Чернівецька область

Вулиця Шкільна (Schulgasse) - одна з найстаріших вулиць історичного центру Чернівців. Вона починається від площі Святого Хреста (з костелом і будинком-кораблем), проходить турецьким містом над Турецької вулицею і закінчується на Nikolausgasse (вул. Садовського) біля синагоги Мордко і Таубі Корн «Корншил». Вулиця названа на честь першої школи у Чернівцях, яка з'явилася тут у 1784 році на називалася "Нормальною школою". Почнемо з найцікавішого будинку на вулиці. Житловий будинок номер 14 для заможних чернівчан був збудований наприкінці ХІХ століття у стилі необароко. Фасад будинку прикрашають два еркери оформлені композитними колонами та...

На минулих вихідних (12 - 13 листопада) був у Чернівцях. Моя родина, яка зараз перебуває у Румунії, приїхала сюди з Сучави, а я до них на зустріч з Києва. Місто змінилося за ті декілька років, які тут не був. Але не припинило бути моїм найулюбленішим з усіх українських міст. По дорозі заїхали на оглядовий майданчик на Руських Фільварках у Кам'янці: Перша зупинка на Буковині - у містечку Садгора. Колись воно було окремим містом. Чернівці були передмістям Садгори. Зараз - навпаки. Головна пам'ятка Садгори - єврейський комплекс, який складається з синагоги-клойз та будинку рабіна. Синагога разом із прилеглим до неї комплексом була володінням...

Східна чернівецька околиця Гореча вперше згадується у документах на початку XVIII століття. Тоді, у 1718 році начальник прикордонної варти і митної служби (або, як казали тоді «великий капітан Чернівців і Кіцманя») М.Замфір придбав собі у власність «луг, званий Горечим». Первісна назва «Горече» скоріш за все означало «згар», тобто згоріле, випалене місце. Власне, Горече об’єднувало під своєю назвою два поселення. Перше з них – Старе Горече (також згадується під назвами «Гореце», «Хорече»), напевне, виникло ще до застуванням монастиря. В австрійський і румунський періоди мало назву «Міська Гореча» (Stadtisch-Horecza – нім., Horecea Urban –...

Чернівці хоч і були околицями Австрійської імперії, але мало чим поступалися Відню за архітектурними фішками. Імперія робила з Чернівців свій східний "фасад" і тут працювали найкращі архітектори Європи. В останні роки ХІХ століття в столиці лише починав зароджуватися сецессіон, а за парку років найвишуканіші будівлі у стилі віденської сецесії (модерну, ар-нуво) вже прикрашали Чернівці. Будинок Sparkasse (Ощадної каси) з'явився у Чернівцях на площі Ринок (зараз - Центральна площа) праворуч від ратуші у 1900 - 1901 роках. Проект будинок виконав австрійський архітектор Губерт Гесснер - один з учнів майстра віденської сецесії Отто Вагнера....

СЕЛЯТИН (SELETIN), що лежить над річкою Сучавою, є одним з найстаріших поселень Буковинської Гуцульщини. Вперше село згадується в грамоті Молдавського князя Стефана ІІІ від 13 березня 1490 року, як власність Путнянського монастиря. Сьогодні цей відомий православний монастир знаходиться через кордон на території Румунії, про нього - тут. На початку ХХ століття Селятин, належавши до Австро-Угорської імперії, був справжнім європейським містечком з населенням майже півтора десятка тисяч жителів. Тут було більше двадцяти філіалів європейських банків, стільки ж ресторанів і шинків, дві синагоги, православна та греко-католицька церкви. Більшість...

Нутрощі Чернівців – це те, що найбільше відрізняє їх від усіх інших міст України. Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців. Дворики живуть своїм окремим життям, відмінним від життя гомінливих вулиць. Там завжди...

