Україна

У порівнянні з більшістю галицьких міст Бурштин – не занадто старий. Йому «всього» 455 років. Перша згадка про Бурштин відноситься до 1554 року. Одні з перших власників міста – магнати Чарторійські за допомогою італійських майстрів збудували в Бурштині дерев’яний замок, якій в середині XVIII століття розібрав новий власник міста П.Беное, побудувавши замість нього новий мурований. Але й новий простояв недовго: на початку ХІХ століття нові господарі Бурштина Скрабеки збудували на його місці родовий палац з валом і ровом навколо. Палац прикрашали колони з капітелями, навколо було закладено дендропарк з рідкісними видами чагарників та дерев, а...

Храм Святого Пантелеймона у селі Шевченкове є найстарішим і єдиним із збережених храмів Галицько-Волинського князівства і тому являє собою неабияку архітектурну і історичну цінність. Село Шевченкове (колишній Станіслав) знаходиться в 7 кілометрах на захід від Галича у місті впадіння до Дністра річки Лімниці. Тут, на Виноградній горі у 1194 році князь Роман Мстиславович спорудив величний храм – один з найкращих взірцев храму в давньоруському стилі. Освятили церкву на честь Святого Пантелеймона. Пантелеймон – духовне ім’я київського князя Ізяслава – діда фундатора храму. У другій половині ХІІІ століття Галич втратив столичний статус і храм...

Галич – маленьке (7 тис. мешканців) і затишне місто при впадінні річки Лукви у Дністер. А колись це була столиця одного з найбільших давньоруських князівств і одним з найвеличніших міст на теренах сьогоднішньою західної України. В наші дні від колишньої величі залишилося небагато, але Галич і сьогодні закохує в себе з першого погляду і надовго залишає найприємніші враження. Галич веде свій відлік з кінця ІХ століття. У Х столітті галицькі землі входять до складу Київської Русі, але після Любецького з'їзду князів у 1097 році Галицьке князівство становиться самостійним. В 1141 році Галич становиться столицею князівства і зберігає цей титул до...

Коли ми говоримо про давній Галич, столицю Галицького, а пізніше Галицько-Волинського князівств, ми маємо на увазі не сучасне місто Галич, а саме село Крилос Галицького району. Саме тут, у Крилосі, розташована більшість пам’яток археології, архітектури та історії літописної столиці, які разом з історичним центром Галича, галицьким замком, музеєм-скансеном в Крилосі, Пантелеїмоновським храмом у Шевченковому та костелом кармелітів у Більшівцях утворюють національний заповідник «Древній Галич». Місто короля Данила Галицького дало назву цілому регіонові України - Галичині. Власне тут був один із наймогутніших осередків нашої державності, тут...

Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття розташований поблизу села Крилос при трасі Івано-Франківськ – Галич – Рогатин. Орієнтир – скульптура «Меч і Рало». В скансені зібрано предмети народної архітектури (переважно, дерев’яної) з чотирьох етнографічних областей Прикарпаття: Покуття, Гуцульщини, Бойківщині та Опілля. Карта музею тут 1. Перша етнографічна область, Покуття, представлене у скансені олійнею та покутською хатою. Олійня – типово господарська споруда збудована наприкінці ХІХ століття і перевезена з села Олешня Тлумацького району. Начиння Олійні: Покутська хата з села Торговиця Городенківського району (кін. ХІХ – поч...

Частина 1: Китайгород Частина 2: Петриківка Хутір Галушківка (сучасна територія села Гречане Петриківського району) заснований наприкінці XVII століття козаками, що селилися на території Дикого Поля. Спочатку поселення входило до Самарської паланки. Пізніше, з середини XVIIІ століття – до Протовчанської паланки Запорізької Січі. Ідея створення в околицях Петриківки музею просто неба «Козацький хутір» вітає в повітрі з 1991 року, коли етнографічна експедиція «Чумацькими шляхами» під керівництвом Василя Скуратівського досліджувала на території колишньої Протовчанської паланки архітектуру, народний одяг і тканини, лікарські рослини, фольклор,...

