No name

Дефанс - приміський район Парижа, що вважається найбільшим діловим центром Європи. Тут проживають близько 20 000 чол., але кожен день на роботу приїздять 150 000 службовців 1500 фірм та організацій, що тут розташовані. Будівництво кварталу, з його пішохідною зоною довжиною 1,2 км і шириною 250 м, почалося в 1955 році. Перша офісна будівля була відкрита в 1958 році. Зараз у кварталі Дефанс розташовується велика кількість штаб-квартир банків і страхових компаній. Взагалі-то я байдужий до сучасних кварталів і всілякого хай-теку. Але Дефанс мені сподобався і, навіть, вразив. Його споруди – це не просто приклад сучасного будівництва. Це –...

Для багатьох Ейфелева вежа – це і є Париж. Вона є головним символом Парижа, і з цим важко сперечатися: 300 метрів заліза, зведені ще у позаминулому столітті – то вам не жарти! Вежа з самого початку будувалася, як символ і як архітектурна пам’ятка. І перше, і друге її творцям вдалося. Спорудження найвищої у світі металевої вежі продемонструвало технічну могутність і економічне процвітання Франції.  Все почалося з того, що французька влада вирішила влаштувати Всесвітню виставку на честь столітнього ювілею Великої французької революції (1789 року). Паризька міська адміністрація попросила відомого інженера Густава Ейфеля внести відповідну...

Луврський палац або палац Лувра (palais du Louvre) або просто Лувр - стародавній королівський замок у Парижі, перебудований у палац, розташований на правом бережу Сени між садом Тюільрі і церквою Сен-Жермен-Л'осерруа. Сьогодні це один із самих багатих музеїв миру - Лувр. Зведення нинішнього будинку Лувра тривало майже тисячоріччя і невіддільне від історії самого міста Парижа. Перша фортеця Лувра була побудована при Філіпі-Августі в місці, прозваному «Люпара» (Lupara); походження слова невідомо. Дуже багатьом здається, що слово близьке латинському «люпус» (lupus) - вовк, і асоціюється з місцем проживання вовків. Інша версія відносить...

Франція, на жаль, не відрізняється такою виразністю ратуш, як Бельгія чи Німеччина. Паризька ратуша – швидше виключення з правил. Величезна, гармонійна, пропорційна, вдало прикрашена скульптурами і годинником – вона стала не лише однією з моїх найулюбленіших ратуш Європи, але й другою після беффруа Сен-Жак спорудою Парижу. Пішохідна площа, на якій розташована паризька ратуша, у середньовіччі називалася Гревською (place de Grève). Це було основне місце публічних страт. Чотири століття на площі вішали, рубали голови, четвертували і палили під схвальні лементи публіки, розбавляючи ці народні видовища народними гуляннями. Головний будинок на...

Нотр-Дам – один з головних символів Парижа поряд з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою чи Мулен Ружем. Але, на відміну він вище переліченого, Паризький собор – символ справжній, достойний і майже вічний: він ненабагато молодший за сам Париж. Для того, хто вперше бачить справжню готику (а така є лише у Франції), носієм якої є Нотр-Дам де Парі, враження від побаченого зашкалюють. Так було і зі мною. Я просто не уявляв, якими будуть ці враження, коли я побачу собори в Руані, Турі і Амьєні. Але на той момент паризький Нотр-Дам був для мене неперевершеним. Він - одна з перших споруд, в якій остаточно сформувався готичний стиль, хоча в ньому ще...

У кожного є свій Париж. Для когось Париж – це мода, для інших – Ейфелева вежа чи Нотр-Дам, а для когось – бульвар Кліши з Мулен Ружем, секс-шопами і путанами. Відповідно, у кожного є і свій символ Парижа. На жаль, чи на щастя, жодне з перерахованого моїми символами Парижа не стали. В найближчих розповідях розповім про ті паризькі об’єкти, які склали на мене найбільше враження. Оскільки основною метою подорожі Францією були беффруа і полум’яніюча готика, саме з цього ми і почнемо. Вежа Сен-Жак – мій найулюбленіший архітектурний об’єкт Парижа, що поєднав в собі обидві категорії. Найготичніша беффруа світу – це те, що залишилося від романської...

