До української Амазонії (подорож Одещиною)

04.09.2022

Влітку 2020 року в самий розпал пандемії зробили з родиною, мабуть, одну з найцікавіших подорожей Україною. Разом з 2-місячною дитиною ми 8 днів каталися Бессарабією і оглядали не менш цікаві регіони по дорозі. Під час цієї подорожі в нас було сафарі з дикими тваринами, birdwatching (спостереження за птахами), плавання дельтою Дунаю, знайомство з бессарабською кухнею, море, лимани, фортеці, дивовижні парки та круїзи.

Маршрут: Умань - Одеський Біопарк - Вилкове - дельта Дунаю - Лебедівка - Тузлівські лимани - Аккерман - Одеса

Перша зупинка - Умань. Там я був раніше, але знамениту "Софіївку" ще не бачив. Цього разу вирішили виплавити помилку і ґрунтовно вивчити найкрасивіший в Україні дендропарк.

Перед центральним входом у Софіївку нещодавно зробили штучні водоспади:

Софіївка - парк, який могла створити лише людина, яка по-справжньому кохає! Не дарма дендропарк в Умані зайняв перше місце серед "7 чудес України", як найромантичніше місце в Україні.

Аполлон:

Ахеронтійське озеро, в гроті якого бере свій початок підземна річка Ахеронт. Річкою варто обов'язково прокотитися на човні:

Підземні річка закінчується біля Верхнього ставу, або "Чаруючого моря". Посеред ставу є острів Анти-Цирцеї з дуже фотогенічним рожевим павільйоном.

Нещодавно біля Софіївки побудували новий ландшафтний парк розваг "Нова Софіївка":

Крім відвідування обох Софіївок прогулялися містом, в якому також є на що дивитися. Ратуша (міська управа), 1912:

В самому центрі - міський сквер. В ньому Яценко Антон побудував гранітний глобус:

Декілька років тому в південній частині середмістя в кінці вул. Незалежності на березі річки Чиканка, де вона утворює велике озеро, облаштували нову зону відпочинку з фотозоною:

Тут побудовано симпатичний фонтан "Перлина кохання":

Костел Успіння Пресвятої Богородиці (1826 р.) на центральній площі вночі:

По вечорах на центральній міській площі біля костелу влаштовується світлове шоу фонтанів:

Не могли не відвідати і хасидський район. Вулиця Пушкіна в Умані, та її прилеглі провулки - є місцем компактного перебування євреїв-хасидів. На іудейський Новий Рік (Рош га-Шана), що святкується в кінці вересня, в Умань з'їжджаються хасиди з усього світу. Вважається, що помолившись в цей день на могилі цадика Нахмана з Брацлава, отримуєш духовне очищення.

Давньою мрією було потрапити на могилу цадика Нахмана. І цього разу ми спробували це зробити. Вхід до комплексу, де розташовані могила та синагога:

В середині приміщення, де розташована могила:

Відео про відвідування могили цадика Нахмана:

Уманці-хасиди:

Вже вдруге у хасидському районі мрію спробувати якоїсь оригінальної єврейської кошерної їжі. Реклами закладів харчування тут багато. Але проблема у тому, що всі вони зачинені.

Знайшли лише один ресторан у єврейському кварталі на березі річки - "Меланія". Єдине м'ясо, яке там було - свинина)) Стейк був не кошерний, але смачний!

Рухаємося далі, на південь. Не заїжджаючи до Одеси, відвідали одне чудове місце, де можна відчути африканські емоції. це - Біопарк за адресою Тираспольське шосе 22Ж.

Тут можна зробити селфі з жирафом, як в Уганді. Подивитись на кумедних лемурів, як на Мадагаскарі. І навіть побувати на сафарі з левами, як в Танзанії.

В Біопарку можна поїхати на (майже) справжнє сафарі. Прикольно подивитися, як найнебезпечніші хижаки поводяться в природному середовищі. І ризикнути наблизитися до них на мінімальну відстань. Ми їздити на спеціальному автомобілі у супроводі гіда, який розповідав про особливості поведінки тварин, їхні звички, а також багато інших цікавих та несподіваних фактів. Тут є: бізони, лами, буйволи, страуси, верблюди і копитні, з найдовшими ногами — африканські Ватуссі.

