Сторожинецький район

Місто СТОРОЖИНЕЦЬ (14,7 тис. мешканців), що розкинувся лівому березі Серета у підніжжя Буковинських Карпат, може сміло претендувати на звання найзеленішого міста Буковини: на одного мешканця тут приходиться більше 40 квадратних метрів зелених насаджень. В місті немає старовинних архітектурних пам’яток, проте наймальовничіший на Буковині дендропарк, австрійська забудова кінця ХІХ – початку ХХ століття, релігійні споруди різних конфесій та адміністративні будівлі спонукають відвідувачів міста залишитися тут хоча б на день. Перша згадка про Сторожинець міститься у грамоті молдавського господаря Романа ІІ від 18 лютого 1448 року, де поселення...

Вперше я відвідав Панку навесні 2009 року, вдруге - у січні 2023 року. За цей час зелений дерев'яний костел став коричневим. За легендою село Панка на Сторожинеччині засновано на початку XV століття трьома братами на прізвище Панко, які мандрували Буковиною і вирішили оселитися на березі Серету на галявині посеред букового лісу. Офіційно ж Панка вперше згадується у 1428 році в грамоті молдавських господарів. Тоді тут, на березі Серету в урочищі «Паланка» було збудовано укріплене городище. Пізніше село носило різні назви: Панкауци, Панчешти, Панковці, а за часи комуністичної влади село називалось Клинівка. В селі відразу дві пам’ятки дерев’...

Дорога до Буденця прямує з центра Сторожинця на південь, у бік Буковинських Карпат. У далекому 2009 році вулиця Хмельницького (яка, замітьте, веде на КПП і їй, відповідно, користуються іноземні громадяни) – була найгіршою дорогою, яку мені доводилося бачити у своєму житті. Де ви ще побачити ями глибиною 15 – 20 сантиметрів уздовж 2 кілометрів міжнародної траси?! У 2022 році відкрили міжнародний пункт пропуску "Красноїльськ" і дорогу відремонтували. В Буденці варто подивитися палац Мікулі-Волчинських у стилі тюдорської готики, а також симпатичний неоготичний костельчик, який знаходиться прямо у лісі. Ще є дерев'яна церква та велика нова кам...

Красноїльськ, що біля самого кордону з Румунією, відомий найяскравішими на Буковині маланками. Більше 10 років я мріяв потрапити на це театралізоване дійство. Але щороку щось зривалося. Лише у січні 2023 року вдалося вирватися у Красноїльськ у надії побачити справжню маланку. Звичайно, я заздалегід читав, що усі маланки на Буковині цього року відмінили у зв'язку з війною. Але все одно, залишалися надія, що якісь стихійні імпровізовані маланки будуть. Але цього дня ми проїхали майже усю Буковину, на жодної Маланки не побачили... Зате приємно було знову побачити найцікавіші куточки Буковини, в яких не був більше 10 років. Якщо їхати з...

Велике прикарпатське село БАНИЛІВ-ПІДГІРНИЙ витягнулося уздовж Малого Серету та його гірських притоків на багато кілометрів. Село – справжній рай для любителів гірської природи. Воно майже з усіх боків оточено вершинами Буковинських Карпат: на заході – Велика Кічера (857 м) та Лишечини (878), на південному заході – Перехрест (1013 м), Велика і Мала Мачерки (1027 м і 875 м відповідно), Галечкі-Великі (1012 м) та Букова (1080 м), на півдні – Рагідна (1028 м) та Палтин (1097), та південному сході – Волховни (817 м). На будь-яку з цих гір не важко піднятися, а з їх вершин відкриється незабутня панорама інших гір Буковинських Карпат на півдні,...

У селі НИЖНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький район, 3,9 тис. мешканців) досі живуть нащадки чадецьких гуралів – польського аналогу гуцулів. Умови для їх переселення сюди створив австрійський уряд Габсбургів, якій проводив політику вимішування народів, що проживали на території імперії. Чадецькі гуралі є римо-католиками, але відрізняються від звичайних поляків мовою, одягом, побутом, традиціями, кухнею. Про їх існування нагадує костел Преображення Господнього (20-ті роки ХХ століття). Щоб досягнути гуральського хутору Аршиця, де розташований костел, доведеться проїхати через все село до його південної околиці поганою ґрунтовкою. Костел...

