Нижні Петрівці

У селі НИЖНІ ПЕТРІВЦІ (Сторожинецький район, 3,9 тис. мешканців) досі живуть нащадки чадецьких гуралів – польського аналогу гуцулів. Умови для їх переселення сюди створив австрійський уряд Габсбургів, якій проводив політику вимішування народів, що проживали на території імперії. Чадецькі гуралі є римо-католиками, але відрізняються від звичайних поляків мовою, одягом, побутом, традиціями, кухнею. Про їх існування нагадує костел Преображення Господнього (20-ті роки ХХ століття).

Щоб досягнути гуральського хутору Аршиця, де розташований костел, доведеться проїхати через все село до його південної околиці поганою ґрунтовкою. Костел Преображення донедавна був дерев’яним. В наші дні його перебудовують на кам’яний, зберігши дерев’яний дах. Інтер’єр храму: IMG_1776 На початку села біля мосту через Малий Серет розташована досить симпатична мурована Параскевська церква 1906 року: На подвір’ї – дерев’яна дзвіниця та будинок пароха: IMG_1766 Неподалік церкви – цікавий старий будиночок з дерев’яної башточкою: Шукаєте гуноиште? Вам – направо: Неможливо не звернути уваги у велику кількість дерев’яних будиночків під ґонтовим дахом, частина з яких нагадує гуцульські гражди: IMG_1770 IMG_1771

Коментарі

zzzzzzzzzz!
Шо зззззззззззззззззз? Ще скажи, що не сподобалося!
я оце якраз і намагався написати. Клава підвела :(
Ну ладно костел.
А що деревяні колоритні будівлі, будинок з башточкою та гуноїште так само не сподобалися?
Ти гоніш!
от вони якраз і не сподобалися. Купа прогнилого дерев’яного мотлоху, який мені нецікавий
я бачу, що останнім часом тебе лише дерев'яні ідоли цікавлять
Я вже перенаситився тими церквами. Тому захоплення вони в мене не викликають.
Бачу, ти скоро перенаситися і замками, і костьолами..
Скорше за все, так і станеться
пагано.. то вже буде зовсім інша людина... не Нік...
a Nick — то лише замки й костели?
Не лише, але в основному
ну ти мене вже ототожнюш сам знаєш з ким.
Не ображайся. Це дуже індивідуально. Так сталося, що твій образ ототожнюється в мене з замками і костелами, її образ - лише з замками, образ Олени Крушинської - з дерев'яними храмами, Романа Бречко - з Карпатими, Сергыя Криниці - з фотографіями, Музики Снів - з охороною пам'яток, Лєни_унд_Алєкса - з джипами, квітками і бездоріжжям, Пастелі - з Кримом і лісапедами і т.д. Ціквао, з цим в тебе асоціююсь я і інші?
з Саянами. ...і повально заразною буковинською дерев’яною архітектурою. П.С.
> Пастелі - з Кримом і лісапедами.
Лісапєд тільки пару місяців як. Ти дуже швидко змінив і доповнив асоціації :)
З Саянами - це приємно.
А щодо буковинської дерев'яної архітектури, то Буковина за 2 тижні закінчиться. Закінчиться назавжди. Почнеться інше.
А за Буковиною ще сумувати будете... Але і це я передбачив: продовження буде, але не тут і в іншому вигляді.
> З Саянами
це було практично перше знайомство. Пам’ять такі речі та асоціації зберігає краще й стійкіше, ніж інші. > продовження буде, але не тут і в іншому вигляді.
це та обіцяна книжка?
Ні, книжки поки що не буде. Буде інше.
як це — не буде книжки?? А для кого я фотки готую тоді?
А ти хіба фотки Буковини для мене готуєш?
Вона буде, але рекламувати її я не буду. Бо видавати її буде ОДА, а той жлобський офіційний формат мене не влаштовує. Так що прийдеться працювати далі, над біль досконалим матеріалом.
ну в мене є Чортирия та Буденець :)
А, ну кидай тоді!
в кого кидати?
Не пустословь! Кидай тут фото Буденця-над-Малим Серетом та Чорториї-над-Черемошем
>Почнеться інше.
Какой регион на примете?
Поділля. Західне і Східне. Але про це ще зарано казати...
я так люблю, коли в розмову втикаються посторонні, при цьому намагаючись доладно підлаштуватися під розмовляючих.
Згадай, як було з камікадзе. У результаті встрявання незнайомця в співбесіду добре знайомих людей вийшло ще й повчання, хто як має себе вести :)
Але тут же не так.
Хоча, слід выідмітити, що знайомством з камікадзе я так само дуже задоволений.
найбільше вражає бажання неодмінно пристосуватися під стиль розмови і вдати з себе «товариша». Це так кумедно виглядає зі сторони :)
нормально. якщо людина гарна, не провокатор, то її завжди треба приймати в коло розмови
древні казали: бійся данайців!
Извините если оскорбил Вас своим присутствием. Придется больше не писать в журнал Андрея.
Прошу прощения за поведение моего друга Ника и прошу Вас в дальшейнем не обращать внимание и ПИСАТЬ в моём журнале :)
да чем Вы могли меня оскорбить!
Все нормально. Не обращайте внимание)))
Мы между собой треплемся, Вас это никак не касается))
> Лісапєд тільки пару місяців як. Ти дуже швидко змінив і доповнив асоціації :) Це лише зайвий раз доводить те, що Нік залишиться Ніком навіть якщо змінить свої зацікавлення.
*думає: а з чим у мене асоціюється Нік?*
> Це лише зайвий раз доводить те, що Нік залишиться Ніком навіть якщо змінить свої зацікавлення.
не дуже зрозумів, про що ти ведеш мову.
Кажучи інкаше: що ти хотіла цим сказати?
*безучасно*
Прочитавши всю гілку коментарів, знайшла фразу Енді: "пагано.. то вже буде зовсім інша людина... не Нік..."
Своїм коментарем я заперечила цю тезу, а як доказ, навела приклад про мене і велосипед: Я залишилась, асоціативний ряд розширився.
РОЗШИРИВСЯ, але не БАЗА не змінилася
А що є базою?
базою є похід по гірському Криму.
Не обов’язково. Він (ймовірно) базою для асоціацій зі мною вважає Крим (више в коменті написано), з тобою — замки і костели. В одному випадку — географія, в іншому — заняття. Моя логіка підказує, тут щось не те з базою.
базу попсували інжирові черви :(
Ті "черви" навпаки, додають єнергії. Інжир — один з най-най-найсмачніших фруктів. Особливо коли маєш змогу споживати кілька сортів.
> Лісапєд тільки пару місяців як.
І вже не 2, а цілих 4 місяці! :-)))
пара — це не завжди два.
Третій — зайвий
у дитячому велосипеді «третій колесо» — не зайве!
Приємно чути, що я асоціююсь із Кримом. Бо багато людей відмовляють мені у "кримськості".
Можливо, це ще тому, що я тебе, нажаль, особисто не знаю. А якби знав, то може й були б і інші ототожнення...

Сторінки