Відео про наше сафарі у одеському біопарку:

Проїхавши через територію Молдови, ввечері другого дня дісталися Вилкова. Як і більшість туристів, ми з дружиною і з дітьми зупинялися на садибі "Пелікан". У дерев'яних будиночках на березі Дунаю було дуже комфортно. "Пелікан" ще і є чи не єдиним туроператором, який здійснює пригодницькі екскурсії дельтою Дунаю і каналами у Вилкові. Навіть у під час війни тури проводяться: https://www.pelican-danube-tour.com.ua/

За Вилковим на Дунаї давно закріпилася назва "української Венеції". Не люблю ці всі спроби шукати відповідності українських локацій відомим закордонним місцям. Особливо, коли вони цьому зовсім не відповідають. Міст з каналами і човнами я бачив не один десяток і в Європі і Азії. І вони хоч якось було схожі на Венецію, на відміну від Вилкова. А чи це робить Вилкове менш цікавим? Зовсім ні! Навпаки, Вилкове - це набагато більше, ніж просто вулиці та канали.

Відео на моєму youtube-каналі, яке допоможе зрозуміти, що являє собою Вилкове:

Щоб зробити подорож Дунайським заповідником цікавою і насиченою, ми брали дводенне сафарі в "Пеликан-турі". Воно включало плавання каналами у Вилкові та у дельті Дунаю, пташине фотосафарі з пеліканами та чаплями, відвідання нульового кілометру Дунаю, рибацького поселення Солоний Порт, липованської садиби Квакенбург, обіди стравами липованської кухні. Наша 2-місячна донька чудово витримала два дні плавання на моторному човні.

Плаваємо каналами Вилкова. Білгородський канал, одночасно, слугує однією з основних вулиць міста. Човни у місцевих мешканців - основним вид транспорту. Дерев'яний причал - біля кожного подвір'я:

Щоб відчути дух липованства та зануритися в їх культуру і атмосферу, варто з'їздити на човні з Вилкова на садибу липованів Квакенбург:

Садиба Квакенбург знаходиться на острові Анкудинівський в 30 хвилинах плавання від Вилкова на моторному човні. Іншого транспорту в дельті Дуная немає. Садибу відтворено у 2013 році. Тут відтворено липованську хату 18 століття з її інтер'єром та влаштовано невеликий музей просто неба.

Невелике відео на моєму youtube-каналі про садибу:

Стиль липованської садиби мало відрізняється від українського: глечики та плетений тин. Головний садибний будинок та господарські споруди поруч:

На території садиби облаштовано декілька музейних експозиції просто неба. Ось ця розповідає про виноробство в дельті Дунаю. Старообрядці ще й чудові винороби.

Тут просто необхідно пробувати липованську національну кухню: уху, страви з риби, вино. Навіть не можу сказати, що найбільше сподобалося. Все мало фантастичний смак!

Відвідування Вилкова буде неповним, яко не зробити пішу прогулянку містом. Крім широких каналів є маленькі канальчики, по яким плавати на човні неможливо. В такому випадку уздовж канальчиків прокладені стежки:

Житлова архітектура Вилкова дуже своєрідна: скромні, але милі, одноповерхові будинки під червоним черепичним дахом. Так, Вилкове - це не лише канали, тут, в основному, повноцінні вулиці.

Вилкове - це місто, населення якого на 75 відсотків складається зі старообрядців-липованів, які втекли в Бессарабію з московії після церковної реформи патріарха Никона 17 століття, коли православні віруючі, які її не прийняли, були віддані анафемі і на них почалися гоніння. В місті зберіглося дві старообрядницьких церкви 19 століття. Стиль життя липованів помітний в їх обійстях, одязі і розміреному ритмі життя. В місті є 2 старих старообрядницьких храмів. Один з них - Нікольська церква. У1882 році старообрядці з Вилкова попросили дозвіл на будівництво церкви у керівництва російської імперії. Але не отримавши дозволу, збудували її на свій страх і ризик, без документів і дозволів. Освітили храм аж у 1913 році.