Велике прикарпатське село БАНИЛІВ-ПІДГІРНИЙ витягнулося уздовж Малого Серету та його гірських притоків на багато кілометрів. Село – справжній рай для любителів гірської природи. Воно майже з усіх боків оточено вершинами Буковинських Карпат: на заході – Велика Кічера (857 м) та Лишечини (878), на південному заході – Перехрест (1013 м), Велика і Мала Мачерки (1027 м і 875 м відповідно), Галечкі-Великі (1012 м) та Букова (1080 м), на півдні – Рагідна (1028 м) та Палтин (1097), та південному сході – Волховни (817 м). На будь-яку з цих гір не важко піднятися, а з їх вершин відкриється незабутня панорама інших гір Буковинських Карпат на півдні,...

Це місто поряд з Кам'янцем завжди ділили першість в моєму особистому рейтингу українських міст. Чернівці - не гірше Відня чи Парижа. Навпаки, вони навіть найяскравіші за них. Їх сформував історичний коктейль, в якому протягом століть варилися українці, румуни, австрійці, євреї, поляки, турки. Всі вони внесли свій вклад в архітектуру місто, зробивши його довершеним. Такого задоволення я давно не отримував від жодної прогулянки не лише українськими, а й європейськими містами. Площа Турецької Криниці: Сінагогенгассе: Юденгассе: Під'їзд на Гаупштрассе: Шіфа (Будинок-корабель): Ратхаусштрассе: Матільденхофф (Пасаж) на Ратхаусштрассе:...

Дивовижне природне утворення «ПРОТЯТЕ КАМІННЯ» – це група скель, утворених з розбитих пластів пісковика та пронизаних різноманітними отворами і ходами всередині. Розташовані у півтори години пішого ходу від перевалу Німчич на гірському хребті у міжріччі річок Виженка і Смугарів. Щоб бути в курсі останніх матеріалів на сайті, підписуйтесь на мій телеграм-канал: https://t.me/andytravelclub Про утворення цього дива природи та про виникнення його назви розповідає легенда. Відповідно до неї у давні часи горяни не мали зручного шляху, щоб спуститися з гір у долину. Пізніше вони знайшли для цього зручний вихід: нагрівали в казанах воду і виливали...

Важко уявити, скільки таємниць ховають в собі чернівецькі дворики. Ніколи не знаєш, що чекає на тебе, коли проходиш скрізь арку старої кам’яниці в історичній частині буковинської столиці. Ковані брами, фрески на стелях, маскарони на стінах, металеві фігурні сходи, дерев’яні балкончики, криниці та фонтани і, звичайно ж, традиційна білизна – майже все це можна побачити в багатьох внутрішніх двориках на Панській, Ратушній, Руській та багатьох інших вулицях середмістя Чернівців. Дворики живуть своїм окремим життям, відмінним від життя гомінливих вулиць. Там завжди затишно і незвично. Треба лише мати трохи часу й бажання, і їхні таємниці обов’...

Сучасний розвиток комунікацій дозволяє нам обирати, яким саме чином дістатися того чи іншого міста. Літаком – швидко, але дорого. Автобусом – дешевше і простіше, але довше. Власним авто – набагато краще: незалежність від розкладів громадського транспорту та можливість подивитися більше. Та немає більш приємного способу прибути в буковинську столицю, ніж потягом поїздом. Чому так? Бо перше враження – воно завжди найсильніше. Конструктивістський аеропорт, чи традиційна для більшості міст безлика будівля автовокзалу, чи стандартні совкові багатоповерхівки навряд чи когось вразять. А ось модерновий Двірець – справа зовсім інша. «Двірцями»...

Від центру Садгори прямуємо вулицею Степана Галицького. На роздоріжжі біля пам’ятника беремо праворуч і проїхавши декілька сот метрів вулицею Стефаника на повертаємо ліворуч до присілку ДОЛІШНІ ШЕРІВЦІ. Ще декілька десятиріч тому це було окреме село, а сьогодні – частина Садгірського району Чернівців. У Долішніх Шерівцях по вул. Квітковського знаходиться одна з п’ятьох збережених в сучасних Чернівцях дерев’яних церков – Свято-Спиридонівська. Церква є пам’яткою архітектури місцевого значення, побудована у 1715 році і є прикладом традиційного для Буковини безкупольного дерев’яного храму так званого «хатнього» типу. Забігаючи вперед скажу, що...