Лілль був першим французьким містом, яке мені довелося побачити. Сюди я потрапив у вечорі по дорозі до Парижу, а потім ще повернувся сюди вдруге, коли повертався з Нормандії додому до Шарлеруа. Обидва рази я бачив Лілль лише вночі. В столиці найпівнічнішого департаменту департаменту Франції – Нор-Па-де-Кале дуже багато всього цікавого. Але подивитися всього я не встиг: далеко не все знаходиться в центрі, і, на жаль, далеко не все цікаве підсвічується. Тому моя прогулянка Ліллем обмежилася лише трикутником: вокзал – Гранд-пляц – катедра. Головна вулиця Лілля, що веде з вокзалу до центральної площі – Гранд-Пляцу, зустріла мене потужною...

Напевно, правильним рішенням було забутися хоча б на тиждень про роботу і провести тиждень в таких місцях, про які в житті ніколи і не мріяв. Так, про Францію я навіть і не мріяв. Це була така захмарна ціль, яку я навіть не міг дозволити собі поставити перед собою. Адже, Франція – це було для мене щось далеке, недосяжне, надмірно дороге і неосяжне як по території і красі. Коротше, я завжди вважав себе не достойним бачити її красу. Але, дякувати Богові, в житті бувають несподівані моменти, які дозволяють впритул наблизитися до мрії, хоч і не нездійсненної, і реалізувати її.  Для чого я їхав у Францію? Не лише побачити беффруа, якими марив...

В цьому році проведення передвиборчої кампанії позбавило мене мого улюбленого щорічного задоволення, яке я практикував щороку починаючи з 2007 року, а саме – подорожі в Осіннє Поділля. Я направду сильно переживаю неможливість побачити цього року подільську осінь і свій найулюбленіший Кам’янець-Подільський (навіть більше, ніж якій не побачені мною беффруа). Все, на що спромігся цієї осені, це на одноденну поїздку разом з родиною по Сколівщині на минулі вихідні. Саме їй і присвячую сьогоднішню фоторозповідь. Першою була зупинка на водоспаді Кам’янка поблизу Сколе: Потім пішли пішки до Журавлиного (Мертвого) озера: Ну чим не Полісся?:...

Ніколи б в житті в це жахливе місто я б не поїхав, якби не аеропорт, в який пробувають всі рейси бюджетних авіаліній. Доля розпорядилася так, що після Брюсселя залишок нашого часу (а це – 12 годин) до відльоту ми присвятили цьому «бельгійському» в лапках місту. Шарлеруа – місто негрів і сталеварів. Місто-побратим Шарлеруа в Україні – Донецьк. І цим все сказано. Перевантаженим переважно чорношкірими пасажирами поїздом без кондиціонера ми поїхали з Брюсселя на південь країни у місто Шарлеруа, звідки мали наступного дня з ранку летіти до Кракова. Відсталість франкомовної Валлонії добре проглядаються з вікна поїзда: бідні села, купи сміття,...

В останній розповіді про Брюссель покажу вам один зі столичних храмів. В столиці Бельгії десятки цікавих костелів, але до душі мені найбільше припав цей. Він – далеко не найстаріший, і великою популярністю серед туристів не користується. Принаймні мені згадки про нього на жодному туристичному ресурсі не траплялися. Єдине, що вдалося про нього дізнатися, це назва і пару слів з його історії англійською мовою. Notre Dame du Sablon (храм Богородиці Саблон) – гарний і величний пізньоготичний костел в центрі Брюсселя. Будувався храм у XV – XVI століттях.     Храм вражає насиченістю готичних деталей на фасадах, а особливо, а вхідному порталі....

В минулих розповідях йшлося про позитиви бельгійської столиці: красуню-ратушу і найчарівніший майдан Західної Європи – Гроте-Маркт. Дійшла черга і до негативів, які, які не дивно, в Брюсселі також є. Але разом з негативами в сьогоднійшій розповіді буде і трохи позитивів. Буде йтися про нову у порівнянні з Нижній містом частину столиці – так зване Верхнє місто. Воно за архітектурною цінністю, звичайно, програє середньовічному Нижньому місту, але з іншого боку воно є відображенням столичної сутності Брюсселя. Тут – президентський палац, будівля парламенту, палац правосуддя та інші палацові будівлі, які мені дуже нагадали Відень. Точніше,...