Новоселицький район

Тут народилася найяскравіша естрадна зірка Радянського Союзу, народна артистка України і Молдови Софія Ротару. Родинне обійстя Ротару знаходиться майже на в’їзді в село в невеликому переулку Чапаєва. На схід від Новоселиці уздовж лівого берегу Прута на декілька десятків кілометрів до кордону з Молдовою безперервним ланцюгом тягнуться молдавські села. Перше село, МАРШИНЦІ (5,3 тис. мешканців), починається відразу за Новоселицею. У центрі села в двох кварталах від дороги оглянемо Миколаївську церкву. Храм побудований у 1887 році з червоної цегли, і є унікальною пам’яткою культової архітектури, яка, на жаль, не потрапила до жодного реєстру,...

Новоселицький район розкинувся у лісостеповій зоні на лівому березі Прута в найбільш рівнинній місцині Пруто-Дністровського міжріччя. Адміністративний центр району – місто НОВОСЕЛИЦЯ (8,3 тис. мешканців), зобов’язане своєму виникненню сухопутному торговому шляху, який проходив у ХІІ – ХІV століттях з Галича до Берлада на Дунаї. Вперше Новоселиця згадується в документах у 1456 році, як «Шишківці, де був Юріїв двір», а в 1617 році село значиться як «Шишкеуць біля Пруту, що тепер називається Новоселиця». Вперше поселення виникло на заливній терасі Прута, на північній околиці якого стояла дерев’яна церква. Пізніше, після її руйнації на цьому...

Бояни – найбільше село на шляху з Хотина до Чернівців, населене переважно румунами, має прадавню історію. Відомо, що поселення з назвою Боян, що тоді належало власнику на ім’я Тебуч, існувало вже в наприкінці XIV століття. Його діти, Петрашка та Елена, отримали від молдавського господаря Олександра Доброго акт про підтвердження їхнього володіння частиною Боян. Перша згадка про Бояни датується 4 лютого 1523 року. Тоді молдавський воєвода Штефаніци своєю грамотою визначив писаря Іванка власником Боянул Маре, «Великого Бояну». А вже 8 квітня 1528 року у селі з’являється новий власник замість Іванка, у якого Боян відібрали за зраду: господар...

Наступне село за Топорівцям – Рідківці. При австрійцях село носило назву Rarancze (або Rarańcza), при румунах – Rarancea. Село, як для Буковини, так відносно молоде: вперше Раранче згадується у XVIII столітті. У 1906 році в Раранче звели незвичайну як для Буковини церкву Вознесіння Господня. Незвичайну, тому що в нетиповому для храмової архітектури Західної України стилі модерн. Церкву, ймовірно, спроектував галицький архітектор зі Стрию Василь Нагірний (1848-1921) – автор понад 200 мурованих церков – чверть від усіх культових споруд, зведених в Галичині у 1882-1918 роки. В Каталозі існуючих дерев’яних церков України і українських...

Перший населений пункт історичної Буковини, якщо їхати від Хотина до Чернівців старою дорогою, – Топорівці. Вперше село згадується в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго в 1412 р. при передачі його в спадщину. Проте, місцеві вважають, що село Топорівці існує з ХІІ століття, а свою назву отримало від імені його першого власника – феодала Топора. Сьогодні Топорівці – не лише перше, а й одне з найцікавіших сіл Буковини завдяки оригінальним пам’яткам сакрального будівництва та збереженим народним традиціям. Безумовно, ізюминкою Топорівців є стара оборонна Ільїнська церква-лицар XVI століття – третій за віком мурований храм Буковини...