Тернопільська область

Село Дорофіївка з населенням близько півтисячі мешканців лежить на правому березі Збруча в 5 кілометрах від Підволочиська. Збруч тут утворює достатньо велике водосховище, на протилежному березі якого лежить хмельницький Волочиськ. Всього декілька кілометрів ґрунтової дороги (не дуже страшної, до речі) варто проїхати від Підволочиська, щоб побачити єдиний на Тернопіллі дерев'яний костел. Ще в селі є симпатична церква з дерев'яною дзвіницею. Вперше поселення згадується у 1571 році, як містечко Дорофієвець, яке перебувало у власності князя Костянтина Острозького. Наступного року новому власнику Є. Гойському надано дозвіл проводити в містечку...

Скорики знаходяться в декількох кілометрах на північ від Підволочиська. Сюда варто приїхати, щоб побачити королеву тернопільських дерев'яних церков - церкву Іоанна Богослова, одну з 5 на Тернопільщині, які не заховані під бляхою. Дивно, але незважаючи на певну глушину і віддаленість від обласного центру, дорога сюди - пристойна. Крім красуні-церкви в селі є цвинтар з симпатичними надгробками на цвинтарною капличкою. Є багато цікавого і навколо села. В Скориках можна зупинитися і по дорогі до замку в Токах. Село вперше згадується у 1598 році під назвою Скориківці. Мабуть, нічим видатним в історії краю Скорики не відзначалися, за виключенням...

Село Медин від сусідніх Скориків відділяють невеличка річка Самчик, що впадає в Збруч, та пару сотень метрів дороги. Вперше Медин згадується у 1463 році, а у 1569 році село було зруйноване татарами. Одноповерховий класицистичний палацік, про який пише Роман Афтаназі у «Діях резиденцій на кресах…» зруйновано під час Другої світової війни. Проте залишилася дерев’яна церква (майже) «хатнього» типу і зруйнований костел з плебанією поруч. До 1869 році Медин належав до римо-католицької парафії в Токах, поки не було створено самостійну парафію, легітимність якої підтвердили у 1872 році. У 1867 році в Медині збудували перший костел та парафіяльний...

Маленьке село Климківці (менше 300 мешканців) в ходить до Скориківської сільської ради і розташовано в 3 кілометрах на захід від Скориків. Відоме село з 1661 року. На західній околиці Климківців збереглися руїни костелу Св. Франциска Боргаша та церква Пр. Богородиці. Наприкінці ХІХ ст. Климківці належали до римо-католицької парафії в сусідньому селі Медин. У 1894 році тут було засновано школу, а у 1896 році власник села Францишек Боргаш Черняковський збудував костел, який 10 жовтня того ж року було освячено на честь духовного патрона фундатора храму Франциска Боргаша. Богослужіння у костелі відбувалися кожної третьої неділі місяця. У...

Село Токи з замком Збаразьких-Вишневецьких розташований на річці Збруч - колишньому кордоні двох імперій. Сьогодні це - Підволочиський район Тернопільської області. Сам замок стоїть безпосередньо на колишньому кордоні - на вершині кам'яного пагорба на острові (нині півострів), з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч. Зараз вже важко встановити його територіальну належність: чи то село Токи Тернопільської області, чи то село Ожигівці Хмельницької області. Навіть в сучасних джерелах замок називають як Токівським, так і Ожигівським. Замок збудований наприкінці XVI століття брацлавським воєводою Янушем...

Устечко - дуже мальовниче село на березі Дністра при впадінні в нього річки Джурин у Заліщицькому районі Тернопільщини. Поруч, в декількох кілометрах - найгарніший (як на мене) куточок України - Червоногруд. В самому селі - занедбаний, але величний костел, вражаюче високий міст через Дністер та залишки старого мосту, від якого залишилися опори. Саме розташування біля гирла (по-іншому устя) і дало назву поселенню. Вперше під назвою Устє воно згадується у 1414 році. У 1661 році згадане як містечко. Як і сусідній Червоногруд, Устечко по черзі належало Язловецьким, Понінським і Любомирським. Костел Воздвиження Чесного Хреста зведений...