Село ВЕРХНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький р-н, 3,8 тис. мешканців) відомо ще з XIV століття. Саме з цього часу на території сучасного села у часи Галицько-Волинського князівства були збудовані оборонні укріплення. Кажуть, що їх залишки збереглися і до сьогодні. З початку ХІХ століття Верхні і Нижні Петрівці стали місцем компактного мешкання одного з польських етносів – чадецьких гуралів. На свою історичну батьківщину в Чадецький округ на Словаччині чадецькі гуралі масово переселилися після Другої світової війни, коли почалися гоніння на них з боку радянської влади. Проте частина представників цього етносу залишилися в Верхніх та Нижніх Петрівцях...

СТАРА КРАСНОШОРА – гірське село, розташоване на північний захід від Красноїльська на висоті 465 метрів, з населенням 745 мешканців, більш ніж 70 відсотків з яких складають поляки. Решта – румуни. Є й трохи українців. оселення на місці сьогоднішньої Старої Красношори виникло за часів Молдавського князівства. Із входженням Буковини до складу імперії Габсбургів львівський купець Абрагам Крігсгабер бере у довгострокову оренду колишні монастирські землі на північ від Красної (теперішнього Красноїльська) і в 1793 році заселяє її чеськими німцями – лісорубами і склодувами. Саме німці і склали основу майбутнього поселення, яке отримало назву Гута...

ДАВИДЕНИ (офіційна назва «Давидівка») – неймовірно цікаве і унікальне село, село рекордсмен. Його унікальність полягає, по-перше в тому, що населений пункт з трохи більше трьома тисячами мешканців займає площу, співставну із площею невеликого обласного центру. А, по-друге, тим, що в цьому селі розташовано відразу сім дерев’яних храмів, більшість з яких викликає неабиякий інтерес як у туриста, так і дослідника дерев’яної архітектури. Кажуть, що ще є і восьмий храм – греко-католицька церква лісі на північній околиці села. Але туди моя Dacia не дісталася: на півшляху застряла у величезній калюжі. Це справжній рекорд не лише для Буковини, але й...

На цьому тижні познайомлю вас, мої друзі, з одним з найчарівніших куточків Буковини – передгір’ями Покутсько-Буковинських Карпат на півдні Сторожинецього району. Гірська місцевість, чисто повітря, мальовничі села, що на багато кілометрів розкинулися у відрогах покритих зеленню гір, заповідні урочища, цілющі мінеральні води, великі території, на які майже не ступає нога людини, приваблює сюди нечисленних туристів – любителів природи. Поки що нечисленних, адже блага цивілізації почали проникати і сюди. Деякі села Сторожинеччини вже стали осередками «зеленого туризму», а на базі мінеральних джерел почалися будуватися туристичні комплекси....

Велике село Чудей з населенням 5 тисяч мешканців, розкинулося у міжріччі Малого Серету і Серетелю, а свою стару назву – Чудин отримало завдяки невеликому потоку, що протікає через село. У радянські часи село називалося Міжріччям. Перша документальна згадка про Чудин міститься у грамоті поміщиці М.Коміссо, в якій зазначено, що село подаровано нею монастирю в Путні. З 1803 року в містечку працював завод, що виробляв листове скло. А у 80-ті роки ХІХ століття для потреб деревообробної промисловості до села була збудована залізнична гілка Карапчів – Чудин довжиною 19 кілометрів, яка пізніше була продовжена до Красноїльська. У наш час залізниця...

Як правило, більшість туристів, оглянувши дерев’яні пам’ятки Панки, відразу ж прямують до Сторожинця не підозрюючи, що на південь знаходиться унікальне село з незвичайною назвою Зруб-Комарівський. Декілька кілометрів жахливої гравійки і ви – в селі №1 всієї Буковини! Саме так, я не помиляюсь: за підсумками щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку" за 2008 рік Зруб-Комарівський визнаний першим серед сіл Чернівецької області і другим серед сіл України! То ж бо, не проїжджайте мимо! Історія села – справжні сутінки. В одному з джерел знаходив інформацію про першу згадку про...