Швіц

Швіц – одне з тих альпійських містечок, згадка про які спонукає усвідомлювати, яка ж все ж таки Швейцарія гарна і неповторна та наводить на думку обов’язково повернутися сюди ще. Місто розташоване в однойменному кантоні між озером Лауерц і Фірвальдштедським озером приблизно в 45 км до сходу від Люцерна і 70 км до півдня від Цюріха. В декількох кілометрах – оспіваний митцями Бруннен з поштівковими видами на Альпи на фоні озера. Швіц стоїть трохи в стороні від альпійських озер, але високі Альпи примикають до міста в безпосередній близькості.

Літописці 15-16 століть повідомляють, що народ швіців у роки голоду прийшов на цю територію з півночі. Легенда розповідає про Світа, що переміг у бої свого брата і дав новим освоєним землям своє ім'я. Уперше поселення під цією назвою згадується в 972 році. Від топоніма Швіц зрештою й пішла назва Швейцарія. Отже, ні Цюріх, ні Берн, ні Женева, а маленький Швіц є історичним ядром Швейцарії, уособленням її духу й традицій.

На північ від міста піднімається його природній символ - подвійна гора Малий і Великий Міфи. Гори неабияк підсилюють відчуття альпійськості і швейцарськості забудові, розташованій на їхньому тлі.

Швіц оточений засніженими Альпами з усіх боків:

Центром та історичним ядром міста є Головна площа (Hauptplatz). Враховуючи, що місто є досить рельєфним, попри невеличкий розмір площі, вона розташована на декількох рівнях.

Площу прикрашає типова для Швейцарії розписана ратуша. Ратуша була вибудувана на місці своєї попередниці після пожежі 1645 році.

В кінці ХІХ століття, до 600-річчя ювілею Швейцарської Конфедерації, ратушу було розписано яскравим фресками на історичну тематику, зокрема одна з них зображує битву під Моргартене.

Для відвідувачів відкритий зал засідань кантональної ради, зал суду, зі стелею, обробленою дерев'яними панелями, конференц-зал.

На протилежному боці площі Хауптплац розташована найбільша будівля Швіца – католицький костел св. Мартина в стилі бароко. Це вже шостий храм, який стоїть на даному місці. Попередні були знищені землетрусами і пожежами. 

Сучасна церква була відбудована заново на високому фундаменті в стилі пізнього бароко і освячена в 1774 році. Архітектурно храм характеризується, насамперед, незвичайною овальною формою трансепта, перетвореного у свого роду бічний фасад.

У її дворі костелу можна побачити невелику капличку XVI століття (Kerchel), яка пережила велику пожежу:

Найгарніший вид на костел відкривається з околиць:

В одному з двориків поблизу головної площі можна знайти вежу XIII століття:

Одна з площ в центрі міста:

На схід від Головної площа знаходиться монастир домініканок св. Петра (Frauenkloster St.Peter am Bach). Черниці-домініканки з'явилися у Швіці ще в XIII столітті, їм удалося пережити всі потрясіння: реформацію (XVI ст.), дві епідемії чуми (XVII ст.) громадянську війну (ХІХ ст.). Навіть коли їх залишалося одна або дві, діяльність монастиря не переривалася. Барочний храм монастиря походить з 1639 року.

Частина міста на північ забудована заможними садибами. Майже кожний замочок патриціїв являє собою палацово-парковий ансамбль, а багато з них мають навіть мури і стилізовані під середньовічні башти вежечки. 

Найвідоміша садиба – це Італь-Редінг (Ital Reding Hofstatt). Це розкішний палац патриція XVII століття, перетворений на музей.  

На території садиби розташований так званий «Віфлеємський» будинок (Haus Bethlehem), яким є одним з найбільш імпозантних будівель старого Швіца з розкішними кімнатами й багатим оздобленням в оточенні саду в стилі бароко.

Ведучи свою історію з 1287 року, він старше самої швейцарської держави. Від оригінального дерев'яного будинку навряд чи щось збереглося, тому що його не раз добудовували, ремонтували, замінювали колоди.

Ще одна відома садиба – замочок Хеттлінгера (Hettlingerhaeuse):

Садиба Ceberg im Feldli House:

Замочок Immenfeld:

Ab Yberg im Grund House:

Інші садиби:

На північній околиці міста знаходиться величезна жовта споруда. При першому погляді на неї мені згадався Хирів на Львівщині з його розкішним єзуїтським конвіктом. І я не помилився: монументальний архітектурний гігант на околиці Швіца дійсно виявився єзуїтським колегіумом!

Єзуїтський навчальний заклад у Швіці було відкрито в 1844 році. Але йому проіснувати не довелося: вже за 3 роки, у Швейцарії вибухнула громадянська війна, у якій узяли верх федерати. Наслідком цього стало вигнання із країни єзуїтів. Коледж перейшов у муніципальну власність, але гімназія тут діє і до сьогодні.

Пам’ятник круасану:

Ще трохи видів на Швіц: