Герцаївський район

Герцаївський район, як і його райцентр, місто ГЕРЦА (2,1 тис. мешканців), є потенційними кандидатами на занесення до української книги рекордів Гіннеса. Сам район є найменшим в Україні за територією, а Герца – найменшим за населенням райцентром. До того ж, не варто забувати, що район і місто знаходяться у Чернівецькій області, що є найменшою за територією й населенням в Україні. А ще однією особливістю міста і району є його румуномовність: румунською тут розмовляють близько 97 відсотків населення. Тож перебуваючи у Герці ви будете відчувати себе справжнім іноземцем, приїхавши за кордон до сусідньої держави.   Поселення Герца вперше...

Перед нами церква Стефана Великого – другий за віком оборонний храм Буковини. «Другий за віком» - номінально, бо перевірити дату побудови церкви – 1440 рік, вказану на сайті громади села Лунка, неможливо: пам’ятка відсутня в усіх існуючих реєстрах. На такій самій даті наполягають і мешканці села, які дуже пишаються своїм храмом. Здійснюючи короткий огляд старих мурованих храмів Буковини, відмітимо Вознесенську церкву в Лужанах (офіційно – 1453-1455 рік, хоча нещодавні знахідки фресок ХІІІ століття дають підставу датувати храм саме тим періодом), церкву Різдва Богородиці в Рухотині (1459 рік) та Іллінську церкву в Топорівцях (1560 рік). В...

ЛУНКА (Герцаївський район, 0,6 тис. мешканців) знаходиться на березі Прута між райцентрами Герца і Новоселиця. Село – справжня знахідка для любителів сакральної архітектури: на території Лунківської сільської ради, яка включає в себе села Лунку, Великосілля та Могилівку, розташовані відразу 6 храмів. Серед них – другий за віком мурований храм Буковини (про нього – в наступній розповіді), два старих храми молдавського-буковинського типу, одна «хатня» дерев’яна церква, гламурний молитовний будинок та цікава сучасна церква, яку ви бачите нижче. Отже, якщо ви їдете від Герци, то в центрі Лунки вертаєте праворуч. Якщо ж з Новоселиці –...

Неймовірно популярним в останні роки стає село МОЛНИЦЯ (1,8 тис. мешканців), розташоване при дорозі на Герцу у долині Прута. Відомості село дістало завдяки розташованому тут чоловічому Свято-Вознесенському монастирю «Банчень». Монастир, розбудова якого почалася у 1994 році отцем Михаїлом Жаром, знаходиться в двох кілометрах від траси на високому пагорбі над Прутом. Знайти його можна завдяки новій височенній 50-метровій дзвіниці, яку видно навіть з автомагістралі Житомир – Чернівці. На території монастиря знаходиться Благовєщенський Собор з каплицею преподобного Кукши, Свято-Преображенський Скит з храмом Преображення Господня, два корпуси...

Село КРУП’ЯНСЬКЕ (0,5 тис. мешканців), що знаходиться за Великою Будою, якщо їхати у бік Чернівців. Сюди їдуть, щоб побачити архаїчний дерев’яний храм «хатнього» типу. Благовіщенська церква у Круп’янському побудована у 1772 році Савою Волчинським за допомогою його брата Костянтина і є типовим для Герцаівського району храмом «хатнього типу». Пізніше до бабинця збоку був прибудований невеликий тамбур з чотирма віконцями, над входом до якого розміщено образ Богоматері, оформлений рушником. Стіни тут ще нижче, ніж у раніше оглянутих церков подібного типу у Поляні та Петрашівці: Благовіщенська церква складається всього з чотирьох широких венців...

Церква Всіх Святих у МАЛІЙ БУДІ (0,55 тис. мешканців) побудована у 1754 році Костянтином Холбаном та перебудована у 1818 році. Представляє собою пізній зразок мурованого безкупольного храму, який отримав розповсюдження на Буковині у першій половині ХІХ століття. В храмі проявилися типові риси україно-молдавської храмової архітектури: план у формі трилисника, відсутність куполу та включена у загальний об’єм невисока дзвіниця баштоподібної форми. Як і в храмі у Великій Буді, стіни Всесвятської церкви у Малій Буді майже позбавлені декору, а уздовж верхньої їх частини по периметру тягнеться ряд овальних ніш, розписаних іконним живописом з...

