустіння. Протягом 1675 - 1705...

Спліт - столиця Далмації, друге місто Хорватії за населенням після Загреба і чи не найгарніше в країні. Попри його урбаністичний характер, затишність тут відчувається. А ще більше відчувається середньовіччя. Та що там середньовіччя, коли центр міста зберігся ще з часів Римської імперії. Не буду зупинятися на історії міста, про неї можна почитати у Вікіпедії. Краще мовчки подивимося на середмістя з висоти пташиного польоту - дзвіниці катедри Св. Дуе.  

Львівська цитадель - ще одне місце наряду з Високим замком, з якого гарно проглядається середмістя Львова. Крім огляду фортифікацій міста австрійської, цитадель - чудове місце для проведення вечорів. Ідеальне це місце і для зустрічі світанку, і для усамітнення, і, навіть, для напівцивілізованого вживання спиртних напоїв. Ратуша і Катедра: Гора Високий замок і середмістя: Перша башта цитаделі: Головний корпус цитаделі: Друга башта цитаделі: Третя башта. На неї можна залізти, але ми не ризикнули. В четвертій башті влаштовано п'ятизірковий готель: Ніч насувається все ближче: Ще декілька поглядів на львівське середмістя:

Села Ягільниця і Нагірянка, що в 10 кілометрах на південь від Чорткова, колись були одним населеним пунктом з назвою Ягільниця. Сьогодні їх розділяє річка Черкаска: костел і церква сьогодні територіально знаходяться в Ягільниці, замок і дерев'яна церква - у Нагірянці. Назва могла піти від польського короля Казимира Ягелончика, який зупинявся тут табором під час свого походу на Молдавію. А можливо й, від слова "ягель", яке означає місце зупинки воїнів. Перша згадка про поселення, яке належало до Галицької землі Руського воєводства, відноситься до 1448 року. У 1518 році Ягільниця оголошена містечком. Раз на рік тут проводився ярмарок, а щоп'...

Лисиничі (2,3 тис. мешканців) - село Пустомитівського району, що лежить в декілька кілометрах на схід від Львова на Глинянському тракті. Над селом підвищуються Чортові скелі - найвища точка в околицях Львова, що має висоту 414 метрів над рівнем моря. Село вперше згадується у 1411 році у зв'язку з наданням Лисиничів разом із каплицею Св. Михаїла, закладеною Мичком з Куликова, отцям-домініканцям зі Львова. Проте численні дослідження кажуть, що поселення поблизу Чортових скель існувало ще за часів короля Данила, і навіть існує припущення, що первісно Львів закладався саме тут. Назва, ймовірно, пішла від якогось Лисина - людини, яку прозвали...

Місто Винники, яке сьогодні територіально належить до Львівської міської ради, відомі з 1352 року. Перша згадка про містечко міститься в привілеї польського короля Казимира ІІІ для дітей львівського війта Бертольда про надання їм села Малих Винник та інших населених пунктів. З другої половини XV ст. до початку XVII ст. Винники належали родини Лагодовських і у 1606 році отримали Магдебурзьке право. Приблизно у той час у Винниках з'явився мурований замок, який, очевидно, постав на місці свого попередника, який міг існувати ще з княжих часів. Замок являв собою укріплену садибу бастіонного типу, що знаходилася на Глинянському шляху, яки вів на...