No name

Якщо ви подорожуєте автотранспортом з Бережан до Поморян чи Золочева, обов’язково будете проїжджати мальовниче село Урмань, розташоване над річкою Золота Липа. Перша писемна згадка про село датується 1385 роком, а сама назва має татарські корені. «Дрімучий ліс» - так можна перекласти на українську назву цього опільського поселення. В Урмані варто зупинитися хоча б на 15 хвилин, що оглянути стару тризрубну дерев’яну церкву і скульптуру Божої Матері поруч з нею. Церква Петра і Павла зведена у 1668 році на, про що каже нам надпис на налічнику двері. Сам храм зведений на Покутті (Прикарпаття) та перевезений пізніше до Урмані. Для тих, кого...

Жодна з руїн так не вразила мене у минулому році, як костел у Біщі. Дивлячись на рештки старого оборонного костелу Успіння Діви Марії сьогодні уявляю, яким довершеним було це диво декілька століть тому, коли стояло у повній своїй красі. Та, навіть, зараз, у такому вигляді, храм у селі Біще для мене – найулюбленіша пам’ятка костельної архітектури після костелу Станіслава у Чорткові. Важко уявити, що колись Біще було містом у повному сенсі цього слова, яке мало три храми. А сьогодні це - звичайне маленьке село Бережанського району з населенням трохи більше 500 мешканців. Коли виникло Біще і звідки ця дивна назва – достеменно невідомо. У 30-х...

Подорожуючи з Бережан до Біща випадково помітили з Ніком вельми симпатичний костел-капличку у селі Надрічне. Будь-які пошуки інформацію про пам’ятки в Інтернеті і літературі не дали результатів. Костел-загадка відсутній навіть в переліку місцевих пам’яток.

Село Лісники знаходиться відразу за Бережанами по трасі на Рогатин і входить до складу Бережанської міської ради. Відомо, передусім, урочищем Монастирок – культовим місцем це з поганських часів. Перша згадка про монастир в урочищі – 1320 рік. З 1530 році поселення Лісники, як і всі околиці Бережан, переходять у власність магнатів Синявських. Починаючи із XVII століття урочищем монастирок опікуються ченці Василіанського чину, які щорічно на свято Преображення проводять тут відпусти. Остання служба відбулася в урочищі у 1941 році. Тоді до віруючих звернувся бережанський декан отець Бачинський, промовивши: «Моліться люди, червоний кат...

У 1530 році Синявські отримали у власність Бережани і збудували замок. Пізніше, в двох кілометрах від міста магнати облаштували собі резиденцію. Місце вибрали по-справжньому райське: серед мальовничих опільських пагорбів в оточенні дрімучих лісів. І назва місцевості була і є відповідною – РАЙ. Достеменно невідомо, коли Синявські збудували в Раю свій перший мисливський будиночок, але відомо, що він був дерев’яним, а від його багатства впадали у захват перші особи держав. Тут бували і московський імператор Петро І разом з Іваном Мазепою, і ватажок угорського антигабсбургзького повстання Ференц Ракоци, поети Богдан Лепкий і Маркіян Шашкевич...

Частина 1: трохи історії і вечір над ставом Отже, як я і писав раніше, 1530 року польський король Сигізмунд І надає Бережанам Магдебурзьке право і передає місто роду магнатів Синявських, які володіють Бережанами упродовж майже двоста років. Першим власником міста став воєвода руський і великий коронний гетьман Микола Синявський – онук засновника династії Рафаїла Грановського. Синявський, що отримав місто за численні військові та загальнополітичні досягнення, переїжджає до Бережан з Синяви (пізніша назва поселення - Соколівка, Жидачівський район Львівської області) і влаштовує тут свою резиденцію. З метою оборони міста у 1534 році...

Чесники, найдавніше село Рогатинщини, веде cвій відлік з 1368 року і нараховує сьогодні 777 мешканців. Знаходиться на схід від Рогатина у напрямку Бережан ліворуч від траси. Заїхати сюди треба обов’язково, щоб подивитися найяскравіший зразок маленького архаїчного оборонного храму – Вознесенської (за іншими даними – Миколаївської церкви). Щоб побачити це диво, доведеться звернути з траси ліворуч і проїхати майже через все село. Але це ще не гарантує, що храм ви так просто знайдете. Питайте у місцевих мешканців. Деякі з них все ж таки чули про існування старої церкви в їхньому селі. Скоріш за все, частину дороги доведеться пройти пішки, бо...

Садиба в Приозерному – найкращій палацовий комплекс, що довелося побачити мені в цьому році. Відкриття стало можливим завдяки nick-coll, який спекотним червневим вечором буквально притягнув мене сюди разом з моєю «Дачією» з Рогатина, за що я йому і досі вдячний. Село знайти не так просто. Мало того, що воно зовсім маленьке – 460 мешканців, та ще й дорога до нього така заплутана, що без nick-coll топографічної мапи не розберешся. Спробую пояснити: з Рогатина їдемо у бік Ходорова (Стрию). За селом буде поворот праворуч (вказівник чи то на Помонята, чи то на Долиняни). За залізничним переїздом дорога (біля станції Помонята) дорога повертає...

У порівнянні з більшістю галицьких міст Бурштин – не занадто старий. Йому «всього» 455 років. Перша згадка про Бурштин відноситься до 1554 року. Одні з перших власників міста – магнати Чарторійські за допомогою італійських майстрів збудували в Бурштині дерев’яний замок, якій в середині XVIII століття розібрав новий власник міста П.Беное, побудувавши замість нього новий мурований. Але й новий простояв недовго: на початку ХІХ століття нові господарі Бурштина Скрабеки збудували на його місці родовий палац з валом і ровом навколо. Палац прикрашали колони з капітелями, навколо було закладено дендропарк з рідкісними видами чагарників та дерев, а...

Храм Святого Пантелеймона у селі Шевченкове є найстарішим і єдиним із збережених храмів Галицько-Волинського князівства і тому являє собою неабияку архітектурну і історичну цінність. Село Шевченкове (колишній Станіслав) знаходиться в 7 кілометрах на захід від Галича у місті впадіння до Дністра річки Лімниці. Тут, на Виноградній горі у 1194 році князь Роман Мстиславович спорудив величний храм – один з найкращих взірцев храму в давньоруському стилі. Освятили церкву на честь Святого Пантелеймона. Пантелеймон – духовне ім’я київського князя Ізяслава – діда фундатора храму. У другій половині ХІІІ століття Галич втратив столичний статус і храм...

Галич – маленьке (7 тис. мешканців) і затишне місто при впадінні річки Лукви у Дністер. А колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найвеличніших міст на теренах сьогоднішньою західної України. В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає найприємніші враження. Галич веде свій відлік з кінця ІХ століття. У Х столітті галицькі землі входять до складу Київської Русі, але після Любецького з'їзду князів у 1097 році Галицьке князівство становиться самостійним. В 1141 році Галич становиться столицею князівства і зберігає цей титул до...

Коли ми говоримо про давній Галич, столицю Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств, ми маємо на увазі не сучасне місто Галич, а саме село Крилос Галицького району. Саме тут, у Крилосі, розташована більшість пам’яток археології, архітектури та історії літописної столиці, які разом з історичним центром Галича, галицьким замком, музеєм-скансеном в Крилосі, Пантелеїмоновським храмом у Шевченковому та костелом кармелітів у Більшівцях утворюють національний заповідник «Древній Галич». Місто короля Данила Галицького дало назву цілому регіонові України - Галичині. Власне тут був один із наймогутніших осередків нашої державності, тут...