Тернопільська область

В Дубівку ми попали випадково, коли шукали виїзд на трасу від костельчика в Бурдяківцях. Дорогу так і не знайшли, за те опинилися в крихітному селі з населенням всього в 94 особи. Єдина пім ятка села – однокупольна дерев’яна церква Св. Симеона Стовпника. Храм споруджено у XVII – XVIII століття, а в 1909 році перевезено з села Цигани, що розташоване неподалеку, до Дубівки. Бабинець в вівтарна частина вкриті двосхилим наметовим дахом, на навою підвищується четверик, що переходить у восьмерик, з куполом. З усіх боків храм має опасання. Дах, верхи та опасання вкрити бляхою, яка пофарбована у незвичний зелений колір.  

Стрілківці – наступне село після Пищатинців, якщо їхати х Борщова до Заліщиків. Вперше село згадується у 1409 році. У ХІХ столітті разом із Висічкою та сусідніми селами було частиною маєтків Чарковських. Сьогодні в селі проживає близько 1 тис. мешканців. Неподалік від села знаходиться гіпсова печера Озерна (або «Голубі озера») з довжиною ходів у 120 км, що входить до десятки найбільших печер світу. В центрі села при дорозі стоять руїни костелу кінця ХІХ століття. Неоготичному костелу у Стрілківцях повезло менше, ніж його сусіду з Пищатинців. Тут ніхто не вставляє пластикові вікна і не збирається правити службу. Надій на порятунок пам’ятки,...

Пищатинці – село з населенням близько 0,7 тис. мешканців, що розташоване на березі Нічлави у самого підніжжя гори, на якій стоїть Висіцький замок. Саме з Пищатинців відкривається найгарніший вид на замок у Висічці, а з замку – відповідно, найгарніший вид на Пищатинці і долину Нічлави. Перша письмова згадка про поселення датується 1494 роком. Раніше село мало іншу назву - П'ятничани. У ХІХ столітті Пищатинці разом із Висічкою входили до володінь шляхтичів Чарковських. В селі збереглися руїни невеликого костелу кінця ХІХ століття, Михайлівська церква 1816 року, цвинтар XVIII століття та гуральня початку ХХ-го.   Старий неоготичний костел,...

Село Острівець (420 мешканців) є фактично подовженням Застіночого. Від сусіда його відділяє міст через Серет. Отримало назві від того, що лежить майже на острові, який утворює Серет з його притокою Брусинцем. Так само, як і Застіноче, вперше згадується у 1471 році. На початку існування було невеликим поселенням, яке часто страждало від нападів турків і татар. У 1557 році польський король Сигізмунд ІІ заснував в Острівцю фільварок, до якого приєднав кращі землі і луки, що раніше належали селянам. Головна пам’ятка села – старий занедбаний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Храм було збудовано у 1895 році, а парафію засновано у...

Село Дорофіївка з населенням близько півтисячі мешканців лежить на правому березі Збруча в 5 кілометрах від Підволочиська. Збруч тут утворює достатньо велике водосховище, на протилежному березі якого лежить хмельницький Волочиськ. Всього декілька кілометрів ґрунтової дороги (не дуже страшної, до речі) варто проїхати від Підволочиська, щоб побачити єдиний на Тернопіллі дерев'яний костел. Ще в селі є симпатична церква з дерев'яною дзвіницею. Вперше поселення згадується у 1571 році, як містечко Дорофієвець, яке перебувало у власності князя Костянтина Острозького. Наступного року новому власнику Є. Гойському надано дозвіл проводити в містечку...

Скорики знаходяться в декількох кілометрах на північ від Підволочиська. Сюда варто приїхати, щоб побачити королеву тернопільських дерев'яних церков - церкву Іоанна Богослова, одну з 5 на Тернопільщині, які не заховані під бляхою. Дивно, але незважаючи на певну глушину і віддаленість від обласного центру, дорога сюди - пристойна. Крім красуні-церкви в селі є цвинтар з симпатичними надгробками на цвинтарною капличкою. Є багато цікавого і навколо села. В Скориках можна зупинитися і по дорогі до замку в Токах. Село вперше згадується у 1598 році під назвою Скориківці. Мабуть, нічим видатним в історії краю Скорики не відзначалися, за виключенням...

