Дністер і Бакота: як відбувся перший експерементальний тур вихідного дня

Осіннє Поділля 2024

19.07.2023

Майже за півтора року війни я не провів жодного авторського туру ні закордон, ні по Україні. Хоча до того організував 20 авторських подорожей у багато екзотичних країн Африки, Південної Америки, Азії.

Хоча усі півтори роки я намагався щомісяця подорожувати Україною, бажання продовжувати організовувати тури не було. Я був зайнятий іншими речами, далекими від моєї довоєнної діяльності. І, чесно кажучи, вже ніколи не планував відновлювати групові авторські подорожі.

Але все змінилося на початку літа. Ми з друзями відправилися на 3 дні досліджувати Південне Поділля. На цей раз все побачене зовсім відрізнялося від того, що бачив в Україні до того. Крихітний куточок півдня Хмельницької області, умовно від Кам'янця до Бакоти, вразив своїми каньйонами, меандрами, Товтрами, Дністром та його притоками. Вразив так, що я вирішив, що нечесно дивитися на все це самому. Треба показати цю красу друзям, підписникам, просто читачам, які зайшли на мій сайт і соціальні медіа.

Миттєво зв'язався із моїм колегою Андрієм, який організовує різноманітні активності на Дністрі, Бакоті та навколо неї під брендом "Санта-Бакота". За пару днів ми склали програму, наповнили її найбільш топовими активностями на Дністрі та відвідуванням місць з найбільш вражаючими краєвидами. Найбільшим застереженням було те, що ціна, на яку вийшли - 5900 грн за 2 дні. Спочатку вона здавалося нам не конкурентою. Думали, як оптимізувати, але зрозуміли, що викинути з програми немає що. Отже, вирішили спробувати. Неочікувано, але група набралася швидко. Останній тиждень довелося усім відмовляти, бо елементарно не було де поселитися: номери в єдиному готелі на Бакоті.

Кам'янець, який здивував

Отже, ранок й липня. Зустрічаємося на вокзалі в Кам'янці-Подільському. Їдемо в Старе місто на площу Польський ринок. У нас рівно годинка перед виїздом, щоб попити каву та прогулятися середмістям.

"Чи побачимо фортецю?" - питають мої мандрівників. "Не сьогодні!" - відповідаю я. Про фортецю знають усі. Але мені хотілося показати більше. І справді, більшість була здивована, побачив навіть ратушу та кам'яниці на площі Ринок.

Гуляємо найфотогенічнішою вуличкою міста - П'ятницькою. Майже кожний метр супроводжується імпровізованими фотосесіями.

Особливо здивував усіх Вірменський квартал, хоча ми зачепили лише його маленьку частинку:

Прощаємося з Кам'янцем до завтрашнього вечора і вирушаємо на схід, у бік Бакоти. В мікроавтобусі знайомимося ближче. Як і в усі минулі мої подорожі, зібралися люди цікаві, життєрадісні та успішні. З Валерієм і Світланою ми були знайомі з подорожі до Іраку, з рештою познайомилися зараз, але більшість були підписані на мій блог.

Китайгород: каньйон Тернави

Перша зупинка - колишнє містечко Китайгород. Зупиняємося на в'їзді в село і фотографуємося із знаком, на якому українська назва поселення дублюється китайською мовою:

Оглянувши архаїчний костел 18 століття та руїни палацу Потоцьких, вийшли на оглядовий майданчик, звідки відкривається чудовий краєвид на каньйон річки Тернава. Взагалі, Тернава - маленька річка, яка протягом свого шляху у Хмельницькій області більше нагадує струмок. Але тут, в Китайгороді, вона розливається широко серед товтр, щоб за декілька кілометрів з'єднатися з могутнім Дністром.

Погодьтесь, що у Китайгороді каньйон Тернави нагадує фіорди:

Ґрунтова дорога на захід від костелу приведе до мальовничого гребеню, який з обох боків оточений каньйонами. На його стінках побачимо відслоєння. Це - Китайгородська стінка, природна пам'ятка світового значення. Виходи різноманітних порід на стінах урвища - це один із найповніших у світі розрізів відкладень силуру і девону, міжнародний геологічний еталон відслонення третього і четвертого періодів палеозойської ери. А ще, Китайгородська стінка є єдиною подібною на всій Східно-Європейській платформі.

Щасливі моменти фото над каньйоном:

Колодіївка: чудові краєвиди напроти Бакоти

Після Китайгороду ми поїхали ближче до Бакоти у село Колодіївка, щоб зупинитися в єдиному готелі в цій місцевості з назвою "Теремки". Колодіївка лежить на західному березі Бакотської затоки - протилежному від самої Бакоти. Під'їжджаючи до готелю, побачити просто неймовірні краєвиди Дністра! На передньому плані - гора Кабан, це Чернівецька область:

Краєвиди такі, що на фотографування йде більше часу, ніж на роздивляння та активності))

А там, внизу, наш парк-готель "Теремки". Зараз заселяємося і їдемо на яхтинг!

Парк-готель "Теремки" розташований у затоці всередині Бакотської затоки. З берега видно Білу гору з Бакотським монастирем та гору Кабан. Тут нас вже чекає наша яхта!

Яхтинг по Дністру серед скель

Наш капитан Микола виявився досвідченим капітаном, який відвідав, мабуть, більше країн, ніж я. Тому всі подорож була насичена його цікавими розповідями про пригоди.