Містечко Коропець в Монастириському районі Тернопільщини відомо своїм шикарним палацом Бадені, який на жаль руйнується на очах. Так, у минулому році у головного палацового шедевру Тернопілля обвалився дах. Палац, що розташований на території дитячого інтернату, декілька років не використовується і, відповідно, руйнується. Не хочеться навіть думати про це, що буде з пам'яткою, якщо влада терміново не візьметься за її збереження. Перша писемна згадка про Коропець походить з 1421 pоку, коли польський король Владислав II Ягайло заклав у ньому парафіяльний костел. Поселення належало королю і вже у 1427 року місто мало Маґдебурзьке право, яке...

Устя-Зелене розташоване на лівому березі Дністра у Монастириському районі Тернопілля. Їхати сюди дорогами не найкращої якості варто, щоб побачити величний бароковий костел Пресвятої Трійці. Поселення відоме з 1436 року під назвою Устя-Рожеве.  Протягом наступних століть належало Бучацьких, Сєнявських, Язловецьких, Милецьких. 31 грудня 1548 року прохання власника Яна Мелецького король Сиґізмунд II Авґуст надав привілеї на статус міста на маґдебурзькому праві, на звільнення від податків. Костел Пресвятої Трійці з'явився у 1614 році, а протягом 1718-1741 його було перебудовано у стилі пізнього бароко. Найгарніша деталь костелу - кольорова...

Це зовсім поруч з Тернополем, майже східна його околиця. Від обласного центру Байківці відділяє окружна дорога. Більша частина села - це сучасні заміські садиби тернополян. І тільки проїхавши декілька кілометрів сільських доріг, побачимо на горизонті величний костел, збудований у міжвоєнний період, який добре зберігся. Перша писемна згадка про Байківці відноситься до 1653 року. Відомо, що на початку ХІХ ст. село належало Шеліським, і надалі часто змінювало свої власників: Подлєські, Фредберги, Нєсіловські... Перші збудували у Байківцях панський двір, який дійшов до наших часів. Садиба Шеліських в Байківцях постала в першій чверті ХІХ ст....

Кожний, хто прямує на Західну України, неодмінно проїжджає колишнє прикордонне містечко Підволочиськ - своєрідну залізничну браму Галичини. Ось і я їздив повз Підволочиськ, напевне, півсотні разів, але відвідати його вперше наважився лише за останніх вихідних. І, варто, сказати, я не пошкодував, що їхав сюди з Львова майже 200 км по не завжди добрим дорогам. В Підволочиську, попри його невідомість для туристів, збереглося багато старої Австрії, яка, зрозуміло, намагалася показати приїжджим з "дикого сходу", що у найвіддаленіший куточок імперії - це так само Європа. Чого, на жаль, не скажеш про сусідній Волочиськ: колишнє прикордонне...

Закінчую знайомити вас, любі друзі, з архітектурними та історичними перлинами славетної Гусятинщини. На черзі - старовинне містечко Гримайлів, колись надзвичайно багате на пам'ятки, більшу частину яких, на жаль, було втрачено зовсім нещодавно - протягом ХХ століття. Гримайлів розташований на березі річки Гнила, а його назва, ймовірніше за все, походить від першого поселенця Гримайла. Містечко, відоме з XV століття, наприкінці XVI ст. належало роду Лудзіцьких гербу Гримала. У 1590 році (за іншими даними - у другі половині XVII ст.) вони звели перший оборонний замок, оточений ровами та валами, з чотирма квадратними баштами. Замок лежав на...

Ще одне цікаве село Гусятинського району, колишнє містечко Яблунів, лежить трохи осторонь, від дороги Тернопіль - Чортків поблизу Копичинців. Дивуєшся іноді, як совіти малювали кордони районів: поруч - Чортків, до Теребовлі також ближче, ніж до райцентра, а район - чомусь Гусятинський. Менше з тим, якщо вже їдете з Тернополя у бік Чорткова, Заліщиків чи Чернівців, витратити додаткові півгодини, щоб заїхали у Яблунів - варто. На околиці колишнього містечка є маєток графів Дзидушицьких-Чарторийських з оригінальним садибним будинком, мальовничий парк за ставками, костел, дві церкви, цвинтарна капличка. Яблунів вперше згадується у грамоті...