Частина 1: Китайгород Для більшості українців Петриківка – це, передусім, центр «Петриківського розпису» - унікального явища українського і світового народного мистецтва. Це дійсно так і про це багато пишуть і говорять. До речі, стаття «Петриківський дивосвіт» про Петриківку, петриківський розпис та центр народний промислів авторства Юлії Рацибарської (sestra_yuliya) зайняла третє почесне місце в конкурсі „Україна-гід” від Інтернет-порталу «Новинар». Ми ж з вами сьогодні зупинимося на історії Петриківки, її небагаточислених архітектурних пам’ятках та архітектурі сільського житла селища та його околиць. Назву селища Петриківка пов'язують...

Починаючи з 1767 року землі по течії рік Протовчі і Орілі займала Протовчанська паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового. На території паланки містилось близько тисячі зимівників та кількадесят великих козацьких слобод. Це – сучасні поселення Петриківка, Китайгород, Могилів, Гречане, Галушківка, Студіївка, Шульгівка. На території колишньої козацької паланки збереглися 4 пам’ятки архітектури національного значення (3 унікальні церкви в Китайгороді та 1 в Петриківці), а також безліч мальовничих хат-мазанок під солом’яними стріхами. Розбудовується музей-скансен «Козацький хутір». Китайгород –...

Найскромніше з усіх дерев’яних церков XVII століття виглядає Архангельська церква в селі ПЕТРАШІВКА (1663 рік). Її жерстяний дах, що за висотою вдвічі перевищує стіни, поржавілий та обдертий, а всі хрести на ньому давно похилилися. Чотирьохскатну кришу підтримують ступінчасті фігурні кронштейни – випуски верхніх вінців зрубів. Як і в Миколаївська церква в Поляні, церква Архангела Михаїла у Петрашівці збудована з широких дубових зрубів, укладених у п’ять рядів і оббитих тесом. До п’ятигранного бабинця з півдня прибудовано квадратний оббитий тесом тамбур. Поруч з церквою стоїть така ж скромна дерев’яна дзвіниця, перший ярус якої колись...

Трохи інша за церкву в Поляні Дмитріївська церква в сусідньому селі БУКІВКА (Герцаївський район), побудована орієнтовно на початку XІХ століття (згідно реєстру – XVIII ст.) на кошти заможного мешканця села на прізвище Вільчинський. Від Миколаївської церкви в Поляні її відрізняє передусім тес зеленого коліру, яким оббиті церковні зруби, трохи більша висота стін та спрощена форма кронштейнів, на яких впирається чотирьохсхилий бляшаний дах. До бабинці прибудована двоярусна дерев’яна каркасна дзвіниця, що становить з церквою єдине ціле. Поруч зі старим дерев’яним храмом у 1997 році зведено нову велику цегельну румунську церкву, також освячену...

З центру Турятки дорога ліворуч веде у напрямку маленького села ПОЛЯНА. Свято-Миколаївська церква в Поляні є найбільш давнім зразком архаїчного дерев’яного храму, що зберігся до наших днів майже у первозданному обліку. Вік цієї мініатюрної церківки, що зовні нагадує звичайну хатинку, складає майже чотири століття. Зведена вона у 1618 році з величезних дубових брусів. Їх ширина настільки велика, що для стін церкви вистачило всього 6 венців таких зрубів. Храм вкритий чотирьохгранчастим скатним вкритим бляхою дахом з великим виносом, який підтримують ступінчасті консолі верхніх вінців зрубів, які прикрашені зубчастим різанням. Вівтар та...

На північ від Верхніх Синівців розташоване велике село ТУРЯТКА (Глибоцький район). В селі збереглося два храми: мурований і дерев’яний, а також колишній панський маєток. Майже на початку села при дорозі знаходиться одна з найстаріших безкупольних церков Буковини – Успенська церква, зведена у 1718 році з цегли. Храм має прямокутний план з напівкруглим вівтарем. Над бабинцем височіє двоярусна квадратна в плані дзвіниця з бароковим завершенням. Стіни церкви гладкі, пронизані напівкруглими нішами, кути підкреслені плоскими лопатками та завершені карнизовими тягами. На західній околиці села знаходиться ще одна, більш пізня за віком,...