Ми стартанули з Колодіївки, зайшли в Бакотську затоку, пройшли вздовж гори Кабан та попрямували вверх по Дністру.

З кожним кілометром краєвиди ставали ще більш вражаючими. Високі скелі нагадувати стіни потужних замків.

Ми дійшли до місця, яке називається "Бабинська стінка". Це - ландшафтний заказник на правому березі Дністра біля села Бабин у Чернівецькій області, де скелі, вкриті лісами, нависають над Дністром.

Дійшли до устя річки Бабинка і розвернулися у протилежному напрямку.

На обід заплили то яхт-клубу "Маяк", розтишованому в заплаві біля сели Дністрівка Чернівецької області. Тут на березі заплави пропонують водні атракціони. Не знаю, як називається ця активність (напишіть в коментарях, якщо знаєте), але я навряд чи колись би на неї погодився. Але серед нашої команди знайшлася відважна дівчина Юля, яка відмінно впоралася з цим. Це було дуже зворушливо: зайдіть на мій профіль в Інстаграмі у хайлайт "Бакота & Дністер", там є відео.

Плавання завершилося чудовою міцною наливкою від капітана та купанням у Дністрі.

Підпливаємо до берега. Нагорі - Біла скеля, зараз нам туди доведеться підійматися пішки!

Бакота на заході сонця

Вечір на Бакоті - час катання на sup-бордах. Ми залишили цей атракціон на нашу наступну подорож.

Валера все ж таки не утримався і вперше в житті успішно впорався з сам-бордом.

Підйом на гору був непростим. На півдорозі відвідали Бакотський скельний монастир.

Але на вершину все в таки дійшли, втомлені, але щасливі.

А далі був захід сонця на Бакоті!

Ранок на квадроциклах

Зранку на світанку поїхали досліджувати околиці Бакоти на квадроциклах.

Порція адреналіну зранку + неймовірні краєвиди та сонце, що сходить - це позитивний заряд на весь день!

Дегустація у винарні Богдана Павлія

У селі Гораївка майже на березі Дністра на звичайному подвір'ї титулований винороб Богдан Павлій робить своє неперевершене вино. Виноробню «Bohdan`s winery» засновано у 2012 році. Вже у 2014 році сортове біле вино Йоханітер отримало перше місце серед білих вин на дегустації, яку проводила Асоціація сомельє України. У 2019 році на конкурсі «Одеський залив» вина «Барбариска» та «Бакота» отримали срібні нагороди від авторитетного журі. Особливою гордістю винороба є сорт винограду Ркацителі рожевий.

Я був на багатьох дегустаціях, але ця вразила найбільше. Мабуть, передусім, набором вин для дегустації. Вони дійсно були ексклюзивними, як і історія їхнього створення.

Щодо смаків, то подібні непавторні смаки і враження я пам'ятаю лише від ассирійських вин в Месопотамії.

Субіч - фотогенічні скелі над Дністром

Поблукавши селом, ми нарешті дісталися того самого оглядового майданчику. Краєвиди Дністра тут просто неймовірні! Мабуть, найгарніші на всьому відрізку від Кам'янця до Бакоти. Незадовго до війни тут знимали кліп мого улюбленого гурту THE HARDKISS на пісню "Серце".

Високі скелі над Дністром в Субічі - чудове місце для фото. Провели тут більше години, влаштовуючи один одному фотосесії.

Панорама меандру Дністра в Субічі:

Сюрприз з Калачківцями

Бачивши, що залишається півтори години вільного часу, я вирішив зробити своїм мандрівникам сюрприз: завезти їх у село Калачківці. У цьому місці, неподалік від впадіння у Дністер, річка Студениця робить декілька крутих поворотів. Після будівництва Новодністровської ГЕС та утворення Дністровського водосховища, Студениця розлилася. Та кірм меандрів утворила мальовничі затоки.

Кажуть, що каньйон Студениці біля Калачківців нагадує норвезькі фіорди. В Норвегії не був (!), хоча й об'їхав півсвіту, тому оцінити не можу.

З нетерпінням чекаю осені, щоб побачити це диво у жовто-гарячій красі! До речі, в нас буде окремий тур у жовтні, який повністю буде присвячений осіннім краєвидам каньйонів, меандрів і товтр Поділля! Підпишіться на мій Telegram-канал, щоб не пропустити: https://t.me/andytravelclub

Таємні оглядові майданчики Кам'янця

Щоб насолодитися красою Кам'янця на Поділлі у повній мірі, треба знати його деякі секрети. Одним з таких секретів є оглядові майданчики, з яких відкриваються зворушливі панорамні види на Старе місто і фортецю. Деякі з них відомі туристам, деякі - ні. Вирішив 4 з них показати свої мандрівникам.

Перший майданчик - у передмісті Руські Фільварки біля Покровської церкви. З нього видно старовинні вірменські квартали Старого міста:

Другий - на вул. Пушкінській. З нього видно північну частину Старого міста і фортецю. Це, мабуть, найкращий майданчик Кам'янця!

Третій майданчик - у передмісті Польські Фільварки. Звідси чудовий вигляд на католицький (східний) фасад Старого міста та Польську браму.

І ще один майданчик з видом на фортецю - біля відновленого костелу св. Катерини (Соціальний центр релігійної місії «Caritas-Spes») між подвірями катедрального костелу та кляштора францисканців (початок вулиці Ковальської).