Село Медин від сусідніх Скориків відділяють невеличка річка Самчик, що впадає в Збруч, та пару сотень метрів дороги. Вперше Медин згадується у 1463 році, а у 1569 році село було зруйноване татарами. Одноповерховий класицистичний палацік, про який пише Роман Афтаназі у «Діях резиденцій на кресах…» зруйновано під час Другої світової війни. Проте залишилася дерев’яна церква (майже) «хатнього» типу і зруйнований костел з плебанією поруч. До 1869 році Медин належав до римо-католицької парафії в Токах, поки не було створено самостійну парафію, легітимність якої підтвердили у 1872 році. У 1867 році в Медині збудували перший костел та парафіяльний...

Маленьке село Климківці (менше 300 мешканців) в ходить до Скориківської сільської ради і розташовано в 3 кілометрах на захід від Скориків. Відоме село з 1661 року. На західній околиці Климківців збереглися руїни костелу Св. Франциска Боргаша та церква Пр. Богородиці. Наприкінці ХІХ ст. Климківці належали до римо-католицької парафії в сусідньому селі Медин. У 1894 році тут було засновано школу, а у 1896 році власник села Францишек Боргаш Черняковський збудував костел, який 10 жовтня того ж року було освячено на честь духовного патрона фундатора храму Франциска Боргаша. Богослужіння у костелі відбувалися кожної третьої неділі місяця. У...

Село Токи з замком Збаразьких-Вишневецьких розташований на річці Збруч - колишньому кордоні двох імперій. Сьогодні це - Підволочиський район Тернопільської області. Сам замок стоїть безпосередньо на колишньому кордоні - на вершині кам'яного пагорба на острові (нині півострів), з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч. Зараз вже важко встановити його територіальну належність: чи то село Токи Тернопільської області, чи то село Ожигівці Хмельницької області. Навіть в сучасних джерелах замок називають як Токівським, так і Ожигівським. Замок збудований наприкінці XVI століття брацлавським воєводою Янушем...

Устечко - дуже мальовниче село на березі Дністра при впадінні в нього річки Джурин у Заліщицькому районі Тернопільщини. Поруч, в декількох кілометрах - найгарніший (як на мене) куточок України - Червоногруд. В самому селі - занедбаний, але величний костел, вражаюче високий міст через Дністер та залишки старого мосту, від якого залишилися опори. Саме розташування біля гирла (по-іншому устя) і дало назву поселенню. Вперше під назвою Устє воно згадується у 1414 році. У 1661 році згадане як містечко. Як і сусідній Червоногруд, Устечко по черзі належало Язловецьким, Понінським і Любомирським. Костел Воздвиження Чесного Хреста зведений...

Містечко Коропець в Монастириському районі Тернопільщини відомо своїм шикарним палацом Бадені, який на жаль руйнується на очах. Так, у минулому році у головного палацового шедевру Тернопілля обвалився дах. Палац, що розташований на території дитячого інтернату, декілька років не використовується і, відповідно, руйнується. Не хочеться навіть думати про це, що буде з пам'яткою, якщо влада терміново не візьметься за її збереження. Перша писемна згадка про Коропець походить з 1421 pоку, коли польський король Владислав II Ягайло заклав у ньому парафіяльний костел. Поселення належало королю і вже у 1427 року місто мало Маґдебурзьке право, яке...

Устя-Зелене розташоване на лівому березі Дністра у Монастириському районі Тернопілля. Їхати сюди дорогами не найкращої якості варто, щоб побачити величний бароковий костел Пресвятої Трійці. Поселення відоме з 1436 року під назвою Устя-Рожеве.  Протягом наступних століть належало Бучацьких, Сєнявських, Язловецьких, Милецьких. 31 грудня 1548 року прохання власника Яна Мелецького король Сиґізмунд II Авґуст надав привілеї на статус міста на маґдебурзькому праві, на звільнення від податків. Костел Пресвятої Трійці з'явився у 1614 році, а протягом 1718-1741 його було перебудовано у стилі пізнього бароко. Найгарніша деталь костелу - кольорова...