В селі ВЕЛИКА БУДА (1,2 тис. мешканців) продовжимо знайомство з мурованою храмовою архітектурою сіл Герцаївського району. Успенська церква в Великій Буді з’явилася значно пізніше за храм Різдва у сусідніх Байраках. Вона побудована у 1794 році з каміння братами Костянтином і Іллею Холбан і крім типових для Буковини елементів україно-румунської архітектури містить окремі риси візантійської та галицько-волинської шкіл храмового зодчества. Церква тридольна з гранчастою зовні і напівкруглою зсередини вівтарною частиною, невисокою дзвіницею та прибудованим з боку тамбуром. У товщу бічних ризалітів вписані конхи. Над навою на оригінальній основі у...

У невеликому селі ПІДВАЛЬНОМУ (Герцаївський район, 0,7 тис. мешканців) знаходиться найстаріший в Буковини зразок дерев’яного храму архаїчного безкупольного типу. Але сьогодні цього ви, нажаль, не побачите… Чотирьохтомник повідомляє, що Здвиженська церква побудована у 1561 році. Хоча пам’ятна табличка на храмі називає її «церквою Параскеви» і сповіщає про іншу дату – 1735 рік, називаючи ктиторів церкви – Костянтина Брагу та Ніколая Холбана. Можливо, що це – дата перебудови храму, бо майже за півтисячоліття свого існування зазнала перебудов, які сьогодні надають їх досить непоказний вигляд: дерев’яні зруби цілком відштукатурені, вікна...

БАЙРАКИ (Герцаївський район, 1,9 тис. мешканців) вперше згадуються в документах 1633 року під назвою Могашешти. А вже у 1646 році власником села Стефаном Холбаном побудовано церкву. І не просто церкву, а найбільший з сільських храмів на всій території південно-східної Буковини. Церква Різдва Богородиці збудована з цегли у характерному для Буковини і північної частини Молдови стилі і має форму трилисника з конхою вівтаря та двома бічними ризалітами. Стіни церкви позбавлені декору за виключенням підкарнизного фризу з дрібними нішами, заповненими розписом. Храм виділяється високою дзвіницею над бабинцем та невеликими верхами над навою і...

У селі ГОДИНІВКА (Герціївський район, 1,4 тис. мешканців) знаходяться відразу дві оригінальні храми. З Луковиці можна потрапити, перетнувши річку Вицю та проїхавши декілька кілометрів поганенькою ґрунтовкою. Старший з них, дерев’яна церква «хатнього» типу Святих Миколая та Христофора, побудована у 1800 році і в подальшому зазнала добудов. По-перше, до бабинця прибудували мурований притвор з двозаломним верхом. По-друге, роль кронштейнів, що повинні підтримувати високий дах з великим виносом, почали виконувати прибудовані кам’яні декоративні контрфорси, що надають церкви незвичайного, а подекуди й оборонного, вигляду. Поруч з храмом стоїть...

В селі ЦУРЕНЬ (Герцаїівський район, 0,9 тис. мешканців). До 1918 року тут знаходилася митниця та пропускний пункт на кордоні Австрійської імперії та Румунії. Сьогодні це румунське поселення, відоме промисловим підприємством «Євро-Свинка». Раніше ж воно славилося не лише митницею, але й своєю архаїчною дерев’яною церквою «хатнього» типу. Сьогодні церква архангелів Михаїла та Гавриїла присутня в реєстрі архітектурних пам’яток України державного значення, але від її автентичності не залишилося й сліду. Зведена у 1796 році як дерев’яна, у радянський період церква була варварські перебудована: всі її стіни були потиньковані штукатуркою, а до...

Найскромніше з усіх дерев’яних церков XVII століття виглядає Архангельська церква в селі ПЕТРАШІВКА (1663 рік). Її жерстяний дах, що за висотою вдвічі перевищує стіни, поржавілий та обдертий, а всі хрести на ньому давно похилилися. Чотирьохскатну кришу підтримують ступінчасті фігурні кронштейни – випуски верхніх вінців зрубів. Як і в Миколаївська церква в Поляні, церква Архангела Михаїла у Петрашівці збудована з широких дубових зрубів, укладених у п’ять рядів і оббитих тесом. До п’ятигранного бабинця з півдня прибудовано квадратний оббитий тесом тамбур. Поруч з церквою стоїть така ж скромна дерев’яна дзвіниця, перший ярус якої колись...