На набережній Дунаю біля морвокзалу встановлено пам'ятник святителю Миколаю - покровителю Вилкова. Мені пощастило потрапити на випускний, який проходив тут, на небережній. І подивитися, як випускники шкіл танцювали вальс.

Традиційно, жодна моя подорож не обходиться без чарівних заходів сонця. І цього разу сансет над Дунаєм також був фантастичним!

Другий день сафарі був повністю присвячений спостереженням за птахами. Багаточисельні канали дельти Дунаю - ідеальне місце для birdwatching. Адже тут, у Дунайському біосферному заповіднику, одночасно можна побачити тисячі пеліканів, чапель та інших птахів. Не кажучи вже про те, що сама по собі подорож на човні серед лабіринтів дельти Дунаю - це вже неабияка екзотика. А відвідування крихітних поселень місцевих рибаків дуже нагадало візити до індіанських сіл на березі Амазонки в Перу.

Розпочинаємо сафарі:

На островах і протоках дельти Дунаю зустрічаються лілії-латаття:

Підпливаємо до нульового кілометру Дунаю і зустрічаємо пеліканів:

Нульовий кілометр Дунаю - символічний знак, встановлений на місці впадіння головного гирла Дунаю в Чорне море:

Відео про "нульовий кілометр Дунаю":

Після нульового кілометру на берегах Чорного моря і Дунаю стає все більше і більше птахів.

Але за допомогою фото важко показати весь кайф пташиного сафарі. Тому тримайте відео:

Пелікан:

Після birdwatching заглянули в одне маленьке загадкове поселення на березі затоки Солоний Кут. Воно називається так само, Солоний Кут, і має лише 4 будинки:

Мешканці поселення - рибалки, який у вільний від рибацького промислу час люблять побалуватися спиртними напоями.

Будинки у буквальному сенсі слова зроблені з "гімна і палок":

Відео про Солоний Кут:

До наступної зупинки, Лебедівки, ми їхали через бездоріжжя Бессарабії та абсолютно африканські пейзажі. Навіть тим, хто не любить море і пляжний відпочинок в Україні, Лебедівка сподобається. Це - єдине місце на українському Чорноморському узбережжі, де море з'єднується з лісом. Але головна фішка Лебедівки - це високі піщані береги. Іноді досить важко знайти місце, щоб спуститися по моря.

Лебедівка була заснована німецькими колоністами. Не лише на морі, але й на сусідньому лимані Бурнас відпочивали Пілсудський, король Михай і Леся Українка.

Відео про Лебедівку на моєму youtube-каналі допоможе зрозуміти Лебедівку:

Змішаний ліс з'єднується з Чорним морем. Здається, на території України такого більше ніде немає.

Спуститися до моря не так просто. Треба знайти піщані сходи. Але і по ним не просто спускатися: вони круті і часто осипаються.

Високі береги у Лебедівці:

На околиці села починається заповідник "Тузлівські лимани".

Це - декілька солених озер з концентрацією солі вдвічі більшою, ніж у Чорному морі.

Вдень тут не особливо цікаво, а ось ввечері, коли сідає сонце - зовсім інша справа.

Захід сонця - це те, заради чого варто приїхати на Тузлівські Лимани:

У Білгороді-Дністровському ми зі Світланкою вже вдруге. Цього разу заїхали спеціально, щоб знайти човен, поплавати по Дністровському лиману і побачити Аккерманську фортецю з води, тобто з лиману.

Саме з лиману відкриваються найкращі види на фортецю.

Сідаємо в човен і відправляємося:

Так виглядає місто Білгород-Дністровський з води:

Спостерігаємо за різними ракурсами Аккерманської фортеці:

Останні 2 дні подорожі провели в Одесі. Прибувши до міста і поселившись в готелі, я пішов гуляти нічним містом.

Мої найулюбленіші будівлі Одеси - готель "Бристоль" і палац Абази:

Приморський бульвар:

Пасаж:

Зранку пішли гуляти Одесою усі разом.

Одесу будували найкращі європейські архітектори. Тому більш якісного модерну і еклектики, ніж в Одесі, немає ніде в Україні. Одеса - найдосконаліше і найдоросліше місто в Україні. А сприйняття місту надає неповторний одеський колорит.

Відреставрований будинок Руссова: